Группа инвалидности 3, на данный момент лежит человек в псих больнице из-за приступа психического расстройства, нужно сделать 2 группу и опеку над этим человеком

Вітаю, Миколо.

Якщо у неї є група інвалідності, а також наявні саме психічні розлади, є цілком реальні шанси на визнання матері недієздатною та призначення Вас опікуном.

Для цього потрібно подати відповідну заяву до суду. Згодом матері треба буде пройти судово-психіатричну експертизу.

Якщо СПЕ вона буде визнана такою, яка не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, заява буде задоволена судом.

Є питання - готовий поспілкуватись.

Успіхів.!

Доброго дня, для початку треба визнати судом вашу матір не дієздатною чи обмежено дієздатною.

Опіка та піклування встановлюється судом та органом опіки та піклування.

Опікун та піклувальник призначається:

• над недієздатною чи обмежено дієздатною особою - судом за поданням органів опіки та піклування;

Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад (ст. 56 ЦК України). Орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених ч.1, 2 ст. 60 ЦКУ.

• у разі визнання особи недієздатною, обмеження цивільної дієздатності особи.

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду та розглядається в порядку окремого провадження за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

• над малолітньою та неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування.

У всіх перелічених випадках опікун та піклувальник призначається судом за поданням органу опіки та піклування

• Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю (ч.2 ст. 63 Цивільного кодексу України).

• Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених ст. 60 ЦКУ і лише за її письмової згоди.

• Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника (ч.4 ст. 63 Цивільного кодексу України).

Також може бути призначено одного або кілька опікунів або піклувальників.Якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.

Доброго дня, Миколо!

Треба встановлювати опіку. Порядок такий:

Перш за все зазначу, що особливого порядку для встановлення опіки або піклування під час воєнного стану не запроваджено, процедура здійснюється відповідно до загальних правил.

Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ч. 1 ст. 62 ЦК України).

Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні,районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації,виконавчі комітети міських,районниху містах, сільських, селищних рад (п. 1.3 наказу Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства праці та соціальної політики України № 387/3680 від 26.05.1999 (далі – "Наказ № 387/3680 від 26.05.1999")

Отже, хто може оформити опіку?

На роль опікунів і піклувальників можуть претендувати повнолітні громадяни, які є дієздатними. Також відповідно до п. 3.2 Наказу № 387/3680 від 26.05.1999 не можуть бути опікунами / піклувальниками особи, які:

перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;

раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;

інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;

засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Окрім цього, бажаючим встановити опіку над людиною необхідно пройти медичний огляд і спеціальні підготовчі курси.

Документи, які необхідні для призначення опікуна (передбачені п. 3.3 Наказу № 387/3680 від 26.05.1999), серед них:

повідомлення державних,громадськихорганізацій або заява громадянина (громадян);

копіясвідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік (копія паспорту);

рішення суду про визнання даної особи недієздатною;

акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна;

довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника);

довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку;

акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки тапіклування за місцемпроживанняопікунапро можливість виконувати опікунські обов'язки;

довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань,що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.

Як бачимо, для оформлення опікунства над людиною похилого віку необхідно, зокрема,рішення суду про визнання такої особи недієздатною.

Статтею 39 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (далі – "ЦПК України").

Заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи (ч. 1 ст. 295 ЦПК України). Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (ч. 3 ст. 296 ЦПК України). Окрім цього, варто пам'ятати, що до заяви мають бути додані докази на підтвердження психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.

Порядок розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною регулюється главою 2 ЦПК України.

Підстави визнання фізичної особи недієздатною в суді

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України). Тому до заяви мають бути додані докази такого психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.

Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування (ч. 3 ст. 39 Цивільного кодексу України).

Порядок визнання фізичної особи недієздатною

Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (ч. 2 ст. 39 Цивільного кодексу України).

Куди подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною?

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі - за місцезнаходженням цього закладу.

Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду (ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України).

Хто може подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною?

Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України).

Вимоги до змісту заяви про визнання фізичної особи недієздатною

У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 3 ст. 297 Цивільного процесуального кодексу України).

Заява має містити вимогу/або окреме клопотання про призначення по справі судово-психіатричної експертизи, назву медичного закладу для проведеня експертизи, перелік запитань які необхідно поставити на вирішення експертизи. ( чи хворіє особа на психічне захворювання ? чи розуміє особа характер та зміст власних дій, чи може керувати ними і передбачати їх наслідки ? чи потребує особа призначення йому опікуна ?)

Судові витрати

Відповідно ч.2 ст.299 Цивільного процесуального кодексу України Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться за рахунок держави. Про те, в разі, якщо суд встановить, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати (ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України).

Чи потрібно призначення експертизи?

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (ст. 298 Цивільного процесуального кодексу України).

Європейський суд з прав людини визначив вимоги, яких необхідно дотримуватися під час розгляду такої категорії справ, вказавши, що сама сутність того, в чому слід переконати компетентні державні органи - наявність психічного розладу, що вимагає об’єктивної медичної експертизи (пункт 39 рішення у справі "Вінтерверп проти Нідерландів" від 24 жовтня 1979 року).

Європейський суд з прав людини також вказав, що ця процедура повинна мати судовий характер. (пункт 40 рішення у справі "Горшков проти України" від 8 листопада 2005 року).

За таких підстав по справі доцільне проведення судово-психіатричної експертизи.

Як відбувається розгляд справи в суді?

Справи про визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.

Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

Особливості рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною

Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.

Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.

Суд розглядає питання про звільнення опікуна в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна.

Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 Цивільного процесуального кодексу України.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною (ст. 40 Цивільного кодексу України).

Які правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною?

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.

Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття 1184 Цивільного кодексу України).

Чи можливо поновити цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною?

За заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (ч. 1 ст. 42 Цивільного кодексу України).

Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

З повагою, адвокат Айвазян.

Миколо!

На доповнення до своєї відповіді опишу процедуру оформлення опікунства більш детально.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

Стаття 63. Призначення опікуна або піклувальника

1. Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу.

2. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

3. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

4. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

Стаття 58. Фізичні особи, над якими встановлюється опіка

1. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

ОТЖЕ, АБИ МАТИ ЗМОГУ ВСТАНОВИТИ ОПІКУ НАД ОСОБОЮ, СПОЧАТКУ ПОТРІБНО В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ ВИЗНАТИ ЇЇ НЕДІЄЗДАТНОЮ.

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

Глава 2. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи

Стаття 295. Підсудність

1. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

2. Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду.

Стаття 296. Особи, які можуть бути заявниками

1. Заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім’ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

2. Заяву про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подано батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування.

3. Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Стаття 297. Зміст заяви

1. У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

2. У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права мають бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права.

3. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Стаття 298. Призначення експертизи

1. Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

2. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

Стаття 299. Розгляд справ

1. Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.

Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

2. Судові витрати, пов’язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

3. Суд, установивши, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати.

Стаття 300. Рішення суду

1. Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

2. Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.

Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.

3. Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім’ї або органу опіки та піклування.

4. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

5. Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

6. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

7. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

{Частина сьома статті 300 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

8. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

9. Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.

...

ТЕПЕР ЩОДО ПРАКТИКИ:

1. ДЛЯ ВИЗНАННЯ ОСОБИ НЕДІЄЗДАТНОЮ, ПОТРІБНО ПІДГОТУВАТИ ТА ПОДАТИ ВІДПОВІДНУ ЗАЯВУ ДО СУДУ.

2. ОСКІЛЬКИ ДОДАТИ ФОТО ДО ВІДПОВІДІ НЕ Є МОЖЛИВИМ, ЗРАЗОК ТАКОЇ ЗАЯВИ Я МОЖУ НАДАТИ ВАМ ІНДИВІДУАЛЬНО.

3. ПІСЛЯ ПОДАННЯ ЗАЯВИ СУД СВОЄЮ УХВАЛОЮ ПРИЗНАЧИТЬ СУДОВО-ПСИХІТРИЧНУ ЕКСПЕРТИЗУ.

4. АКТИВНИЙ ПРОЦЕС ПРИЙМАТИ ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ (ОПІКУНСЬКА РАДА).

5. НАСКІЛЬКИ Я РОЗУМІЮ, ЦІКАВИТЕСЬ ПИТАННЯМ З МЕТОЮ ОФОРМЛЕННЯ ВІДСТРОЧКИ АБО ВИЇЗДУ ЗА КОРДОН, А ТОМУ БУДЬТЕ ГОТОВІ ДО ТОГО, ЩО СУД МОЖЕ ВИКЛИКАТИ НА ЗАСІДАННЯ ІНШИХ РОДИЧІВ ТА ЗАПИТАТИ ЇХ ПРО ТЕ, ЧОМУ ВОНИ НЕ БАЖАЮТЬ БУТИ ОПІКУНОМ. ТАК ПОКАЗУЄ НАЯВНА У МЕНЕ ПРАКТИКА.

6. ПРОЦЕС НЕ ПРОСТИЙ, ПО ЧАСУ ЗАЙМЕ У ВАС 4-6 МІСЯЦІВ. ПОТРІБНО БАГАТО КЛОПІТКОЇ РОБОТИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ.

Успіхів. Всього доброго! За потреби - буду радий допомогти!

Доброго дня!

Для встановлення інвалідність треба звернутись до МСЕК з усіма мед документами ,особисто, або з представником. Вони вирішать питання з групою інвалідністю у конкретній ситуації.

Далі до органу опіки, аби видали висновок ,щодо необхідності призначення опікуна.

Далі позов до суду про його призначення і за 60 днів суд винесе рішення про призначення.

опишу опіку та догляд:

Відповідно до ч.1 ст. 39 Цивільного Кодексу України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Положеннями ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членом її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Відповідно до ст. 55 Цивільного Кодексу України, опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх осіб, також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки.

Згідно зі ст. 58 Цивільного Кодексу України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 Цивільного Кодексу України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Стаття 62 Цивільного Кодексу України визначає, що опіка встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки, або за місцем проживання опікуна.

Згідно зі ст. 63 Цивільного Кодексу України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

https://www.msp.gov.ua/news/8364.html?PrintVersion -Лист Мінсоцполітики від 10.06.2015 № 8596/0/14-15/19 "Про опіку та піклування над повнолітніми особами"

Відповідно до пп. 1.3, 1.4 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.99 № 34/166/131/881, органами, які приймають рішення щодо опіки та піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

потрібно звернутися до суду а потім до управління соціального захисту у вашому регіоні

АБО

оформлення постійного догляду з відповідними соціальними виплатами на догляд за такими категоріями осіб, що потребують догляду: за дітьми-інвалідами віком до 18 років; за інвалідами І групи або особами, які досягли 80-річного віку; за інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду; та за іншими громадянам похилого віку, інвалідами, дітьми-інвалідами та хворими, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

Звернутис до ЛКК в потім до до управління соціального захисту

ЗАЯВА ПРО ВИДАЧУ висновКУ лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування ... копії довідки МСЕК або довідки ЛКК про те, що престарілий ІНВАЛІД , потребує стороннього догляду.

МОЖЕ БУТИ відстрочка вд армії та допомога по догляду 860 грн 20 коп

З повагою,

Костянтин Гончаренко

---