РРО касовий апарат чи є обовʼязковим для квіткового?

Доброго дня, Руслана!

РРО мають право не встановлювати ФОПи першої групи, ФОПи, які приймають оплату за товар чи надання послуг виключно на рахунок IBAN та ФОПи, які реалізують товар у селах.

Так як, Ваш населений пункт є містом, а продаж квітів у магазині Ви здійснюєте, працюючи, як ФОП другої чи третьої групи, то відповідно до цих обставин РРО Вам потрібен. Звісно, якщо Ви не приймаєте всі платежі у безготівковому вигляді на рахунок IBAN.

Отже, раджу Вам встановити РРО, щоб уникнути у подальшому штрафних санкцій.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня! У вас магазин квітів, тому скоріш за всього ви на 2-ій або 3-ій групі єдиного податку. РРО для вас є обов'язковим якщо у вас присутні розрахункові операції.

Згідно Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Тобто якщо ви приймаєте готівку та/або банківську картку к оплаті - у вас присутня розрахункова операція.

Якщо ви не хочете застосовувати РРО у своїй діялності вам потрібно всі платежі проводити шляхом перерахунку на ваш IBAN підприємницького банківського рахунку ФОП (IBAN це реквізити рахунку у форматі UA...)

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Враховуючи ,той факт , що НБУ у листі від 16.05.2019 р. №57-0007/26039 зазначив, що для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій (формі грошових знаків), так і в безготівковій (формі записів на рахунках у банках).

При цьому відповідно до Закон №2346 ініціювання переказу проводиться, зокрема, шляхом:

• подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа;
• подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі;
• подання ініціатором до відповідної установи – учасника платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу;
• використання держателем електронного платіжного засобу (платіжної картки).

Водночас розрахунки суб’єктів господарювання та фізосіб у разі їх здійснення готівкою без відкриття поточного рахунку шляхом унесення готівки до банків або небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, для подальшого її переказу на рахунки інших суб’єктів господарювання або фізичних осіб для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів - безготівковими (п. 10 Положення №148).

Тобто для платника ситуація така:

• якщо він оплачує зі свого банківського рахунку (зокрема, і за допомогою платіжної картки) - це безготівковий розрахунок;
• якщо ж він здійснює оплату готівкою (зокрема, шляхом унесення такої готівки до каси банку або небанківської фінустанови) - це готівковий розрахунок.

А ось для отримувача коштів НБУ у коментованому листі зазначає: зарахування коштів на рахунки торговців, незалежно від способу ініціювання цих переказів (або шляхом перерахування коштів з рахунка на рахунок, або внесення готівкових коштів для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв) є безготівковими розрахунками.

Які висновки можна зробити?

По-перше, щодо можливості «єдинника» приймати кошти через ті чи інші платіжні системи, щоб відповідати умові п. 291.6 ПКУ – проведення розрахунків виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Справа в тому, що як було зазначено у листі, Закон №2346 не містить терміну «грошові розрахунки».

По-друге, класифікація платежу як готівкового або безготівкового важлива для визначення дати та суми доходу, зокрема, якщо розрахунок здійснюється за допомогою платіжних карток або терміналів, а кошти надходять на рахунок наступного дня.

Зверніть увагу, що класифікація розрахунку за допомогою картки як безготівкового не звільняє платника податку від застосування РРО (у визначених для його системи оподаткування випадках). Оскільки РРО застосовується при розрахункових операціях, які, своєю чергою, є прийманням від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).

Наприклад, якщо «єдинник» приймає оплату через інтернет-еквайринг із застосування платіжних карт за допомогою платіжних систем, він зобов’язаний використовувати РРО (роз’яснення податківців тут).

А от якщо покупець пішов до банку і оплатив через нього на рахунок продавцю (зокрема, і готівкою через касу банку), то такий платіж не проводиться через РРО.

Враховуючи сказане магазину необхідно відмовитись від коштів готівкою, а приймати платежі виключно на рахунок ФОП З кас банків чи з електронних систем типу приват 24 , айбоксів , інших платіжних сервісів.

магазин дає клінту реквізити рахунок IBAN, едрпоу , мфо банку , призначення платежу , НАЗВА отримувача і кліент здійснює переказ на рахунок, жодної готівки через магазин.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Вітаю Вас, Руслано!

Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Пункт 177.10 статті 177 Податкового кодексу України).

Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи. (Пункт 296.10 статті 296 Податкового кодексу України.)

Так, дійсно у 2020 році законопроект Данили Гетьманцева та ін. реєстраційний № 2645-д від 12.10.2020передбачав пільги щодо торгівельних площ до 40 кв.м. у містах, до 60 кв.м. у селах та селищах, в т.ч. для квіткових магазинів... але нажаль законопроект так і не був прийнятий.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf35...

Тому наразі жодних пільг для ФОП, що працюють з готівкою, окрім платників єдиного податку першої групи - немає.

Доброго дня. Усі фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку другої-четвертої груп, з 1 жовтня 2023 року мають використовувати РРО. Це реєстратори розрахункових операцій (РРО), а простіше кажучи – касові апарати.

Хто має обов’язково їх встановити та яка відповідальність передбачена за роботу без РРО – Факти ICTV розпитали керуючих партнерів юридичної компанії Муренко, Курявий і Партнери. Нижче – детальні коментарі щодо цього питання від Олександра Курявого та Нікіти Муренка.

Всі фізичні особи другої-четвертої груп спрощеної системи оподаткування повинні встигнути до 1 жовтня вирішити питання із впровадженням у работу касового апарата.

– ФОПи, як суб’єкти господарювання, здійснюють підприємницьку діяльність, тобто вони приймають готівку, проводять роботу з постачання товарів, продажу якоїсь продукції і використовують для приймання платежів картки.Тобто, наприклад, якщо ви використовуєте еквайринг (технологію безготівкового приймання платежів з використанням банківських карток і систем безконтактної оплати, – Ред.), QR-кодом і через нього сплачуються товари платіжною карткою або, наприклад, використовується карта-ключ до рахунку, щоб отримувати кошти – такі операції вважаються прийманням картки, тому зараз вони повинні бути фіскалізовані. Як і в разі, якщо приймається до оплати готівка, – пояснюють експерти.

Проте є ті категорії осіб, які можуть і не встановлювати РРО з 1 жовтня. До них належать:

• ті, хто здійснює розрахунок на IBAN;
• ті, хто приймає до оплати картки і надає послуги;
• ті, чий бізнес зареєстрований у селах.

– Не встановлювати РРО можуть ті особи, які продають товари або надають послуги і надсилають клієнтам для розрахунку стандартний номер IBAN, за яким ті щоразу заходять в банк і за реквізитами сплачують. Другою категорією, яка може не встановлювати РРО, є особи, які надають саме послуги.

Наприклад, я надаю юридичні послуги і в мене є еквайринг Monobank або інший LiqPay, та я продаю не товари, а саме послуги, тоді в мене також немає обов’язку встановлювати РРО. Якщо я, наприклад, за допомогою еквайрингу продаю товари, тоді у мене є обов’язок встановити РРО – і на кожну операцію, якщо я надсилаю якийсь товар клієнту, я зобов’язаний надати та вкласти чек, – розповідають юристи.

Якщо підприємець не виписав чек за товар або послугу, яку надав, і порушення зафіксовано вперше, то він має сплатити 100% від суми реалізованого без РРО. Подальше недотримання закону передбачає штраф у 150% від суми проданих товарів, робіт або послуги.

– Якщо ви, умовно кажучи, вперше продали товар на 10 тис. грн і не виписали чек, тоді штраф за таке порушення буде 10 тис. грн, якщо це повторилося вдруге – 15 тис. грн. Усе залежить від суми, на яку ви реалізували свої товари або послуги, – пояснюють експерти.

Єдиним органом, який уповноважений перевіряти встановлення касових апаратів, їхнє правильне обслуговування та закриття звітів, є Державна податкова інспекція. Лише вона уповноважена складати адмінматеріали.

– Якщо людина не погоджується з рішенням Державної податкової інспекції, якщо вона вважає, що була неправильно проведена перевірка чи було накладено недоцільний штраф, то може подати заяву до суду щодо скасування адмінстягнення, – додають юристи.