Задайте вопрос юристу

880 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Наследство, 06 июля 2023, вопрос №87904 150₴

Алгоритм дії при спадкуванні із-за кордону

5 місяців тому померла моя бабуся по батьковій лінії. Я і мій батько знаходимося за кордоном. Батько бажає уступити своє право на спадкування на мою користь. Ми не маємо можливості приїхати до України, але є можливість скористуватися послугами нотаріуса при консульстві України.

Які конкретно дії маємо зробити я та мій батько, щоб я зміг прийняти участь у процессі спадкування?

Які конкретно послуги ми маємо запросити у нотаріуса при консульстві, щоб впоратись за мінімальну кількість звернень? Можливість попасти до цього нотаріуса дуже обмежена.

Ответы юристов (5)

    Корнійчук Євген Іванович
    16.7%

    Доброго дня. https://poland.mfa.gov.ua/konsulski-pitannya/1987-...

    Алгоритм дій у всіх консульства однаковий.

    Заява про прийняття/відмову від прийняття спадщини

    Опубліковано 15 липня 2020 року о 14:42

    Для засвідчення справжності підпису на заяві про прийняття/відмову від прийняття спадщини заявник подає

    ОРИГІНАЛ та КОПІЮ:

    • паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
    • візи /карти побиту/ іншого документа, що підтверджує легальне перебування заявника у Республіці Польща;
    • документа, який підтверджує місце реєстрації заявника на території Польщі (zaświadczenie o zameldowaniu);

    КОПІЮ:

    • документа, що підтверджує факт відкриття спадщини (свідоцтво про смерть, заповіт тощо);
    • паспорта громадянина України на чию користь особа відмовляється вид прийняття спадщини (лише у разі оформлення заяви про відмову від прийняття спадщини);

    А ТАКОЖ

    ПОДАННЯ ДОКУМЕНТІВ для засвідчення справжності підпису на про прийняття/відмову від прийняття спадщини

    ТЕРМІН ОФОРМЛЕННЯ – у день звернення.

    Для обміну контактів та детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

    Айвазян Юрій Климентійович
    16.7%
    Айвазян Юрій Климентійович год назад

    Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Сергію!

    Відповідно до ч. 3.23 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємці можуть подати заяву про прийняття спадщини поштою, якщо вони проживають за межами України.

    Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

    Отже, спадкоємець, який проживає за кордоном повинен написати заяву про прийняття спадщини, засвідчити справжність підпису нотаріально та надіслати її засобами поштового зв’язку нотаріусу, який знаходиться на території України протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця.

    За кордоном нотаріальні дії здійснюють консульські установи або дипломатичні представництва України. Згідно законодавства спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати консулу заяву про прийняття спадщини.

    Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто консулу. Справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою.

    Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається консулом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до консула.

    Засвідчення справжності підпису не потрібне, якщо спадкоємець особисто з'явився до консула і подав заяву. У цьому разі консул установлює особу спадкоємця і перевіряє справжність його підпису, про що робить відмітку на заяві і вказує найменування документа, що посвідчує особу, його номер, дату видачі, найменування установи, яка видала документ, рік народження спадкоємця.

    Тож спадкоємець, який перебуває за межами України, може прийняти спадщину шляхом:
    • звернення до консула України в країні перебування із заявою про прийняття спадщини
    • або нотаріального засвідчення заяви про прийняття спадщини та надіслання її засобами поштового зв’язку нотаріусу, який перебуває на території України.

    Тепер що стосується відмови від спадщини Вашого батька:

    Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина друга статті 1274 Цивільного кодексу України).

    Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь (частина третя статті 1274 Цивільного кодексу України).

    Відмова від спадщини може бути як на користь конкретної особи спадкоємця (адресна відмова), так і без зазначення такої особи (безадресна). В залежності від виду відмови її правові наслідки є відмінними: - у разі безадресної відмови від прийняття спадщини одним із спадкоємців за законом із черги, яка закликана до спадкування, частка у спадщини, яку він мав прийняти, переходить до інших спадкоємців тієї ж черги порівну; - у випадку адресної відмови частка, від якої відмовився спадкоємець, переходить до того чи тих спадкоємців, вказаних ним у заяві. Крім того, у випадку адресної відмови у свідоцтві про право на спадщину відображається частка, від якої відмовився спадкоємець.

    Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку звернутись біля мого фото. Постараюсь на них відповісти.

    Дерій Владислав Олегович
    66.7%

    Доброго дня!

    Алгоритм дій:

    1. Ви та батько повинні зареєструватися особисто в електронній черзі https://online.mfa.gov.ua/application

    Кожен з Вас буде окремо подавати документи - Ви заяву про прийняття спадщини, а батько - заяву про відмову від спадщини на Вашу користь та відповідні документи.

    2. Прийти у зазначений час та подати документи для засвідчення справжності підпису на про прийняття/відмову від прийняття спадщини

    Документи, які необхідно підготувати батьку:

    • Заява про відмову від спадщини на Вашу користь, як внука померлої zayava-na-vidmovu-vid-priynyattya-spadshchini.doc ( .doc , 36.86 Кб ) (адаптуйте під себе )
    • паспорт громадянина України для виїзду за кордон (оригінал та копія);
    • віза /карта побиту/ інші документи, що підтверджують перебування за кордоном (у разі наявності) (оригінал та копія);
    • документ, що підтверджує факт відкриття спадщини (копія свідоцтва про смерть)
    • паспорт громадянина України на чию користь особа відмовляється вид прийняття спадщини (копія)
    • квитанцію про оплату консульського збору

    Документи, які необхідно підготувати Вам:

    • Заява про прийняття спадщини zayava-na-priynyattya-spadshchini.doc ( .doc , 37.38 Кб ) (Вам потрібно буде її адаптувати під себе)
    • паспорта громадянина України для виїзду за кордон (оригінал та копія);
    • віза /карта побиту/ інші документи, що підтверджують перебування за кордоном (у разі наявності) (оригінал та копія);
    • документ, що підтверджує факт відкриття спадщини (копія свідоцтва про смерть)
    • квитанцію про оплату консульського збору

    Оплата консульського збору здійснюється у день подачі документів до консульської установи.

    Непідготовлений належним чином пакет документів - це відмова у наданні консульської послуги, а отже - змарнований час і необхідність нового запису на прийом.

    Заяву про вступ/відмову від спадщини необхідно подати на протязі 6 місяців.

    При виникненні додаткових питань натискайте "Звернутися". Всього доброго!

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин год назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Доброго дня!.

    Відповідно до статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Така заява повинна бути подана протягом шести місяців (ст. 1270 ЦК України).

    Таким чином, не подають заяву лише спадкоємці, які проживали разом зі спадкодавцем на момент його смерті, та які вважаються такими, що прийняли спадщину.

    .

    Оскільки законом не передбачено прийняття спадщини через представника, тому спадкоємець майна, перебуваючи за кордоном, може скласти заяву про прийняття спадщини, справжність підпису якого на заяві має бути нотаріально засвідчена, як це передбачено в п. 3.5. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

    Нотаріально посвідчена заява в залежності від держави її складення, буде потребувати або консульської легалізації, наприклад, в Канаді, або, як це в більшості розвинених країнах, які є учасниками Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (країни Європи, США), проставлення апостилю на такому документі. Така зава перекладається українською мовою, що також засвічується уповноваженим перекладачем.

    Після цього заява спадкоємця з її засвідченим перекладом надсилається поштою до органу нотаріату за місцем відкриття спадщини, яким є його останнє місце проживання.

    Згідно українського законодавства, нотаріальні послуги за кордоном також вчиняють консули України, які можуть посвідчити і підпис спадкоємця на заяві про прийняття спадщини (або про відмову від спадщини), а також посвідчити і довіреність на представника, який допоможе оформити успадковане Вами майно. Для цього потрібно звернутись до українського консула в державі перебування та посвідчити ті документи, які Вам потрібні без зайвих витрат на легалізацію та переклад українською мовою. Така заява також має бути надіслана до органу нотаріату за місцем проживання спадкодавця. Однак можливість оперативного вчинення дій консулами обмежена через їх завантаженість та не велику кількість за кордоном.

    Особа, яка не подала заяву в зазначений вище строк, вважається таким, що не прийняла спадщину. Спадкоємці, які проживають в інших країнах, з об’єктивних причин можуть не знати про факт смерті спадкодавця та пропустити шестимісячний строк для прийняття спадщини.

    Згідно ст. 1272 ЦК України за згодою інших спадкоємців, особа, що пропустила строк, може податку таку заяву про прийняття спадщини. Проте, як свідчить практика, випадки, коли інші спадкоємці давали згоду на подачу такої заяви, є виключенням, а ніж правилом, що пояснюється бажанням отримати максимально можливу частку у спадщині.

    А тому за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним такої заяви.

    Згідно сталої судової практики поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цієї дії, зокрема:

    1) тривала хвороба спадкоємців;

    2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;

    3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;

    4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил;

    5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

    Протягом шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини спадкоємець має право також відмовитися від спадщини, подавши відповідну заяву за місцем відкриття спадщини. Така відмова є безумовної і беззастережною, і може бути здійснена спадкоємцем у будь-яких випадках, зокрема, коли зобов’язання спадкодавця перед кредиторами перевищують вартість спадкового майна. В цьому випадку спадкоємець особисто або за допомогою свого адвоката повинен у нотаріуса отримати відповідну інформацію щодо складу та вартості спадщини та усіх заявлених кредитором вимог і після цього визначитись з тим, чи бажає він стати спадкоємцем померлого. Своєчасна подача заяви про відмову від спадщини може запобігти пред’явленню кредиторами необґрунтованих позовів.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин год назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Доброго дня!

    .

    Відповідно до ч. 3.23 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємці можуть подати заяву про прийняття спадщини поштою, якщо вони проживають за межами України.

    Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

    Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

    Отже, спадкоємець, який проживає за кордоном повинен написати заяву про прийняття спадщини, засвідчити справжність підпису нотаріально та надіслати її засобами поштового зв’язку нотаріусу, який знаходиться на території України протягом 10 місяців (на час дії воєнного стану) з дня смерті спадкодавця.

    За кордоном нотаріальні дії здійснюють консульські установи або дипломатичні представництва України. Згідно законодавства спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати консулу заяву про прийняття спадщини.

    Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто консулу. Справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою.

    Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається консулом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до консула.

    Засвідчення справжності підпису не потрібне, якщо спадкоємець особисто з'явився до консула і подав заяву. У цьому разі консул установлює особу спадкоємця і перевіряє справжність його підпису, про що робить відмітку на заяві і вказує найменування документа, що посвідчує особу, його номер, дату видачі, найменування установи, яка видала документ, рік народження спадкоємця.

    Тож спадкоємець, який перебуває за межами України, може прийняти спадщину шляхом:

    звернення до консула України в країні перебування із заявою про прийняття спадщини

    або нотаріального засвідчення заяви про прийняття спадщини та надіслання її засобами поштового зв’язку нотаріусу, який перебуває на території України.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України