Имею ли я право отказать отцу в свиданиях в ребенком на время войны?

Доброго дня, Олена!

Згідно статті 141 Сімейного кодексу України передбачена рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини.

1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 цього Кодексу.

Тому взагалі відмовити батьку у праві участі у вихованні дитини Ви не можете.

Якщо так станеться чоловік матиме повне право звернутися до органу опіки та піклування для врегулювання порядку побачень з дитиною та участі у її вихованні. Він також може для вирішення того ж питання звернутися до суду з позовною заявою.

Так, відповідно до статті 19 Сімейного кодексу України у випадках, передбачених цим кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів з дня його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 СК України.

Проте вирішувати такі питання треба з розумінням обома сторонами того важливого факту, що наразі в країні війна, і кожен приїзд дитини в країну пов'язаний із певним ризиком.

Тому було б добре, аби ви знайшли спосіб вирішити питання щодо побачень бітька з дитиною мирним шляхом.

В будь якому разі, де б не звернувся чоловік в такому випадку - до органів опіки чи до суду - останні обов'язково будуть враховувати фактор війни і ті обставин, які викладаються у Вашому питання. Проте і Ви повинні йти на певні компроміси задля досягнення взаємовигідного рішення. Воно цілком можливе.

Маю достатній досвід у вирішенні таких сімейних проблем і можу Вам в тому допомогти.

Будуть нез'ясовані питання чи потреба продовжити розмову персонально, тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото.

Вітаю, Олено!

Добрий день. Ми з донькою від початку війни мешкаємо в Польщі, чоловік мешкає в Києві. За весь час чоловік має регулярне онлайн-спілкування з донькою, вживу вони бачилися двічі , останній раз 3 місяці тому. Чи має право чоловік вимагати, щоб я привозила йому доньку в Київ регулярно (на тиждень раз на 2 місяці), якщо я вважаю, що це по-перше небезпечно, пр-друге дуже довга і тяжка для дитини дорога (28 годин потягами), а також це дуже дорого. Також я вважаю, що така розлука з мамою для дитини буде травматична (сама маю працю в Польщі і не можу так надовго виїхати). І чи я маю право взагалі відмовити йому в таких візитах на час війни, якщо ми не досягнемо компромісу?

Маєте право відмовити, але тут є певні нюанси. Розпочнемо із вимог законодавства.

СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 21-22, ст.135)

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text

Стаття 157. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини

1. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою цієї статті.

{Частина перша статті 157 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

2. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

3. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

4. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

...

ТСтаття 158. Вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї

1. За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

2. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Стаття 159. Вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї

1. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

2. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

3. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.

4. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

5. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

...

ТАКИМ ЧИНОМ, ЗГІДНО ІЗ ЗАКОНОДАВСТВОМ ВИ НЕ МАЄТЕ ПРАВА ПЕРЕШКОДЖАТИ БАТЬКУ ДИТИНИ У СПІЛКУВАННІ З ДИТИНОЮ. ПРИ ЦЬОМУ ЯКЩО ЦЕ СУПЕРЕЧИТЬ НОРМАЛЬНОМУ РОЗВИТКОВІ ДИТИНИ, ВИ МАЄТЕ ПРАВО ЗВЕРНУТИСЬ ДО ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТАКОГО ЧАСУ ТА ВЗАГАЛІ ЙОГО ДОЦІЛЬНОСТІ.

ТОМУ ВИЗНАЧАТИ НА ВЛАСНИЙ РОЗСУД, ЯК БУДЕ КОРИСНО ДИТИНІ, НІ ВИ, НІ БАТЬКО НЕ МАЄТЕ ПРАВА. У ВИПАДКУ НАЯВНОСТІ СПОРУ ЙОГО ТРЕБА ВИРІШУВАТИ ЧЕРЕЗ СЛУЖБУ У СПРАВА ДІТЕЙ АБО СУД.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго дня, вас нічого не забов'язує возити доньку до батька, тим паче в такий час. Це тільки ваша домовленість між собою. Головне що ви не забороняєте йому самому до вас приїхати та спілкуватися з дитиною в режимі онлайн. А те що є обмеження на виїзд то це вже не ваши проблеми.

Чоловік може звернутися до суду. Але по суті це нічого не змінить.

Для обміну контактів та детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Добрий день.

Ваше питання регулюється Сімейним кодексом України. Виходячи з нього у разі виникнення спору щодо способу спілкування батька та дитини батько має право звернутись до органу опіки та піклування, які мають визначити спосіб та частоту спілкування, а також до суду. Враховуючи описане вами та реальну ситуацію в Україні вірогідність того, що вас зобов'яжуть привозити дитину в Україну під час воєнного стану практично нульова.

Нормативну базу додаю.

Сімейний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n721

Стаття 153. Права батьків та дитини на спілкування

1. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Стаття 157. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини

1. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою цієї статті.

{Частина перша статті 157 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

2. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

3. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

4. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

{Абзац перший частини четвертої статті 157 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1397-VI від 21.05.2009}

Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

5. Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.

Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк до одного місяця та більше з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, у разі:

1) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;

2) наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.

У разі ненадання тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.

{Статтю 157 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017; в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018}

Стаття 158. Вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї

1. За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

2. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Стаття 159. Вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї

1. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

2. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

{Абзац перший частини другої статті 159 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1397-VI від 21.05.2009}

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

{Частину другу статті 159 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1397-VI від 21.05.2009}

3. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.

4. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

5. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

При виникненні додаткових питань натискайте кнопку "Звернутися". Буду радий допомогти.

Доброго дня!

Батько може вимагати у суді на зустрічі з дитиною, але це вирішує суд српираючись на обставини які існують.

треба звернутися до органу у справах дітей з заявою про усунення перешкод для зустрічей батька з дитиною, отримати висновок і потім аналогічно подати позов до суду та зобов язати мати дитини судом ,надати дозвіл та забезпечити транспортування дитини до мысця перебування батька

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею – є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особи у здійсненні нею свого права.

А тому, враховуючи норми статей 141, 153, 157, 159 Сімейного кодексу України та те, що мати дитини є перебуваючим у Польщі саме такий спосіб участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з ним у повній мірі відповідатиме інтересам як дитини, так і батьків, а також є достатнім для забезпечення участі батька у процесі вихованні дитини.

Сулик Роман Андрійович

Адвокат

E-mail

sulyk@prikhodko.com.ua

Номери телефонів

+38 (093) 007-44-05

+38 (093) 007-44-25

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 13. Межі здійснення цивільних прав

1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах...

Сімейник кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n713):

" Стаття 150. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини...

2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток..."

---

Доброго ранку, пані Олено! Практично вимоги батька є зловживанням своїми правами, є забаганками, при тому, на шкоду здоров'ю дитини. Я вже не кажу про оплату батьком своїх забаганок. Керуючись наведеною номою ст.150 СК батько зобов'язаний утримуватись від побідних вимог, а Ви маєте право та зобов'язані відмовити у таких вимогах.

Вітаю. Батько, який проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 758/5545/18, в якій досліджував питання визначення способу участі батьків у вихованні дитини.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду із позовом до відповідача та просив визначити спосіб його участі у вихованні сина.

Також просив: зобов’язати відповідача передати йому для спільного виховання та спілкування сина на святкування Різдва, 1 травня, Дня Конституції, Дня Незалежності, Дня захисника Вітчизни щороку, його дня народження; встановити необмежене спілкування з сином особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв’язку.

Зазначав, що після розірвання шлюбу син залишився проживати з матір`ю, яка перешкоджає його спілкуванню з сином та участі у вихованні останнього, не віддає дитину з ним на відпочинок, не дозволяє бачитись з сином у дворі за місцем її проживання.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Постановою Київського апеляційного суду рішення Подільського районного суду м. Києва змінено. Викладено резолютивну частину рішення в такій редакції: встановити такий графік спілкування батька з дитиною, до досягнення 6 років – по вихідних днях, а саме: перша та третя суботи місяця - з 10:00 год до 19:00 год., друга та четверта неділя місяця - з 10:00 до 19:00 год., в присутності матері за місцем проживання дитини.

Апеляційний суд виходив з того, що висновок суду першої інстанції про можливість перебування дитини без присутності матері протягом тривалого часу з урахуванням кількості встановлених судом побачень з батьком є передчасним.

Суд апеляційної інстанції зазначав, що з урахуванням інтересів малолітньої дитини, вік якої на час розгляду справи судом першої інстанції становив майже 3 роки, хворобливого стану здоров`я (неодноразового проведення операцій) і потреби у зв`язку із цим у періодичному стаціонарному лікуванні, заняттях з психологом, постійному особливому догляді, графік побачень батька із дитиною підлягає зміні.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення в тому числі стан психологічного здоров’я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

ВС також зазначив, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, статті 11 Закону України «Про охорону дитинства».

Крім того, Верховний Суд нагадав, що відповідно до частин четвертої-шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Так, встановлюючи порядок побачень батька з сином, апеляційний суд, не погоджуючись у повній мірі з висновком органу опіки та піклування, врахувавши стан здоров`я дитини, її психоемоційний стан, необхідність особливого догляду, дотримання розпорядку дня, відповідної дієти, медичних процедур, виходив із якнайкращих інтересів дитини, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про визначення порядку побачень батька шляхом спілкування з сином у присутності матері дитини.

касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

НАТИСКАЙТЕ КНОПКУ ЗВЕРНУТИСЯ І Я ВАМ ДОПОМОЖУ,

Вітаю. Право дитини на контакт з батьками, які проживають окремо

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів (ч.1 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов’язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. (ч.2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Контакт з дитиною - реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини (абз.14 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Вирішення батьками питань щодо виховання дитини та спілкування з нею

Відповідно до статті 153 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.Той із батьків, який проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право спілкуватися з нею, а інший з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати цьому, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.Слід зазначити, що дитина, батьки якої проживають у різних державах, має право на регулярні особисті стосунки і прямі контакти з обома батьками, при цьому один одному не повинен перешкоджати реалізувати право дитини на контакт з ними.Після побачення з дитиною, батьки зобов'язані гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання та не допускати неправомірної зміни її місця проживання.Згідно зі статтею 154 СК України батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

Право батьків укладати договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків

СК України (стаття 157) надано батькам право укладати договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Врегулювання спору між батьками щодо участі у вихованні дитини органом опіки та піклування

Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення ставлення батьків до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Слід зазначити, що дане рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (частина восьма стаття 7 СК України).

Які документи необхідно подати батькам службі у справах дітей при виникненні спору щодо участі у вихованні дитини

У разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один з батьків, що проживає окремо від дитини, відповідно до пункту 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини:

1. заяву;
2. копію паспорта;
3. довідку з місця реєстрації (проживання);
4. копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
5. копію свідоцтва про народження дитини.

Вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини

Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, а у разі потреби, також з родичами дитини. До уваги береться ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини та інші обставини, що мають істотне значення.Після з'ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок.

Участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради з урахуванням висновку служби у справах дітей.

Право батьків на звернення до суду з метою врегулювання спору щодо виховання дитини

Відповідно до статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.

Порядок подання позовної заяви до суду

Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви та додатків до неї, а саме:

• копія паспорта позивача;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• копія свідоцтва про шлюб або копія рішення суду про розірвання шлюбу;
• копія довідки про склад сім'ї;
• копія рішення суду про стягнення аліментів;
• копія рішення виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади;
• копія висновку служби у справах дітей;
• копії позовних заяв відповідно до кількості учасників справи;
• квитанція про сплату судового збору, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Дану позовну заяву з додатками до неї слід подати до канцелярії суду за місцем реєстрації чи фактичним місцем проживанням дитини або направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

Зразок позовної заяви про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини

Файл:Зразок позовної заяви про усунення перешкод.doc

Порядок сплати судового збору

Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір». Судовий збір сплачується за подання позовної заяви немайнового характеру в розммірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатної особи. Пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України "Про судовий збір".

Автоматичний розрахунок судового збору на сайті "Судова влада".

Розгляд судом спорів між батьками щодо виховання дитини

Під час розгляду судом спорів між батьками щодо виховання дитини орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.З висновком органу опіки та піклування суд може не погодитися, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги:

• ставлення батьків до виконання своїх обов'язків;
• особиста прихильність дитини до кожного з них;
• вік дитини;
• стан її здоров'я;
• інші обставини, що мають істотне значення;
• стан психічного здоров'я одного з батьків;
• зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.

Заходи і гарантії забезпечення виконання рішення суду про реалізацію права дитини на контакт

Такими заходами і гарантіями є:

• зобов'язання особи, яка контактує з дитиною, оплачувати витрати, пов’язані з переїздом та проживанням дитини, а також, у разі потреби, - будь-якої іншої особи, яка супроводжує дитину, повідомляти особі, з якою проживає дитина, про місце перебування дитини під час реалізації нею права на контакт, з’являтися особисто разом з дитиною до органу опіки та піклування з періодичністю, визначеною судом;
• заборона зміни місця перебування дитини під час реалізації нею права на контакт;
• реалізація права на контакт з дитиною на території іноземної держави за умови подання органу опіки та піклування за місцем проживання дитини документа, що підтверджує визнання рішення суду України про контакт з дитиною на території іншої держави;
• інші заходи, передбачені законом.

Примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби

У випадку невиконання рішення суду особою, з якою проживає дитина за заявою того з батьків, хто проживає окремо виконавчий документ пред’являється до органу державної виконавчої служби за місцем реєстрації чи фактичним місцем проживанням дитини. Після чого рішення суду виконується в примусовому порядку з урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження».Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. Час та (або) місце побачення стягувача з дитиною визначаються, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження, попередньо викликавши їх, та інтереси дитини. Якщо сторона виконавчого провадження не з’явилася на виклик та письмово не повідомила про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення, державний виконавець визначає час та (або) місце такого побачення без врахування позиції такої сторони. До виконання рішення за потреби залучається органи опіки та піклування.У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та попереджає про кримінальну відповідальність.У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець вживає наступних заходів впливу:

• виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі;
• надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення;
• звертається з поданням до суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України;
• виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.У разі виконання боржником рішення виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження. Якщо після закінчення виконавчого боржник перешкоджає побаченню стягувача з дитиною, то за заявою стягувача виконавче провадження відновлюється і повторно вживаються заходи примусового виконання.

Відповідальність за ухилення від виконання рішення суду

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Не рекомендую перешкоджати батьку у спілкуванні з дитиною, так як це не є позитивним не для інтересів дитини та передбачена процедура для батька, щодо можливості повернення дитини:

Наявна позиція ВС у подібних правовідносинах:

При цьому, ВС виключив із рішення частину щодо зобов'язання матері не чинити батькові перешкод у спілкуванні з дитиною. Це обумовлено наступним:

• в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності;
• мати не заявляла вимогу, щоб зобов’язати її не чинити перешкод;
• суд вийшов за межі позовних вимог, що недопустимо.

Що стосується способу захисту прав, який обрала мати, ВС сформував наступну правову позицію: звертатися з позовом про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею може будь-хто з батьків (як той, хто проживає разом із дитиною, так і той, хто проживає окремо).

ВС зазначив, що саме такий спосіб захисту є ефективним та законним. Крім того, ВС керувався критерієм найвищих інтересів дітей – як спільної доньки сторін, так і сина матері від першого шлюбу, права якого також порушувались.

Отже, незважаючи на сталу судову практику, коли з позовами про визначення способу участі у вихованні дитини звертались саме ті з батьків, хто проживав окремо, ВС роз’яснив, що таким правом наділений і той із батьків, з ким проживає дитина. Такий спосіб захисту є доречним у тих випадках, коли батьки не можуть самостійно домовитись про графік зустрічей. Можна брати ініціативу в свої руки та захищати свої інтереси та інтереси своєї дитини, не чекаючи, поки до суду звернеться той, хто живе окремо.

Успіхів

Здравствуйте, Елена!

Имею ли я право отказать отцу в свиданиях в ребенком на время войны? - с одной стороны, есть нарушение родительских прав второго из родителей (то есть, отца). А с другой - возвращение в Украину может навредить безопасности ребенка, потому Вы можете утверждать, что действует в интересах ребенка с целью сохранения его здоровья (как физического, так и психического) и жизни в целом. Так, согласно ст. 141 СК Украины мать и отец имеют равные права и обязанности относительно ребенка. В соответствии со ст. 151 СК Украины родители имеют преимущественное право перед другими лицами на личное воспитание ребенка. В соответствии со ст. 157 СК Украины вопрос воспитания ребенка решается родителями совместно. Тот из родителей, кто проживает отдельно от ребенка, обязан участвовать в воспитании, и имеет право на личное общение с ним.

Согласно ст.3 Конвенции ООН «О правах ребенка» от 20 ноября 1989 года, ратифицированной постановлением Верховной Рады Украины от 27.02.91 г.. №789-ХII, во всех действиях в отношении детей, независимо от того, предпринимаются они государственными или частными учреждениями, занимающимися вопросами социального обеспечения, судами, административными или законодательными органами, первоочередное внимание уделяется наилучшему обеспечению интересов ребенка.

Всего хорошего!