Риски при покупке автомобиля через посредника

Доброго дня, Євгене!

Я би не радив Вам це робити і у мирний час, а зараз це просто самогубство! Все ж таки 25000 ам. доларів - це сума доволі серйозна.

Отже наполегливо рекомендую Вам оформити нормальний договір купівлі-продажу.

Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 Цивільного кодексу України, встановлює, що власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном, в даному випадку авто.

Правом володіння є право фактичного, фізичного та господарського впливу на річ (майно). Право володіння притаманне тим речам, які знаходяться у власності.

Правом користування є можливість власника та / або інших осіб вилучати з речі її корисні властивості, привласнення плодів і доходів, принесених річчю для задоволення своїх потреб.

Правом розпорядження є можливість власника визначати юридичну і фактичну долю майна, а саме: відчуження (продаж, дарування, рента і т.д.), передача іншим особам у володіння та / або користування (оренда, застава, позика тощо) , знищення або фізична відмови від майна.

Отже єдиний спосіб придбання права власності на автомобіль - це оформлення договору купівлі-продажу.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. При придбанні вживаного автомобіля, надійним способом є укладення договору купівлі-продажу у нотаріуса. Нотаріус перевіряє достовірність наданих документів і відсутність обтяжень (арешту, заборони, наявність кредиту) на транспортний засіб. Перед підписанням договору купівлі-продажу необхідно уважно ознайомитися з його змістом.

Нюанси, які попередній власник може приховати:

• застава - наприклад колишній власник міг взяти іпотеку на нерухомість (оформити будь-який інший договір) і в якості гарантії виконання своїх зобов'язань перед банком (іншою особою) передав в заставу автомобіль, який щойно нібито продав. У разі неплатоспроможності продавця за договором в якому автомобіль є заставою, на автомобіль буде накладено арешт з подальшим відчуженням.
• арешт - коли починається даний етап, то значить, що стадія із заставою пройшла і в даному випадку не успішно для «покупця».
• кредит - автомобіль, який щойно придбали, може бути придбано в кредит. На день придбання кредитний договір може бути чинним та мати прострочені платежі. Такий автомобіль не можна купити / продати без узгодження з банком, а також не можна буде в разі потреби на себе перереєструвати до погашення всіх зобов'язань перед банком (крім випадків, коли банк не проти зміни власника і дав на це письмовий дозвіл).
• викрадення (угон) - автомобіль може продавати не його власник, а документи, які пред'являють можут бути підробленими. При відсутності спеціальних знань і доступу до баз даних в яких міститься така інформація, виявлення даного нюансу зводиться до нулю.
• двійник - автомобіль може бути раніше викрадений, або привезений з-за кордону і щоб не проходити процедуру розмитнення і ухилитися від сплати податків і зборів, знаходять аналогічний по марці, моделі і кольору автомобіль, роблять дублікат комплекту номерного знаку та підроблюють техпаспорт. Відрізнити автомобіль двійник від справжнього, без перевірки по базах даних неможливо.

Після підписання договору всі свої претензії буде складно довести, тому рекомендую ретельно перевірити:

• відповідність комплектації;
• стан лакофарбового покриття;
• роботу і справність всіх систем автомобіля і світлових приладів;
• роботу двигуна і рівні рідин всіх бачків.

Після з'ясування всіх деталей та питань, що цікавлять, можна переходити від процедури оформлення до реєстрації транспортного засобу.

Виникне потреба у персональній консультації, я завжди готовий це зробити!

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Оформіть нотаріальний договір дарування на Вас , а оплату проведіть через пару днів готівкою і тоді ви одразу набуваєте власність і самостійно її оформлюєте на себе, а у дарувальника не виникає питання з податкового навантаження і фактично договір є його вільним безоплатним рішенням , а через декілька днів як процедури пройдуть ви принесете громадянину кошти готівкою та і жодна служба не відслідкує це.

Бо те що пропонує власник має ознаки фіктивності і якщо буде оінка майна це встановлять.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня!

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити одну або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ч. 1 ст. 1011 ЦКУ).

За договором комісії на продаж авто комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за плату продати транспортний засіб.

Тобто, у Вашому випадку продавець через посередника хоче продати Вам авто. У договорі комісії вказано, що транспортний засіб буде коштувати 15000 грн. Посередник, який діє від імені продавця на основі цього договору укладає з Вами договір купівлі-продажу авто із зазначенням суми в 15000 грн.

В такому разі у комісіонера та покупця можуть виникнути певні проблеми, якщо з боку контролюючих органів буде виявлено явне заниження оціночної вартості транспортного засобу, що призвело до ненадходження ПДФО та військового збору до бюджету.

Довідково. Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному вебсайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом (абзац четвертий пункту 173.1).

Ваш найбільший ризик в тому, що по документам Ви купите авто за 15000 грн, а без будь-якого підтвердження віддасте 25 тис. дол.

У випадку якщо договір-купівлі продажу буде визнано недійсним Вам повернуть лише 15 тис. грн.

Тому, обов'язково укладайте договір купівлі-продажу, де буде відразу зазначена вся сума, яку Ви оплачуєте. В такому разі Ви застережете себе від небажаних наслідків.

У разі виникнення додаткових питань - звертайтесь! Всього доброго!

"ПОРЯДОК державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF...):

"..8...Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку:...

укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;...

укладені та оформлені в центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких центрів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;...

нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;...

8-1. Продаж транспортного засобу, який зареєстрований за фізичною особою в сервісному центрі МВС, та дохід від продажу якого відповідно до абзацу першого пункту 173.2 статті 173 Податкового кодексу України не підлягає оподаткуванню, може здійснюватися за договором купівлі-продажу транспортних засобів (далі - договір), укладеним між фізичними особами в електронній формі засобами електронного кабінету водія або Порталу Дія..."

Податковий кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4190):

"173.2. Як виняток із положень пункту 173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу..."

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1279):

"Стаття 228. Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства

1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

3. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.".

Вітаю Вас Євгене! Теоретично є ризики, що у разі оскарження угоди та перереєстрації в Сервіс-центрі МВС - Ви можете втратити свої гроші. адже не зможете потім довести реальну ціну угоди.

Хоча дійсно, така схема є досить розповсюдженою у перекупів. Я наприклад так само брав своє авто у 2018 році за 16 000 $, а за договором комісії авто вартує - 108 тисяч грн.

В кожній ситуації потрібно оцінювати ризики, спілкуватись з реальним власником, перевіряти історію авто по VIN, можливо власника по судовому реєстру тощо.

https://court.gov.ua/fair/

Крім того, слід дізнатися чи є у реального власника авто - дружина та чи надавала вона згоду на відчуження авто. Окремо слід перевірити власника у Реєстрі боржників, адже у разі наявності боргів, позичальники можуть ініціювати повернення майна.

https://minjust.gov.ua/ddvs/reiestr_borzhnykiv

Нажаль на 100 % гарантувати не зовсім легальну схему купівлі-продажу авто Вам ніхто не зможе.

Як варіант можете попросити видати Вам розписку на підтвердження отримання грошей в рахунок купівлі авто з відповідним VIN-номером та держ.номерним знаком. Якщо власник гарантує, що авто не проблемне, то що йому втрачати? )

Ну і врешті-решт слід подумати, якщо такі складнощі, то чому саме це авто?! Невже на ринку немає аналогічних транспортних засобів за такою ж ціною, але з легальним оформленням?!

Гарного Вам дня!

Доброго дня, це нормально але вам тоді треба укласти договір комісії.

Згідно зі ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Предметом договору комісії є вчинення одного чи декількох правочинів. Це робить інститут комісії схожим до інституту комерційного посередництва, що оформлюється агентськими договорами, предметом яких також є вчинення правочинів, зокрема, укладення договорів, і, відповідно, відрізняє від інституту доручення, предметом якого є "вчинення юридичних дій", в тому числі укладення договорів.

Комісія традиційно застосовується у сфері торгівлі. Зважаючи на це, наказами Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 13 березня 1995 р. № 37 затверджені Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами, а від 8 липня 1997 р. № 343 - Інструкція про порядок оформлення суб'єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами. Однак все частіше предметом договору комісії стають цінні папери. За допомогою договорів комісії здійснюються різного роду банківські операції, здійснюється реалізація газу, електроенергії тощо.

Договір комісії укладається в простій письмовій формі (з урахуванням ст. 208 ЦК України). Нотаріальне посвідчення в цьому випадку не потрібне, але при бажанні сторони можуть засвідчити договір у нотаріуса.

Сторонами договору комісії є комісіонер і комітент. Комісіонер є виконавцем доручення, що дає комітент. ЦК України не містить вказівок ані щодо правової форми сторін договору комісії (юридичні чи фізичні особи), ані щодо їх правового статусу (суб'єкти господарської (підприємницької) діяльності чи ні). Тому статус комісіонера і комітента залежить від сфери діяльності, в межах якої укладаються договори, що передбачені договором комісії.

Згідно зі ст. 1015 ЦК України за згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов'язки комітента.

Законодавство встановлює певні правила виконання договору комісії, які визначають поведінку сторін за договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1014 ЦК України комісіонер зобов'язаний вчиняти правочин на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Це може стосуватися ціни, за яку комісіонер продає або купує майно; способів його зберігання та транспортування; умов, за якими комісіонер його страхує, та ін. Якщо у комітента виникають сумніви, комісіонер має довести, що під час виконання комісійного доручення він діяв сумлінно, правочин вчинено ним на найбільш вигідних для комітента умовах, а зроблені витрати були необхідними.

У ЦК України вирішується питання щодо вигоди, яку комісіонер додатково отримав за договором, укладеним із третьою особою. Якщо комісіонер визначив умови договору, а комітент учинив правочин на більш вигідних умовах, то відповідно до ч. 2 ст. 1014 ЦК України вигода, яку отримав комісіонер, належить комітентові. Слід вважати, що сторони можуть визначити інший, ніж установлено в законі, режим вигоди, яку отримав комісіонер.

У зв'язку з тим, що комісіонер діє за рахунок комітента, він має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків (ст. 1024 ЦК України). Такі витрати можуть бути пов'язані з переїздом комісіонера в іншу місцевість для вчинення правочину, необхідністю оренди транспортних засобів або приміщення, зберіганням або страхуванням майна тощо. Право на відшкодування витрат за певних умов зберігається за комісіонером навіть у разі, якщо він не виконав комісійного доручення і не вчинив правочин.

Комісіонер може отримати відшкодування, якщо: а) він вжив усіх заходів щодо вчинення правочину; б) не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали (наприклад, різка зміна цін на ринку певних товарів або послуг, відсутність необхідного товару тощо).

Комісіонер зобов'язаний діяти відповідно до вказівок комітента (ч. 1 ст. 1014 ЦК України). При вчиненні договору з третьою особою може виникнути непередбачена ситуація, коли комісіонер не може виконати усі вказівки комітента. У такому разі необхідно отримати нові розпорядження комітента щодо виконання правочину.

Комісіонер має право відступити від указівок комітента і вчинити правочин на інших, ніж передбачено договором доручення, умовах за двох обставин: а) якщо цього вимагають інтереси комітента; б) комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав від нього відповіді на свій запит у розумний строк.

У ЦК України встановлені спеціальні правила, які стосуються відступу комісіонера від вказівок комітента під час учинення ним договорів купівлі та продажу майна (ч. З, ч. 4 ст. 1017 ЦК України).

Кодекс регулює два види відносин, які тут можуть виникнути: 1) комісіонер продав майно за нижчою ціною порівняно з тією, яка була встановлена комітентом; 2) комісіонер купив майно за вищою ціною, ніж була визначена. Зрозуміло, що як у першому, так і в другому випадку комісіонер відступив від указівок комітента щодо умов договору і не в найкращий для нього спосіб, тому така ситуація потребує спеціального законодавчого вирішення.

Якщо комісіонер продав майно за нижчою ціною, він повинен заплатити різницю комітентові. Унаслідок цього комітент отримує ту ціну, за якою він хотів продати майно. Ця норма є способом забезпечення інтересів комітента і певною санкцією проти комісіонера, який діяв неправомірно. Комісіонер звільняється від обов'язку сплатити різницю в ціні, якщо доведе, що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки.

Дії комісіонера щодо продажу майна за нижчою ціною можуть бути вимушеними і пояснюватися реальною ситуацією, яка склалася на ринку товарів. Комісіонер повинен довести, що він продав майно хоча і за нижчою, ніж за договором, але найбільш вигідною ціною, яка могла бути отримана за таких умов, а непродаж майна, враховуючи тенденції розвитку ринку, міг спричинити ще більші збитки для комітента. Доказ вказаних обставин є достатнім для комісіонера, який є підприємцем і якому було надано право відступати від вказівок комітента без попереднього залиту про це. Якщо за нижчою ціною продав майно інший комісіонер, він має довести, що не міг попередньо запитати комітента про необхідність знижки ціни або не отримав у розумний строк відповіді на свій запит.

Якщо склалася протилежна ситуація й комісіонер купив майно за вищою, ніж була погоджена, ціною, для забезпечення своїх інтересів комітент може:

• не прийняти майно, яке комісіонер придбав для нього, сповістивши комісіонера про своє рішення в розумний строк після отримання повідомлення про цю купівлю;
• отримати різницю у ціні від комітента, який вимушений буде це зробити, бо вийшов за межі, які були встановлені комітентом. Якщо комітент зробив відповідну доплату за майно, комітент не має права відмовитися від прийняття виконання договору.

Комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера всім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою (ч. 1 ст. 1016 ЦК України). Існує чимало випадків, коли комісіонер не може здійснити виконання доручення, якщо комітент не забезпечить йому необхідних умов (комісіонер не може продати майно, яке належить комітентові, у зв'язку з тим, що товар не поступив на його склад; комітент не забезпечив комісіонера необхідними документами, які підтверджують якість товару, не надав технічної документації щодо його експлуатації тощо). У разі невиконання комітентом обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 1016 ЦК України, може ставитися питання про застосування правил щодо прострочення боржника (ст. 613 ЦК України).

Відповідно до цього, якщо кредитор не вчинив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим (ст. 1017 ЦК України).

За згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов'язки комітента. У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента. Комітент не має права без згоди комісіонера вступати у відносини з субкомісіонером (ст. 1015 ЦК України).

Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере). У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи (ч. ч. 3, 4 ст. 1016 ЦК України).

Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦК України). Проте, комісіонер має право для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітентові. У разі оголошення комітента банкрутом комісіонер вважається заставодержателем притриманої ним речі (ст. 1019 ЦК України). В той же час, комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента (ст. 1021 ЦК України).

Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку (ч. 1 ст. 1012 ЦК України).

Договір комісії є платним, тобто за надані послуги комісіонер отримує комісійну винагороду, розмір якої встановлюється договором.

Якщо договір комісії не виконано із причин, що залежать від комітента, комісіонер має право на комісійну винагороду на загальних підставах.

Також потрібно чітко вказати в договорі не тільки розмір комісійної винагороди, але й порядок її виплати комісіонеру. Розмір винагороди комісіонера можна встановити в договорі різними способами. Це може бути: відсоток від суми правочинів; тверда грошова сума; комбінована форма: тверда грошова сума та диференційований відсоток залежно від суми правочинів; різниця (або частина різниці) між ціною, призначеною комітентом, і ціною продажу товару (роботи, послуги) комісіонером.

Порядок виплати винагороди комісіонеру також буває різний: 1) винагорода виплачується комітентом після затвердження звіту комісіонера; 2) комісіонер самостійно утримує винагороду з виручки, отриманої від правочинів.

Якщо комісіонер здійснить операцію на більш вигідних умовах, ніж це визначено комітентом (наприклад, продасть продукцію комітента за більш високою в порівнянні із зазначеною в договорі ціною), додатково отримана вигода належить комітенту. Рекомендуємо чітко прописати в договорі моменти, пов'язані з поверненням нереалізованого товару, прийнятого на комісію: строки, порядок, документи, які при цьому оформляються.

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим (ст. 1022 ЦК України).

Форма звіту та строки його подання законодавством не визначено.

Договір комісії з урахуванням його особливостей також має і своєрідні підстави припинення.

Ці підстави можна об'єднати у дві групи:

а) відмова від виконання договору, причому в односторонньому порядку, при загальній презумпції про неприпустимість односторонньої відмови;

б) друга група підстав припинення комісійного договору не залежить від волі сторін договору: щодо фізичних осіб - смерть особи, визнання її недієздатною, обмежено дієздатною і позбавлення особи дієздатності; щодо юридичних осіб - ліквідація, позбавлення ліцензії, реорганізація. Особливість підстав припинення договору комісії обумовлена наданням комісіонеру права виступати від свого імені. У той самий час, якщо щось (за аналогією з дорученням) сталося із стороною договору-комітентом, сам по собі цей факт ніякого впливу на відносини за договором не має, допоки спадкоємці чи правонаступники не заявлять про інше.

Стаття 1025 ЦК України закріплює право комітента відмовитися в односторонньому порядку від договору. Ця норма носить імперативний характер і, на відміну від норми, яка регулює аналогічні питання в договорі доручення і містить додаткове застереження про недійсність угоди сторін про інше, по суті не впливає на беззастережність такого права комітента. Наслідками односторонньої відмови є відшкодування витрат, зроблених на виконання договору комісіонером, обов'язок попередити про відмову від безстрокового договору не пізніше ніж за місяць до розірвання та обов'язок розпорядитися майном, якщо воно знаходиться у контрагента. Комісіонер, на противагу повіреному за договором дорученню, не вправі відмовитися в односторонньому порядку від договору, крім випадків, коли такий договір було укладено на невизначений строк і комісіонер попередив комітента не пізніше 30 днів до моменту припинення відносин. При цьому він повинен ужити всіх заходів до збереження майна і продовжувати його зберігати впродовж 15 днів із дня отримання комітентом повідомлення про розірвання договору. У випадку відмови комісіонера від угоди на законних підставах за ним зберігається право на винагороду щодо тих правочинів, які були укладені на виконання комісійного зобов'язання.

Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу чи пошкодження майна за наявності його вини. Але таке положення закріплене як загальне правило. Якщо договором комісії був передбачений обов'язок застрахувати майно, а комісіонер не зробив цього, то звільнити його від відповідальності за втрату чи пошкодження майна може тільки непереборна сила або випадок. Відповідальність комісіонера не обмежується відповідальністю за втрату, недостачу чи пошкодження майна комітента. Неналежне виконання договору комісії може призвести до виникнення збитків у комітента. Обов'язок відшкодування збитків настає для сторони на загальних підставах, які передбачені для договорів про надання послуг.

Незалежно від наявності титульного володільця майна, комітент як власник несе ризик його випадкової загибелі чи втрати (ст. 323 ЦК України). Витрати за зберігання майна відшкодовуються комітентом, якщо інше не передбачено законом чи договором (ст. 1024 ЦК України).

У разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи -комісіонера договір комісії припиняється.

Якщо юридична особа - комісіонер припиняється і встановлюються її правонаступники, права та обов'язки комісіонера переходять до правонаступників, якщо протягом строку, встановленого для заявлення кредиторами своїх вимог, комітент не повідомить про відмову від договору.