Банк подал в суд за долг по кредиты для бизнеса, на ФОП с Луганской области,бизнес полностью уничтожен и территория окупиоованная

Доброго дня. Це буде тільки рішення суду, ні яких стягнень на період військового стану проводитись не буде.

Законі України «Про виконавче провадження»

Пункт 102 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» викладено

Забороняється у період дії воєнного стану в Україні відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку.

Для обміну контактів та детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Доброго дня, Євгене!

Введення воєнного стану є форс-мажорною обставиною, про що Торгово-промислова палата України оприлюднила відповідного листа від 28.02.2022 року.

Однак, для того щоб скористатись форс-мажорною обставиною з метою відстрочення сплати кредиту потрібно не мати можливості сплачувати його у період війни та попередньо повідомити про це банк чи іншого кредитора. У такому випадку боржник може розраховувати на ненарахування штрафних санкцій або уникнути іншої відповідальності, передбаченої у результаті прострочення внесення кредитних платежів у зв'язку з настанням форс-мажорної обставини.

Верховною Радою України прийнято Закон, який абсолютно спростив звільнення від відповідальності боржників за прострочення сплати кредитних платежів. Мова йде про Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набрав чинності 17.03.2022 року.

Так, у період дії в Україні воєнного (а також надзвичайного) стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування:

- боржник звільняється від нарахування пені, штрафів, інфляційного збільшення та 3% річних у зв'язку з прострочення сплати кредитних платежів (штрафні та інші санкції, нараховані включно з 24.02.2022 року підлягають списанню кредитодавцем), а якщо прострочення здійснено боржником за споживчим кредитом – то також і іншої відповідальності;

- щодо іпотечного майна зупиняється можливість реалізації права іпотекодержателя на: набуття права власності на предмет іпотеки (ст. 37 ЗУ "Про іпотеку); продаж предмета іпотеки(ст. 38 ЗУ "Про іпотеку); виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти (ст. 40 ЗУ "Про іпотеку); реалізацію предмета іпотеки на електронних торгах (ст. 41, 47 ЗУ "Про іпотеку) (наведені нововведення щодо іпотечного майна не поширюються на нерухоме майно, передане в іпотеку після 17.03.2022 року, а також якщо за іпотечним договором, до якого після 17.03.2022 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій).

На період воєнного (надзвичайного) стану також продовжено перебіг загальної та спеціальної позовної давності, а також строку поруки.

Разом з тим, слід мати на увазі, що вищевказаний Закон позбавляє боржника відповідальності за несплату кредиту в описані строки, однак не звільняє його від сплати процентів та інших наслідків, які можуть бути передбачені кредитними договорами, зокрема від можливості вимагання кредитором дострокового розірвання договору та повернення всієї суми кредиту та процентів за прострочення виконання вказаних зобов’язань в обумовлений кредитним договором строк.

При цьому своєю Постановою від 25.02.2022 року № 23 Національний банк України (надалі також – НБУ) затвердив Правила роботи банків у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану, якими окрім іншого запроваджено так звані «кредитні канікули».

Як роз’яснено НБУ банкам дозволено не враховувати несплату за кредитами як прострочення протягом дії воєнного часу та 30 днів після цього, якщо несплата пов’язана із російською агресією.

Водночас зауважено, що про умови кредитних канікул потрібно домовитися безпосередньо з відповідним банком і така домовленість є добровільною.

Отже у Вас є всі шанси не повертати борг і виграти справу у банку АТ "Акцент Банк"!

Про це свідчить Лист ТПП ЩОДО ЗАСВІДЧЕННЯ ФОРС-МАЖОРНИХ ОБСТАВИН від 13.05.2022:

https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382...

"Торгово-промислова палата України, враховуючи надзвичайно складну ситуацію, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З метою позбавлення обов’язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (за змістом зразка вказаним нижче). Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується.

Даний лист, особа, яка порушує свої зобов’язання, у зв’язку із обставинами пов’язаними із військовою агресією Російської Федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану, має право долучати до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов'язань за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів у встановлений термін для можливості обґрунтованого перенесення строків виконання зобов’язань та вирішення спірних питань мирним шляхом.

При цьому, у разі необхідності, сторона, яка порушила свої зобов’язання в період дії форс-мажорних обставин, також має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) дотримуючись порядку встановленого Регламентом https://ucci.org.ua/dokumienti-dlia-zavantazhienni... за кожним зобов’язанням окремо".

Я можу допомогти Вам вирішати це питання практично: написати відзив на позов банку та проконтролювати хід розгляду справи.

Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Охоче Вам допоможу розібратися в питання більш детально.

Вітаю, Євгеній!

Для початку Вам потрібно скористатись правом на подачу відзиву, у якому викласти всі обставини та послати на настання для Вас форс-мажорних обставин.

Основна інформація, яку необхідно розуміти:

1. Воєнний стан в Україні з 24 лютого 2022 року є форс-мажором (обставиною непереборної сили), а форс-мажор звільняє позичальників від відповідальності за невиконання кредитного договору;

2. Форс-мажор не звільняє від обов'язку погашати кредит, а лише відтерміновує обов'язок погашення кредиту до закінчення дії форс-мажору (воєнного стану);

3. Інформація та документи про форс-мажор, наведені в цьому матеріали, можуть застосовуватися не лише до кредитних, а й до інших договорів, які передбачають обов'язок щось вчинити.

Відповідно до частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Таким чином, Вам потрібно довести суду факт того, що невиконання Вами своїх обов'язків по договору кредиту було наслідком настання форс-мажору. Не думаю, що це буде надзвичайно складне завдання, враховуючи всі Ваші обставини.

Але так чи інакше, повністю списати борг також не вийде, це допоможе лише розстрочити оплату на певний час.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Вітаю!

САМЕ ГОЛОВНЕ - ВАМ ТРЕБА У ВІДЗОВІ НА ПОЗОВ ЗАЗНАЧИТИ ПРО НАЯВНІСТЬ ФОРС-МАЖОРНИХ ОБСТАВИН.

ПРОСТО ІГНОРУВАТИ ПОЗОВ БАНКУ НЕ РАДЖУ.

Торгово-промислова палата України (ТПП України), оприлюднивши лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким засвідчила, що військова агресія є форс-мажорною обставиною, а сам лист ТПП України може бути використано як її підтвердження.

Хоча наміри у ТПП України були шляхетними, ефект від оприлюднення вищевказаного листа мав діаметрально протилежні наслідки, аніж очікувалось: ознайомившись із листом ТПП України, досить велика кількість суб’єктів господарювання помилково вирішили, що наслідки впливу форс-мажорних обставин на невиконання зобов’язань у такій екстраординарній ситуації, як війна, застосовуються автоматично, в так званій спрощеній процедурі, у результаті чого не вчиняли юридично значимих дій, здійснення яких, відповідно до усталеної судової практики, є необхідним для звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язань.

З метою з’ясування, які все ж таки дії необхідно вчинити суб’єкту господарювання, що зазнав впливу форс-мажорних обставин, доцільно згадати висновки Верховного Суду щодо обставин, які повинні існувати для можливості застосування ст. 617 ЦК України:

• обставина непереборної сили повинна бути віднесена до категорії форс-мажору відповідно до умов договору або за законом;
• форс-мажорна обставина була непередбачуваною в момент укладення договору, а її настання не залежить від волі сторін договору;
• існування конкретного зобов’язання, строк виконання якого настав;
• наявність причинно-наслідкового зв’язку між обставиною (подією) і неможливістю виконання стороною своїх конкретних зобов’язань;
• вчинення невиконуючою стороною повідомлення іншої сторони щодо впливу форс-мажорних обставин.

У разі існування вищеперелічених обставин ТПП за зверненням суб’єкта господарювання видає сертифікат, який засвідчує існування форс-мажорних обставин за кожним окремим випадком.

Водночас форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов’язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов’язання. При цьому сертифікат ТПП, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Такі правові висновки викладались Верховним Судом впродовж декількох років, динаміку їх формування можливо відслідкувати зокрема, але не виключно, у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17.

Саме з урахуванням вищенаведених висновків судами здійснюється розгляд справ, у яких сторони стверджують про існування форс-мажорних обставин, посилаючись на лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

У період з березня по листопад 2022 року судами першої інстанції ухвалено близько 200 рішень у справах, у яких учасники посилались на лист ТПП України № 2024/02.0-7.1, з них орієнтовно 50 переглянуті у судах апеляційної інстанції, при цьому в 90% випадків суди першої та апеляційної інстанцій критично оцінили посилання учасників справи на лист ТПП України № 2024/02.0-7.1. Основні мотиви в судових рішеннях наступні:

• відсутність безпосереднього причинно-наслідкового зв’язку між війною та невиконанням зобов’язань (приклад: судові рішення у справах № 910/4001/22, № 910/7967/22, № 910/7141/22, № 910/7134/22, № 903/181/22, № 917/244/22, № 903/336/22 та ін.);
• лист ТПП України № 2024/02.0-7.1 за законодавчо встановленими критеріями не відповідає вимогам, що ставляться до сертифікатів про форс-мажор (приклад: судові рішення у справах № 910/4879/22, № 917/353/22, № 912/2427/21, № 902/88/22, № 914/675/22 та ін.);
• відсутність належного повідомлення про настання форс-мажору (приклад: судове рішення у справі 912/507/22 та ін.).

Якщо спір про звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань внаслідок впливу форс-мажорних обставин, підтверджених посиланням на лист ТПП України № 2024/02.0-7.1, потрапить на розгляд суддів Верховного Суду, їх правову позицію можливо спрогнозувати з огляду на постанови Верховного Суду від 28.10.2022 у справі № 904/3910/21 (реєстраційний номер у ЄДРСР: 107049505), від 14.09.2022 у справі № 420/143/22 (реєстраційний номер у ЄДРСР: 106243160), від 14.09.2022 у справі № 160/26479/21 (реєстраційний номер у ЄДРСР: 106243163), у яких здійснено оцінку запровадження в Україні воєнного стану та існування форс-мажорної обставини з посиланням на вищевказаний лист ТПП України у розрізі поважності причин пропуску процесуальних строків.

Суд вказав, що саме по собі введення воєнного стану, без доведення учасником справи причинно-наслідкового зв’язку між його введенням та пропуском процесуального строку, не свідчить про поважність причин такого пропуску, а отже, не є підставою для його поновлення.

Таким чином, цілком справедливим є мотив, який часто використовується судами першої та апеляційної інстанцій – введення воєнного стану на території України не означає, що учасник правовідносин не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти у випадку, якщо ним не доведено протилежного. Більше того, держава на сьогодні заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). У випадку якщо учасник справи не надав доказів того, що суб’єкт господарювання зупинив роботу у зв’язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійних обов’язків у зв’язку з воєнними діями, все або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб’єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану, твердження про порушення зобов’язання через вплив форс-мажорної обставини є необґрунтованим.

Не варто забувати, що у судовій практиці трапляються поодинокі випадки, коли суди звільняють суб’єктів господарювання від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань та, оцінивши конкретні обставини справи, мотивують свої рішення тим, що лист ТПП є належним підтвердженням форс-мажорної обставини, а питання стосовно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності, є загальновідомим та нормативно врегульованим, у результаті чого здійснення повідомлення іншої сторони не є визначальним фактором у питанні звільнення від відповідальності (приклад: постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у справі № 924/278/22).

Проводячи аналіз таких аргументів, окрім вітчизняної судової практики доцільно врахувати і наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 79 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 сторона, яка не виконує свого зобов’язання, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду і про її вплив на її здатність здійснити виконання. Якщо інша сторона не отримала це повідомлення протягом розумного строку після того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати відомо стороні, яка не виконує свого зобов’язання, ця остання сторона несе відповідальність за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане.

Аналогічний підхід міститься в узагальнених нормах європейського звичаєвого права. У Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року) у ч. 3 ст. 7.1.7 «Непереборна сила (форс-мажор)» вказано, що сторона, яка не виконала зобов’язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов’язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона, яка не виконала, дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення. У Принципах Європейського договірного права у ст. 8.108(3), присвяченій питанням форс-мажору, вказано, що невиконуюча зобов’язання сторона має впевнитися у тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як невиконуюча сторона дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди. Інша сторона має право на компенсацію збитків, завданих внаслідок неотримання такого повідомлення.

Враховуючи викладене, можливо дійти висновку, що лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 та загальновідомість факту введення на території України воєнного стану жодним чином не спростили процедуру засвідчення форс-мажору для суб’єктів господарювання, а сформований підхід судів до оцінки форс-мажорних обставин та їх впливу на виконання зобов’язань навряд чи буде змінено.

Втім, варто пам’ятати, що невиконання зобов’язань через вплив форс-мажорних обставин звільняє виключно від відповідальності за порушення зобов’язань та жодним чином не звільняє від виконання самого зобов’язання. Та більше, не звільняє від необхідності, за вимогою кредитора, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, оскільки таке зобов’язання є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов’язання і поділяє його долю (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19).

Тож у разі, якщо договірні зобов’язання не були виконані стороною договору через вплив військової агресії, але юридично значимих дій для підтвердження форс-мажору вчинено не було, варто розглянути альтернативні стратегії захисту прав та інтересів, наприклад:

• зменшення розміру штрафних санкцій в порядку ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України (в цьому випадку корисними будуть правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.02.2022 у справі № 927/436/21, реєстраційний номер рішення у ЄДРСР: 104442997);
• внесення змін або розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин в порядку ст. 652 ЦК України (у цьому випадку варто звернути увагу на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, реєстраційний номер рішення у ЄДРСР: 106078967).

ПОРАДА: ЗВЕРНІТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ДО АДВОКАТА, КОТРИЙ БУДЕ ЗАХИЩАТИ ВАШІ ІНТЕРЕСИ.

Добрій день!

17 марта 2022 года вступил в силу Закон от 15.03.2022 № 2120-IX "О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и другие законодательные акты Украины относительно действия норм на период действия военного положения", сообщает Нотариальная палата Украины.

Подпунктом 2 пункта 3 Раздела ІІ "Заключительные и переходные положения" данного Закона раздел "Заключительные и переходные положения" Гражданского кодекса был дополнен пунктами 18 и 19, согласно которым:

1. В период действия в Украине военного, чрезвычайного положения и в 30-дневный срок после его прекращения или отмены в случае просрочки заемщиком исполнения денежного обязательства по договору, в соответствии с которым заемщику был предоставлен кредит (займ) банком или другим кредитодателем (заимодателем), заемщик освобождается от:

- ответственности, определенной статьей 625 ГКУ (часть вторая статьи 625 ГКУ предусматривает, что должник, просрочивший исполнение денежного обязательства, по требованию кредитора обязан уплатить сумму долга с учетом установленного индекса инфляции за все время просрочки, а также три процента годовых от просроченной суммы, если другой размер процентов не установлен договором или законом);

- обязанности уплаты в пользу кредитодателя (заимодателя) неустойки (штрафа, пени) за такую просрочку. Неустойка (штраф, пеня) и другие платежи, уплата которых предусмотрена соответствующими договорами, начисленные включительно с 24 февраля 2022 года за просрочку исполнения (неисполнение, частичное исполнение) по таким договорам, подлежат списанию кредитодателем (заимодателем).

2. В период действия в Украине военного, чрезвычайного положения продлеваются на срок его действия сроки, определенные следующими статьями ГКУ:

- 257 - 259 (исковая давность, специальная исковая давность);

- 362 (реализация преимущественного права покупки доли в праве общей долевой собственности);

- 559 (прекращение поручительства);

- 681 (исковая давность, которая применяется к требованиям в связи с недостатками проданного товара);

- 728 (исковая давность, которая применяется к требованиям о расторжении договора дарения);

- 786 (исковая давность, которая применяется к требованиям, следующим из договора найма);

- 1293 (право на обжалование действий исполнителя завещания).

Подпунктом 8 Раздела ІІ "Заключительные и переходные положения" Закона № 2120-ІХ Заключительные положения Закона "Об ипотеке" дополнены пунктом 5-2, в соответствии с которым в период действия в Украине военного, чрезвычайного положения и в 30-дневный срок после его прекращения или отмены относительно недвижимого имущества (недвижимости), принадлежащего физическим лицам и находящегося в ипотеке по потребительским кредитам, приостанавливается действие:

- статьи 37 (в части реализации права ипотекодержателя на приобретение права собственности на предмет ипотеки),

- статьи 38 (в части реализации права ипотекодержателя на продажу предмета ипотеки),

- статьи 40 (в части выселения жителей из жилых домов и помещений, переданных в ипотеку, по которым есть судебное решение об обращении взыскания на такие объекты),

- статей 41, 47 (в части реализации предмета ипотеки на электронных торгах) данного Закона.

Согласно пункту 11 части первой статьи 1 Закона "О потребительском кредитовании" потребительский кредит (кредит) - денежные средства, предоставляемые потребителю (заемщику) на приобретение товаров (работ, услуг) для удовлетворения потребностей, не связанных с предпринимательской, независимой профессиональной деятельностью или исполнением обязанностей наемного работника.

Указанные изменения не распространяются на недвижимое имущество (недвижимость), оформленное в ипотеку с целью обеспечения исполнения обязательств по договорам:

1) заключенным после дня вступления в силу Закона № 2120-ІХ;

2) в которые после дня вступления в силу Закона № 2120-ІХ по согласованию сторон вносились изменения в части продления сроков исполнения обязательств и/или уменьшения размера процентов, штрафных санкций.

Направте ценное письмо кредитору с такими аргументами. и в суд так же опишите это в отзыве на иск

С уважением,

Константин Гончаренко

Доброго дня.

на час военного стану і 30 днів після завершення чи скасування штрафи і пені не мають нараховувати, розпочніть листування з кредитором , потім письмова скарга до НБУ , ПОТІМ У СУДІ СПИСУВАТИ ПРОЦЕНТИ І ПЕНІ.

У Вас є 3 шляхи:

1. домовленності про відтермінування виплат по кредитах (НБУ дає таку можливість своєю постановою №23 від 25.02.22р.);

2. Скористатися рішенням промислової палати про форс-мажорні обставини згідно з Указом Президента №64/2022 Про воєнний стан в Україні , який продовжено до 18.08.23( з наступним продовженням до 15.11.23) , аргументуйте у листах до банків так:

Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14¹ Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”.

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Враховуючи вищезазначене та надзвичайну, важку ситуацію з якою зіткнулась наша країна, ТПП України з метою спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), розмістить з 28 лютого 2022 року на сайті ТПП України (www.ucci.org.ua) загальний офіційний Лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажору, який можна буде роздруковувати всім кого це стосується.

• Визнати себе банкрутомпроцедура окремо через господарський суд України (розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;(201 000 грн)

Скарга до НБУ онлайн https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection/citizens-appeals

---

нараховувати проценти МФО має право тільки в межах строку, на який брався кредит. Зазвичай це 30 днів. Нарахування процентів поза цим строком незаконно, якщо тільки Ви не пролонгували строк дії договору.

В жодному разі не робіть проплат, якщо вже вийшли на прострочку і не можете погасити відразу весь борг з процентами. Такою оплатою Ви не тільки не погасите борг навіть частково, а ще й збільшите строк дії договору , а значить і строк нарахування Вам процентів!

Нехай подають до суду і вирішують питання боргу там.

Уразі погроз змініть телефон , а родичі нехай звернуться до поліції про погрози та вимагання.

---

РЕСТРУКТУРИЗАЦИЯ ДОЛЖНИКАМИ

Верховная Рада проголосовала за обязательную реструктуризацию потребительских кредитов для населения. Пока законопроект об этом проголосован лишь в первом чтении. Закон будет касаться не всех, только людей, либо проживающих на территориях, затронутых войной, либо выехавших оттуда.

Причем он рассчитан только на граждан, которые оказались в крайне стесненных финансовых и жизненных обстоятельствах.

Гражданам, которые были вынуждены бежать от войны, или которые проживают на территориях, охваченных войной, реструктуризируют потребительские кредиты. Им разрешат выплачивать долг банку равными частями ежемесячно в течение трех, а в некоторых случаях и более лет.

Проценты по кредиту заемщик обязан будет вернуть в течение 6 месяцев после отмены военного положения.

На реструктурихацию кредита могут рассчитывать таие категории населения:

• ВПЛ;
• люди, проживающие на территориях, где проходили или проходят боевые действия;
• люди, выехавшие из мест временной оккупации.

При этом они должны соответствовать одному из таких критериев:

• не иметь никакого иного финансового дохода, кроме государственного пособия ВПЛ;
• проживать в семье с человеком, у которого есть инвалидность вследствие войны. Причем здесь есть еще одно условие: совокупный доход заемщика и его членов семьи не должен быть выше двух минимальных зарплат, что на сегодня составляет 13,4 тыс. грн.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрый день, необходимо готовить возражение на иск банка, что бы уменьшить сумму долга на сумму пени и штрафов. По форс-мажору, то необходимо было обращаться в ТПП и получать Сертификат именно по вашим правоотношениям с банком. Обращайтесь, могу подготовить возражение.

Доброго дня!

Вам потрібно на протязі 15 днів подати відзив на позовну заяву. В межах Вашої справи, Ви можете подавати заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення в електронному вигляді з накладеним кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи на електронну пошту суду (inbox@lg.arbitr.gov.ua) або через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд».

Спочатку потрібно проаналізувати договір та Ваші виплати , щоб мати змогу зменшити суму заборгованості.

А також спробувати отримати Сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

У Вашому випадку Ви повинні надати докази, що введення воєнного стану та окупація призвели до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Сам форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, Вами має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Сертифікат ТПП України є належним доказом, що засвідчує форс-мажорні обставини.

Вам необхідно звернутися до ТПП України або уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) дотримуючись порядку встановленого Регламентом https://ucci.org.ua/dokumienti-dlia-zavantazhiennia.

Стосовно посилань на лист від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України, суд зазначає, що даний лист не звільняє від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань з повернення кредитних коштів.

Також можете переглянути схожі судові справи.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/111900150

https://reyestr.court.gov.ua/Review/111596424

При виникненні додаткових питань натискайте "Звернутися". Всього доброго!

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Верховна Рада України 1 грудня ухвалила законопроєкт №7441-1 про списання кредитів на житло та авто, яке було пошкоджене або зруйноване під час війни. Норми цього закону поширюються на фізичних осіб, які є позичальниками кредитів на рухоме і нерухоме майно, яке через війну опинилося на тимчасово окупованій території або на території активних бойових дій, а також яке пошкоджене або знищене внаслідок воєнних дій. Повідомляється, що за наявності підтверджуючих документів такі громадяни можуть отримати у кредитора призупинення платежів по кредиту.

Тому рекомендую подати до суду відзив та клопотання про зупинення розгляду справи, які надіслати поштою на адресу суду.

Успіхів

Вітаю. На жаль, воєнний стан не звільняє від обов'язків щодо сплати кредиту. Відсотки за користування кредитними коштами продовжують нараховуватися і після 24 лютого.

Тож зазвичай банки мають повне право вимагати повернення наданих ними коштів і активно користуються цією можливістю на практиці.

Якщо не зважати на такі повідомлення, справа може дійти до суду, а відповідно – і до виконавчого провадження, арешту рахунків та іншого майна та обмеження права виїзду за кордон.

Не ігноруйте повідомлення від банків. Для початку уважно ознайомтесь з інформацією, яку вам надіслали. Додатково перечитайте умови кредитного договору та перегляньте виписку зі свого рахунку. Це потрібно, щоб зрозуміти, які саме кошти включено до суми заборгованості.

На цьому етапі важливо пам'ятати, що у період дії воєнного стану та у 30-денний строк після дня його закінчення:

• громадяни звільняються від обов’язку сплачувати неустойку (штраф, пеню) та інші штрафні платежі, передбачені кредитним договором;
• фінансовим установам заборонено збільшувати процентну ставку за користування кредитом у разі прострочення внесення платежів (крім випадків, коли зміна процентної ставки встановлена кредитним договором).

Такі пом'якшення передбачені Законом України №2120-IX.

Якщо банк все ж включив до суми заборгованості неустойку (штраф, пеню) у період від 24 лютого 2022 року, письмово зверніться до нього з вимогою списати відповідні штрафні борги. Сподіватися на те, що їх спишуть автоматично, не варто.

Якщо ви не можете погасити заборгованість у визначені банком строки, зверніться до банку для проведення реструктуризації боргу.

Вона надає можливість отримати більш зручні умови повернення кредитних коштів, наприклад, зменшити відсотки чи відстрочити платежі на певний час.

Рішення щодо певних пільгових умов банки ухвалюють індивідуально. На кінцевий результат можуть вплинути різні фактори:

• політика банку;
• наявність постійних доходів у боржника;
• сума кредитної заборгованості;
• кредитна історія тощо.

Остаточне рішення, вдаватися до реструктуризації боргу чи ні, залишається за фінансовою установою.

Здебільшого так, це можливо. Не можна відкривати виконавчих проваджень та арештовувати банківські рахунки боржника лише на тимчасово окупованих територіях.

Арешту не підлягають банківські рахунки з "особливим" статусом: пенсійні, соціальні, зарплатні, стипендіальні тощо, а також окремі види допомог, зокрема:

• вихідна допомога, що виплачується у разі звільнення працівника;
• компенсація працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
• польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачують замість добових і квартирних;
• матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
• допомога сім'ям із дітьми;
• допомога на лікування та поховання тощо.

При цьому навіть якщо арешт накладено на рахунок без "особливого" статусу, в умовах воєнного стану громадяни можуть продовжувати користуватися коштами (знімати готівку, робити покупки в інтернеті тощо), якщо сума стягнення не перевищує 100 000 грн.

За законом – ні. У період дії воєнного стану та протягом 90 днів від дня його припинення кредитори не мають права вимагати повернення кредитних коштів від:

• військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту та Держспецзвʼязку;
• військовослужбовців, які отримали інвалідність на службі;
• членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
• осіб, які перебувають у полоні;
• осіб, з якими втрачено зв’язок;
• осіб, зниклих безвісти.

Однак ці правила стосуються винятково боргів за споживчим кредитом і не розповсюджуються, зокрема, на заборгованість зі сплати аліментів, податків тощо.

На практиці банк може і не знати про те, що боржник належить до однієї з наведених вище пільгових категорій. Тому рекомендуємо письмово повідомити його про це.

Звернутися до банку чи іншої фінансової установи щодо відстрочки може як сам військовослужбовець, який має борги за споживчим кредитом, так і його близькі особи, представники, спадкоємці чи поручителі.

Заяву краще оформити письмово. До неї обов'язково необхідно додати документ, що підтверджує право на відстрочку у сплаті платежів за кредитом.

Залежно від ситуації це може бути:

• довідка про належність до захищеної категорії підписана уповноваженою особою та скріплена гербовою печаткою. Допускається складання довідки рукописним способом;
• посвідчення інваліда війни;
• посвідчення члена сім’ї загиблого;
• інформація від уповноваженого державного органу про те, що особа утримується в полоні або перебуває у заручниках держави-агресора чи включена до реєстру як така, з якою втрачено зв’язок, або зникла безвісти.

У цьому випадку варто звернутися із письмовою скаргою до банку. Або ж ви можете відразу надіслати електронне звернення до Національного банку України.

За наслідками його розгляду НБУ може перевірити фінансову установу та усунути порушення.

Вітаю вас! Сьогодні Уряд підтримав розроблені Мінреінтеграції законопроекти, які передбачають полегшення умов погашення кредитів. Ці законопроекти стосуються громадян, які проживають або виїхали з територій ведення бойових дій чи ТОТ.

За результатами опрацювання звернень громадян до Мінреінтеграції було виявлено проблему нарахування непропорційно великих процентів за кредити, споживачами яких є люди, що проживають на уражених війною територіях, або внутрішні переселенці.

Тому на період воєнного стану пропонується запровадити обов’язкову реструктуризацію за договорами про споживчий кредит для громадян, які:

- перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи,

- постійно проживають або виїхали з території, на якій ведуться (велися) бойові дії, або ТОТ.

Ці громадяни зможуть скористатися механізмом реструктуризації, якщо:

- державна та соціальна матеріальна допомога та/або пенсійне забезпечення, благодійна допомога є єдиним джерелом доходу споживача і членів його сім’ї;

- споживач або член його сім’ї є особою з інвалідністю внаслідок війни й сукупний розмір доходу споживача та членів його сім’ї не перевищує розміру двох мінімальних заробітних плат.

Крім того, пропонується встановити, що на період воєнного стану і протягом 30 днів після дня його припинення кредитору та колекторській компанії забороняється здійснювати заходи з врегулювання простроченої заборгованості щодо споживачів.

Також Уряд підтримав зміни до Податкового кодексу, якими передбачено, що отримані внаслідок такої реструктуризації доходи не оподатковуються.

Ухвалені на засіданні Уряду законопроекти найближчим часом будуть внесені до Верховної Ради.