Начните консультацию с юристом онлайн
Добрый день. Есть вопрос, можно ли забрать девушку по ее согласию, которой через пол года будет 18, от ее матери и отчима , без их разрешения. К ней относятся как к домработнице, и не дают ни права слова ни права выбора. Изначально я с ними договорился. И дали добро на то чтобы она у меня стала жить в нормальных условиях, но через неделю, они поняли что не справляются со своими родительскими обязанностями, и начали ее обратно просить вернуться на недельку чтобы помочь, потому что они не справляются а она не хотела возвращаться , но ей пригрозили что если она не послушается её, то ей же будет хуже. А я не хочу видеть как страдает человек, и выходит на девушку скидывают , уборку, готовку, уход за хозяйством, нянчится с 2х летним ребенком от отчима при том, что у нее есть ещё учеба которая а сожалению осталась дистанционной , у нее нету свободного времени даже отдохнуть, и на девушку идёт такая нагрузка и психологическая давка из-за этого, что она уходит в депрессию, и перестаёт хорошо кушать, или вовсе теряет аппетит.
В то время когда ее мать и отчим занимаются своими делами. И не считаются с ее желаниями и мнением.
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (8)
Юрист, г. Чернигов, 6 лет опыта
Общаться в чатеВітаю, Дмитро!
Добрый день. Есть вопрос, можно ли забрать девушку по ее согласию, которой через пол года будет 18, от ее матери и отчима , без их разрешения.
ТАК, МОЖНА, ЗВИЧАЙНО.
ОСОБА, ЯКА ДОСЯГЛА 14 РІЧНОГО ВІКУ, МАЄ ПРАВО НА САМОСТІЙНИЙ ВИБІР МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ. А ТУТ МАЙЖЕ 18 РОКІВ. БІЛЬШЕ ТОГО, ПІСЛЯ ДОСЯГНЕННЯ 16-РІЧНОГО ВІКУ ОСОБА МАЄ ПРАВО НА БЕЗПЕРЕШКОДНИЙ ПЕРЕТИН КОРДОНУ БЕЗ ДОЗВОЛУ БАТЬКІВ.
ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356)
Стаття 29. Місце проживання фізичної особи
1. Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
2. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
3. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
4. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
5. Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.
6. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Всього доброго. Успіхів! З повагою!
Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта
Общаться в чатеДоброго дня, Дмитре!
Згідно статті 29 ЦПК України, якою врегульовано місце проживання фізичної особи:
"1. Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
2. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
3. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
4. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
5. Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.
6. Фізична особа може мати кілька місць проживання".
Право на створення сім’ї має особа, яка досягла шлюбного віку. Саме на підставі шлюбу створюється сім’ячоловіком та жінкою, які мають намір любити і поважати один одного, спільно проживати,надавати взаємну допомогу, виховувати дітей, нести спільну відповідальність за їх майбутнє.
Сімейний кодекс України встановив шлюбний вік для чоловіків та жінок у вісімнадцять років.Вони мають досягти повноліття на день реєстрації шлюбу. Така позиція відповідає Декларації прав людини, прийнятійГенеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року,устатті 16 якоїговориться, що жінки і чоловіки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати родину. При цьому вони мають однакові права на шлюб.
А що робити, коли перше кохання у 16 років призводить до наміру жити однією сім’єю? Надання права на шлюбособі у віці до 18 роківвіднесено до компетенції суду.
Хто може звернутись до суду за наданням права на шлюб?
Особа, яка досягла 16 років. Заява про надання права на шлюб не може подаватися представником такої особи (навіть законним представником, тобто батьками чи особами, які їх замінюють).
Якщо укладення шлюбу відповідатиме інтересам неповнолітньої особи, яка бажає його укласти. Для того, щоб дійти до висновку про те, що ранній шлюб відповідатиме інтересам дитини, суд має отримативідповідні докази. Судова практика свідчить, що найчастіше такими доказами виступають: фактичне створення сім’ї, народження в такій сім’їдитини, вагітність неповнолітньої жінки.
У заяві про надання права на шлюб зазначаються:
прізвище, ім’я, по батькові заявника,
його місце проживання та засоби зв’язку;
прохання надати право на шлюб;
відомості про ту особу, з ким планується шлюб;
посилання на вік осіб, що бажають створити сім’ю, який не дозволяє це зробити за правилами Сімейного кодексу України;
докази , що надання права на шлюб відповідає інтересам неповнолітнього заявника чи заявниці.
До заяви додаються копії відповідних документів (свідоцтв про народження, медичних довідок про вагітність тощо). При цьому батьки заявника (неповнолітньої особи, яка бажає укласти шлюб), а також особа, з якою планується укладення шлюбу,вказуютьсяу заяві про надання права на шлюб як заінтересовані особи.
Рішенням суду неповнолітній особі надається право на укладення шлюбу не загалом, а саме з конкретною особою, яка чітко зазначається у рішенні суду.Це означає, що, одержавши право на шлюб з певною особою,не можна зареєструвати шлюб з іншою. Якщо той, кому наданоправо на шлюб з певною особою, забажає зареєструвати шлюб з іншою, йому належитьзнову звернутися з заявою до суду. Якщо обидві особи, які мають намір укласти шлюб є неповнолітніми, то в такому випадку кожному із них необхідно подати до судуокрему заяву про надання права на шлюб.
Виникне потреба у персональній консультації, я завжди готовий це зробити!
З повагою, адвокат Айвазян.
Юрист, г. Полтава, 4 года опыта
Общаться в чатеДоброго дня!
Звичайно можна! Громадяни України з 14 років мають право вільно обирати собі місце проживання.
Ваша дівчина не зобов'язана виконувати роботу, яка їй не подобається.
Тому погрози з боку її родичів є явною маніпуляцією. Якщо вони переходять рамки дозволеного, наприклад, вламуються до Вашого житла або переслідують - звертайтесь до поліції. Закон на Вашому боці.
У разі виникнення додаткових питань - звертайтесь! Всього доброго!
Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта
Добрый день!
Поскольку Вашей девушке уже 17 лет, то обвинить Вас в развращении или половой связи, если таковая имеет место быть, никто не сможет так как после наступления 16 лет, она имеет законное право строить с Вами личные взаимоотношения, а также проживать вместе с Вами.
Кроме того, решение девушки уйти к Вам было добровольным, а это означает, что никаких действий насильнического характера с Вашей стороны по отношению к ней не было, поэтому, в случае обвинения Вас со стороны её родителей в насилии Вам ничего не грозит, так как факт насилия в 17 лет может подтвердить только она лично.
При необходимости Ваша девушка может написать пояснение (заявление) о том, что все её действия были добровольными, Вы её ни к чему не принуждали, а решение уйти к Вам жить она принимала самостоятельно и добровольно.
В данном случае со стороны родителей присутствует факт насилия в семье по отношению к своей дочери, не достигшей 18 лет, что явилось причиной её ухода к Вам. По факту такого насилия в семье Ваша девушка может подать заявление в полицию с указанием на то, что её избивали и она вынуждена была уйти к Вам как к своему парню, с просьбой провести среди родителей разъяснительную работу о недопущении насилия. Также, такое заявление устранит негативные последствия от возможного заявления родителей.
Привлечение родителей к ответственности за насилие в семье предусмотрено статьей 173-2 Кодекса Украины об административных правонарушениях на основании которой и может быть подано Вашей девушкой заявление в полицию.
Таким образом, пока Ваша девушка живет с Вами по своему собственному желанию, то Вам ничем не грозит.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Юрист, г. Харьков, 15 лет опыта
Общаться в чатеВітаю Вас, Дмитро! Ви маєте на це повне право, якщо звісно це буде рішенням Вашої дівчини.
Слід нагадати, що шлюбний вік в Україні і для жінок, і для чоловіків - 18 років, однак з 14 років людина вільна у визначенні місця проживання в Україні та вільна у пересуванні по території України. З 16 років можна самостійно, не питаючи дозволу у батьків, виїздити закордон! Завчасно потурбуйтесь про те, щоб Ваша друга половинка забрала необхідні їй у майбутньому документи (паспорт, свідоцтво про народження, документи про освіту тощо), бо для їх відновлення може бути необхідно прикласти зусилля і час.
Тепер детальніше про це все.
Кожен член суспільства має права. Оскільки дитина є повноцінним членом суспільства, вона також має свої права, деякі особливості реалізації яких обумовлені виключно тим фактом, що її фізична та розумова незрілість потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист. В залежності від віку дитини, законодавством передбачено різний обсяг та механізми реалізації її прав. Повноцінний та дієвий захист прав дитини є обов’язком держави.
За загальним правилом згідно з зазначеним вище міжнародним та українським законодавством дитиною є особа віком до 18 років (тобто до досягнення нею повноліття). Малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років, а неповнолітньою – у віці від 14 до 18 років (стаття 6 СК України).
Право на свободу пересування (ст. 314 ЦК України)
З 14 років – дитина має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування.
З 16 років – на вільний самостійний виїзд за межі України, вільний вибір місця перебування та проживання в будь-якій країні світу.
Крім того, слід нагадати, що утримання особи проти її волі може бути кваліфіковане як незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146 Кримінального кодексу України), тобто як злочин.
Успіхів Вам!
Юрист, г. Днепр, 30 лет опыта
"ПОРЯДОК провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%B...):
"3. Органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об’єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім’ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей...
Безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, а також стосовно здійснення передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад об’єднаних територіальних громад (далі - служби у справах дітей)...
4. Особи, яким стало відомо про факт залишення дитини без батьківського піклування, зобов'язані негайно повідомити про це службу у справах дітей за місцем виявлення дитини...
Влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
31. Тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитини, розлученої із сім’єю, проводять у межах компетенції служба у справах дітей та уповноважений орган Національної поліції за місцем виявлення дитини.
Дитина, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитина, розлучена із сім’єю, тимчасово може бути влаштована у:
сім’ю родичів, знайомих;...
Дитина, в якої є родичі або інші особи, з якими в неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі) та які бажають залишити її на виховання у своїй сім’ї, може перебувати в їх сім’ї до прийняття рішення про влаштування дитини. Підставою для тимчасового перебування дитини в сім’ї родичів або інших осіб, з якими у неї склалися близькі стосунки, є наказ служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини, виданий на підставі:
---
Доброго дня, пане Дмитре! Вважаю за належне та необхідне звернутись Вам з дівчиною до місцевої Служби у справах дітей для влаштування та проживання дівчини разом з Вами.
Адвокат, г. Ровно
Доброго Дня
Щодо Вашого питання:
Дівчині варто самостійно звернутися за допомогою до психолога так як можливо вона страждає від декількох видів насильства:
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації:Лінія працює цілодобовоЗа номерами 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних)Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.
Національна гаряча лінія для дітей та молоді
ЦілодобовоЗа номерами 0 800 500 225 (зі стаціонарних) або 116 111 (з мобільних)Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.
Електронні канали консультування:
Електронна пошта hotline@la-strada.org.ua
Telegram NHL116123
Messenger lastradaukraine
Skype lastrada-ukraine
Успіхів
Юрист, г. Киев, 8 лет опыта
Общаться в чатеДоброго дня. відповідно до законодавства дитина з 14 років має право самостійно обирати своє місце проживання. Тому тут вбачається порушення прав дитини.Для захисту треьа звернутися у державні органи,
Захист порушених прав дітей в УкраїніЗахист прав дітей в Україні здійснюється:
Орган опіки та піклування здійснює контроль за захистом прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб, за умовами, в яких вони проживають, а також вихованням і освітою. Даний орган веде облік і пошук дітей, які залишилися без нагляду батьків, а також з урахуванням певних обставин вибирають місце їх подальшого влаштування.
Прокуратура, в свою чергу, має право подати позов про позбавлення батьківських прав, скасувати рішення про усиновлення дитини, подати позов про поновлення порушених прав дитини, обов’язковий учасник судового засіданні при розгляді справи про захист прав дитини в Україні, має право оскаржити акт органів, які мають пряме відношення до захисту прав дитини.
Поліція приймає участь у справах, що стосуються примусового виконання рішення про відібрання дитини, а також при розшуку осіб, які не виконують рішення суду щодо виховання дитини.