Задайте вопрос юристу

833 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Гражданское право, 18 мая 2023, вопрос №85501 250₴

Недієздатність особи і які наслідки?

Доброго дня! Мене визнано інвалідом 3 групи . Питання таке родичі хочуть зробити мене не дієзнадною особою через суд, потом призначити мого брата моїм опікуном, я не хочу таке робити, родичі можуть без мого відома таку справу провернуть? (Які наслідки має недієздатна особа? Я можу це рішення суду оскаржити? Які потрібні документи на перетин кордону? Мені обов'язково треба ідти у військкомат брати відстрочку? Я чув що на кордоні не пропускають без довідки з військкомата.

Ответы юристов (9)

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня, визнати вас недієздатним можливо лише з подачі психіатра.

    Якщо вас визнають не діє здатним ви не будете мати право підпису і втрати всі свої юридичні повноваження, за вас все буде робити опікун.

    Для перетину кордону вам потрібно мати такі документи пенсійне посвідчення або посвідчення інваліда або довідка про надання допогти у зв'язку з інвалідністю. Закордонний паспорт.

    У військомат звертатися не потрібно.

    Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

    Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

    Гіммельфарб Станіслав  Олегович
    20%

    Доброго дня.

    Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України). Тому до заяви мають бути додані докази такого психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.

    Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування (ч. 3 ст. 39 Цивільного кодексу України).

    Справи про визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування.

    Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

    Які правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною?

    Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

    Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.

    Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

    Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття 1184 Цивільного кодексу України).

    Для виїзду за кордон, відповідно до п. 2-1 Правил перетину державного кордону України, Вам достатньо надати посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

    Вимога про надання документів про військовий облік - незаконна.

    Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

    Айвазян Юрий Климентьевич
    20%

    Доброго дня, Олександре!

    Питання таке родичі хотят зробити мене не дієзнадною особою через суд, потом призначити мого брата моїм опікуном(зараз мій брат на війні), я не хочу таке робити, родичі можуть без мого відома таку справу провернуть? (Які наслідки має недієздатна особа?

    Можете сильно не хвилюватись, бо визнати особу недієздатною не так просто. Для того потрібні підстави!

    Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України). Тому до заяви мають бути додані докази такого психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.

    Більш того, якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування (ч. 3 ст. 39 Цивільного кодексу України).

    Порядок визнання фізичної особи недієздатною такий:

    Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (ч. 2 ст. 39 Цивільного кодексу України).

    Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі - за місцезнаходженням цього закладу.

    Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду (ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України).

    Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України).

    У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 3 ст. 297 Цивільного процесуального кодексу України).

    Заява має містити вимогу/або окреме клопотання про призначення по справі судово-психіатричної експертизи, назву медичного закладу для проведеня експертизи, перелік запитань які необхідно поставити на вирішення експертизи. ( чи хворіє особа на психічне захворювання ? чи розуміє особа характер та зміст власних дій, чи може керувати ними і передбачати їх наслідки ? чи потребує особа призначення йому опікуна ?)

    Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

    У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (ст. 298 Цивільного процесуального кодексу України).

    Європейський суд з прав людини визначив вимоги, яких необхідно дотримуватися під час розгляду такої категорії справ, вказавши, що сама сутність того, в чому слід переконати компетентні державні органи - наявність психічного розладу, що вимагає об’єктивної медичної експертизи (пункт 39 рішення у справі "Вінтерверп проти Нідерландів" від 24 жовтня 1979 року).

    Європейський суд з прав людини також вказав, що ця процедура повинна мати судовий характер. (пункт 40 рішення у справі "Горшков проти України" від 8 листопада 2005 року).

    За таких підстав по справі доцільне проведення судово-психіатричної експертизи.

    Справи про визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

    Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.

    Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

    Особливості рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною

    Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.

    Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.

    Суд розглядає питання про звільнення опікуна в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна.

    Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

    Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

    Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

    Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України.

    Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

    Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 Цивільного процесуального кодексу України.

    Фізична особа визнається недієздатною лише з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

    Які правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною?

    Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

    Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.

    Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

    Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття 1184 Цивільного кодексу України).

    Чи можливо поновити цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною?

    За заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (ч. 1 ст. 42 Цивільного кодексу України).

    Я можу це рішення суду оскаржити?

    Ви можете оскаржити рішення суду, тому що до набрання ним законної сили Ви вважатиметесь дієздатною особою.

    Які потрібні документи на перетин кордону?

    Як інвалід третьої групи Ви маєте право на виїзд за кордон!

    Згідно змін, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 р. № 1044 та внесені до Правил перетинання державного кордону громадянами України, Ваша підстава для виїзду та перелік документів, необхідних для того, зазначені наступним чином:

    21. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

    особи з інвалідністю за наявності

    посвідчення, яке підтверджує відповідний статус,

    або пенсійного посвідчення

    чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі — документи, що підтверджують інвалідність);

    Мені обов'язково треба ідти у військкомат брати відстрочку? Я чув що на кордоні не пропускають без довідки з військкомата.

    Для виїзду окрім посвідчення інваліда або іншого документу, зазначеного вище, більше нічого не потрібно! В тому числі непотрібно ніяких документів з військомату!

    Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото.

    Гончаренко Константин

    Доброго дня!

    У Вашому випадку достатньо встановлення постійного догляду без припинення дієздатності вашої та призначення опікуна судом .

    опишу опіку та догляд:

    Відповідно до ч.1 ст. 39 Цивільного Кодексу України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

    Положеннями ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членом її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

    Відповідно до ст. 55 Цивільного Кодексу України, опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх осіб, також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки.

    Згідно зі ст. 58 Цивільного Кодексу України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

    Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 Цивільного Кодексу України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

    Стаття 62 Цивільного Кодексу України визначає, що опіка встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки, або за місцем проживання опікуна.

    Згідно зі ст. 63 Цивільного Кодексу України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

    https://www.msp.gov.ua/news/8364.html?PrintVersion -Лист Мінсоцполітики від 10.06.2015 № 8596/0/14-15/19 "Про опіку та піклування над повнолітніми особами"

    Відповідно до пп. 1.3, 1.4 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.99 № 34/166/131/881, органами, які приймають рішення щодо опіки та піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

    потрібно звернутися до суду а потім до управління соціального захисту у вашому регіоні

    АБО

    оформлення постійного догляду з відповідними соціальними виплатами на догляд за такими категоріями осіб, що потребують догляду: за дітьми-інвалідами віком до 18 років; за інвалідами І групи або особами, які досягли 80-річного віку; за інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду; та за іншими громадянам похилого віку, інвалідами, дітьми-інвалідами та хворими, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

    Звернутис до ЛКК в потім до до управління соціального захисту

    ЗАЯВА ПРО ВИДАЧУ висновКУ лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування ... копії довідки МСЕК або довідки ЛКК про те, що престарілий ІНВАЛІД , потребує стороннього догляду.

    МОЖЕ БУТИ відстрочка вд армії та допомога по догляду 860 грн 20 коп

    Для перетину кордону вам треба паспорт закордонний і посвідченн особи з інвалідністю супровід не обов язковий , якщо ви рухаєтесь самостійно.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю, Олександре!

    Доброго дня! Мене визнано інвалідом 3 групи (Психіатрія). Питання таке родичі хотят зробити мене не дієзнадною особою через суд, потом призначити мого брата моїм опікуном(зараз мій брат на війні), я не хочу таке робити, родичі можуть без мого відома таку справу провернуть?

    НІ, БЕЗ ВАС ЦЕ ЗРОБИТИ НЕМОЖЛИВО. ДЛЯ ПОЧАТКУ ПОТРІБНО ПРОВОДИТИ СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНУ ЕКСПЕРТИЗУ У ВАШОМУ ВИПАДКУ, А ТОМОУ ВАША УЧАСТЬ ПРЯМО ПЕРЕДБАЧЕНА ЗАКОНОДАВСТВОМ.

    (Які наслідки має недієздатна особа? Я можу це рішення суду оскаржити?

    Які правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною?

    1. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
    2. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.
    3. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
    4. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття 1184 Цивільного кодексу України).

    Які потрібні документи на перетин кордону?

    ВАМ ПОТРІБНО МАТИ ПЕНСІЙНЕ ПОСВІДЧЕННЯ ПО ІНВАЛІДНОСТІ АБО БУДЬ-ЯКЕ ІНШЕ ПОСВІДЧЕННЯ. МАТИ ДОВІДКУ МСЕК НЕ ПОТРІБНО.

    Мені обов'язково треба ідти у військкомат брати відстрочку? Я чув що на кордоні не пропускають без довідки з військкомата.

    ЦЕ НЕ БІЛЬШЕ, АНІЖ СЛУХИ. НІЯКИХ ДОВІДОК ОТРИМУВАТИ З ТЦК НЕ ПОТРІБНО. ПРОСТО ВАМ ПОТРІБНО МАТИ ПОСВІДЧЕННЯ ПРО ІНВАЛІДНІСТЬ.

    Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

    Гончаренко Константин
    20%

    Доброго дня!

    щодо дієздатності не рекомендую її обмежувати Вам:

    Відповідно до статті 30 Цивільного кодексу України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Особа є дієздатною до моменту встановлення її недієздатності в судовому порядку.

    Єдиною підставою визнання особи недієздатною є наявність хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (стаття 39 Цивільного кодексу України).

    Куди подавати заяву про визнання фізичної особи недієздатною?

    Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі - за місцезнаходженням цього закладу.

    Хто може подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною?

    Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (частина 3 статті 296 Цивільного процесуального кодексу України).

    У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (частина 3 статті 297 Цивільного процесуального кодексу України).

    Вартість. Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться за рахунок держави (частина 2 статті 299 Цивільного процесуального кодексу України).

    Чи потрібно призначення експертизи?

    Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

    У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (стаття 298 Цивільного процесуального кодексу України).

    Розгляд справи про визнання фізичної особи недієздатною проводиться судом у складі 1 судді і 2 присяжних . Справи про визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

    Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна (частина 1 статті 300 Цивільного процесуального кодексу України).

    Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

    Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною (стаття 40 Цивільного кодексу України).

    Правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною:

    • над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка;
    • недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину;
    • правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун;
    • відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.

    Чи можливо поновити цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною?

    За заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (частина 1 статті 42 Цивільного кодексу України).

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Кирда Вячеслав Володимирович
    20%

    Вітаю, Олександре!

    Доброго дня! Мене визнано інвалідом 3 групи (Психіатрія). Питання таке родичі хотят зробити мене не дієзнадною особою через суд, потом призначити мого брата моїм опікуном(зараз мій брат на війні), я не хочу таке робити, родичі можуть без мого відома таку справу провернуть?

    НІ, БЕЗ ВАС ЦЕ ЗРОБИТИ НЕМОЖЛИВО. ДЛЯ ПОЧАТКУ ПОТРІБНО ПРОВОДИТИ СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНУ ЕКСПЕРТИЗУ У ВАШОМУ ВИПАДКУ, А ТОМОУ ВАША УЧАСТЬ ПРЯМО ПЕРЕДБАЧЕНА ЗАКОНОДАВСТВОМ.

    (Які наслідки має недієздатна особа? Я можу це рішення суду оскаржити?

    Які правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною?

    1. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
    2. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.
    3. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
    4. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття 1184 Цивільного кодексу України).

    Які потрібні документи на перетин кордону?

    ВАМ ПОТРІБНО МАТИ ПЕНСІЙНЕ ПОСВІДЧЕННЯ ПО ІНВАЛІДНОСТІ АБО БУДЬ-ЯКЕ ІНШЕ ПОСВІДЧЕННЯ. МАТИ ДОВІДКУ МСЕК НЕ ПОТРІБНО.

    Мені обов'язково треба ідти у військкомат брати відстрочку? Я чув що на кордоні не пропускають без довідки з військкомата.

    ЦЕ НЕ БІЛЬШЕ, АНІЖ СЛУХИ. НІЯКИХ ДОВІДОК ОТРИМУВАТИ З ТЦК НЕ ПОТРІБНО. ПРОСТО ВАМ ПОТРІБНО МАТИ ПОСВІДЧЕННЯ ПРО ІНВАЛІДНІСТЬ.

    Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

    Мамай Ірина Євгеніївна

    Для визнання особи недієздатною проводиться судово-психіатрична експертиза, тому без вас ніяк. Будь-яке рішення суду можна оскаржити.

    Для виїзду за кордон вам треба лише посвідчення про інвалідність і паспорт.

    Адвокат Евгений Александрович
    20%

    Здравствуйте, Александр!

    ВЫ ИМЕЕТЕ ПРАВО НА ОТСРОЧКУ ОТ ПРИЗЫВА ПО МОБИЛИЗАЦИИ В СВЯЗИ С ИНВАЛИДНОСТЬЮ.

    ПО ПОВОДУ ПОЛУЧЕНИЯ ОТСРОЧКИ ОТ ПРИЗЫВА ПО МОБИЛИЗАЦИИ В СВЯЗИ С ИНВАЛИДНОСТЬЮ, ЧТО ПРЕДУСМОТРЕНО ЗАКОНОМ:

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416):

    Про мобілізаційну підготовк... | від 21.10.1993 № 3543-XII (rada.gov.ua)

    "Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

    Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:…

    визнані в установленому порядку особами з інвалідністю ….;

    АЛГОРИТМ ДЕЙСТВИЙ ПО ПОВОДУ ПОЛУЧЕНИЯ ОТСРОЧКИ ОТ ПРИЗЫВА ПО МОБИЛИЗАЦИИ:

    ВАМ ТРЕБА ЗВЕРНУТИСЯ ДО ТЦКСП (ВІЙСЬККОМАТУ), РАЗОМ З ТАКИМИ ДОКУМЕНТАМИ:

    - ПАСПОРТОМ ГР.УКРАЇНИ, ІДЕНТИФІКАЦІЙНИМ КОДОМ (ОРИГІНАЛИ І КОПІЇ), ВІЙСЬКОВИМ КВИТКОМ (ТИЧАСОВИМ ПОСВІДЧЕННЯМ), ПРИПИСНИМ, ДОВІДКОЮ МСЕК ЩОДО ІНВАЛІДНОСТІ,

    - ДЕ:

    1) СТАТИ НА ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК;

    2) ПРОЙТИ ВЛК;

    3) ОТРИМАТИ ВІЙСЬКОВИЙ КВИТОК (ТИЧАСОВЕ ПОСВІДЧЕННЯ), У РАЗІ ЇХ ВІДСУТНОСТІ;

    4) ОТРИМАТИ ВІДСТРОЧКУ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ, З ПРОСТАВЛЕННЯМ ВІДМІТКИ ПРО ЦЕ У ВІЙСЬКОВОМУ КВИТКУ (ТИЧАСОВОМУ ПОСВІДЧЕННІ).

    ВЫ ИМЕЕТЕ ПРАВО НА ПЕРЕСЕЧЕНИЕ ГРАНИЦЫ.

    ПО ПОВОДУ ПРАВА НА ПЕРЕСЕЧЕНИЕ ГРАНИЦЫ:

    ВЫ СМОЖЕТЕ ПЕРЕСЕЧЬ ГРАНИЦУ, В СВЯЗИ С ТЕМ, ЧТО ВЫ ИНВАЛИД.

    ДОКУМЕНТЫ:

    - ПАСПОРТ ГР.УКРАИНЫ ДЛЯ ВЫЕЗДА ЗА ГРАНИЦУ (ВНУТРЕННИЙ ПАСПОРТ ГР.УКРАИНЫ);

    - ПЕНСИОННОГО УДОСТОВЕРЕНИЯ, ГДЕ УКАЗАНА ГРУППА ИНВАЛИДНОСТИ.

    УКАЗАННЫХ ДОКУМЕНТОВ ДОСТАТОЧНО.

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

    П О С Т А Н О В А від 27 січня 1995 р. N 57 Київ

    Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України:

    Про затвердження Правил перетинан... | від 27.01.1995 № 57 (rada.gov.ua)

    ПРАВИЛА перетинання державного кордону громадянами України

    «1. Ці Правила визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону...

    2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

    особи з інвалідністю за наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - документи, що підтверджують інвалідність);…».

    ИНФОРМАЦИЮ МОЖНО УТОЧНИТЬ ЗДЕСЬ:

    Контакти (dpsu.gov.ua)

    Адміністрація Державної прикордонної служби України розташована за адресою:

    вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, Україна

    adpsu@dpsu.gov.uaCлужба «Довіра»:+38(044)527-63-63Факс:+38(044)239-84-80

    Громадська приймальня:

    пн-чт: 09:00 - 17:00

    пт: 09:00 - 16:00

    обід: 13:00 - 14:00

    Громадська приймальня Адміністрації Державної прикордонної служби України розташована за адресою (тимчасово не працює під час карантину):

    вул. Володимирська, 30, м. Київ, 01601, Україна

    zvernennia@dpsu.gov.ua+38 (044) 527-64-29

    пн-чт: 09:00 - 17:00

    пт: 09:00 - 16:00

    обід: 13:00 - 14:00

    Телефон гарячої лінії (Служба «Довіра»)

    Надання громадянам відповідей на питання консультаційного характеру в межах компетенції Державної прикордонної служби України

    1598 (для дзвінків з мобільного)+38(044)527-63-63 (для дзвінків із-за кордону)

    dovira@dpsu.gov.ua

    Подання запитів на отримання публічної інформації

    ПИСЬМОВО - на поштову адресу: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601. ОСОБИСТО - до Громадської приймальної за адресою (тимчасово не працює): вул.Володимирська, 30, м.Київ.

    (044) 527-64-29(044) 239-84-80 (факс)

    Publicinfo@dpsu.gov.ua

    Подання звернень громадян

    ПИСЬМОВО - на поштову адресу: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601. ОСОБИСТО - до Громадської приймальної за адресою (тимчасово не працює під час карантину): вул.Володимирська, 30, м.Київ.

    Нужна полная консультация алгоритм действий обращайтесь индивидуально через кнопку "Звернутися".

    Всего доброго!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України