Задайте питання юристу

836 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Спадщина, 14 серпня 2023, питання №90070 400₴

Можно ли выписать из наследства без наследников?

Вопрос такой,не так давно умер отец.У него осталась жена,(от второго брака).И есть двое взрослых детей,прожевающих за границей уже долгое время.В связи с обстановкой приехать не могут.Жена попросила фото загран паспортов.Может ли она выписать детей из наследников?

Відповіді юристів (10)

    Корнійчук Євген Іванович
    6.3%

    Доброго дня, ні виписати ні як не може. Діти що знаходяться за кордоном повинні звернутися в консульство України за кордоном і подати заяву про вступ у спадщину.

    Для обміну контактів та детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

    Кирда Вячеслав Володимирович
    15%

    Вітаю, Святославе!

    Вопрос такой,не так давно умер отец.У него осталась жена,(от второго брака).И есть двое взрослых детей,прожевающих за границей уже долгое время.В связи с обстановкой приехать не могут.Жена попросила фото загран паспортов.Может ли она выписать детей из наследников?

    ЯКЩО ВІДСУТНІЙ ЗАПОВІТ, ВІДБУВАЄТЬСЯ СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ.

    ЯКИМОСЬ ЧИНОМ "ВИПИСАТИ" ДІТЕЙ ІЗ ЧИСЛА СПАДКОЄМЦІВ У НЕЇ НЕМАЄ ЖОДНОЇ МОЖЛИВОСТІ, МОЖЕТЕ НЕ ХВИЛЮВАТИСЬ.

    ДІТИ НАЛЕЖАТЬ ДО ПЕРШОЇ ЧЕРГИ СПАДКОЄМЦІВ ТА ПОВИННІ ПРОТЯГОМ 6-МІСЯЧНОГО ТЕРМІНУ ПОДАТИ ЗАЯВИ ПРО ВСТУП ДО СПАДЩИНИ. ЗРОБИТИ ЦЕ ВОНИ МОЖУТЬ АБО ЧЕРЕЗ КОНСУЛЬСТВО УКРАЇНИ, АБО ОФОРМИВШИ ВІДПОВІДНУ ЗАЯВУ У МІСЦЕВОГО НОТАРІУСА, ЯКУ ПОТІМ ТРЕБА ПЕРЕДАТИ ДО УКРАЇНИ.

    ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356)

    ...

    Стаття 1258. Черговість спадкування за законом

    1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

    2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

    ...

    Стаття 1261. Перша черга спадкоємців за законом

    1. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

    ..

    Стаття 1267. Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом

    1. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

    2. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

    3. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

    Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

    Гіммельфарб Станіслав  Олегович
    7.5%

    Доброго дня.

    З спадкоємців виписати неможливо. Для того щоб особа не набула права на спадщину достатньо того щоб вона не подали заяву про вступ до спадщини в 6 місячний строк з моменту смерті спадкодаця.

    Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

    Дерій Владислав Олегович
    10%

    Доброго дня!

    Якщо не складений заповіт - дружина не зможе викреслити із числа спадкоємців рідних дітей чоловіка.

    Якщо діти бажають вступити у спадок - вони повинні протягом 6 місяців звернутися в консульство із заявою про прийняття спадщини.

    Якщо діти відмовляються від спадщини - вони повинні протягом 6 місяців написати відмову про прийняття спадщини або взагалі нічого не робити (проте, в такому разі у дітей є шанс звернутися до суду та поновити строки вступу у спадщину, при позитивному рішенні суду - вони зможуть отримати частину спадщини).

    При виникненні додаткових питань натискайте "Звернутися". Всього доброго!

    Айвазян Юрий Климентьевич
    15%

    Доброго дня, Святославе!

    Важко сказати, нащо дружина померлого просить у його дорослих синів фотокопії закордонних паспортів, але позбавити їх належних їм частин спадщини вона не зможе за усього свого бажання! Якщо, звичайно, такі законні спадкоємці зроблять все так, як вимагає закон.

    При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно.

    Згідно статті 1258 Цивільного кодексу України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

    В данному випадку сини у силу своєї спорідненності з батьком віднесені законом до першої черги спадкування.

    У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

    Законом передбачения перелік підстав, коли спадкоємці можуть бути усунені від спадкування за законом:

    • умисне позбавлення спадкоємцем життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців,вчинення замаху на їх життя;
    • умисне перешкоджання спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни, що сприяло виникненню права на спадкування;
    • позбавлення спадкоємців батьківських прав;
    • батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;
    • одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду;
    • якщо особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. ст. 1224 ЦК

    Цей перелік є вичерпним і перегляду не підлягає.

    Той факт, що сини знаходяться за кордоном, не заважає їм вступити у свої законні права спадкоємців. Для того їм треба протягом 6 місяців з дня смерті батька лише звернутись до українському консульства в країні перебування із відповідною заявою.

    Через 6 місяців, якщо немає інших спадкоємців, то нотаріус повинен поділити спадщину між дружиною померлого та синами від першого шлюбу.

    Виникнуть додаткові питання або бажання отримати консультацію персонально, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Охоче допоможу розібратися з цим питання більш предметно.ї

    Турчин Ярослав Александрович
    16.3%

    Доброго дня! У відповідності до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він письмово не заявив про відмову від неї.

    Це означає, що якщо особа, на момент смерті спадкодавця, була зареєстрована з ним за однією адресою, то їй не обов’язково йти до нотаріуса та писати заяву.

    Водночас, на практиці, рекомендував би подати заяву до нотаріуса, щоб уникнути в майбутньому проблем. Справа в тому, що трапляються випадки, що особу виписали без її відома або інші спадкоємці в судовому порядку оскаржують факт вашого проживання зі спадкодавцев (померлим) незважаючи на реєстрацію.

    От саме для доведення факту вашого постійного проживання за кордоном і відсутності підстав для "автоматичного" прийняття спадщини може бути використаний ваш закордонний паспорт.

    За кордоном нотаріальні дії здійснюють консульські установи та дипломатичні представництва України відповідно до статті 38 Закону України «Про нотаріат». У такому випадку заяву про прийняття спадщини спадкоємець подає до вище зазначених установ в країні перебування.

    Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати консулу заяву про прийняття спадщини. Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто консулу. Справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою (в тому ж консульстві можна це зробити, вартість консульського збору - 18 євро).

    За цим посиланням знаходиться рекомендовна форма заяви на прийняття спадщини до Консульства України в Мілані (Італія): https://milan.mfa.gov.ua/storage/app/sites/91/zaya...

    Також заяву можна направити нотаріусу на території України за місцем знаходження спадкового майна спадкодавця (померлого) поштою, заздалегідь попередивши нотаріуса про це, але в такому випадку заява повинна бути нотаріально завірена нотаріусом тієї країни в якій особа перебуває або знову-таки консульською установою України. У залежності від наявності міжнародних договорів, між країною перебування та Україною, може бути необхідне проставлення апостилю. Крім того необхідно буде зробити нотаріально завірений переклад заяви на українську мову.

    У випадку посвідчення заяви у консульскій установі України - проставлення апостилю та переклад не потрібні, адже заява одразу оформлюється українською мовою та посвідчується повноважним на здійснення нотаріальних дій від імені України органом.

    !!! Також не забувайте, що строк прийняття спадщини під час дії воєнного стану не зупинено, а норма постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 р. "Деякі питання нотаріату в умовах дії воєнного стану", що продовжувала строк для прийняття спадщини ще на 4 місяці - скасована з 18.06.2023 року. Тобто строк для прийняття спадщини - як і до війни - 6 місяців. Тому наявність поважних причин для неприйняття спадщини у шестимісячний строк з моменту смерті спадкодавця необхідно буде доводити в судовому порядку. Саме по собі перебування за межами України такою підставою не є, згідно з поточною практикою судів України.

    Для надання більш детальної консультації - необхідно знати подробиці та конкретні обставини вашої ситуації.

    Гончаренко Константин
    13.8%
    Гончаренко Константин 9 місяців тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Доброго дня!

    відмова від спадку це односторонне рішення спадкоємця за його добровільною згодою та поданою заявою. Інші спадкоємці за нього прийняти рішення про відмову не можуть. Заяву спадкоємець , що відмовляється може направити поштою , або оформити у консульстві.

    Порядок відмови від прийняття спадщини

    Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на підставі (ст. 1268 Цивільного кодексу України).Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини яка відкривається з дня смерті особи або з дня, з якого вона оголошується померлою.Для цього спадкоємцю необхідно звернутися із заявою про відмову від прийняття спадщини, яка подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

    Слід розрізняти неподання заяви про прийняття спадщини протягом встановленого строку й подання заяви про відмову від спадщини. Так, в першому випадку особа не здійснює свого права, внаслідок чого втрачає можливість прийняти спадщину, а в іншому – вчиняє активні дії, тобто реалізує своє право на відмову від прийняття спадщини.

    Для окремих категорій громадян передбачений особливий порядок відмови від прийняття спадщини (ст. 1273 Цивільного кодексу України):

    • Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.
    • Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.
    • Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.
    Важливо!
    1. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
    2. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
    Види відмови від прийняття спадщиниВідмова від спадщини за заповітом

    Частиною першою статті 1274 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. До спадкування за заповітом можуть запрошуватися не тільки спадкоємці, які зазначені в заповіті, а й спадкоємці за правом на обов'язкову частку.

    Відмова від спадщини за законом

    Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина друга статті 1274 Цивільного кодексу України).

    Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь (частина третя статті 1274 Цивільного кодексу України).

    Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 Цивільного кодексу України.

    Відмова від спадщини може бути як на користь конкретної особи спадкоємця (адресна відмова), так і без зазначення такої особи (безадресна). В залежності від виду відмови її правові наслідки є відмінними: - у разі безадресної відмови від прийняття спадщини одним із спадкоємців за законом із черги, яка закликана до спадкування, частка у спадщини, яку він мав прийняти, переходить до інших спадкоємців тієї ж черги порівну; - у випадку адресної відмови частка, від якої відмовився спадкоємець, переходить до того чи тих спадкоємців, вказаних ним у заяві. Крім того, у випадку адресної відмови у свідоцтві про право на спадщину відображається частка, від якої відмовився спадкоємець.

    Відкликання відмови від прийняття спадщини

    Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття відповідно до статті 1270 Цивільного кодексу України.

    Визнання відмови від спадщини недійсною

    Частиною першою статті 1273 Цивільного кодексу України визначено, що відмова від спадщини може бути здійснена тільки протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

    Статтею 1244 Цивільного кодексу України передбачено право спадкодавця на підпризначення спадкоємця на випадок неприйняття спадщини спадкоємцем, зазначеним у заповіті.Частиною четвертою статті 1274 Цивільного кодексу України передбачено, якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім'я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.

    Відмова від спадщини - односторонній правочин, недійсність якого може бути визнана на загальних підставах у порядку цивільного судочинства.

    До таких підстав слід віднести:

    1. Відмову, яка була здійснена дієздатною фізичною особою, яка у момент такої відмови не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (стаття 225 Цивільного кодексу України). Така відмова від спадщини може бути визнана судом недійсною за позовом самої особи, а у разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушено.
    2. Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (стаття 229 Цивільного кодексу України).
    3. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 Цивільного кодексу України), такий правочин визнається судом недійсним (стаття 230 Цивільного кодексу України).
    4. Правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним (стаття 231 Цивільного кодексу України).
    5. Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину (стаття 233 Цивільного кодексу України).

    Частина п'ята статті 1274 Цивільного кодексу України передбачає, що можливість визнання судом недійсною відмови від прийняття спадщини свідчить про особливий статус такої відмови. Загалом відмова від спадщини без зазначення суб'єкта, на користь якого зроблена така відмова, повинна набирати чинності після закінчення строку на прийняття спадщини.Даною статтею не встановлено, коли отримує право на спадкування особа, на користь якої зроблено відмову. Тому можна стверджувати, що безадресна відмова від спадщини може визнаватися судом недійсною лише після спливу шести місяців, оскільки протягом шести місяців особа вправі відкликати свою відмову від прийняття спадщини.

    За загальним правилом, прийняття спадщини органами опіки та піклування в інтересах недієздатних осіб, а коли дитина особисто відмовляється від прийняття спадщини, продавати належне їй за правом спадкування майно і гроші класти на її особовий рахунок до досягнення повноліття або набуття дієздатності. Такий порядок дозволить гарантувати сприятливе для інтересів дитини вирішення ситуації та надасть можливість в майбутньому повністю дієздатній особі вирішувати долю спадкової частки. Фактично, недієздатна особа пропонуватиме органам опіки та піклування надати дозвіл на передачу власного права іншій особі.

    Правові наслідки відмови від прийняття спадщини
    • Відмова від прийняття спадщини одного із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
    • Відмова від прийняття спадщини одного із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.
    • Положення статті 1275 Цивільного кодексу України не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.
    • Відмова спадкоємця за заповітом, який відмовився від прийняття спадщини, було покладено заповідальний відказ, обов'язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну.
    • Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Крикун Сергій  Павлович
    16.3%
    Крикун Сергій Павлович 9 місяців тому

    Юрист, м. Дніпро, 30 років досвіду

    "ПОРЯДОК вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n19):

    " ІІ. Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій...

    Глава 10. Видача свідоцтв про право на спадщину...

    2. Заведення спадкової справи

    2.1. Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини,...

    В умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини...".

    "ПОЛОЖЕННЯ про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1649-04#Text):

    " 3. Правила вчинення окремих видів нотаріальних дій...

    3.11. Видача свідоцтва про право на спадщину...

    3.11.3. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати консулу заяву про прийняття спадщини...

    3.11.4... Строк для прийняття спадщини встановлюється у шість місяців. Цей строк починається з дня відкриття спадщини...

    3.11.6. Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто консулу.

    Справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою.

    Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається консулом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до консула.

    Засвідчення справжності підпису не потрібне, якщо спадкоємець особисто з'явився до консула і подав заяву. У цьому разі консул установлює особу спадкоємця і перевіряє справжність його підпису, про що робить відмітку на заяві і вказує найменування документа, що посвідчує особу, його номер, дату видачі, найменування установи, яка видала документ, рік народження спадкоємця...".

    Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

    "Стаття 1224. Усунення від права на спадкування

    1. Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.

    Положення абзацу першого цієї частини не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.

    2. Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.

    3. Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.

    Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

    4. Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.

    Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.

    5. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

    6. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.".

    ---

    Доброго дня, пане Святославе! Враховуючи обставину Вашого тривалого перебування за кордоном, не виключно подання дружиною батька позову про усунення Вас від спадкування з виділеної пістави ч.5 ст.1224 ЦК. Подання Вами заяви про прийняття спадщини є необхідним Після прийняття консулом Вашої заяви вона буде направлена до нотаріуса, яким першим оформлено спадкову справу (зокрема, яикм прийнято заяву дружини батька).

    Пуха Наталія ТендерОк

    Доброго Дня

    Щодо Вашого питання

    Стаття 1216 ЦК України (далі – ЦК України) визначає спадкування як перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

    Сукупність правових норм, які регулюють умови і порядок спадкування, становить підгалузь цивільного законодавства, яка іменується "спадковим правом" або "правом спадкування. Законодавець передбачає «законне» усунення спадкоємця від права на спадкування, тобто таке, підстави якого визначаються не згідно з волею спадкодавця-заповідача, а чітко вказуються в законі (ст.1224 ЦК України). Згідно із ст. 1235 ЦК України спадкодавець у заповіті може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу із числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.Ст. 1224 ЦК України передбачено випадки, коли спадкоємці взагалі не мають права на спадкування, не зважаючи на те, що існували певні передумови для закликання їх до спадкування.

    Особи, які не мають права на спадкування
    1. особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
    2. особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Проте, вказані положення закону не застосовуються до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом. Вчинення спадкоємцем таких кримінально карних дій має засвідчуватися обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.
    3. Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Позбавлення батьків батьківських прав разом із тим не впливає на право дитини бути спадкоємцем після смерті батьків.
    4. Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. Факт ухилення особи від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади).При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов’язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов’язку.
    5. Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Смерть дружини або чоловіка не є перешкодою для визнання шлюбу недійсним. Тому навіть і після смерті одного з подружжя за рішенням суду шлюб може бути визнаний недійсним. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.

    Успіхів

    Иванюк Руслан Эдуардович
    Иванюк Руслан Эдуардович 6 місяців тому

    Юрист, м. Київ, 7 років досвіду

    Вітаю, вашх дітей ні як не можуть позбавити спадщини. ЦЕ можливо лише у таких випадаках.

    Підстави усунення від спадкування

    Законодавець передбачає «законне» усунення спадкоємця від права на спадкування, тобто таке, підстави якого визначаються не згідно з волею спадкодавця-заповідача, а чітко вказуються в законі (ст.1224 ЦК України). Згідно із ст. 1235 ЦК України спадкодавець у заповіті може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу із числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

    Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають Право на обов'язкову частку у спадщині.

    Крім того, ст. 1224 ЦК України передбачено випадки, коли спадкоємці взагалі не мають права на спадкування, не зважаючи на те, що існували певні передумови для закликання їх до спадкування.

    Особи, які не мають права на спадкування
    1. особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
    2. особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Проте, вказані положення закону не застосовуються до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом. Вчинення спадкоємцем таких кримінально карних дій має засвідчуватися обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.
    3. Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Позбавлення батьків батьківських прав разом із тим не впливає на право дитини бути спадкоємцем після смерті батьків.
    4. Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. Факт ухилення особи від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади).При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов’язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов’язку.
    5. Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Смерть дружини або чоловіка не є перешкодою для визнання шлюбу недійсним. Тому навіть і після смерті одного з подружжя за рішенням суду шлюб може бути визнаний недійсним. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.
    Усунення від спадкування за рішенням суду

    На відміну від випадків, коли особа не має права на спадкування, закон передбачає випадки, коли за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування, а саме: якщо буде встановлено, що особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

    Вказана підстава стосується всіх спадкоємців, у тому числі й тих, які відповідно до закону мають право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальну відмову.

    Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

    Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в її умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов’язане з поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

    Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи. Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення має бути пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла таких дій.

    Таким чином, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність обставин:

    • ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання (ухилення полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов’язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій);
    • перебування спадкодавця в безпорадному стані (безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування);
    • потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України