Я би хотів оформити опікунство на бабу з дідом

Доброго дня, Ростиславе!

Визнати людей недієздатними складна процедура. Вона передбачає судовий порядок її вирішення.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України). Тому до заяви мають бути додані докази такого психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.

Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування (ч. 3 ст. 39 Цивільного кодексу України).

Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (ч. 2 ст. 39 Цивільного кодексу України).

Куди подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною?

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі - за місцезнаходженням цього закладу.

Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду (ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України).

Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України).

Вимоги до змісту заяви про визнання фізичної особи недієздатною

У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 3 ст. 297 Цивільного процесуального кодексу України).

Заява має містити вимогу/або окреме клопотання про призначення по справі судово-психіатричної експертизи, назву медичного закладу для проведеня експертизи, перелік запитань які необхідно поставити на вирішення експертизи. ( чи хворіє особа на психічне захворювання ? чи розуміє особа характер та зміст власних дій, чи може керувати ними і передбачати їх наслідки ? чи потребує особа призначення йому опікуна ?)

Відповідно ч.2 ст.299 Цивільного процесуального кодексу України Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться за рахунок держави. Про те, в разі, якщо суд встановить, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати (ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України).

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (ст. 298 Цивільного процесуального кодексу України).

Європейський суд з прав людини визначив вимоги, яких необхідно дотримуватися під час розгляду такої категорії справ, вказавши, що сама сутність того, в чому слід переконати компетентні державні органи - наявність психічного розладу, що вимагає об’єктивної медичної експертизи (пункт 39 рішення у справі "Вінтерверп проти Нідерландів" від 24 жовтня 1979 року).

Європейський суд з прав людини також вказав, що ця процедура повинна мати судовий характер. (пункт 40 рішення у справі "Горшков проти України" від 8 листопада 2005 року).

За таких підстав по справі доцільне проведення судово-психіатричної експертизи.

Справи про визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.

Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

Особливості рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною

Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.

Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.

Суд розглядає питання про звільнення опікуна в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна.

Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 Цивільного процесуального кодексу України.

З якого моменту фізична особа вважається недієздатною?

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною (ст. 40 Цивільного кодексу України).

Які правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною?

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.

Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття 1184 Цивільного кодексу України).

Чи можливо поновити цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною?

За заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (ч. 1 ст. 42 Цивільного кодексу України).

Саме тому я би порадив Вам оформити на бабусю та дідуся постійний догляд.

Для того треба, щоби вони пройшли ЛКК та отримали довідки форми 080-2 про необхідність постійного догляду у зв'язку з порушенням когнитивних функцій через похилий вік.

Для цього треба звернутись до сімейного лікаря і отримати направлення на таку комісію. Це буде не складно з огляду на вік старих.

В крайньому разі я можу Вам в проходженні всієї цієї процедури допомогти.

Готовий відповісти на додаткові питання чи уточнення. З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

У Вашому випадку достатньо встановлення постійного догляду без припинення дієздатності родича та призначення опікуна судом .

опишу опіку та догляд:

Відповідно до ч.1 ст. 39 Цивільного Кодексу України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Положеннями ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членом її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Відповідно до ст. 55 Цивільного Кодексу України, опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх осіб, також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки.

Згідно зі ст. 58 Цивільного Кодексу України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 Цивільного Кодексу України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Стаття 62 Цивільного Кодексу України визначає, що опіка встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки, або за місцем проживання опікуна.

Згідно зі ст. 63 Цивільного Кодексу України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

https://www.msp.gov.ua/news/8364.html?PrintVersion -Лист Мінсоцполітики від 10.06.2015 № 8596/0/14-15/19 "Про опіку та піклування над повнолітніми особами"

Відповідно до пп. 1.3, 1.4 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.99 № 34/166/131/881, органами, які приймають рішення щодо опіки та піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

потрібно звернутися до суду а потім до управління соціального захисту у вашому регіоні

АБО

оформлення постійного догляду з відповідними соціальними виплатами на догляд за такими категоріями осіб, що потребують догляду: за дітьми-інвалідами віком до 18 років; за інвалідами І групи або особами, які досягли 80-річного віку; за інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду; та за іншими громадянам похилого віку, інвалідами, дітьми-інвалідами та хворими, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

Звернутис до ЛКК в потім до до управління соціального захисту

ЗАЯВА ПРО ВИДАЧУ висновКУ лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування ... копії довідки МСЕК або довідки ЛКК про те, що престарілий ІНВАЛІД , потребує стороннього догляду.

МОЖЕ БУТИ відстрочка вд армії та допомога по догляду 860 грн 20 коп

---

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

"Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі жінки та чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II-III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв встановлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитина з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, що відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (такі особи

можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, до досягнення нею 23 років;

усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;

інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою".

---

Достатньо оформити постійний догляд , або (оформити акт встановлення постійного догляду у виконавчому комітеті міської ради) за мамою на підставі довідки ЛКК будь-якої лікарні, що мама потребує постійного догляду, далі у органі соц захисту подасте ддокументи та отримаєте рішення про призначення родича доглядачем з відповідною виплатою, далі подасте - рішення органу соц захисту, довідку про інвалідність мами МСЕК - 157/о , свій паспорт, свідоцтво про народження для підтвердження родинних зв язків з мамою та заяву на відстрочку до тцк сп(воєнкомат)

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня!

Згідно частини 1 статті 39 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Якщо Ви говорите, що у дідуся та бабусі немає проблем з психікою - тоді суд не визнає їх недієздатними.

Якщо вони погано пересуваються - Ви можете спробувати оформити за ними постійний догляд. В такому разі необхідно звернутися до сімейного лікаря та взяти направлення на лікарсько-консультативну комісію. В результаті Ви повинні отримати довідку про потребу дідуся чи бабусі у постійному догляді.

Якщо Ви ці питання вирішуєте з метою отримання відстрочки - то Ваша підстава для відстрочки – абзац 12 частини 1 статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» згідно якої,не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

які зайняті постійним доглядом за особою, яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

ВАМ ПОТРІБНО НАВЕСТИ ДОКАЗИ ДВОХ ФАКТІВ :

І. Що Ви здійснюєте догляд за бабусею або дідусем, для цього необхідно мати:

1. Висновок ЛКК згідно якого дідусь або бабуся потребує догляд

2. Акт встановлення факту здійснення догляду

Підставою для складання Акту є письмове звернення у довільній формі до виконавчих органів (управління соціальної політики) міської ради від особи, яка здійснює догляд, з наданням наступних документів:

• копія паспортів заявника та особи, яка потребує догляду;
• документи, що підтверджують родинний зв'язок;
• Висновок ЛКК про потребу у догляді
• Спільна прописка (де зазначено, що Ви разом проживаєте)

(Інформацію щодо переліку документів можете отримати у відповідному відділі Вашої міської ради)

Акт складається на протязі 5 днів.

Або оформити компенсацію за догляд - ознайомтесь з інформацією за посиланням - https://guide.diia.gov.ua/view/pryznachennia-kompe...

Або отримати РІШЕННЯ СУДУ в рамках окремого провадження про встановлення факту здійснення Вами постійного догляду за бабусею та дідусем.

ІІ. Що відсутні інші особи, які можуть здійснювати догляд, для цього необхідно надати відомості про дітей дідуся\бабусі (наявність дітей, чи працездатні і т.д. чи можуть здійснювати догляд тощо)

Всього доброго! Якщо виникнуть додаткові запитання, звертайтесь!

Вітаю, Ростиславе!

Я би хотів оформити опікунство над своїми бабою та дідом. Мені сказали, що опікунство не можуть дати, оскільки я працюю і мені порадили звернутися до суду, щоб визнати бабу з дідом недієздатними і одразу оформити опікунство над ними. Але мені цікаво, чи можна їх визнати недієздатними, оскільки проблем із психікою у них немає, але є інші проблеми із здоров'ям через які вони не можуть самостійно пересуватися?

ОДНОЗНАЧНО, ОФОРМИТИ БЕЗ НАЯВНОСТІ ПСИХІЧНИХ ПРОБЛЕМ У НИХ ОПІКУ ВИ ТОЧНО НЕ ЗМОЖЕТЕ. ЄДИНИЙ ВАРІАНТ - ОФОРМИТИ ПОСТІЙНИЙ ДОГЛЯД ЗА ДІДУСЕМ ТА БАБУСЕЮ АБО ОДНИМ ІЗ НИХ.

ОСКІЛЬКИ ОЧЕВИДНО, ЩО ПИТАННЯ МАЄ СТОРОНУ ОТРИМАННЯ ВІДСТРОЧКИ, ВИ ПОВИННІ ЗВАЖАТИ НА НАСТУПНЕ: ОФОРМЛЕННЯ ПРОСТО ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ НЕ НАДАЄ ВАМ ПРАВА НА ВІДСТРОЧКУ. ТРЕБА ДОВЕСТИ ФАКТ ВІДСУТНОСТІ ІНШИХ ОСІБ, ЗДАТНИХ ЗДІЙСНЮВАТИ ДОГЛЯД.

Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

...

опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

ТОМУ ЯКЩО ДІЙСНО У СВОЇХ ДІДУСЯ І БАБУСІ ВИ Є ЄДИНОЮ БЛИЗЬКОЮ ОСОБОЮ, Є СЕНС ВСЕ ЦЕ ПОЧИНАТИ.

Всього доброго. Успіхів!

ВІТАЮ ВАС, ПАНЕ РОСТИСЛАВЕ!

Якщо питання полягає у отриманні звільнення від призову за мобілізацією, то Вам досить оформлення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи, з інвалідністю II групи АБО за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Офіційно оформлена опіка або піклування над непрацездатною людиною дозволяє захистити її інтереси та забезпечити гідні умови життя. Опікуни/піклувальники зобов’язані піклуватися про побут, харчування, особистої гігієни та стан здоров’я своїх підопічних.

Встановлення опіки/піклування над недієздатною фізичною особою

Відповідно до Цивільного кодексу України, опіка/піклування в Україні може встановлюватися над:

• фізичними особами, які визнані недієздатними;
• фізичними особами з обмеженою дієздатністю.

Згідно з абзацом 12 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, які є: Опікунами осіб з інвалідністю, які визнані судом недієздатними. Особами, зайнятими постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи.Особами, зайнятими постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Оформити опіку/піклування можуть:

• родичі, які проживають на одній території з особою, яка потребує опіки/піклування;

• батьки, діти, брати та сестри особи, яка потребує опіки/піклування (незалежно від місця їх реєстрації);
• територіальні органи опіки та піклування;
• психіатричні медичні установи.

На роль потенційних опікунів/піклувальників можуть претендувати тільки повнолітні громадяни з повною дієздатністю. Вони мають пройти медичний огляд і спеціальні підготовчі курси.

Як оформити опіку та піклування

Перед тим, як оформлювати опіку/піклування, необхідно довести, що людина потребує вашого повного піклування. Тобто визнання особи недієздатною потребує перевірки юридичних та медичних критеріїв. До них належить наявність у неї психічних розладів, нездатність контролювати свої дії та неможливість об’єктивно оцінювати свої вчинки.

Отже, щоб встановити опіку/піклування над особою, яка цього потребує, необхідно:

• Звернутися до місцевого органу опіки та піклування і отримати рішення про можливість призначення опікуна/піклувальника особі.
  • Подати заяву до суду за місцем проживання особи над якою встановлюється опіка/піклування, або за місцем проживання потенційного опікуна/піклувальника.
  • У заяві про визнання фізичної особи недієздатною/обмежено дієздатною, мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
  • До заяви мають бути додані докази на підтвердження психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.

Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною/обмежено дієздатною, встановлює над нею відповідно опіку/піклування і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна/піклувальника. Рішення суду після набрання ним законної сили суд надсилає органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Важливо! Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначає суд, але цей термін не може перевищувати двох років. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

ОФОРМЛЕННЯ ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА ВИЗНАННЮ НЕДІЄЗДАТНИМИ.

Особливості оформлення постійного догляду над непрацездатними особами та особами похилого віку:

Процедура встановлення постійного догляду оформляється простіше за опікунство та піклування, адже немає необхідності в судовому порядку визнавати людину недієздатною.

Оформлення постійного догляду мають право отримати особи, які перебувають у складних життєвих обставинах та не можуть самотужки забезпечувати побутове самообслуговування.

За ким можна здійснювати догляд

Догляд здійснюється за:

• особами з інвалідністю I чи ІІ групи ( крім тих, хто потребує допомоги внаслідок психічного розладу);
• громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
• тими, хто досяг 80-річного віку;
• невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.

Зверніть увагу! Якщо догляду потребує дієздатна особа, яка усвідомлює свої дії, але у зв’язку зі станом здоров’я потребує стороннього догляду, в такому випадку потрібна обов’язкова згода про отримання догляду. Тому йдеться про людину літнього віку/пенсіонера/ку з когнітивними порушеннями, він/вона також має написати заяву про те, аби йому/їй призначили особу, яка буде здійснювати постійний догляд.

Оформити догляд над вказаною вище категорією осіб може фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг, особа з числа членів своєї сім’ї, які спільно з нею проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Для оформлення постійного догляду за особою, яка його потребує, потрібно звернутися до органу опіки та піклування і надати наступний перелік документів:

• заяву про те, що особа хоче здійснювати постійний догляд за особою, яка потребує догляду;
• копії паспорту особи, яка буде здійснювати догляд, та особи, щодо якої буде здійснюватися догляд;
• медичну довідку особи, яка буде здійснювати догляд;
• довідку щодо реєстрації місця проживання;
• документи щодо права власності на майно або право користування ним;
• довідку лікарської комісії, яка підтверджує те, що особа потребує постійного стороннього догляду іншої особи.

Які документи підтверджують потребу в догляді

• Для громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень — висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;
• Для осіб з інвалідністю — копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
• Для невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, — висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді — за формою, затвердженою МОЗ.

З повагою та розумінням! Успіхів у Ваших задумах!

Доброго дня, Ростислав.

-ТАК, САМЕ ОПІКУНСТВО ВСТАНОВЛЯЄТЬСЯ СУДОМ НАД НЕДІЄЗДАТНИМИ, ЯКІ СТРАЖДАЮТЬ ПСИХІЧНИМИ ХВОРОБАМИ (СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ХВОРОБА ПРОВОДИТЬСЯ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ В СУДІ).

- У СВОЮ ЧЕРГУ, ВИ МОЖЕТЕ СПРОБУВАТИ ФОРМИТИ ДОГЛЯД НА БАБУСЕЮ ЧИ ДІДУСЕМ ЗА ПЕВНИХ УМОВ:

ЦЕ ЦІЛКОМ МОЖЛИВО, АЛЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ВАШОГО МІСЦЯ РОБОТИ, РІВНЯ ДОХОДУ ТОЩО.

ДЛЯ ОФОРМЛЕННЯ НЕПРОФЕСІЙНОГО ДОГЛЯДУ ЙОМУ СЛІД ЗВЕРНУТИСЯ ДО УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ.

Так, законодавство України передбачає оформлення постійного догляду з відповідними соціальними виплатами на догляд за такими категоріями осіб, що потребують догляду: за дітьми-інвалідами віком до 18 років; за інвалідами І групи або особами, які досягли 80-річного віку; за інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду; та за іншими громадянам похилого віку, інвалідами, дітьми-інвалідами та хворими, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

• Оформлення догляду за за інвалідом І групи або за особою, яка досягла 80-річного віку:

Догляд за інвалідом І групи або особою, яка досягла 80-річного віку, передбачає отримання відповідної компенсації, що призначається і виплачується у грошовій формі непрацюючим працездатним особам, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або особою, яка досягла 80-річного віку.

• Оформлення догляду за громадянам похилого віку, інвалідами, дітьми-інвалідам, хворими, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги:

Непрацюючим особам, які постійно надають соціальні послуги (зокрема з догляду) громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата.

Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім’ї для призначення допомоги на догляд провадиться відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої спільним наказом Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінекономіки, Держкоммолодьспорттуризму, Держкомстату.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від 6 жовтня 2021 р. № 1040 Київ

Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі:

Деякі питання призначення і вип... | від 06.10.2021 № 1040 (rada.gov.ua)

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 р. № 1040

ПОРЯДОК

подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі:

"1. Цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, пройшла підготовку та перепідготовку з основ догляду (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі) особам, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися (далі - соціальні послуги з догляду на професійній основі) та є:

громадянами похилого віку;

особами з інвалідністю;

невиліковно хворими, а також хворими, що потребують тривалого лікування;

дітьми з інвалідністю;

дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1161 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 9, ст. 306; 2020 р., № 12, ст. 481).

2. Компенсація призначається і виплачується фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, які:

не перебувають у трудових відносинах;

не є фізичними особами - підприємцями;

не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, зокрема адвокатської, нотаріальної діяльності);

не перебувають на обліку як безробітні.

3. Компенсація не призначається:

1) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, особам, зазначеним у абзацах другому - шостому пункту 1 цього Порядку, якщо такі особи:

отримують соціальні послуги догляду вдома, паліативного догляду, стаціонарного догляду від надавача комунального чи недержавного сектору;

отримують виплати на догляд відповідно до Законів України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи);

2) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі і отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу”;

3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі і отримують компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі відповідно до Закону України “Про соціальні послуги”.

4. Особи, які отримують соціальні послуги або виплати, визначені в підпункті 1 пункту 3, або особи, за яких фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, отримують виплати, зазначені в підпунктах 2 і 3 пункту 3 цього Порядку, за їх бажанням замість соціальних послуг чи виплат можуть отримувати соціальні послуги з догляду від фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, відповідно до цього Порядку.

5. Особи або законні представники осіб, які потребують надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, можуть обрати фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, із переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі (далі - перелік), який ведуть структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, районних у містах (у разі утворення), міських рад (далі - уповноважений орган).

Особа або законний представник особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, подають уповноваженому органу заяву про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі (далі - заява про потребу в наданні соціальних послуг).

Під час подання заяви про потребу в наданні соціальних послуг особою або законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, пред’являються:

паспорт громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства - довідка про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання або посвідка на постійне проживання;

документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України, крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті.

До заяви про потребу в наданні соціальних послуг додаються:

висновок про стан здоров’я особи, яка через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує надання соціальних послуг з догляду (далі - висновок про стан здоров’я), за формою, затвердженою МОЗ;

копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю);

копія свідоцтва про народження дитини з інвалідністю віком до 18 років (за потреби);

копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ (за потреби);

довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ (за потреби);

копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

копія рішення суду або рішення органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі (для опікунів або піклувальників).

Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу, який прийняв заяву про потребу в наданні соціальних послуг.

Під час подання заяви про потребу в наданні соціальних послуг особа або законний представник особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, використовуючи інформацію про фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, яка міститься у переліку, можуть зазначити прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, яка надаватиме соціальні послуги з догляду на професійній основі.

Якщо у заяві про потребу в наданні соціальних послуг не зазначено прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, яка надаватиме соціальні послуги з догляду на професійній основі, уповноважений орган самостійно приймає рішення про вибір такої фізичної особи, використовуючи відомості з переліку.

6. Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання поданої заяви про потребу в наданні соціальних послуг особи або законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, надсилає письмове повідомлення фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, про вибір такої особи до надання соціальних послуг з догляду на професійній основі.

Фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, не пізніше трьох робочих днів після отримання повідомлення подає до уповноваженого органу заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на професійній основі (далі - заява про згоду надавати соціальні послуги).

7. Компенсація фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, призначається уповноваженим органом згідно з поданою нею заявою про згоду надавати соціальні послуги.

Під час подання заяви про згоду надавати соціальні послуги пред’являються паспорт громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства - довідка про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання або посвідка на постійне проживання та документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України, крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті.

8. Заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги також можуть прийматися центром надання адміністративних послуг за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі, за формами, затвердженими Мінсоцполітики.

Центр надання адміністративних послуг, який приймає заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги з необхідними документами, реєструє такі заяви і не пізніше наступного робочого дня надсилає справу (у тому числі електронну) відповідному уповноваженому органу засобами електронного зв’язку для прийняття рішення про призначення компенсації.

Заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги в електронній формі можуть подаватися через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

У такому разі до заяви про потребу в наданні соціальних послуг також додаються скановані копії документів, зазначених у абзацах сьомому - тринадцятому пункту 5 цього Порядку.

На заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги та відомості, що подаються в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис (або удосконалений електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа) фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі та звертається за отриманням компенсації, особи/ законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, відповідно.

Якщо заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги подаються в електронній формі, відомості про прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, особи/законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті), а також реквізити паспорта громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства - довідки про звернення за захистом в Україні/ посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання отримуються із кваліфікованого сертифіката відкритого ключа кваліфікованого електронного підпису.

9. Уповноважений орган протягом двох робочих днів із дати надходження заяв про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги перевіряє їх та документи/відомості, зазначає в таких заявах кількість та перелік прийнятих документів/відомостей, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість та перелік неподаних документів/відомостей, які необхідно подати, і дату, до якої ці документи/відомості мають бути подані.

Повідомлення про прийняття зазначених заяв разом з документами/відомостями видається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, під час подання заяв або надсилається їм протягом одного робочого дня із дати подання заяв на поштову або електронну адресу заявника.

Якщо такі заяви разом із документами надсилаються засобами поштового зв’язку, днем подання таких заяв вважається дата відправлення, зазначена на календарному штемпелі.

Якщо до даних заяв не додано всіх необхідних документів, уповноважений орган протягом трьох днів з дати отримання таких заяв надсилає на поштову або електронну адресу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, особи або законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, повідомлення про те, які документи потрібно подати.

У разі подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, та/або особою/законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, недостовірних документів/відомостей уповноважений орган може відмовити в призначенні компенсації шляхом надсилання на поштову або електронну адресу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, особи або законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, повідомлення.

10. Відповідно до поданих заяв про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги і документів уповноважений орган протягом десяти календарних днів готує договір про надання соціальних послуг з догляду на професійній основі (далі - договір), що укладається у письмовій формі між фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, особою або законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, та уповноваженим органом.

Форма договору затверджується Мінсоцполітики.

У договорі зазначаються обсяг соціальних послуг з догляду на професійній основі з визначенням конкретних заходів, інформація про фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, інформація про особу, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, строки надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, кількість годин надання соціальних послуг з догляду на професійній основі на місяць, права, обов’язки та відповідальність сторін.

Договір укладається на період, на який особа потребуватиме надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, але не більше ніж на строк, визначений у висновку про стан здоров’я.

Продовження строку дії договору здійснюється на підставі поданого висновку про стан здоров’я.

11. Рішення про призначення і виплату компенсації приймається уповноваженим органом за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі.

12. Розмір компенсації відповідно до частини сьомої статті 13 Закону України “Про соціальні послуги” визначається з розрахунку 70 відсотків мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі за одну годину догляду за однією особою, але не більше ніж 360 годин на місяць.

Кількість осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, не обмежується, але загальна кількість годин, за які нараховується компенсація, має становити не більше ніж 360 годин на місяць.

Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, призначається і виплачується згідно з договором.

13. Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, призначається на строк надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, визначений у договорі, і виплачується із дати укладення договору.

У разі продовження строку дії договору виплата компенсації продовжується за заявою фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, з дати укладення договору.

Виплата компенсації здійснюється на підставі поданого фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, акта про надані соціальні послуги з догляду на професійній основі (далі - акт) за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Акт складається фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі у двох примірниках і підписується фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, та особою або законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі. Один примірник акта залишається у особи або законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, другий - зберігається у фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі.

...

19. Уповноважений орган на підставі даних, отриманих шляхом автоматизованого доступу/обміну в електронній формі, перевіряє щомісяця укладені фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, договори та загальну кількість годин надання соціальних послуг з догляду на професійній основі на місяць.

20. Суми компенсації, не отримані своєчасно фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, виплачуються за минулий період, але не більше ніж за 12 місяців, що передують місяцю звернення за їх отриманням.

Суми компенсації, не отримані фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, з вини уповноваженого органу, що їх призначає та виплачує, виплачуються за минулий період без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий період проводиться з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на момент виплати.

Суми компенсації, що нараховані фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, та залишилися недоотриманими у зв’язку з її смертю, виплачуються за весь період по день смерті (включно) членам її сім’ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

21. Рішення уповноваженого органу про припинення виплати або відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено у визначеному законодавством порядку.

22. На кожну фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі та отримує компенсацію, відповідним уповноваженим органом формується особова справа, в якій зберігаються документи, необхідні для призначення компенсації.

23. Уповноважені органи, що призначають та виплачують компенсацію, здійснюють контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416):

Про мобілізаційну підготовк... | від 21.10.1993 № 3543-XII (rada.gov.ua)

Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

...зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;...

"ЗВЕРТАЙТЕСЯ" У РАЗІ НАЯВНОСТІ ЗАПИТАНЬ.

Доброго дня, якщо вам це по рібнр для отримання відстрочки або перетину кордону, вам легше оформити догляд.

Для цього вам потрібно звернутися до сімейного лікаря бабусі і дідуся і отримати направлення на комісію ЛКК для встановлення потреби у постійному догляді, якщо комісією буде визнано потреба вам видадуть довідку ЛКК про потребу постійного догляду за формою 080-4 або 080-2

Після чого звертайтесь до соціальної служби України за місцем реєстрації баби і діда для оформлення догляду.

Або зверніться до виконкому міської ради для отримання акту про встановлення факту догляду.

Більш детально за опіку ви знайдете за посиланням.

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9E%D0%B...

Можу допомогти вирішити ваше питання. Звертайтесь!

"ПОРЯДОК подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%B...):

"1. Цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім’ї, які спільно з нею проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є:

особами з інвалідністю I групи;

дітьми з інвалідністю;

громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;

невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;...

2. Компенсація не призначається:

1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, якщо такі особи отримують:

соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду;

виплати на догляд відповідно до Законів України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи);

2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу”;

3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі.".

---

Доброго дня, пане Ростиславе! По-перше, встановлення постійного догляду наведеним Порядком передбачено вигляді призначення компенсації за здійснення такого посітйного догляду, питання постійного догляду і компенсації за цим доглядом змішані, точніше питання призначення постійного догляду взагалі знівельовано, не передбачено, хоча це є різні і самостійні питання - не може бути відмовлено у призначенні постійного догляду з підстави відсутності права на компенсацію за цим доглядом. По-друге, надання постійного догляду на непрофесійній основі, на відміну від надання постійного догляду на професійній основі не вимагає заборони працевлаштування особи, яка здійснює цей постійний догляд. По-третє, п.2 Порядку прямо визначено випадки непризначення компенсації, за яким перевищення розміру середньомісячного доходу не передбачено, тобто відмова у призначенні компесації з цієї підстави є незаконною. Вважаю за належне отримати висновки ЛКК про необхідність постійного догляду за бабусею (дідусем), подати заяви до органу СЗН про призначення компесації, отримати письмову відмову у призначенні компесації та звернутись до адмінстративного суду з позовом до органу СЗН про незаконність відмови та вимогою вчинити певні дії - призначити, оформити постійний догляд.

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Документи, які необхідні для призначення опікуна (передбачені п. 3.3 Наказу № 387/3680 від 26.05.1999), серед них:

• повідомлення державних, громадських організацій або заява громадянина (громадян);
• копія свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік (копія паспорту);
• рішення суду про визнання даної особи недієздатною;
• акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна;
• довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника);
• довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку;
• акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки;
• довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.Заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи (ч. 1 ст. 295 ЦПК України). Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (ч. 3 ст. 296 ЦПК України). Окрім цього, варто пам'ятати, що до заяви мають бути додані докази на підтвердження психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.Порядок розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною регулюється главою 2 ЦПК України. Оформлення постійного догляду за людиною похилого віку. Послуги з догляду під час воєнного стану за спрощеною процедурою. Оформлення постійного догляду за літніми людьми, які за станом здоров'я самостійно не можуть захищати свої права і виконувати свої обов'язки, може відбуватися тільки на прохання цих осіб. Якщо особа похилого віку дієздатна і не страждає психічними розладами, цілком може себе забезпечити, над нею встановлюється постійний догляд Процедура щодо встановлення постійного догляду оформляється досить просто, адже немає необхідності визнавати людину обмежено дієздатною або недієздатною у судовому порядку. Для цього необхідна, зокрема, заява від пенсіонера, в якій є прохання про призначення йому піклувальника (особи, яка буде здійснювати догляд). За загальним порядком відповідно до Наказу № 387/3680 від 26.05.1999 до такої заяви потрібно додавати:
  • копії паспортів;
  • довідки про реєстрацію місця проживання, також документи, що підтверджують право власності на майно або право користування майном;
  • довідки лікарської комісії, яка підтверджує необхідність догляду за літньою людиною, а також потрібно надати довідку про стан здоров'я особи, яка бажає здійснювати догляд;
  • додатково можна надати характеристику з навчального закладу або з місця роботи.
  Співробітники органів соціального захисту (органів опіки та піклування) перевіряють достовірність поданих документів. З цією метою вони можуть виїжджати за місцем проживання, оглядати житлові умови.

Успіхів

ВІтаю. Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (ч.1 ст. 55 Цивільного кодексу України).

Опіка встановлюється над малолітніми особами (віком до 14 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та фізичними особами, які визнані недієздатними (ч.1 ст. 58 Цивільного кодексу України).Піклування встановлюється над неповнолітніми особами (віком від 14 до 18 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (ч.1 ст. 59 Цивільного кодексу України).Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ч.1 ст. 62 Цивільного кодексу України).

Опіка та піклування встановлюється судом та органом опіки та піклування.

Опікун та піклувальник призначається:

• над недієздатною чи обмежено дієздатною особою - судом за поданням органів опіки та піклування;
• над малолітньою чи неповнолітньою особою (якщо питання не стосується обмеження дієздатності) - органом опіки і піклування відповідно до ч.1 ст. 61 Цивільного кодексу України.

Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад (ст. 56 ЦК України). Орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених ч.1, 2 ст. 60 ЦКУ.

• у разі визнання особи недієздатною, обмеження цивільної дієздатності особи.

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду та розглядається в порядку окремого провадження за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

• над малолітньою та неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування.

У всіх перелічених випадках опікун та піклувальник призначається судом за поданням органу опіки та піклування.

• Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.( ч.6 ст. 300 Цивільно процесуального кодексу України - )
• Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.(ч.7 ст.300 Цивільно процесуального кодексу України)

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

• Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю (ч.2 ст. 63 Цивільного кодексу України).

• Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених ст. 60 ЦКУ і лише за її письмової згоди.

• Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника (ч.4 ст. 63 Цивільного кодексу України).

Також може бути призначено одного або кілька опікунів або піклувальників.

Якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.

• особа яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені (п.1 ч.1 ст. 64 Цивільного кодексу України);
• якщо поведінка та інтереси особи, що призначається опікуном або піклувальником суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування (п.2 ч.1 ст. 64 Цивільного кодексу України).

Крім того, відповідно до п.3.2. Правил опіки та піклування опікунами або піклувальниками не можуть бути особи, які:

• не досягли 18 років;
• визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
• перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;
• раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;
• позбавлені батьківських прав;
• інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;
• засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Обов'язки з опіки та піклування опікунами та піклувальниками виконуються безоплатно (п. 4.12 Правил).

Опікун зобов'язаний:

• дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
• опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.
• вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.
• вчиняти правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички, а також не може здійснювати дарування від імені підопічного і зобов'язуватися від його імені порукою.
• вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
• дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі, окрім майна, що знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна.

Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо.

Піклувальник зобов'язаний:

• піклувальник над неповнолітньою особою: дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток.
• піклувальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зобов'язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов.
• дає згоду на вчинення підопічним правочинів відповідно до ст. 32 та 37 ЦКУ. Піклувальник не може давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування на підставі договору позички.
• вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Дії опікуна можуть бути оскаржені заінтересованою особою, в тому числі родичами підопічного, до органу опіки та піклування або до суду.

Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду.

1. Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування:

• відмовитися від прав на майно підопічного, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
• видавати письмові зобов’язання від імені підопічного;
• вчиняти правочини щодо: об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є підопічний;
• відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є підопічний.

2. Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування. За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

• у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).
• у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. Особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.
• у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

• досягнення фізичною особою повноліття;
• реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
• надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
• поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.