Задайте вопрос юристу

833 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Административное право, 10 мая 2023, вопрос №85123 250₴

Публічний договір, чи законно?

Міська рада прийняла публічний договір, який ніби то зобов'язує всіх мешканців села,які ніби то заключили цей договір з комунальним підприємством платити за вивіз сміття. Ми такого нічого не підписували,оскільки знаходимось вже кілька років закордоном, але за два місяці отримали квитанцію з заборгованістю до оплати. Чи законно міськрада це зробила?

Ответы юристов (10)

    Гіммельфарб Станіслав  Олегович
    16%

    Доброго дня.

    Вказаний договір цілком правомочний.

    Відповідно до ст. 15 Закону України "Про відходи", Громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані вносити в установленому порядку плату за послуги з поводження з побутовими відходами.

    Таким чином, мешкаючи на території органу місцевого самоврядування Ви зобов'язані сплачувати за побутові відходи.

    Інша справа, що у випадку якщо Ви фактично не мешкаєте, за місцем реєстрації, необхідно звернутись до ЦНАП з заявою про складання акту відсутності за зареєстрованим місцем проживання і надати цей акт надавачу послуг, на підставі чого він зобов'язаний скасувати та припинити нарахування.

    Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

    Айвазян Юрий Климентьевич
    20%

    Доброго дня, Володимире!

    Це є типова для таких випадків комунальна оферта, яка є обов'язковою для виконання усіма користувачами послуги по вивозу смиття на території органу місцевого самоврядування. Опублікування цього публічного договору підтверджує факт ознайомлення з ним усіх згаданих користувачів . Стаття 15 Закону України "Про відходи" зазначає, що "громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані вносити в установленому порядку плату за послуги з поводження з побутовими відходами".

    Проте розірвати такий Договір можливо. Таке право Вам надає стаття 10 Договору:

    "припинення дії цього договору шляхом його розірвання після повного виконання своїх фінансових зобов'язань перед Виконавцем, письмово попередивши про це Виконавця не менш як за місяць до запланованої дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання послуги".

    Згідно пункту 29 Договору:

    "За несвоєчасне внесення плати за послуги Споживач сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

    Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу відповідно до умов цього Договору.".

    Тому я би радив Вам спочатку обов'язково оплатити послуги Виконавця за договором - Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління» - щоби припинити зростання пені, а потім одразу направити до нього письмову заяву про розірвання Договору.

    Також, можливо, знадобиться підтвердження, що наразі Ви перебуваєте за кордоном.

    Все це я можу допомогти Вам зробити без Вашої присутності. Мені тільки буде потрібна для того деяка додаткова інформація, і нам треба буде підписати угоду про надання правової допомоги. Бо я як раз адвокат в Миколаєві і без проблем все зроблю на місці. Або просто розпишу Вам покроково, як все це Ви можете зробити самі.

    Для зв'язку зі мною натисніть кнопку "звернутись" біля мого фото. Додатково за це платити не прийдеться.

    Богданов Микита
    16%

    Доброго дня. Так, законно. Відносини між вами та виконавцем виникають на підставі закону та га підставі договору. Публічний договір має такуж саму силу як і звичайний договір послуг. Міська Рада обрала виконавця та уклала з ним договір. виконання ст. 7, п. 1 ст. 25 Закону України «Про житлово – комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов’язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом . Згідно з чинним законодавством України, а саме: відповідно до ч. 2. ст. 35-1 Закону України «Про відходи» власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів та здійснюють оплату таких послуг.

    Споживач має право на несплату вартості комунальних послуг, крім постачання теплової енергії, у разі їх невикористання та за відсутності приладів обліку. Це можливо, якщо період тимчасової відсутності в житловому приміщенні або іншому об'єкті нерухомого майна споживача та інших осіб - понад 30 календарних днів. Це має бути документально підтверджено відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг (п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону «Про житлово-комунальні послуги».)

    Корнійчук Євген Іванович
    16%

    Доброго дня, якщо ви не користуєтесь послугами вы маєте право не платити. Ви повинні написати лист, що ви не користуєтесь даними послугами, так як знаходитесь за кордоном. Для підтвердження додати копію паспорту з відміткою про виїзд.

    Право на неоплату вартості комунальних послуг

    Згідно із пунктом 6 частини першої статтею 7 Закону споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

    Пункт 11 частини другої статті 7 Закону передбачає, що споживач зобов’язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

    Управитель багатоквартирного будинку має право отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором (пункт 3 частини третьої статті 8 Закону).

    Підтвердження права на перерахунок розміру плати за комунальні послуги

    Факт не проживання можна підтвердити довідкою, що видана на підставі акту щодо підтвердження факту проживання без реєстрації/факту непроживання, підписаний не менш як 3 сусідами. Також, у разі, якщо особа зареєстрована, але не проживає за адресою реєстрації, їй доцільно підтвердити факт свого перебування за іншою адресою відповідною довідкою. Це може бути документ, який підтверджує місце перебування особи в іншій адміністративно-територіальній одиниці у зв’язку з роботою, лікуванням, навчанням, тривалим відрядженням, відбуванням покарання, проходження військової служби, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи тощо. Відповідно до статті 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження. На сьогодні багато органів місцевого самоврядування ухвалили своїми актами (рішеннями) порядки\положення про видачу довідок про фактичне місце проживання (не проживання) особи.

    Згідно з пунктом 5 частини другої статті 8 Закону виконавець зобов'язаний розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року № 151 "Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання" у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг. Виконавець зобов'язаний провести такий перерахунок протягом місяця незалежно від наявності заборгованості. Таким чином, якщо особа була відсутня за місцем проживання і надала відповідні документи (посвідчення про відрядження, виклик за кордон) тощо,– вона має право отримати перерахунок.

    Якщо особа скористалася правом складання акта-претензії

    (споживачі звільняються від сплати судового збору згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 серпня 2017 року № 93-1517/0/4-17) – то особа має право на перерахунок та зниження плати за неякісні послуги.Файл:Акт претензія.docx

    Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

    Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

    Корнійчук Євген Іванович

    Напишіть електронного листа про перерахунок заборгованості, додавши до листа докази не проживання за місцем надання послуг.

    Карпенко Андрей Владимирович
    16%

    Вітаю!

    Публічний договір – це договір зі споживачем на надання йому будь-якої послуги, а публічність дає право на укладання цього договору відразу з усіма споживачами конкретної послуги без підписання письмового примірника Сторонами. Така форма укладання публічного договору передбачена законодавством, зокрема ч.3 ст.205, ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України.

    Цей договір укладається сторонами відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги” з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

    Споживач має право не сплачувати комунальні послуги, якщо він ними не користується за період своєї відсутності в оселі понад 30 календарних днів. Свою відсутність потрібно документально підтвердити.

    Для цього в комунальні підприємства треба подати відповідну заяву та документ, що підтверджує відсутність людини у своєму житлі:

    • довідка з тимчасового місця проживання;
    • довідка про лікування;
    • довідка про проходження військової служби;
    • довідка про взяття на облік ВПО.

    Такі заяви можна подати організаціям, що займаються:

    • водопостачанням та водовідведенням;
    • постачанням гарячої води;
    • вивезенням побутових відходів.
    Кирда Вячеслав Володимирович
    16%

    Вітаю, Володимире!

    Міська рада прийняла публічний договір, який ніби то зобов'язує всіх мешканців села,які ніби то заключили цей договір з комунальним підприємством платити за вивіз сміття. Ми такого нічого не підписували,оскільки знаходимось вже кілька років закордоном, але за два місяці отримали квитанцію з заборгованістю до оплати. Чи законно міськрада це зробила?

    НА ЖАЛЬ, АЛЕ ЦЕ ЗАКОННО.

    Відповідно до ч.2 ст.35-1 Закону України «Про відходи» власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів та здійснюють оплату таких послуг.

    До джерел утворення побутових відходів стаття 1 даного Закону відносить об’єкти, на яких утворюються побутові відходи (житлові будинки, підприємства, установи, організації та земельні ділянки).

    Згідно із змінами, внесеними Законом України від 03.12.2020 № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено запровадження публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

    Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування або на веб-сайті виконавця послуги споживач не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень до нього і при цьому виконавець не припинив надання комунальної послуги споживачу, договір вважається укладеним.

    З моменту набрання чинності Договору кожен власник домогосподарства повинен буде користуватись цією послугою без підписання окремого договору і оплачувати її повністю чи частково, скориставшись пільгами або оформивши субсидію.

    Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

    Гончаренко Константин

    Здравствуйте.

    Это законно, обратитесь письменно рекомендованим листом до міської ради , нехай зкорегують тарифи, а потім до підприємства про перерахунок через урпошту.

    Согласно ч. 2. ст. 35-1 Закона Украины «Об отходах» собственники или наниматели, пользователи, в том числе арендаторы, источников образования бытовых отходов заключают договора с исполнителем услуг по вывозу бытовых отходов, осуществляют оплату услуг по обращению с бытовыми отходами и обеспечивают раздельный сбор бытовых отходов. К источникам образования бытовых отходов статья 1 этого же Закона относит объекты, на которых образуются бытовые отходы (жилые дома, предприятия, учреждения, организации и земельные участки).Согласно ч.1 ст.25 Закона Украины «О жилищно-коммунальных услугах», потребители обязаны заключить договор об обращении с бытовыми отходами с лицом, определенным в установленном законодательством порядке.

    Так как Вы занимаетесь хоз. деятельностью, то эот значит что генерируете бытовые отходы.

    В каком количестве - не важно.

    Сами вывозите или выбрасываете в общий мусорник - тоже не важно.

    Согласно действующему законодательству, Вы обязаны заключить такой договор и ежемесячно вносить оплату за вывоз мусора.

    Не будете заключать - оштрафуют.

    Согласно ст. 152 КУпАП, «Нарушение государственных стандартов, норм и правил в сфере благоустройства, правил благоустройства населенных пунктов» нарушение государственных стандартов, норм и правил в сфере благоустройства населенных пунктов, правил благоустройства территорий населенных пунктов влечет за собой наложение штрафа на граждан от двадцати до восьмидесяти необлагаемых минимумов доходов граждан и на должностных лиц, граждан - субъектов предпринимательской деятельности - от пятидесяти до ста необлагаемых минимумов доходов граждан. То есть, штраф будет от 850 до 1700 грн.

    С уважением,

    Константин Гончаренко

    Иванюк Руслан Эдуардович

    Вітаю. Загальна характеристика публічного договору

    Публічний договір - сукупність цивільно-правових норм, що регулюють договірні правовідносини, які виникають у сфері підприємницької діяльності, де є економічна нерівність сторін, що вимагає встановлення додаткових правових гарантій для більш слабкої сторони, тобто - споживача. Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Загальною нормою, що містить основні положення про публічний договір, є ст. 633 ЦК України.

    Також діють спеціальні норми, які регулюють конкретні види публічних договорів. Спеціальні закони та підзаконні акти, прийняті для розвитку норм щодо публічного договору, здійснюють детальне регулювання найважливіших положень для деяких договорів.

    Законодавець виокремлює публічний договір з-поміж інших як такий, специфічною рисою якого є обов'язок його сторони (а нею завжди є підприємець) здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Як правило, публічними є договори, що укладаються при купівлі-продажу в роздрібній торгівлі, при перевезенні транспортом загального користування, наданні послуг зв'язку, медичного, готельного, банківського обслуговування тощо (ч. І ст. 633 ЦК України). Відмінною рисою цих договорів є те, що підприємець не тільки зобов'язаний, здійснюючи свою діяльність, укладати відповідні договори з всіма і з кожним, хто до нього звернеться, а й умови цих договорів мають бути однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (наприклад, при укладенні договорів перевезення певні пасажири мають пільги по оплаті проїзду). Підприємець не наділяється правом ані надавати переваги одному споживачу перед іншим (частини 2 та 3 ст. 633 ЦК України), ані відмовлятися від укладення договору за наявності в нього такої можливості (ч. 4 ст. 633 ЦК України).Необхідно відмітити, що ст.633 ЦК України дає примірний перелік видів економічної діяльності, а звідси і договорів, на які поширюється режим публічного договору.Визнаються публічними всі договори, що підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 19 якого визнає за всіма особами рівною мірою право «на задоволення їх потреб у сфері торгових і інших видів обслуговування». При цьому не допускається встановлення будь-яких переваг, прямих чи непрямих обмежень прав споживачів. Споживачеві надається також право на вільний вибір товарів і послуг, а на продавця (суб’єкта підприємницької діяльності, що виконує роботу чи надає послуги) покладається обов’язок усілякого сприяння споживачеві у вільному виборі товарів і послуг (предмета договору). Тобто, споживач повинен безпосередньо в силу загону вправі вимагати у відповідного суб’єкта підприємницької діяльності укладення договору для задоволення побутових потреб, якщо цей суб’єкт неправомірно ухиляється від його укладення. З аналізу змісту названого Закону випливає, що його дія поширюється на всі відносини по виконанню робіт, наданню послуг, продажу товарів особам для їх власних побутових потреб, а укладені з цією метою договори є публічні.

    Поняття та ознаки публічного договору

    Відповідно до ст. 633 ЦК України публічний договір - це договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Комерційна організація не має права надавати перевагу одній особі перед іншим щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законом і іншими правовими актами. Ціна товарів, робіт і послуг, а також інші умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, за винятком випадків, коли законом і іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів.Ознаки публічного договору:

    • наявність зобов’язання сторони договору – особи, що діє у сфері публічного договору;
    • особа, які діє у сфері публічного договору здійснює продаж товарів, виконання робіт або надання послуг широкому загалу споживачів, тобто будь-кому, хто до неї звернеться. Ця ознака публічного договору, що знаходить вираз у можливості для будь-якого споживача скористатись послугами (товаром), який пропонується згідно із умовами публічного договору;
    • публічний договорі повинен встановлювати однакові умови для всіх споживачів, а пільги надаються лише по оплаті за послуги чи товари в установленому законом порядку.
    Умови публічного договору:
    1. стороною договору обов'язково виступає суб'єкт підприємницької діяльності;
    2. зазначений суб'єкт здійснює такі види підприємницької діяльності, як: реалізацію товарів, виконання робіт і надання послуг у сферах, перелік яких у ЦК сформульовано невичерпно;
    3. вказані види діяльності повинні здійснюватися суб'єктом підприємництва щодо кожного, хто звернеться до нього;
    4. умови такого договору є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги;
    5. підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення договору, як¬що інше не встановлено законом;
    6. підприємець, за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг), не має права відмовитися від укладення публічного договору, а у разі його необґрунтованої відмови - він має відшкодувати збитки, завдані нею споживачеві. Необґрунтованою слід вважати відмову у випадках, коли суб'єкт підприємницької діяльності не може довести відсутність у нього зазначеної можливості;
    7. при укладенні та виконанні публічного договору сторони повинні виконувати обов'язкові для них правила, встановлені актами цивільного законодавства (типові умови окремих видів публічних договорів);

    Умови публічного договору, які не відповідають цим правилам, або порушують правило щодо однаковості його умов для усіх споживачів, є нікчемними (ч. 6 ст. 633 ЦК України).

    Види публічних договорів

    ЦК України публічними називає такі види договорів:

    Сторони публічного договору: права та обов'язки

    Сторони публічного договору чітко визначені законодавцем - це підприємець, який виступає зобов'язаною стороною в договорі, контрагентом підприємця невизначене коло осіб - "кожен, хто до нього звернеться" (споживач).

    Сторона, яка реалізує товари (виконує роботу, надає послуги) має діяти як суб'єкт підприємницької діяльності.Це може бути юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, або фізична особа - підприємець. При визначені кола осіб, на яких поширюється такий обов'язок, слід враховувати положення ст. 86 ЦК України та ч.3 ст. 45 ГК України, які розширюють коло таких осіб.

    Іншій стороні - споживачеві надається право на вільний вибір товарів і послуг, а на продавця (суб'єкта підприємницької діяльності, що виконує роботи чи надає послуги) покладаться обов'язок всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі товарів і послуг (предмета договору). Тобто споживач в силу закону, вправі вимагати у відповідного суб'єкта підприємницької діяльності укладення договору для задоволення побутових потреб, якщо цей суб'єкт неправомірно ухиляється від його укладення.

    У випадках коли підприємець надає послуги, виконує роботу, передає товар на більш вигідних умовах для споживача, механізм забезпечення принципу однаковості, встановлений ч. 6 ст 633 ЦК України не застосовується, так як ч. 2 ст. 787 ЦКУ визначає нікчемним тільки такі умови договору, які погіршують становище споживача

    порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору.

    Савченко Олександр

    Доброго дня, Володимире!

    Відповідності до частини другої статті 5 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” до комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

    Правила надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 визначають поняття:побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.

    Власники або балансоутримувачі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з особою, яка визначена виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.

    Виконавець послуг з вивезення побутових відходів визначається на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    До послуг належать операції поводження з побутовими відходами (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.

    Збирання та перевезення побутових відходів здійснюються спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

    Вивезення побутових відходів здійснюється відповідно до схеми санітарного очищення населених пунктів із забезпеченням роздільного збирання побутових відходів.

    Під час надання послуг з вивезення побутових відходів великогабаритні та ремонтні відходи у складі побутових відходів вивозяться окремо від інших видів побутових відходів.

    Небезпечні відходи у складі побутових відходів збираються окремо від інших видів побутових відходів, а також повинні відокремлюватися на етапі збирання чи сортування і передаватися споживачами та виконавцями послуг з вивезення побутових відходів спеціалізованим підприємствам, що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

    Житлові масиви і внутрішньодворові території,дороги загального користування та інші об'єкти благоустрою населених пунктів обладнуються контейнерними майданчиками, урнами для побутових відходів.

    Послуги надаються з урахуванням розміру території, схеми санітарного очищення,затвердженої в установленому порядку, та інших умов, передбачених законодавством у сфері житлово-комунального господарства.Обсяг надання послуг розраховується на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування.Норми надання послуг визначаються на підставі правил, встановлених центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

    Під час укладання договору про надання послуг:

    1. сторони узгоджують графік їх надання виходячи з потреби споживача, норм надання та якості послуг;
    2. виконавець послуг на вимогу споживача зобов'язаний пред'явити:
    • правила надання послуг;
    • графік вивезення відходів;
    • тарифи на надання послуг;
    • інформацію про пільги, передбачені законодавчими актами для окремих категорій населення.

    Типовий договір про надання послуг з вивезення побутових відходів міститься у Додатку 1 до Правил надання послуг з вивезення побутових відходів,затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070. У разі надання одноразової послуги замовлення складається за погодженням сторін згідно з формою, що встановлюється її виконавцем.Також вивіз відходів може здійснюватися напідставі публічного договору відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу УкраїниПублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

    Плата за надані послуги:

    Механізм формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів передбачений Порядком формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 № 1010. Формування тарифів на послуги підприємством здійснюється відповідно до річних планів надання послуг і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у планованому періоді, встановлених на підставі прогнозних індексів цін підприємства. (передбачено розділом ІІ порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів).

    У разі зміни вартості послуги її виконавець повідомляє не пізніше ніж за 30 днів про це споживачеві із зазначенням причин і відповідних обґрунтувань.

    У разі надання відповідно до законодавчих актів окремим громадянам пільг плата за послуги вноситься на підставі поданих виконавцю документів, що підтверджують право на пільги та їх розмір.

    Всього найкращого!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України