Задайте вопрос юристу

829 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Семейное право, 03 мая 2023, вопрос №84799 250₴

Порядок оформления опеки и усыновления

Добрый день!
Я планирую оформить опеку или усыновление несовершеннолетнего. У меня есть диагноз : F41.1- «Генерализованное тревожное расстройство». Его нет в списке «ПЕРЕЛІК захворювань, за наявності яких особа не може бути устновлювачем» (наказ №479 від 20.08.2008 МОЗ України)
Но в то же время у меня есть амбулаторная карта в ПНД, так как я обращался туда за мед.помощью. Тогда, согласно ст. 38 Постанови №866 от 24.09.2008 : «Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, не можуть бути влаштовані в сім'ї осіб, які….
перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;….».
Так могу ли я оформить опеку или усыновление?
Из-за войны я вынужден был эвакуироваться в другую область Украины и проживаю здесь уже более года, хотя место регистрации осталось прежнее. Где я должен проходить психиатра и нарколога, по месту жительства или по месту регистрации?

Ответы юристов (5)

    Айвазян Юрий Климентьевич

    Доброго дня, Вячеславе!

    Дійсно, згідно ст. 38 Постанови №866 от 24.09.2008 про "ПОРЯДОК провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини"

    "Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, можуть бути влаштовані тільки в сім'ї повнолітніх осіб.

    Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, не можуть бути влаштовані в сім'ї осіб, які (потрібне я виділив жирним шрифтом):

    визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;

    позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

    були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини;

    були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;

    перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

    зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

    страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами;

    є особами з інвалідністю I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду;

    {Абзац десятий пункту 38 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 132 від 19.02.2020}

    проживають на спільній житловій площі з членами сім'ї, які мають розлади здоров'я або поведінку чи спосіб життя, що може негативно вплинути на здоров'я дитини, її фізичний, психічний, моральний стан або інтелектуальний розвиток;

    не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

    поведінка та інтереси яких суперечать інтересам дитини, яка може бути влаштована в сім'ю на виховання".

    Вірно і те, що в Наказі Міністерства охори здоров'я від 20.08.2008 № 479 "Про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем" діагноз Вашої хвороби F41 відсутній.

    То ж, є одна проблема, як я зрозумів, - перебування на обліку в ПНД, і якщо її прибрати, то шлях до усиновлення чи оформлення опіки над неповнолітнім буде відкритий.

    Порядок зняття з консультативного нагляду визначений п.п. 5.5.-5.7. Інструкції, відповідно до яких: Термін перебування особи в групі консультативного нагляду визначається лікарем-психіатром (комісією лікарів-психіатрів) залежно від форми та характеру перебігу психічного розладу, динаміки психічного стану та рівня соціальної адаптації.

    Припинення консультативного нагляду за особою, яка страждає на психічний розлад, з передачею її медичної карти амбулаторного хворого (форма № 025/о) до архіву психіатричного закладу відбувається на підставі рішення лікаря-психіатра (комісії лікарів-психіатрів) у разі видужання особи, відсутності повторних звернень за амбулаторною або стаціонарною психіатричною допомогою впродовж 3 років, окрім осіб, які є інвалідами у зв’язку з наявним психічним розладом, а також при зміні місця постійного проживання (реєстрації) особи чи смерті.

    Після проведення психіатричного огляду особи лікарем-психіатром на її прохання або за її усвідомленою згодою у будь-якому лікувально-профілактичному закладі чи вдома та вразі встановлення діагнозу психічного розладу лікар-психіатр може зробити висновок про відсутність потреби в наданні особі амбулаторної психіатричної допомоги. Дані такого огляду фіксуються в медичній карті амбулаторного хворого (форма № 025/о), а особа зараховується до групи консультативного нагляду. За відсутності повторних звернень особи за психіатричною допомогою впродовж року медична карта (форма № 025/о) передається до архіву.

    Отже для зняття з обліку у ПНД Вам треба звернутись до лікаря-психіатора. Краще звичайно це зробити по місцю обліку, але якщо такої можливості Ви не маєте, то можете звернутись до психіатора по місцю фактичного перебування. Він зробить необхідний запит у згаданий диспансер та буде мати можливість обстежити Вас з урахуванням наявних документів з ПНД, де Ви стояли на обліку. Якщо зміни на краще будуть очевидні, Вас буде знято з обліку, і Ви зможете усиновити дитину.

    Якщо схочете поспілкуватися зі мною більш детально з цього приводу, тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото.

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю, Вячеславе!

    Так могу ли я оформить опеку или усыновление?Из-за войны я вынужден был эвакуироваться в другую область Украины и проживаю здесь уже более года, хотя место регистрации осталось прежнее. Где я должен проходить психиатра и нарколога, по месту жительства или по месту регистрации?

    НАСПРАВДІ Я ХОТІВ БИ СПОЧАТКУ ЗУПИНИТИСЬ НА ТОМУ, ЩО ОПІКА ТА УСИНОВЛЕННЯ - ЦЕ ДВІ РІЗНІ РЕЧІ. ОСЬ ЩО КАЖУТЬ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ПРО КАНДИДАТА В ОПІКУНИ ТА УСИНОВЛЮВАЧІ.

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

    від 24 вересня 2008 р. № 866 Київ

    Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%B...

    38. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, можуть бути влаштовані тільки в сім'ї повнолітніх осіб.

    Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, не можуть бути влаштовані в сім'ї осіб, які:

    визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;

    позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

    були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини;

    були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;

    перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері.

    зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

    страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами;

    є особами з інвалідністю I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду;

    проживають на спільній житловій площі з членами сім'ї, які мають розлади здоров'я або поведінку чи спосіб життя, що може негативно вплинути на здоров'я дитини, її фізичний, психічний, моральний стан або інтелектуальний розвиток;

    не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

    поведінка та інтереси яких суперечать інтересам дитини, яка може бути влаштована в сім'ю на виховання.

    ...

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

    від 8 жовтня 2008 р. № 905 Київ

    Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%B...

    22. Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються із заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради за місцем проживання та подають разом з нею такі документи:

    1) копію документа, що посвідчує особу;

    2) копію реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або інформація про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу) (за наявності);

    3) копію документу, де зазначено унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

    4) довідку про заробітну плату за останніх шість місяців або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, або довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи за попередній календарний рік.

    У разі коли усиновлювачами є подружжя, довідку про заробітну плату за останніх шість місяців або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, або довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід;

    5) копію свідоцтва про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);

    6) висновок про стан здоров’я кожного заявника, складений за формою згідно з додатком 3;

    7) документ про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, виданий територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;

    8) копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;

    9) згоду другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально.

    Заяву може бути подано в паперовій формі безпосередньо під час особистого прийому в службі у справах дітей або в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до пункту 22-1 цього Порядку. У заяві зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання - адреса кожного з них), дані паспорта громадянина України, номер телефону та адреса електронної пошти.

    У разі коли один із подружжя не може особисто з’явитися до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, може подати дружина (чоловік).

    Копії документів, зазначених у підпунктах 1, 2, 3, 5 і 8 цього пункту, засвідчуються працівником служби у справах дітей, який здійснює приймання документів.

    У разі усиновлення дитини одним із подружжя висновок про стан здоров’я та документ про наявність чи відсутність судимості подаються кожним із подружжя.

    Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені в цьому пункті. Витребування у заявників документів, не зазначених у цьому пункті, не допускається.

    Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.

    ДАНИЙ ДОДАТОК ЗА ФОРМОЮ № 3 ПЕРЕДБАЧАЄ ОТРИМАННЯ ВИСНОВКУ ПРО СТАН ЗДОРОВ'Я ПСИХІАТРА.

    ...

    "...Но в то же время у меня есть амбулаторная карта в ПНД..." - сам факт звернення до ПНД не означає, що Ви були взяті на облік. Якщо це дійсно так, тоді опікуном Ви точно не зможете стати.

    Що стосується усиновлення, то потрібно буде отримувати висновок про стан здоров'я від психіатра. Саме від висновку психіатра буде залежати Ваше право на усиновлення. Огляд лікарів будете проходити по місцю проживання.

    Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

    Корнійчук Євген Іванович
    100%

    Доброго дня, так ви маєте право на усиновлення, але для цього вам необхідно взяти довідку що ви не перебуваєте на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансер за місцем реєстрації

    Генерализованное тревожное расстройство не є тяжкою хворобою, і взагалі вилікується протягом 6 місяців. Тобто, якщо ви зверталися з даною хворобою це не значить те що ви стоїте там на обліку.

    Тому вам треба звернутися саме за місцем реєстрації, при зверненні за місцем знаходження вас все одно перенаправлять за місцем реєстрації.

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1022-08#Text

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%B...

    Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

    Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

    Крикун Сергій  Павлович

    Закон України " Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#n369):

    "Стаття 5. Загальні вимоги до декларування та реєстрації місця проживання (перебування) особи

    1. Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні..."

    Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

    "Стаття 58. Фізичні особи, над якими встановлюється опіка

    1. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування,...

    Стаття 60. Встановлення опіки та піклування судом...

    3. Суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування...

    Стаття 64. Фізична особа, яка не може бути опікуном або піклувальником

    1. Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа:...

    2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування...

    Стаття 67. Права та обов'язки опікуна

    1... Опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток...".

    Сімейний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#Text):

    "Стаття 207. Поняття усиновлення

    1. Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду,...

    Стаття 212. Особи, які не можуть бути усиновлювачами

    1. Не можуть бути усиновлювачами особи, які:

    1) обмежені у дієздатності;

    2) визнані недієздатними;...

    5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;...

    6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

    7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

    8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;..

    2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини...

    Стаття 214. Облік дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які можуть бути усиновлені, передані під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї громадян...

    4. Порядок здійснення централізованого обліку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які можуть бути усиновлені, передані під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї громадян, та порядок передачі дітей на усиновлення встановлюються Кабінетом Міністрів України...

    Стаття 215. Облік осіб, які бажають усиновити дитину

    1. Облік осіб, які бажають усиновити дитину, ведеться відділами та управліннями районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад, на які покладається безпосереднє ведення справ щодо опіки та піклування, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім’ї та дітей, структурними підрозділами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України...".

    "ПОРЯДОК провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%B...).

    "ПОРЯДОК провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%B...)

    Кримінальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1104):

    "Стаття 166. Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування

    Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, -

    карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

    Стаття 167. Зловживання опікунськими правами

    Використання опіки чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічному (зайняття житлової площі, використання майна тощо) -

    карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк."

    ---

    Доброго вечора, пане Вячеславе! Крім питання з Вашим здоров'ям держава встановила високі вимоги як для оформлення опіки або усиновлення (що передбачають облік як дітей, що потребують опіки або можуть бути усиновлені, так і усиновлючів; передбачають прискіпливе вивчення особи та умов проживання опікуна або усиновлювача, контроль за здійсненням опіки та усиновлення, передбачено ризик кримінальної відповідальності за зловживання опікою та усиновленням). Тому тут відповідальності більше ніж прав, не кажучи про те, що опіка або усиновлення має бути метою в інтересах дитини, а не опікуна або усиновлювача.

    Гончаренко Константин

    Доброго дня!

    У вашому випадку можливо усиновлення через суд, але треба взяти довідку , що ви не перебуваєте на психіатричному обліку.

    опікуном з цих підстав вас не призначать.

    В Україні правові та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою визначені Законом України «Про психіатричну допомогу», «Інструкцією з організації диспансеру та консультативного нагляду осіб, які страждають на психічні розлади, при наданні амбулаторної психіатричної допомоги» затвердженого Наказом МОЗ № 20 від 22.01.2007 року.

    Відповідно до п. 3.1 Інструкції визначено, що залежно від характеру та перебігу психічних розладів, диспансеризація здійснюється у вигляді диспансерного та консультативного нагляду.

    Пунктом 4.1 Інструкції визначено, що диспансерному нагляду підлягають особи, які страждають на психічні розлади та у зв’язку з формою та характером перебігу наявного розладу потребують систематичного спостереження за їх психічним станом лікарем-психіатром (або іншими фахівцями психіатричного закладу) для здійснення відповідних своєчасних профілактичних, діагностичних, лікувальних та реабілітаційних заходів.

    Також пунктом 4.8. Інструкції визначено, що припинення диспансерного нагляду за особою, яка страждає на психічний розлад, з переведенням її медичної документації до групи консультативного нагляду або до архіву відбувається на підставі рішення лікаря-психіатра (комісії лікарів-психіатрів) у разі: видужання особи, або такої зміни стану її психічного здоров’я, що не потребує систематичного спостереження лікарем-психіатром (іншими фахівцями психіатричного закладу); зміни місця постійної реєстрації особи чи її смерті; прийняття судом рішення про відмову в продовженні надання особі (у тому числі неповнолітній особі віком до 15 років) амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, якщо вона сама чи її законний представник не згодні з продовженням диспансерного нагляду; відмови особи чи її законного представника від продовження диспансерного нагляду та відсутності підстав для надання психіатричної допомоги в примусовому порядку.

    Також слід зазначити, що відповідно до п. 5.1. Інструкції, Консультативний нагляд за особою, яка страждає на психічний розлад, установлюється з метою систематичного спостереження за перебігом психічного розладу, проведення відповідних діагностичних лікувальних, реабілітаційних та медико-соціальних заходів у разі, якщо форма та характер перебігу психічного розладу не потребують установлення за собою диспансерного нагляду, або відсутня усвідомлена згода особи, чи її законного представника, на проведення диспансерного нагляду, а підстави для надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку відсутні.

    Порядок зняття з консультативного нагляду визначений п.п. 5.5.-5.7. Інструкції, відповідно до яких: Термін перебування особи в групі консультативного нагляду визначається лікарем-психіатром (комісією лікарів-психіатрів) залежно від форми та характеру перебігу психічного розладу, динаміки психічного стану та рівня соціальної адаптації.

    Припинення консультативного нагляду за особою, яка страждає на психічний розлад, з передачею її медичної карти амбулаторного хворого (форма № 025/о) до архіву психіатричного закладу відбувається на підставі рішення лікаря-психіатра (комісії лікарів-психіатрів) у разі видужання особи, відсутності повторних звернень за амбулаторною або стаціонарною психіатричною допомогою впродовж 3 років, окрім осіб, які є інвалідами у зв’язку з наявним психічним розладом, а також при зміні місця постійного проживання (реєстрації) особи чи смерті.

    Після проведення психіатричного огляду особи лікарем-психіатром на її прохання або за її усвідомленою згодою у будь-якому лікувально-профілактичному закладі чи вдома та вразі встановлення діагнозу психічного розладу лікар-психіатр може зробити висновок про відсутність потреби в наданні особі амбулаторної психіатричної допомоги. Дані такого огляду фіксуються в медичній карті амбулаторного хворого (форма № 025/о), а особа зараховується до групи консультативного нагляду. За відсутності повторних звернень особи за психіатричною допомогою впродовж року медична карта (форма № 025/о) передається до архіву.

    Щодо питання запобіганню зловживання родичами інформації про знаходження особи на психіатричному обліку та розповсюдження такої інформації, то в такому випадку сама особа (чи уповноважена особа) має право звернутись до правоохоронних органів чи до суду за захистом прав, так як статтями 32 Конституції (254к/96-ВР), статтями 23 і 31 Закону України «Про інформацію» (2657-12) 1992 року та статті 6 Закону України «Про психіатричну допомогу» (1489-14) 2000 року фактично визначено, що інформація про психічне здоров’я є конфіденційною і її збирання, зберігання, використання і розповсюдження підпадає під особливий режим.

    ---

    Процес усиновлення закінчується прийняттям судового рішення, з набранням чинності якого дитина та біологічні батьки (або одних із них) та інші біологічні родичі втрачають будь-який правовий зв`язок між собою.

    Тобто після усиновлення у дитини з`являються нові батьки, які приймають дитину у свою сім`ю та отримують всі обов`язки щодо виховання дитини та, відповідно, права щодо такої дитини.

    У свою чергу, дитина більше не має жодних особистих та майнових прав щодо біологічних батьків, і отримує такі права щодо усиновлювачів.

    Це означає, що дитина та біологічні батьки один щодо одного:

    • втрачають право на аліменти;
    • перестають бути спадкоємцями;
    • більше не мають обов`язку виховувати та утримувати (для батьків) та утримувати непрацездатних батьків у майбутньому (для дитини).

    При цьому, неможливо відмовитись від усиновлення або скасувати його за власним бажанням.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України