Задайте вопрос юристу

835 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Земельное право, 23 сентября 2023, вопрос №93292 500₴

Як отримати землю безкоштовно особі з інвалідністю I групі?

Вітаю,
Я є громадянином України, особою з інвалідністю I групи по зору (сліпий).
Земельним кодексом України, зокрема, статтями 116, 121 передбачене право громадян України на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності.
Я знаю, що на практиці не так все просто. Однак з моїм стилем діяльності здається, що все буде гаразд.
Маю наступні питання:
1. Отримання інформації щодо вільних земельних ділянок.
Для мене це є найважливішим питанням.
Проблема в тому, що інформація, наведена у Держгеокадастрі, може бути не оновленою, а також вона представлена у недоступному для мене вигляді. А саме, у візуальному, мапа вона і в Африці, мапа.
В свій час, коли я робив запити до держ адміністрацій і рад, мені теж надавали оновлену інформацію у недоступному вигляді.
Є критерії земельних ділянок, які я шукаю. І мені необхідно або отримати інформацію щодо вільних земельних ділянок у доступному (текстовому) вигляді, або отримати допомогу від органів державної влади щодо пошуку земельної ділянки за моїми критеріями.
І ось з одного боку, принаймні за доступом до публічної інформації інформація надається лише у вигляді, у якому вона наявна. З іншого боку, дискримінація осіб з інвалідністю заборонена і органи мають створити можливості пошуку і ознайомлення із відповідною інформацією.
На вашу думку, як це правильно слід зробити?
2. Кожен орган розпоряджається лише своїми ділянками? Тож, ніхто не може втручатися щодо ділянок, які належать якій небудь Київській міській раді?
3. Якщо я правильно зрозумів, безоплатне отримання землі не є виключним. Орган держ влади за своїм бажанням може надати мені безкоштовно землю будь-якого розміру. Правильно?
4. Чи можна отримавши землю одного призначення, за тим, змінити його? Наприклад, отримати 2 гектари сільсько-господарського призначення, а за тим змінити на індивідуальне житлове будівництво.
5. Чи є взагалі якісь особливості з особами з інвалідністю?
Заздалегідь вдячний!

Ответы юристов (8)

    Турчин Ярослав Александрович
    30%

    ВІТАЮ ВАС, КОСТЯНТИНЕ! НАЖАЛЬ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ЦЕ НЕМОЖЛИВО. ВВЕДЕНО ЗАБОРОНУ НА БЕЗОПЛАТНУ ПЕРЕДАЧУ ЗЕМЕЛЬ У ПРИВАТНУ ВЛАСНІСТЬ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ.

    19 листопада 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», яким, зокрема, внесли зміни до пп.5, п.27 розділу X Земельного кодексу України щодо безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність.

    19 листопада 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», яким, зокрема, внесли зміни до пп.5, п.27 розділу X Земельного кодексу України щодо безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність.

    Цією нормою закону визначили, що забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі та розроблення такої документації. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

    Отже, право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність під час дії воєнного стану мають тільки громадяни України, яким на праві приватної власності належать об’єкти нерухомого майна, у тому числі індивідуальні житлові будинки, гаражі, садові будинки та інші будівлі, право власності на які оформлено згідно діючого законодавства.

    Окрім того, право на отримання безоплатно у власність земельних ділянок мають громадяни, яким земельні ділянки були надані до 1 січня 2002 року у користування.

    При цьому, документами, які підтверджують наявність у громадянина права користування, можуть бути, зокрема, державні акти на право постійного користування земельними ділянками (ст. 23 ЗК України в редакції 1992 року, первісна редакція ст. 126 чинного ЗКУ), державні акти на право володіння землею (ст. 23 ЗК УРСР 1990 року), записи в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій, записи в погосподарських книгах сільських рад, записи в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських і сільських рад (ст. 20 ЗК УРСР 1970 року), державні акти на право довічного успадкованого володіння землею, договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, акт відводу земельної ділянки в натурі.

    Процедура безоплатної передачі у власність земельних ділянок не змінилась. Вона врегульована ст. 118 Земельного Кодексу України, в якій зазначено, що громадянин, який бажає приватизувати земельну ділянку у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

    Разом з клопотанням подається розроблена відповідно до Закону України “Про землеустрій” технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

    Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

    Заключний етап – присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру.

    Слід звернути увагу, що відповідно до п. 3 розділу VII ЗУ «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер на земельну ділянку, на якій розташований будинок, інші об’єкти нерухомого майна, такі як будівлі, споруди, лінійні об‘єкти енергетичної інфраструктури, право власності на які зареєстровано, присвоюється за заявою власників таких об’єктів на підставі технічної документації із землю строю щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). В такому випадку забороняється вимагати інші документи. Кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.

    ТОЖ ВАМ ДОВЕДЕТЬСЯ ДОЧЕКАТИСЬ КІНЦЯ ВІЙНИ або змін у законодавстві, які знову дозволять безоплатно отримувати землю у приватну власність навіть під час дії воєнного стану.

    Гарного Вам вечора!

    • Костянтин Клиент 7 месяцев назад

      Такі положення завжди можна оскаржити. Однак наявні питання це не вирішує.

      • Турчин Ярослав Александрович

        Шановний Костянтине! Земельний кодекс - закон, а не підзаконний акт! Закон не може бути оскаржений в суді загальної юрисдикції, він лише може бути визнаний неконституційним в рамках конституційного провадження КОНСТИТУЦІЙНИМ СУДОМ УКРАЇНИ. Ви як громадянин України - відповідно до Конституції України не є суб"єктом конституційного звернення щодо безпосередньої перевірки конституційності законів України. Таким правом наділені - Президент України, не менш як 45 народних депутатів України.

        Конституційну скаргу, відповідно до статті 151-1 Конституції України, може подати лише громадянин, який вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в його справі закон є таким, що суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.

        ОТЖЕ, для оскарження заборони на приватизацію земельної ділянки в період воєнного стану слід:

        1) Отримати відмову від органу місцевого самоврядування в наданні такої земельної ділянки з підстав заборони надавати земельні ділянки безоплатно у приватну власність в період дії воєнного стану.

        2) Звернутись до окружного адміністративного суду і програти його.

        3) Звернутись до апеляційного адміністративного суду і програти його.

        4) Звернутися до Верховного Суду і або отримати ухвалу про відмову у відкритті провадження або Постанову про відмову у задоволенні касаційної скарги.

        5) Звернутись до Конституційного Суду України із конституційною скаргою, підклавши рішення усіх трьох судових інстанцій та обгрунтувавши в чому саме закон порушує конституційне право громадянина.

        Тож щиро бажаю успіхів!

        З і свого боку нагадаю, що тут зібрались професійні юристи і адвокати, які надають консультації виходячи з власного професійного переконання, знання та досвіду застосування законодавства у конкретних ситуаціях. Якщо Вам не цікава "не зручна" думка юристів, а лише хочеться відстояти власне бачення чи посперечатися - це не та платформа, щоб розводити дискусії фахівців та громадян!

        Якщо Вам не подобається відповідь чи Ви з нею не згодні - Ви можете її не оплачувати.

        Щиро бажаю успіхів Вам!

    Корнійчук Євген Іванович
    16.6%

    Доброго дня,

    Під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної та комунальної власності у приватну, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою передачі та розроблення документації — заборонено.

    Усе, що можна зробити сьогодні, — обрати вільну ділянку. Подальше оформлення права власності стане можливим лише по закінченню воєнного стану.

    Кожен громадянин України, який досяг 18-річчя, може отримати земельну ділянку абсолютно безоплатно. Це передбачено ст.121 Земельного кодексу України.

    Вищезгаданою статтею Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких максимальних розмірах:

    • 2,0 га — для ведення особистого селянського господарства;
    • 0,12 га — для ведення садівництва;
    • 0,25 га у селах, 0,15 га в селищах, 0,10 га в містах — для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
    • 0,10 га — для індивідуального дачного будівництва,
    • 0,01 га — для будівництва індивідуальних гаражів.
    Як обрати земельну ділянку під час воєнного стану?

    До повномасштабного вторгнення вільну ділянку можна було знайти на сайті Публічної кадастрової карти України. Але на час дії воєнного стану сайт тимчасово призупинив свою роботу, тож обрати землю стало складніше.

    Так, у 2023 році для цього треба подати запит про надання публічної інформації до відповідних органів:

    1. державної влади;
    2. місцевого самоврядування чи Державного агентства земельних ресурсів України.
    Як отримати землю після війни: покрокова інструкція

    Отож, обирати свою ділянку землі можна вже зараз, а от процедуру приватизації вдасться завершити лише після скасування воєнного стану та заборони на приватизацію. В Міністерстві юстиції дали покрокову інструкцію, що для цього треба буде зробити:

    • Якщо ти ще не обрав (-ла) ділянку для своїх потреб, яку хочеш приватизувати, то по закінченню дії воєнного стану зможеш знайти її на Публічній кадастровій карті.
    • Після цього подай заяву про передачу у власність земельної ділянки до відповідного органу клопотання. У заяві слід вказати цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

    До клопотання не забудь додати графічні матеріали, на яких має бути зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

    • Протягом місяця твоє клопотання розглядає відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Після чого він або дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надає мотивовану відмову.

    У разі відмови звернись із запитом про надання публічної інформації щодо цієї конкретної земельної ділянки. Можливо, вона вже перебуває на стадії реєстрації іншою особою, тож варто розпочати таку ж процедуру щодо іншої земельної ділянки.

    • Після отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою звернися до землевпорядників, які займаються виготовленням проектів.
    • Вже протягом двох тижнів після того, як відповідний орган отримає розроблений проект землеустрою, буде прийняте рішення про його затвердження та надання ділянки у власність.
    • Кінцевий етап — реєстрація земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
    Гончаренко Константин
    33.4%

    Доброго дня!

    19 листопада 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», яким, зокрема, внесли зміни до пп.5, п.27 розділу X Земельного кодексу України щодо безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність.

    Цією нормою закону визначили, що забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі та розроблення такої документації. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

    Отже, право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність під час дії воєнного стану мають тільки громадяни України, яким на праві приватної власності належать об’єкти нерухомого майна, у тому числі індивідуальні житлові будинки, гаражі, садові будинки та інші будівлі, право власності на які оформлено згідно діючого законодавства.

    Окрім того, право на отримання безоплатно у власність земельних ділянок мають громадяни, яким земельні ділянки були надані до 1 січня 2002 року у користування.

    При цьому, документами, які підтверджують наявність у громадянина права користування, можуть бути, зокрема, державні акти на право постійного користування земельними ділянками (ст. 23 ЗК України в редакції 1992 року, первісна редакція ст. 126 чинного ЗКУ), державні акти на право володіння землею (ст. 23 ЗК УРСР 1990 року), записи в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій, записи в погосподарських книгах сільських рад, записи в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських і сільських рад (ст. 20 ЗК УРСР 1970 року), державні акти на право довічного успадкованого володіння землею, договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, акт відводу земельної ділянки в натурі.

    Процедура безоплатної передачі у власність земельних ділянок не змінилась. Вона врегульована ст. 118 Земельного Кодексу України, в якій зазначено, що громадянин, який бажає приватизувати земельну ділянку у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

    Разом з клопотанням подається розроблена відповідно до Закону України “Про землеустрій” технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

    Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

    Заключний етап – присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру.

    Слід звернути увагу, що відповідно до п. 3 розділу VII ЗУ «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер на земельну ділянку, на якій розташований будинок, інші об’єкти нерухомого майна, такі як будівлі, споруди, лінійні об‘єкти енергетичної інфраструктури, право власності на які зареєстровано, присвоюється за заявою власників таких об’єктів на підставі технічної документації із землю строю щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). В такому випадку забороняється вимагати інші документи. Кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Айвазян Юрий Климентьевич

    Доброго дня, Костянтине!

    Наксамперед хочу попередити Вас, що згідно пп. 5 п. 27 розділу Х Земельного кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» протягом усього часу дії воєнного стану в Україні безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

    Водночас заборона не поширюється на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам, розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу в приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності Земельним кодексом України.

    ТЕПЕР ВІДПОВІДІ НА ВАШІ ПИТАННЯ:

    1. Отримання інформації щодо вільних земельних ділянок. Для мене це є найважливішим питанням. Проблема в тому, що інформація, наведена у Держгеокадастрі, може бути не оновленою, а також вона представлена у недоступному для мене вигляді. А саме, у візуальному, мапа вона і в Африці, мапа. В свій час, коли я робив запити до держ адміністрацій і рад, мені теж надавали оновлену інформацію у недоступному вигляді. Є критерії земельних ділянок, які я шукаю. І мені необхідно або отримати інформацію щодо вільних земельних ділянок у доступному (текстовому) вигляді, або отримати допомогу від органів державної влади щодо пошуку земельної ділянки за моїми критеріями. І ось з одного боку, принаймні за доступом до публічної інформації інформація надається лише у вигляді, у якому вона наявна. З іншого боку, дискримінація осіб з інвалідністю заборонена і органи мають створити можливості пошуку і ознайомлення із відповідною інформацією. На вашу думку, як це правильно слід зробити?

    Перше за все, хотів би звернути Вашу увагу, що, можливо, небажання уповноважених державних органів надати Вам інформацію щодо вільних земельних ділянок у доступному (текстовому) вигляді пов'язана, скорше за все, з її величезних обсягом. Хоча, погоджуюсь з Вами, це не привід для відмови у її наданні. Я би, наприклад, оскаржив кричуще нехтування згаданими органами прав обмеженої у своїх фізичних можливостях особи до омбудсмена з прав людини. Це як раз його робота!

    Відповідаючи на решту пунктів цього питання, хотів би звернути Вашу увагу на той факт, що з 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану! Тож функціонування та ведення кадастрової системи здійснюватиметься з урахуванням постанови Кабміну від 07.05.2022 р.№ 564 «Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану».

    Зазначеним актом передбачається, зокрема, врегулювання питань щодо:

    • внесення відомостей до ДЗК і надання таких відомостей виключно державними кадастровими реєстраторами Держгеокадастру та його територіальних органів, включеними до переліку державних кадастрових реєстраторів, якими в умовах воєнного стану в Україні здійснюються повноваження, визначені Законом України «Про Державний земельний кадастр», який затверджується Держгеокадастром за погодженням з Міністерством аграрної політики та продовольства України;
    • затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до Державного земельного кадастру;
    • врегулювання в умовах воєнного стану в Україні надання відомостей з Державного земельного кадастру у визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" випадках адміністраторами центрів надання адміністративних послуг у порядку, встановленому Законом України «Про адміністративні послуги», або уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування, які успішно пройшли стажування у сфері земельних відносин, у межах території відповідних адміністративно-територіальних одиниць;
    • запровадження обмежень щодо оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану в Україні, зокрема через Публічну кадастрову карту;
    • врегулювання питання надання доступу в умовах воєнного стану в Україні до Державного земельного кадастру користувачам, які мали такий доступ до 24 лютого 2022 року, та іншим користувачам, які такого доступу не мали;
    • надання доступу до відомостей Державного земельного кадастру про координати поворотних точок меж об’єктів Державного земельного кадастру надається через офіційний веб-сайт Держгеокадастру у порядку, визначеному законодавством лише державним кадастровим реєстраторам, які включені до переліку, а також особам, які в установленому законом порядку внесені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів і уповноважені на виконання під час дії воєнного стану в Україні на відповідних територіях обстежувальних, вишукувальних, топографо-геодезичних робіт, зокрема для складання документації із землеустрою.

    Є РІЗНІ СПОСОБИ ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ВІЛЬНІ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ:

    По-перше, переглянути самостійно генеральний план міста або з використанням інтернету зайти на Публічну кадастрову карту України (map.land.gov.ua) й обрати в конкретному населеному пункті вільну земельну ділянку.

    Публічна кадастрова карта містить поважний об’єм інформації. На ній можна побачити:

    • графічне розташування земельної ділянки,
    • її кадастровий номер,
    • форму власності,
    • цільове призначення,
    • площу.

    З відомостями, які містяться в Кадастровій карті, може ознайомитися будь-яка особа, що має доступ до мережі Інтернет, але інформація щодо власника земельної ділянки не відображається.

    Усі земельні ділянки, які зайняті, — виділені синім кольором. Ділянки, які не виділені кольором можуть бути вільними, або про них не внесено інформацію в кадастрову карту.

    Інформація про власників та користувачів земельних ділянок по всій території України також є доступною. Для її отримання заявнику також необхідно зайти на сайт Кадастрової карти, ввести кадастровий номер земельної ділянки, у формі відомостей вибрати «Інформація про право власності та речові права» та ідентифікуватися. Після цього інформаційна система автоматично опрацьовує запит та надає відомості про права власності на землю та дату їх набуття. Така інформація також надається безоплатно.

    По-друге, надіслати запит про надання публічної інформації до:

    • місцевого управління з питань містобудування та архітектури місцевої держадміністрації;

    Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

    Відповідно до ст. 19 Закон України «Про доступ до публічної інформації», письмовий запит подається в довільній формі.

    Запит на інформацію обов’язково має містити такі дані:

    • ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, за наявності;
    • загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо. У цьому випадку це інформація про наявність земель державної та/або комунальної власності, які ще не надані у користування й можуть бути використанні та, в подальшому, передані безоплатно у приватну власність. За наявності необхідно додати до запиту графічні матеріали (викопіювання, плани, креслення, схеми, тощо);
    • підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. Зразок запиту [1]

    Відповідно до ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформація на запит надається безкоштовно, але у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

    2. Кожен орган розпоряджається лише своїми ділянками? Тож, ніхто не може втручатися щодо ділянок, які належать якій небудь Київській міській раді?

    Це право мають міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади. Вони зобов’язані надавати фізичним та юридичним особам усю необхідну письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані для тих чи інших цілей..

    В той самий час відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у тому числі у сфері земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

    Таким чином, інформація про наявність вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності надається Головним управлінням Держгеокадастру у відповідній області та м. Києві, інформація про наявність вільних земельних ділянок державної власності іншого призначення надається відповідними обласними та районними державними адміністраціями, інформація про наявність вільних земельних ділянок комунальної власності надається відповідними радами.

    3. Якщо я правильно зрозумів, безоплатне отримання землі не є виключним. Орган держ влади за своїм бажанням може надати мені безкоштовно землю будь-якого розміру. Правильно?

    У відповідності до частини четвертої статті 116 Земельного кодексу України кожен громадянин може одночасно отримати та приватизувати 6 земельних ділянок різного призначення, тобто передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах зазначених норм, провадиться один раз по кожному виду використання.

    Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

    • для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
    • для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
    • для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
    • для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
    • для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
    • для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

    4. Чи можна отримавши землю одного призначення, за тим, змінити його? Наприклад, отримати 2 гектари сільсько-господарського призначення, а за тим змінити на індивідуальне житлове будівництво.

    На сьогоднішній день, дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі на наступному кроці. 1 липня 2021 року скасована заборона зміни цільового призначення та виду використання на земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі власникам земельних часток для ведення особистого селянського господарства та земельних часток (паїв).

    Частиною 6 статті 20 Земельного кодексу України встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує:

    • розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);
    • прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).

    Згідно частини 1 статті 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

    Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

    Для розроблення такого проекту необхідно звернутися до землевпорядної організації, у складі якої працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник або з ФОПом - сертифікованим інженером-землевпорядником. Перелік таких організацій можна знайти в Інтернеті або шляхом звичайного пошуку, або на офіційному сайті Держгеокадастру. Там же можна перевірити і наявність чинного сертифіката інженера-землевпорядника. Розробка проекту землеустрою здійснюється на підставі укладеного із землевпорядною організацією договору.

    Документація із землеустрою розробляється у строк, встановлений договором, який зазвичай становить від 1 до 2 місяців але не більше 6 місяців з моменту укладення договору. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу. Вимагайте у організації один примірник проекту для зберігання у себе.

    Відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

    • пояснювальну записку;
    • матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
    • розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
    • розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
    • перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
    • кадастровий план земельної ділянки.

    Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі:

    • якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);
    • якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;
    • зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України, - з Кабінетом Міністрів України.
    • Зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України, здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

    Зверніть увагу! Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України.

    Цей етап можна вважати завершеним тоді, коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення виготовлений і погоджений, тобто готовий для передачі його до місцевої ради або органу виконавчої влади для затвердження та прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

    Другий етап порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає:

    • подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади;
    • розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
    • прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні.

    Для реєстрації змін до відомостей про земельну ділянку необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.

    До заяви додається розроблений та погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу, а у разі, якщо щодо проекту проводилась державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи.

    Дана послуга надається безкоштовно!

    Подана Вами заява протягом 14 днів розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу Держгеокадастру у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості про зміну цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

    Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав Реєстрація права власності на земельну ділянку. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.

    5. Чи є взагалі якісь особливості з особами з інвалідністю?

    Інваліди 1 групи мають право на першочергове та позачергове земельної ділянки.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Пуха Наталія ТендерОк
    10%

    Доброго Дня

    Щодо вашого питанням

    Під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної та комунальної власності у приватну, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою передачі та розроблення документації — заборонено.

    Усе, що можна зробити сьогодні, — обрати вільну ділянку. Подальше оформлення права власності стане можливим лише по закінченню воєнного стану.

    До повномасштабного вторгнення вільну ділянку можна було знайти на сайті Публічної кадастрової карти України. Але на час дії воєнного стану сайт тимчасово призупинив свою роботу, тож обрати землю стало складніше.

    Так, у 2023 році для цього треба подати запит про надання публічної інформації до відповідних органів:

    державної влади;

    місцевого самоврядування чи Державного агентства земельних ресурсів України.

    Отож, обирати свою ділянку землі можна вже зараз, а от процедуру приватизації вдасться завершити лише після скасування воєнного стану та заборони на приватизацію. В Міністерстві юстиції дали покрокову інструкцію, що для цього треба буде зробити:

    • Якщо ти ще не обрав (-ла) ділянку для своїх потреб, яку хочеш приватизувати, то по закінченню дії воєнного стану зможеш знайти її на Публічній кадастровій карті.
    • Після цього подай заяву про передачу у власність земельної ділянки до відповідного органу клопотання. У заяві слід вказати цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.До клопотання не забудь додати графічні матеріали, на яких має бути зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
      • Протягом місяця твоє клопотання розглядає відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Після чого він або дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надає мотивовану відмову.
      У разі відмови звернись із запитом про надання публічної інформації щодо цієї конкретної земельної ділянки. Можливо, вона вже перебуває на стадії реєстрації іншою особою, тож варто розпочати таку ж процедуру щодо іншої земельної ділянки.
      • Після отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою звернися до землевпорядників, які займаються виготовленням проектів.
      • Вже протягом двох тижнів після того, як відповідний орган отримає розроблений проект землеустрою, буде прийняте рішення про його затвердження та надання ділянки у власність.
      • Кінцевий етап — реєстрація земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

    Успіхів

    Токмач Галина Николаевна
    10%

    Вітаю!

    7 квітня 2022 року у Перехідних положеннях Земельного кодексу України з’явився новий пункт 27, підпунктом 5 якого було заборонено безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації. 19 листопада 2022 року підпункт 5 було доповнено таким реченням: «Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом».

    Здавалося б, норма викладена у зрозумілій формі. Утім на практиці вона має неоднозначне застосування.

    Частиною 1 статті 81 Земельного кодексу України передбачено, що серед підстав набуття громадянами України права власності на земельні ділянки можуть бути:

    - безоплатна передача із земель державної і комунальної власності;

    - приватизація земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

    - виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

    Як ми бачимо, пряма заборона у підпункті 5 пункту 27 Перехідних положень ЗК стосується виключно безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (пункт «б» частини 1 статті 81 ЗК), реалізація якої повинна відбуватися в порядку частини 6 статті 118 ЗК.

    Але така заборона не розповсюджується на приватизацію земельних ділянок, що були раніше надані громадянам у користування (пункт «в» частини 1 статті 81 ЗК) та на виділення в натурі (на місцевості) належної громадянину земельної частки (паю) (пункт «ґ» частини 1 статті 81 ЗК), право на яку вже має громадянин на підставі сертифіката.

    Варто нагадати, що Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 було дано старт процесу паювання земель, відповідно до якого паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

    Тобто землі, які підлягали паюванню, у процесі приватизації підприємств вибули з державної власності та перейшли у колективну.

    Паювання земель передбачало визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) підтверджувалося сертифікатом. У разі виходу власника земельної частки (паю) з членів відповідного підприємства за його заявою здійснювалося відведення земельної ділянки в натурі і видавався державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

    Отже, процес виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) по суті передбачав заміну наявного віртуального права (на земельну частку (пай), на набуття реальної (приватної) власності на земельну ділянку (зі встановленими межами).

    Таким чином, механізм набуття права власності громадянином України за пунктом «ґ» частини 1 статті 81 ЗК (виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю)) не містить жодних заборон у контексті Перехідних положень Земельного кодексу України.

    Зі свого боку існує окрема зацікавленість і в питанні щодо визначення «земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом», на що заборона також не розповсюджується.

    З урахуванням роз’яснення Держгеокадастру від 03.06.2021 і норм законодавства, які діяли раніше, документами, що підтверджують наявність у громадянина права користування земельною ділянкою, можуть бути:

    - договори про надання у безстрокове користування земельної ділянки для відбудови й експлуатації будівель (постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У від 10 листопада 1944 р. «Про впорядкування користування державними будівлями житлового і нежитлового фонду і земельними ділянками, які обслуговують їх». Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 зазначені договори були документами, на підставі яких провадиться реєстрація будинків і домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР);

    - записи в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій, записи в погосподарських книгах сільських рад, записи в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських і сільських рад (стаття 20 Земельного кодексу УРСР 1970 року);

    - державні акти на право користування/володіння землею (стаття 23 Земельного кодексу УРСР 1990 року);

    - договори оренди землі (статті 8, 24, 50 Земельного кодексу УРСР 1990 року);

    - державні акти на право постійного користування землею (стаття 23 Земельного кодексу України в редакції 1992 року).

    А як на заборону реагують суди, якщо громадянин все ж вирішить скористатися під час воєнного стану правом на одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності?

    Якщо громадянин отримує відмову з посиланням на заборону і буде вважати за потрібне оскаржити такі дії, суди зможуть лише зобов'язати відповідний орган після закінчення воєнного стану повторно розглянути заяву громадянина на найближчій сесії. На думку суддів, це є належним способом захисту порушених прав позивача в умовах сьогодення.

    Успіхів!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України