Задайте вопрос юристу

836 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Для бизнеса, 02 октября 2023, вопрос №94036 550₴

У конкурента в другой стране такое же название бренда

Добрый день
Занимаюсь продажей аромадиффузоров и ароматизаторов в машину.
Столкнулся с такой проблемой.
В соседней стране,Молдове,есть компания,которая так же продаёт ароматизаторы в машину и так же называется.
Не знаю,зарегистрирована ли у них торговая марка.
У меня не зарегистрирована.
В Украине ихняя продукция так же продаётся.
Логотип и шрифты разные.
Продукция также отличается внешним видом.
Подскажите,могут ли быть из за этого у меня какие то проблемы?

Ответы юристов (6)

    Турчин Ярослав Александрович
    23.3%

    Здравствуйте, Денис! Для однозначного ответа нужно действительно понимать, зарегистрирована ли торговая марка у Вашего конкурента. Именно в Украине, а не в Молдове. Если нет - то у них нет прав. На территорию Украины не распространяется регистрация где-то там... именно потому все приличные фирмы запада регистрировали в Украине и других странах СНГ своих торговые марки. Один из ярчайших примеров - компания Джорджа Лукаса и бренд "STAR WARS" ныне принадлежащий "Уолт Дисней Компани".

    Но поскольку охрана прав интеллектуальной собственности на торговую марку оказывает территориальное действие, за пределами регистрируемой страны или региона охрана действовать не будет. Так, ТМ, зарегистрированная в Украине, не будет иметь юридической силы в Польше, Молдове, Румынии, Чехии и т.д., если права на зарегистрированный товар или услугу будут нарушаться. Таким образом, необходимо будет иметь регистрацию ТМ, как в Украине, так и например в Польше, Молдове, Румынии, Чехии и т.д.

    Для этого можно зарегистрировать торговую марку как в конкретной стране в соответствии с национальной процедурой регистрации, так и воспользоваться регистрацией по Мадридской процедуре. Но даже для регистрации по Мадридской процедуре необходимо наличие заявления в первоначальной стране.

    Для 100 % гарантии Вашей безопасности - можете зарегистрировать через патентного поверенного свою Торговую марку в юрисдикции Украины... Это несложно и не дорого. Есть много специалистов, которые делают это профессионально, быстро. Например вот соответствующая фирма https://1tm.com.ua/ обещает зарегистрировать торговую марку за 1650 грн. за 1 день. Не проверял, честно говоря, как и достоверность данных, которые они регистрировали ТМ известных брендов Украины, в том числе телеканалов СТБ и Интер.

    Есть еще много фирм, которые предоставляют такие услуги... чтобы не восприняли как рекламу одного сервиса)))

    https://prikhodko.com.ua/poslugy/intelektualne-pra...

    https://zkg.ua/yurydychni-posluhy-praktyky/pravo-i...

    https://destra.ua/tm/

    А государственный портал "ДIЯ" составил короткий курс, что такое ТМ, зачем она нужна и как ее зарегистрировать. https://business.diia.gov.ua/handbook/torgovelna-m...

    В таком случае проблемы могут быть как раз у Вашего конкурента и Вы можете запретить им осуществлять продажи на территории Украины через суд, или получать компенсацию с их прибыли за нарушение Ваших исключительных прав на брэнд )))

    В том, что молдаване будут судиться с Вами на территории Украины я конечно сомневаюсь, но если это бизнес с высоким уровнем дохода, то они могут себе это позволить в целях убрать конкурента с рынка... Имеют полномочия по этому направлению и сотрудники Госпродпотребслужбы (Держпродспоживслужба, ранее именовавшаяся - Инспекция по защите прав потребителей). Например в других странах СНГ патентные войны и "обилечивание" наивных мелких предпринимателей - вполне себе прибыльное дело для недобросовестных патентных юридических фирм, получающих сомнительные доверенности от заграничных компаний. Украину думаю от этого спасает во-первых - высокий судебный сбор за подачу в суд, во-вторых - бардак в судах и отсутствие однозначной правоприменительной практики по патентному праву... в-третьих - необязательность выполнения законов в Украине смягчает их строгость ))) Даже имея 10 решений суда на руках, очень сложно через украинскую исполнительную службу заставить что-то выполнить ))) В "стране-агрессоре", например, патентный рэкет до войны процветал во всю и был существенной проблемой для предпринимателей, торговавших разного рода "изделиями" и китайскими копиями в своих маленьких магазинчиках, ларёчках и т.д. Доходило по информации коллег - юристов до маразмов, когда требовали с парикмахера показать разрешение бренда машинки для стрижки и ножниц на использование их продукции и ТМ в своём деле )))

    Но, повторюсь, для Украины думаю это скорее фантастика, чем возможная реальность. Но, если Ваш конкурент первым зарегистрирует бренд, Вы можете "попасть" на финансовую ответственность по суду.

    Кроме того, за "кражу брэнда" предусмотрена и уголовная ответственность по статьям Уголовного кодекса Украины:

    Стаття 229. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару

    1. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, -

    караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, -

    караються штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, -

    караються штрафом від десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

    Примітка. Матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

    {Стаття 229 в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3423-IV від 09.02.2006, № 111-V від 31.05.2007, № 4025-VI від 15.11.2011, № 1019-VIII від 18.02.2016, № 2617-VIII від 22.11.2018}

    Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав

    1. Незаконне відтворення, використання та розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, інших творів, а так само незаконне відтворення, використання та розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, камкординг, кардшейрінг або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, -

    караються штрафом від трьохсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

    2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, -

    караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

    3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, -

    караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

    Примітка. У статтях 176 та 177 цього Кодексу матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

    {Стаття 176 в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3423-IV від 09.02.2006, № 111-V від 31.05.2007, № 1019-VIII від 18.02.2016, № 1977-VIII від 23.03.2017, № 2803-IX від 01.12.2022}

    Стаття 177. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію

    1. Незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, сорту рослин, раціоналізаторської пропозиції, привласнення авторства на них, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, -

    караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

    2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, -

    караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

    3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, -

    караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

    {Стаття 177 в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3423-IV від 09.02.2006, № 111-V від 31.05.2007, № 1019-VIII від 18.02.2016}

    Владелец торговой марки может подать иск (это гражданская ответственность) на запрет незаконного использования, а также возмещение нанесенного ущерба, включая вред прибыли, ухудшение репутации и расходы на юридические услуги. В Украине такой вид ответственности может предусматривать запрет на ввоз товара с Вашей ТМ, конфискацию и уничтожение как товаров, так и средств их производства, публикация в отношении лица - нарушителя, а также компенсацию ущерба, или же по выбору – одноразовую денежную компенсацию.

    В Украине нарушение чужой ТМ также может трактоваться как недобросовестная конкуренция, за что предусмотрен административный штраф.

    То есть незаконное копирование формы, упаковки, внешнего оформления, а так же имитация, копирование, прямое воспроизведение товара другого предпринимателя, самовольное использование его имени, и влечет штраф от 510 до 748 гривен с обязательной конфискацией всех таких товаров, орудий производства и сырья.

    Стаття 164-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Недобросовісна конкуренція тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.

    В принципе это всё, что могу сообщить по Вашему вопросу.

    Удачи Вам!

    Айвазян Юрий Климентьевич
    23.3%

    Доброго дня, Денисе!

    Вам треба обов'язково зареєструвати торгову (торговельну) марку на Ваш товар, бо це єдина правдива можливість його захистити і не мати з тим пізніше жодних проблем!

    Загально Ви повинні знати, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р., торгова марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб;

    Відповідно до статті 492 Цивільного кодексу України торговою маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами.

    Мета реєстрації торгової марки як раз- і є кроком до захищення її унікальності і заборони конкурентам незаконно пожинати плоди вашої праці. Торгова марка охороняється тільки для тих товарів або послуг, для яких вона зареєстрована.

    В Україні, діє Міжнародний класифікатор товарів і послуг (МКТП).

    Згідно МКТП усі товари і послуги за ознакою однорідності розбиті на 45 класів:

    • 1-34 клас – товари,
    • 35-45 – послуги.

    Вам потрібно обрати, який клас або класи товарів чи послуг найбільш повно відображають суть господарської діяльності, яку позначає ваша майбутня торговельна марка. Паралельно потрібно переконатися, що вибраний клас не стане причиною можливої відмови у реєстрації через тотожність або схожість до ступеня змішування з іншими торговими марками, зареєстрованими або заявленими на реєстрацію в Україні іншою особою для однорідних товарів чи послуг.

    Перебування товарів або послуг в одному класі МКТП не є однозначною ознакою однорідності, і навпаки, різні класи МКТП не гарантують відсутність такої. Головним критерієм для встановлення однорідності вважається виникнення у споживача уявлення про приналежність цих товарів або послуг одній особі, яка їх виготовляє чи надає. Не можна зареєструвати дві однакові торгові марки для однакових або споріднених товарів (послуг), але можна зареєструвати дві аналогічні торговельні марки для різних товарів (послуг), тобто в різних класах.

    Якщо не враховувати однорідність і просто подати заявку по обраному класу товарів, то існує ймовірність отримати відмову у реєстрації торгової марки на етапі, коли всі мита вже сплачено, і переграти нічого вже не можна. Тому раджу зробити попередній пошук за обраними класами МКТП на тотожність і схожість із зареєстрованими або заявленими на реєстрацію торговими марками.

    Провести пошук частково можна самостійно, користуючись базою даних на сайті Державного підприємства «Український інститут промислової власності» (ДП «Укрпатент»), але якщо ви слабо орієнтуєтеся в класифікаторі і в самому понятті однорідності, то можете допустити помилку, яка у підсумку буде коштувати вам упущеної торгової марки та / або дарма витрачених грошей.

    ПОРЯДОК САМОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ТОРГОВОЇ МАРКИ ТАКИЙ:

    Щоб почати безпосередньо процедуру реєстрації, потрібно скласти Заявку та подати її у ДП «Укрпатент».

    Заявка може бути подана фізичними або юридичними особами, особисто у ДП «Укрпатент» або відправлена поштою на адресу вул. Глазунова, 1, м Київ, 01601.

    Пакет документів для подачі заявки на реєстрацію торгової марки повинен включати:

    1. Зображення торговельної марки розміром 8х8 см в електронному та друкованому видах, у 5 примірниках для чорно-білої торгової марки й у 10 – для кольорової.

    2. Повний перелік товарів і / або послуг, для яких передбачається реєстрація товарного знака.

    3. Повне найменування заявника українською мовою (назва фірми, її юридична адреса або ПІБ та місце проживання фізичної особи).

    У разі, якщо реєстрація проводиться за допомогою патентного повіреного або патентної компанії, то мають бути додані додатково: :

    4. Довіреність патентному повіреному на представлення інтересів заявника у відповідних установах.

    Протягом 2-х місяців з моменту подачі заявки потрібно сплатити державний збір за її подачу. Ця сума не підлягає поверненню у разі відмови у реєстрації.

    Після оплати за подання заявки ви отримуєте повідомлення від ДП «Укрпатент» з присвоєнням дати подання заявки. Одночасно починається формальна експертиза, що перевіряє відповідність заявки формальним вимогам Закону. На цьому етапі ДП «Укрпатент» може зажадати внести зміни або запитати додаткові дані по заявці, на відповідні дії у вас є 2 місяці.

    Після завершення формальної експертизи, далі проводиться кваліфікаційна експертиза, яка визначає відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, і перевіряється на наявність тотожних і схожих до ступеня змішування вже зареєстрованих або поданих на реєстрацію торгових марок.

    При позитивному рішенні експертизи заявник отримує повідомлення про це і протягом 3-х місяців повинен сплатити державний збір за публікацію відомостей про реєстрацію торгової марки та державне мито за видачу Свідоцтва на знак для товарів і послуг.

    Щоб отримати свідоцтво про реєстрацію торговельної марки, потрібно відправити у ДП «Укрпатент» оригінали платіжних доручень про сплату вищевказаних платежів.

    Свідоцтво діє протягом 10 років від дати подання заявки. Звертатися з клопотанням про продовження строку можна за 6 місяців до закінчення цього терміну дії свідоцтва.

    У середньому, термін реєстрації торгової марки становить 16-20 місяців з моменту подачі заявки. Існує можливість прискорити реєстрацію, сплативши додатковий державний збір. Термін реєстрації у цьому випадку складе 8-9 місяців.

    Законодавство України в ст. 497 ЦК та ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» передбачає підстави припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку.

    Власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від свідоцтва повністю або частково на підставі заяви, поданої до НОІВ. Дія свідоцтва припиняється у разі несплати збору за продовження строку його дії. Клопотання про продовження дії свідоцтва та збір за кожне продовження строку дії свідоцтва мають надійти до НОІВ до кінця поточного періоду строку дії свідоцтва за умови сплати збору протягом шести останніх його місяців. Дія свідоцтва припиняється за рішенням суду:

    • у зв’язку з перетворенням торговельної марки в загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг після дати публікації відомостей про видачу свідоцтва;
    • якщо внаслідок використання торговельної марки власником свідоцтва або з його дозволу іншою особою вона може ввести громадськість в оману, зокрема щодо походження, якості або географічного походження товарів і послуг, для яких вона була зареєстрована.

    Якщо підстави для припинення дії свідоцтва поширюються на деякі товари чи послуги, дія свідоцтва припиняється лише щодо таких товарів чи послуг.

    Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на її використання, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом.

    ТЕПЕР ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ...

    Відповідно до Закону про знаки для товарів і послуг (частина 1 ст. 20 ( 3689-12 ) будь-яке посягання на права власника свідоцтва та підготовка до порушення цих прав є порушенням прав власника свідоцтва на торговельну марку.

    Для того щоб визначитися з правами власника свідоцтва, що порушуються, звернемося до ст. 16 Закону про знаки для товарів і послуг ( 3689-12 ). У зв'язку з тим, що переважно порушується право використання торговельної марки, зупинимося на способах використання торговельної марки.

    Використанням торговельної марки визнається (частина 4 ст. 16 Закону про знаки для товарів і послуг ( 3689-12 ):

    - нанесення торговельної марки на:

    будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано;

    упаковку, в якій цей товар утримується;

    вивіску, пов'язану з товаром;

    етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет;

    - зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропозиції до продажу;

    - пропозиція товару до продажу з нанесеною торговельною маркою;

    - продаж, експорт, імпорт товару з нанесеною торговельною маркою;

    - застосування торговельної марки під час пропозиції та надання послуг, для яких торговельну марку зареєстровано;

    - застосування торговельної марки в діловій документації, у рекламі, у мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.

    Відповідно до чинного законодавства України застосовуються такі способи захисту торговельної марки:

    - цивільно-правові;

    - адміністративно-правові;

    - кримінально-правові.

    Цивільно-правовий захист здійснюється судом. Як правило, за захистом порушеного права до суду звертається правовласник права інтелектуальної власності. У нашому випадку це власник свідоцтва на торговельну марку. У деяких випадках захист порушених прав на торговельну марку може здійснюватися особою, яка отримала за договором право на використання торговельної марки. Однак обсяг повноважень щодо захисту торговельної марки такою особою застерігається в договорі, укладеному з власником свідоцтва на торговельну марку.

    Зупинюся на способах захисту торговельної марки. У ст. 432 ЦКУ ( 435-15 ) перелічено основні способи цивільно-правового захисту права інтелектуальної власності судом. Суд може прийняти рішення про таке:

    - вжиття невідкладних заходів щодо запобігання порушенню прав власника свідоцтва на торговельну марку і збереження відповідних доказів;

    - призупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням прав власника свідоцтва на торговельну марку;

    - вилучення з цивільного обігу товарів, виготовлених або введених в обіг із порушенням прав власника свідоцтва на торговельну марку;

    - вилучення з цивільного обігу матеріалів та знаряддя, що використовуються переважно для виготовлення товарів, промаркованих чужою торговельною маркою;

    - застосування разових грошових стягнень замість відшкодування збитків за неправомірне використання торговельної марки;

    - опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення прав власника свідоцтва на торговельну марку і зміст судового рішення щодо такого порушення.

    Адміністративно-правові способи захисту торговельної марки

    Адміністративний характер застосування заходів відповідальності звужує дії особи, права якої порушено, порівняно із застосуванням цивільно-правового захисту торговельної марки. Це обмеження спричинено тим, що застосування адміністративно-правових способів захисту торговельної марки пов'язане з участю органів виконавчої влади, наприклад Антимонопольного комітету.

    Адміністративно-правові способи захисту торговельної марки передбачено ст. 51-2 КУпАП ( 80731-10 ). У тому випадку, коли торговельна марка використовується незаконно, передбачаються штраф у розмірі від 10 до 200 нмдг і конфіскація незаконно виготовлених продукції, матеріалів та обладнання, призначених для виготовлення контрафактної продукції.

    При порушенні прав власника свідоцтва на торговельну марку уповноваженою особою складається протокол про адміністративне правопорушення. Уповноваженою особою є (ст. 255 КУпАП ( 80731-10 ):

    - посадова особа органів внутрішніх справ;

    - посадова особа державної податкової служби;

    - державний інспектор з питань інтелектуальної власності.

    Кримінально-правові способи захисту торговельної марки

    Відповідно до Кримінального Кодексу України ( 2341-14 ) незаконне використання торговельної марки (знака для товарів і послуг), а також інше умисне порушення прав власника свідоцтва на торговельну марку, якщо ці дії завдали шкоди у значному розмірі (від 20 до 200 нмдг), карається (частина 1 ст. 229):

    - штрафом від 200 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

    - виправними роботами на строк до 2 років;

    - позбавленням волі на строк до 2 років.

    Ознайомитися з кваліфікаційними ознаками, що посилюють відповідальність за порушення прав власника свідоцтва на торговельну марку, можна, прочитавши частини 2 і 3 ст. 229 КК ( 2341-14 ).

    Відповідно до частини 2 ст. 229 КК ( 2341-14 ) ті ж протиправні дії, що й викладені в частині 1 ст. 229, але вчинені неодноразово, або групою осіб за попередньою змовою, або якщо вони завдали правовласнику матеріальної шкоди у великому розмірі (від 200 до 1000 нмдг), караються одним із таких способів:

    - штрафом у розмірі від 1000 до 2000 нмдг;

    - виправними роботами на строк до 2 років;

    - позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.

    Якщо ж дії, передбачені частинами 1 і 2 ст. 229, учинено посадовою особою з використанням службового становища чи організованою групою, або завдали правовласнику матеріальної шкоди в особливо великому розмірі (понад 1000 нмдг), на таку особу накладається таке покарання (частина 3 ст. 229 КК ( 2341-14 ):

    - штраф у розмірі від 1000 до 2000 нмдг;

    - позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

    ВИСНОВОК:

    Якщо Ваша торгова марка зареєстрована в Україні - це означає, що вона захищена, і проблем у Вас не може бути за визначенням!

    Тому наполегливо рекомендую принаймні для початку порадитись з цього приводу зі спеціалістом, який має досвід з реєстрації торгових марок та зможе надати Вам кваліфікований висновок з приводу того, що Ваша торгова марка не вступає в конфлікт з молдовською, а заодно й дізнатися чи торгова марка подібної до Вашої продукції з Молдови зареєстрована в Україні. Бо якщо ні, то Вам взагалі переживати немає за що!

    В будь якому іншому випадку зареєструвати свою торгову марку буде дешевше, ніж розраховуватись пізніше за наслідки відсутності такої реєстрації!

    З повагою, адвокат Айвазян!

    Остропольський Василь Леонідович
    6.4%

    Доброго!

    Якщо в них не зареєстрована торгова марка, то Вам нічого не буде, у випадку наявності в них реєстрації торгової марки, то вже можуть виникнути питання (цивільна, адміністративна чи кримінальна відповідальнсіть), залежно від обставин.

    Корнійчук Євген Іванович
    9.1%

    Доброго дня, В Україні порушення чужої ТМ трактується як недобросовісна конкуренція, тобто незаконне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само імітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені, та тягне за собою штраф від 510 до 748 гривень з обов’язковою конфіскацією усіх таких товарів, знарядь виробництва та сировини.

    Наслідки незаконного використання торгової марки можуть бути серйозними для порушників. Власник торгової марки може подати позов (це цивільна відповідальність) на зупинення незаконного використання, а також на відшкодування завданих збитків, включаючи втрату прибутку, погіршення репутації та витрати на юридичні послуги. В Україні такий вид відповідальності може передбачати заборони ввозу товару з вашим ТМ, конфіскацію та зниження як товарів, так і засобів їх вироблення, публікація щодо особи порушника а також компенсацію збитків, або ж за вибором – одноразову грошову компенсацію.

    Рекомендую перевірити чи зареєстрована торговельна марка конкурента.

    А також рекомендую зареєструвати свою.

    Гончаренко Константин
    23.5%
    Гончаренко Константин 7 месяцев назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Доброго дня!

    Якщо у них зареэстрована торгова марка то вони можуть звернутися до суду. Якщо ні то питань не буде

    Так, Ви маєте право вимагати припинити використання настільки схожого позначення торгівельної марки, що його можна сплутати, як в позасудовому порядку ( шляхом надсилання відповідної претензії), а також звернення зі скаргою до Антимонопольного комітету про факт недобросовісної конкуренції та припинення такої діяльності, накладення штрафів та конфіскація товарів з неправомірним використаним позначенням, а також в судовому порядку.

    За результатами розглядуу скарги до Антимонопольного комітету, правопорушника можуть притягнути до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (ч. 1 ст. 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). Ви також маєте право на відшкодування шкоди в судовому порядку.

    Згідно до ст.20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.

    Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаної торговельної марки або позначення, схожого з нею настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень торговельної марки або позначення, схожого з нею настільки, що їх можна сплутати.

    Згідно до ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції",неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.

    Так, якщо порушник права не відреагує на письмову претензію, Ви маєте право оскаржити його неправомірні дії також в судовому порядку.

    Способами захисту в такому випадку буде право вимоги припинити використання торгівельної марки схожої до Вашої, а також відшкодування понесенних збитків.

    Якщо порушник також використовує позначення на своїх товарах, Ви маєте право вимагати вилучити ці товари (партію товарів) із продажу (п.3 ч.2 ст. 432 Цивільного кодексу).

    Ви також маєте право опублікувати в ЗМІ судове рішення про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення (п.6 ч.2 ст. 432 Цивільного кодексу).

    Таким чином, рекомендую спочатку надіслати претензію до правопорушника з вимогою про припинення використання схожої торгівельної марки. У випадку ігнорування, подавайте скаргу до Антимонопольного комітету по факту недобросовісної конкуренції, а також до суду.

    З повагою, Костянтин Гончаренко

    Токмач Галина Николаевна
    14.5%

    Вітаю!

    Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про охорону прав на торговельні марки» будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. Порушенням прав власника свідоцтва вважається також використання без його згоди в доменних іменах торговельних марок та позначень, вказаних у пункті 5 статті 16 цього Закону.

    Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:

    • право на використання торговельної марки;
    • виключне право дозволяти використання торговельної марки;
    • виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання;
    • інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

    Основними видами порушень прав на торговельні марки можна відзначити:

    • використання торговельної марки або схожих із нею позначень у діловій документації, рекламі та в мережі Інтернет;
    • використання торговельної марки та/або схожих із нею позначень на товарі, його упаковці, вивісці, етикетці;
    • імітації добре відомої торговельної марки шляхом її застосування на споріднених товарах;
    • використання добре відомої торговельної марки або схожих із нею позначень для неспоріднених товарів;
    • використання торговельної марки або схожих із нею позначень у доменних іменах;
    • виготовлення, зберігання, транспортування, продаж, експорт та імпорт продукції з використанням торговельної марки чи схожих із нею позначень;
    • подання заявок на реєстрацію чужої торговельної марки чи схожих із нею означень у якості власної торговельної марки;
    • подання заявок на реєстрацію власних промислових зразків, які відтворюють зареєстровані торговельні марки чи є схожими із ними настільки, що їх можна сплутати;
    • подання заяв на реєстрацію власних об’єктів авторського права, які відтворюють зареєстровані торговельні марки чи є схожими із ними настільки, що їх можна сплутати;
    • надання послуг з використання схожих позначень з раніше зареєстрованою торговельною маркою для таких же самих або споріднених із ними товарів і послуг.

    Способи захисту:

    • позасудовий (претензійний);
    • судовий розгляд;
    • адміністративна процедура: Апеляційна палата Національного органу інтелектуальної власності, функції якого виконує Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент);
    • адміністративна процедура: Антимонопольний комітет України щодо вчинення дій недобросовісної конкуренції,
    • звернення до правоохоронних органів.

    Згідно ст. 15 ЗУ «Про охорону прав на торговельні марки» щодо можливості оскарження рішення НОІВ за заявкою заявником та особою, яка подала заперечення, не лише у судовому порядку, але і до Апеляційної палати, надаючи зацікавленим особам право вибору.

    Для розгляду справ, що стосуються захисту прав інтелектуальної власності, в Україні іде процес створений спеціального суду - Вищого суду з питань інтелектуальної власності, який як суд першої інстанції за правилами господарського судочинства, буде розглядати справи щодо: прав інтелектуальної власності, у тому числі щодо права попереднього користування; реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності; визнання торгової марки добре відомою; укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії; захисту від недобросовісної конкуренції: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження відповідних рішень Антимонопольного комітету України.

    Одна, до створення відповідного суду , справи про порушення інтелектуальної власності розглядаються господарськими судами стосовно спору між суб’єктами господарської діяльності та загальними судами, якщо одна сторона – фізична особа. Слід відзначити, що позови, які виникають з приводу порушення майнових прав інтелектуальної власності з використанням мережі інтернет, пред’являються за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності у місті Київ.

    Порядок встановлення факту порушення (доказування):

    • фіксація веб-сторінки шляхом отримання інформації про реєстранта доменного імені, а також інтернет-замовлення (з отриманням підтверджуючих документів) шляхом скриншоту, відео-, аудіозапису процесу дослідження будь-якою заінтересованою особою сайту;
    • запис зафіксованих даних на електронний чи інший носій (з зазначенням того, коли, ким і за яких умов цей запис здійснено);
    • отримання довідок від провайдерів і мережевих пошукових служб;
    • отримання документарного підтвердження про власника доменного імені від реєстратора чи хостинг-провайдера;
    • отримання довідок або інформаційних відомостей від власників Інтернет-магазинів;
    • отримання касових чеків, квитанцій, накладних, інших документів, що містять інформацію про найменування товару й місце його придбання;
    • отримання митних декларацій та інших митних документів;
    • отримання рекламної продукції.

    Докази про порушення мають подаватися позивачем/заявником разом із позовною заявою/скаргою.

    Співробітники патентно-правової компанії ТОВ «Компанія« Інвента »допоможуть Вам не тільки розробити правильну стратегію захисту в подібних суперечках, але і представити Ваші інтереси в судовому та адміністративному процесах, а також надати кваліфіковану консультацію по супутнім питань. Крім цього:

    • встановити можливого порушника прав на торговельні марки;
    • провести інтернет моніторинг можливих порушень прав інтелектуальної власності;
    • представити Ваші інтереси в суперечках в різних органах і установах;
    • підготувати мотивоване звернення з супутніми документами до Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності;
    • провести відповідну претензійну роботу і підготувати обґрунтовану позовну заяву.

    Успіхів!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України