Осбб хочет подать в суд во время военного положения.

Доброго дня!

Про реструктуризацію боргу Вам треба домовлятись із ОСББ.

ОСББ має статус юридичної особи - печатку та виконавчий орган, а отже має право подати до суду за несплату заборгованності.

Згідно з ч. 6 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» заборгованість власників квартир за укладеними договорами, пов’язаними з утриманням будинку та оплатою комунальних послуг, стягується в судовому порядку.

Процесуальний строк, що застосовується і у випадках суперечок з приводу надання житлово-комунальних послуг, стягнення заборгованості за їх несплату тощо, встановлюється тривалістю в три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України). Період, за який кредитор має право стягувати заборгованість (в тому числі за житлово-комунальні послуги), визначається строком позовної давності.

Подання можу відбуватися до міського суду у формі заяви про видачу судового наказу

Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимоги про стягнення вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (ст.160, ст.161 Цивільного процесуального кодексу України). Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень (ст. 102 Цивільного Кодексу України ). У разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред’явлення до виконання.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас, пане Сероб! Нажаль, Верховна Рада України як представник бізнесу, а не громадян України, убезпечила під час дії воєнного стану лише себе. Тому жодних пільг по сплаті для простих українців не передбачено.

Так, ОСББ має право на це. Мало того. Вони навіть можуть звернутися за видачею Судового наказу і Вас зобов"яжуть платити навіть без розгляду справи в суді в порядку позовного провадження. Ви можете дізнатися про борг, вже від судового виконавця.

Особа в умовах воєнного стану так само зобов"язана виконувати свої договірні зобов"язання.

Ви можете запропонувати ОСББ реструктуризацію боргу. Або повідомити письмово, у разі перебування за межами Украни, і відсутності можливості сплачувати - про наявність обставин непереборної сили, що заважають сплачувати.

Крім того відповідно до частини сьомої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (менше 134 тисячі гривень станом на 2023 рік), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

З повагою, юрист Ярослав Турчин

___

Приветствую Вас, господин Сероб! К сожалению, Парламент Украины как представитель бизнеса, а не граждан Украины, обезопасила во время действия военного положения только себя. Поэтому никаких льгот по уплате для простых украинцев не предусмотрено.

Да, ОСМД имеет право на это. Более того. Они могут обратиться за выдачей Судебного приказа и Вас обяжут платить даже без рассмотрения дела в суде в порядке искового производства. Вы можете сразу узнать уже от исполнителей, что ВЫ должны.

Лицо в условиях военного положения так же обязано выполнять свои договорные обязательства.

Вы можете предложить ОСМД реструктуризацию долга. Или сообщить в письменном виде, в случае пребывания за пределами Украины, и отсутствия возможности платить - о наличии обстоятельств непреодолимой силы, мешающих платить.

Кроме того, согласно части седьмой статьи 48 Закона Украины "Об исполнительном производстве", в случае если сумма, подлежащая взысканию за исполнительным производством, не превышает 20 размеров минимальной заработной платы (менее 134 тысяч гривен по состоянию на 2023 год), обращение взыскания на единственное жилье должника и земельный участок, где расположено такое жилье, не осуществляется. В таком случае исполнитель обязан принять меры по исполнению решения за счет другого имущества должника.

С уважением, юрист Ярослав Турчин

Здравствуйте!

На период действия военного положения в Украине запрещено прекращение предоставления жилищно-коммунальных услуг гражданам при их неуплате или оплате не в полном объеме. Такое требование действует в соответствии с постановлением Кабмина от 05.03.2022 года № 206. Однако это не означает, что украинцы могут не платить за коммунальные услуги.

Не платить за все услуги нельзя даже если потребитель более 30 дней отсутствует по месту жительства. Платить придется за отопление и управление многоквартирным домом, то есть за услуги, оказываемые централизованно. Если в квартире установлены счетчики, начисление будет производиться на основании их показателей.

Военное положение не освобождает от обязанности платить за коммунальные услуги, но ответственность в виде пени и штрафов не наступает.

Если недвижимость находится в неоккупированных районах и вдали от проведения боевых действий, коммунальные предприятия могут обратиться в суд за принудительным взысканием (возможен арест счетов и занесение в реестр должников).

РЕКОМЕНДУЮ - РЕСТРУКТУРИЗИРУЙТЕ ДОЛГА ЗА ЖКХ. В ПРОТИВНОМ СЛУЧАЕ НА ВАС ПОДАДУТ В СУД.

Доброго дня!

ОСББ не має право подати до суду, якщо Ви проживаєте на території де велися бойові дії.

Згідно постанови КМУ №206 від 5 березня 2022 р. до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

• нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;
• припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;
• стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з мешканців територій, де велися бойові дії з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій та за умови, що вони тимчасово не проживали у своїх будинках і можуть підтвердити це документально.

Отже, згідно даної постанови Вам не можуть нарахувувати неустойку та припинити надавати послуги. А якщо Ви проживаєте на території, де велися бойові дії , то і не можуть звертатись до суду.

Але, якщо Ви проживаєте на території, де не велися бойові дії і у Вас виникла заборгованість спробуйте домовитись з ОСББ про реструктуризацію боргу.

В іншому випадку ОСББ може звернутись до суду та стягнути з Вас заборгованість.

З повагою, Дерій В.О.!

Всього доброго!

Вітаю!

Добрый день. Осбб хочет подать в суд во время военного положения. Что можно от этого ожидать? Имеет ли право Осбб подать в суд в время войны для того, чтоб взыскать задолженность за неуплату? Если собственник будет погашать долг по 500грн, Осбб так же сможет подать в суд? Как можно решить от вопрос?

Так, можуть подати до суду у випадку наявності заборгованості. Один із прикладів судових рішень з даної категорії.

Тому раджу Вам домовитись із ОСББ про реструктуризацію боргу задля попередження можливих судових спорів.

Реструктуризація закріплюється договором між ОСББ та боржником, або достатньо, щоб боржник написав на ім’я голови правління ОСББ заяву з проханням реструктурувати борг, в якій обов’язково зазначається: сума боргу і детальний графік погашення боргу.

Це дає об’єднанню наступні переваги:

боржник пам’ятає про свій борг і старається його погасити;

підписання договору про реструктуризацію або написання відповідної заяви перериває позовну давність, іншими словами, автоматично продовжує її на три роки, що особливо актуально у випадку тривалої заборгованості;

Всього доброго. Успіхів! З повагою!

Доброго дня, пане Сероб! Якщо власник буде сплачувати по 500 грн. на погашення боргу, то ОСББ, скоріше всього, не буде подавати позов до суду. Але треба мати на увазі, що комунальні платежі сплачуються кожному виконавцю комунальних послуг окремо. Тобто, ОСББ витребує лише борг по кварплаті (послуга з управління будинком). У будь-якому випадку, платежі на погашення боргу у випадку подання позову будуть зараховані на зменшення боргу та суми стягнення. А якщо не будуть зараховані, то підлягають до взаємозаліку за заявою власника житла - Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text): "

Стаття 601. Припинення зобов'язання зарахуванням

1. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

2. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.".

Доброго дня. Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14.05.2015 р. № 417-VII (далі – Закон № 417), підтвердив, що судових спорів, які виникають між ОСББ та окремими співвласниками, лише побільшало. Де ж є та золота середина, яка проходить між обов'язком всіх співвласників брати участь в утриманні будинків та прибудинкової території і свавіллям ОСББ, які нерідко приймають рішення з порушенням принципів та норм чинного законодавства, обґрунтовуючи це загальним інтересом, – спробуємо розібратися.

Для кого рішення обов'язкові?

Найбільш суттєвою зміною, яка мала значення для вирішення судових спорів, що виникають у відносинах об'єднань із співвласниками, було виключення ст. 9 із Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 р. № 2866-ІІІ (далі – Закон про ОСББ), яка визначала, хто може бути членом об'єднання, а також порядок набуття та припинення членства. Дані зміни стали визначальними у питанні, для кого ж рішення ОСББ є обов'язковими.

Варто зазначити, що на практиці найпоширенішою категорією судових справ з цього питання виявилися справи про стягнення грошових коштів. Майже завжди найголовнішим питанням, яке мав вирішити суд, розглядаючи спори, що виникли до набрання чинності Законом № 417, було питання обов'язковості рішень, прийнятих загальними зборами, для власників житлових/нежитлових приміщень, які не були членами об'єднання на дату прийняття такого рішення. Зазначене пов'язано з тим, що раніше Закон про ОСББ передбачав обов'язковість рішень об'єднання для своїх членів, а з усіма іншими власниками житлових/нежитлових приміщень відносини повинні були бути врегульовані шляхом укладення відповідного договору.

При цьому Верховний Суд України наголошував (постанова від 10.10.2012 у справі № 6-110цс12), що:

1) саме надавач житлово-комунальних послуг на підставі п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобов'язаний підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором;

2) безумовний обов'язок споживача укласти договір про надання житлово-комунальних послуг з надавачем таких послуг виникає лише за умови, що запропонований надавачем таких послуг договір відповідає типовому договору, затвердженому постановою Кабміну від 20.05.2009 № 529 "Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".

Пізніше позиція ВСУ змінилася. У постанові від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13 було зроблено висновок, що відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Неоднозначна практика судів у вирішенні питання обов'язковості рішень ОСББ для власників житлових/нежитлових приміщень була суттєвою перешкодою для притягнення боржників до відповідальності.

Законом № 417 було поставлено крапку в питанні обов'язковості рішень загальних зборів. Так, відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону про ОСББ рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників, а не лише для членів.

Де межа повноважень?

Втім, з набранням чинності Законом № 417 відбулися не лише позитивні зміни. Зокрема, виявилося, що чіткої межі повноважень ОСББ не існує, а жодних гарантій для "міноритарних" співвласників не встановлено.

Відповідно до ст. 10 Закону про ОСББ рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень – більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Кожен співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Закон про ОСББ та Закон № 417 встановлюють обмеження кількості голосів, що можуть належати одному співвласнику, на межі 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. У випадку, якщо один власник володіє 50 і більше відсотками загальної площі, він матиме один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності, а рішення загальних зборів у такому випадку буде прийнятим лише за умови, що за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників.

Вказані зміни значно розширили повноваження ОСББ в разі прийняття на загальних зборах відповідних рішень, але разом з тим поставили під загрозу збереження прав окремих співвласників, які в силу різних обставин не можуть виконати рішення об'єднання або не погоджуються з рішеннями, прийнятими на загальних зборах.

Особливу увагу юридичної спільноти у даній категорії справ привернув спір, ініційований одним із ОСББ в місті Києві проти фізичних осіб – співвласників будинку, які відмовилися виконувати рішення об'єднання. Суть даної справи полягала у рішенні об'єднання про створення фонду для ремонту щойно побудованого будинку у розмірі більше ніж 35 мільйонів гривень. Забудовник не виконав повністю своїх зобов'язань з будівництва будинку, у зв'язку з чим співвласники мали взяти цей тягар на свої плечі. Щодо усіх співвласників, які не захотіли робити внески до утвореного ремонтного фонду (по суті вони мали вдруге фінансувати будівництво), було ініційовано судовий спір щодо примусового стягнення внесків. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.04.2016 у задоволенні позовних вимог було відмовлено (справа № 761/23853/15-ц). На даний час законність цього рішення перевіряє апеляційний суд м. Києва (справа № 22-ц/796/8923/2016).

На прикладі даної справи можна побачити протиставлення інтересів окремих співвласників рішенню більшості. Адже загалом правильне і позитивне рішення більшості співвласників (добудувати недобудований забудовником будинок) протиставляється інтересам окремих співвласників, які або не бажають вносити кошти на будівництво вдруге, або в силу різних обставин не можуть цього зробити.

Кількість справ, у яких інтереси окремо взятих співвласників будуть протистояти рішенням більшості, після вказаних вище змін порядку прийняття рішень загальними зборами ОСББ буде лише збільшуватися. Яким чином можна обмежити осіб, які володіють більшістю площі будинку, а значить і більшістю голосів, необхідних для прийняття рішень на загальних зборах, від прийняття рішень, які будуть відповідати їх інтересам, а не інтересам всіх співвласників та потребам конкретно взятого будинку? Як захистити малозабезпечені верстви населення, які неспроможні виконати рішення, прийняті більшістю (навіть якщо такі рішення мають раціональний характер)? Дані питання залишаються відкритими. Вони не знайшли відображення у чинних законах та підзаконних нормативно-правових актах. Але перебільшити значення цих питань для окремо взятих співвласників просто неможливо: через рішення загальних зборів, які є непосильними для виконання певними співвласниками, виникає ризик втрати своєї власності.

І найгіршим варіантом для співвласників, які перебувають в опозиції до більшості, буде суто формальний підхід судів до вирішення справ про оскарження рішень ОСББ та/або про стягнення заборгованостей зі співвласників. Для з'ясування істини та прийняття законних рішень судам недостатньо буде встановити лише законність порядку проведення загальних зборів та прийняття відповідних рішень. Судам потрібно буде з'ясувати мотиви прийняття таких рішень та перевірити відповідність таких рішень інтересам співвласників будинку, а також відсутність порушених прав співвласників, навіть якщо такі співвласники перебувають у меншості. Однак сьогодні, зважаючи на неймовірну завантаженість судів, розраховувати на таке детальне вивчення матеріалів кожної справи судами не доводиться.

Для правильного вирішенням справи суд в обов'язковому порядку повинен дати відповідь, чи зобов'язана особа вчинити дії, які визначені рішенням ОСББ. Адже відповідно до ч. 2 ст. 14 ЦК України жодна особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Лише давши відповідь на це питання, суд не допустить порушення прав окремих співвласників.

Як для особи може бути обов'язковим внесення коштів до ремонтного фонду для виконання робіт, які мав виконати, але не виконав забудовник? Як можна зобов'язати середньостатистичного пенсіонера з мізерною пенсією брати участь в ремонті будинку, закупівлі або ремонті обладнання на рівні з іншими більш забезпеченими співвласниками? Даючи відповіді на ці питання, ми можемо на прикладі конкретних існуючих судових справ побачити, що задоволення позовних вимог ОСББ порушить права окремих співвласників.

Держава не може самоусунутися від врегулювання цих питань прийняттям одного закону та внесенням змін до декількох законодавчих актів. Саме держава повинна захистити інтереси малозабезпечених верств населення, а також встановити дієві гарантії захисту прав співвласників від рішень ОСББ, які можуть бути обґрунтовані не інтересами співвласників та потребами будинку чи житлового комплексу, а інтересами забудовника, який не виконав взятих на себе зобов'язань, чи групою осіб, які разом володіють більшістю площі відповідного будинку чи житлового комплексу. В іншому випадку, дуже скоро ми побачимо реалізацію принципу "у кого більше грошей (в даному випадку квартир і нежитлових приміщень) – той і правий".

Як оскаржити рішення об'єднання?

Перш за все кожному співвласнику, незалежно від площі житлового чи нежитлового приміщення, потрібно усвідомити, що навіть якщо певне рішення буде прийнято 99 % співвласників, один співвласник має право не погодитись з таким рішенням та оскаржити його в судовому порядку. Адже саме суди покликані встановити об'єктивну істину у таких спорах, не допустивши з однієї сторони уникнення відповідальності злісних боржників, а з іншої – захистивши порушені незаконними діями ОСББ права окремо взятих співвласників. Тим більше, якщо декілька осіб, які в силу певних обставин володіють більшою половиною загальної площі житлового будинку, приймають рішення, які не відповідають інтересам частини або більшості співвласників чи потребам самого будинку, такі рішення необхідно оскаржувати в судовому порядку.

Відповідно до ч. 8 ст. 10, ч. 5 ст. 14, ч. 4 ст. 20 Закону про ОСББ рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку. Спори щодо визначення частки співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку вирішуються в судовому порядку.

Оскарження рішень ОСББ найчастіше відбувається за двома процедурами:

1) ініціювання судового процесу шляхом подачі позову про визнання недійсним певного рішення або частини рішення ОСББ;

2) подання зустрічного позову про визнання відповідного рішення недійсним як реакція на дії ОСББ по стягненню заборгованості або намагання зобов'язати вчинити дії.

Відмінність цих двох шляхів захисту інтересів співвласників полягає в тому, що на відміну від подання позову за загальною процедурою:

1) зустрічний позов можна подати лише до початку розгляду справи по суті;

2) суд погодиться прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним лише за умови, що обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

У зв'язку з цим співвласникам, права яких порушені, можна дати декілька порад:

1. Не зволікайте з оскарженням рішень. І справа тут більше не в юридичному, а людському аспекті. Основним засобом, за допомогою якого ОСББ впливає на співвласників, є страх. Найчастіше представники об'єднання кожного дня намагаються провести роз'яснювальну (у формі залякування) роботу із співвласниками, з метою отримання згоди останніх на прийняті рішення. Також робляться повідомлення про наслідки невиконання рішень на сайті, групах у соцмережах (за наявності таких), вивішуються списки на дверях житлового будинку зі списком боржників, надсилаються повідомлення з погрозами створити перешкоди у користуванні певними об'єктами інфраструктури у зв'язку із невиконанням рішень ОСББ тощо. Варто зауважити, що дані способи є досить дієвими. Таким чином, кожного дня зволікання з оскарженням незаконних рішень кількість тих співвласників, які почнуть виконувати такі рішення, буде збільшуватися. Співвласники повинні якомога раніше побачити, що погодитися і виконати рішення об'єднання – це не єдиний можливий варіант їхніх дій.

2. Починайте з самого початку. Більшість вважають факт створення ОСББ та прийняті ним рішення неоспорюваним фактом. Однак, як показує практика, при створенні чи не кожного об'єднання можна знайти допущені порушення порядку, передбаченого ст. 6 Закону про ОСББ. У зв'язку з цим судові справи, пов'язані з визнанням недійсною реєстрації ОСББ, є дуже поширеними. У першу чергу співвласникам потрібно отримати документи, які стали підставою для створення ОСББ (протокол установчих зборів), а також які визначають повноваження ОСББ (чинний статут та статути попередніх редакцій). Пам'ятайте, що отримання вказаних документів є вашим правом згідно з ч. 7 ст. 10 та ч. 1 ст. 14 Закону про ОСББ. Лише отримавши вказані документи можливо перевірити, чи дотримано встановленої законодавством процедури створення об'єднання.

3. Використовуйте усі доступні способи захисту. У випадку подачі проти вас позову з вимогою вчинити дії та/або стягнути заборгованість, не обмежуйтеся лише захистом у ініційованому проти вас судовому процесі. Найпоширенішою підставою для задоволення позовних вимог ОСББ є відсутність факту оскарження їхніх рішень. У зв'язку з цим, якщо отримавши позовну заяву, ви не будете оскаржувати рішення (шляхом подання зустрічного або окремого позову), є велика ймовірність задоволення позову ОСББ.

Наприклад, у своїй ухвалі від 06.11.2014 у справі № К/9991/70682/12 ВАСУ встановив порушення процедури створення ОСББ, у тому числі відсутність поіменного результату голосування та відсутність письмових доказів надіслання співвласникам повідомлення про установчі збори. Однак суди, які розглядали дану справу, вирішили, що такі порушення не є достатньою підставою для висновку про допущення при створенні ОСББ порушень, які не можна було б усунути, у зв'язку з тим, що матеріалами справи не підтверджено оскарження будь-яким з мешканців будинку або ж іншою особою рішення установчих зборів про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

На прикладі даної та інших справ можна побачити, що не оскаржуючи дії або бездіяльність ОСББ, співвласники фактично погоджуються з ними. Саме тому оскарження рішень ОСББ і захист власних інтересів у справі про стягнення заборгованості пов'язані між собою набагато більше, ніж це може здаватися.

4. Не припиняйте свою боротьбу після першої поразки. Співвласник, який вирішив піти проти волі ОСББ, обов'язково відчує проблеми, які виникають внаслідок боротьби проти більшості. Саме тому такий співвласник сподівається отримати від суду відновлення своїх порушених прав. Надзвичайно великим розчаруванням є поразка саме у суді першої інстанції. Причиною поразки може бути одна або цілий ряд причин: неправильні процесуальні дії сторони у судовому процесі; неповне дослідження судом обставин справи; помилка судді. Зважаючи на це, всім, хто переконаний у законності власної позиції, хочеться побажати сміливості та наполегливості у відстоюванні власних прав. Дуже важливо не опустити руки після першої поразки і продовжити боротьбу.

Як стягнути борги за житлово-комунальні послуги?

Безперечно, на сьогодні ОСББ перебуває у виграшному положенні по відношенню до співвласників, які мають перед об'єднанням невиконані зобов'язання. Крім суто юридичного аспекту, діяльність ОСББ супроводжується також загальносуспільною підтримкою. За великим рахунком об'єднанню у спорах із боржниками потрібно лише довести відповідність прийнятих рішень Закону та власному статуту, а також факт наявності заборгованості.

Зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом від 07.07.2010 р. № 2453-VI, значно вплинули на розгляд справ про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг. Так, відповідно до ч. 3 ст. 96 ЦПК однією з підстав видачі судового наказу є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. У зв'язку з цим судовий захист ОСББ на стягнення грошових коштів можливий не лише у позовному провадженні, але і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення.

Наказне провадження є спрощеною формою розгляду цивільної справи, що передбачає:

1) звернення до суду із заявою про видачу судового наказу за загальними правилами підсудності;

2) сплату судового збору у розмірі 50 % ставки, яка визначається з оспорюваної суми у разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження;

3) розгляд судом заяви про видачу судового наказу у триденний строк, без судового засідання, виклику стягувача та боржника;

4) надіслання копії наказу боржникові разом з копіями заяви стягувача та доданими до неї документами;

5) у разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом тринадцяти днів з дня отримання судового наказу, суд видає його стягувачеві наказ для пред'явлення до виконання.

Недоліком даної форми судового розгляду для ОСББ є великий відсоток скасованих судових наказів у зв'язку із заявами про скасування наказів, поданих боржниками. Як правило, суди вбачаючи наявність спору, скасовують судові накази та роз'яснюють, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Варто відзначити, що альтернативи ОСББ, як ефективному інструменту управління спільним майном співвласників, не існує. ОСББ повинно стати дієвим інструментом, за допомогою якого співвласники зможуть спільними зусиллями створити гідні умови проживання для себе та своїх нащадків. Однак варто пам'ятати, що багато корисних і правильних речей ставали знаряддям завдання шкоди, коли потрапляли в руки злих людей. Світ змінює лише форму, але суть людей залишається незмінною. Саме тому варто констатувати наявність забудовників, які за допомогою створених ними і підконтрольних їм ОСББ намагаються покласти тягар своєї відповідальності на плечі співвласників. Так само і люди, які протягом багатьох років звикли жити за рахунок схем і зловживань (найчастіше колишніх ЖЕКів) намагаються скористатися необізнаністю та пасивністю співвласників, значно завищуючи вартість товарів та послуг та працюючи на відкатах близьких до них осіб. А як щодо держави, яка за рахунок ОСББ намагається вирішити одну із найбільших проблем у державі, переклавши основний тягар на своїх громадян?

Саме тому, коли йдеться про створення необхідних умов для функціонування ОСББ, потрібно не забувати, що останні створені співвласниками і для реалізації власних інтересів. В жодному випадку об'єднання не повинні стати інструментом, за допомогою якого співвласникам будуть нав'язувати певні дії, вчинення яких для них не є обов'язковим. І гарантами захисту інтересів повинні стати в першу чергу самі співвласники, проявляючи активність в питаннях управління спільним майном, а також суд, який в силу покладених на нього обов'язків (ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів") здійснює правосуддя і забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України.

Крім цього, до Закону про ОСББ та Закону № 417 необхідно вносити зміни. Прив'язка до площі, якою володіють співвласники, у питаннях правомочності загальних зборів та визначення кворуму, необхідного для прийняття рішень, є надзвичайно небезпечною, особливо для новобудов, у яких забудовник, найчастіше тривалий час після зведення будинку, володіє більшістю площі через декількох підконтрольних йому осіб. Таким чином, гарантія, встановлена у ч. 6 ст. 10 Закону № 417 та ч. 12 ст. 10 Закону про ОСББ, що обмежує одного власника, який володіє 50 % і більше загальної площі квартир або нежитлових приміщень, вирішувати питання на власний розсуд, є недієвою у випадку, якщо, наприклад, три пов'язаних між собою співвласники володіють по 25 % загальної площі житлових/нежитлових приміщень.

Також включення до вказаних вище законів потребують положення, які б гарантували справедливість і максимальне врахування інтересів всіх співвласників при прийнятті рішень на загальних зборах. Необхідно встановити заборону здійснювати дії, які не передбачені чинним законодавством або статутом ОСББ, а також передбачити гарантії, які зможуть захистити малозабезпечені верстви населення від стягнення з них внесків на утримання будинків та прибудинкової території на рівні з іншими співвласниками.

"Nulla lex satis commoda omnibus est" – немає закону, який би задовольнив усіх, але разом з тим "De demo sua nemo extrahi debet" – ніхто не повинен бути вигнаним з власної домівки тільки тому, що його інтереси не відповідають інтересам більшості або він має менші доходи, ніж його сусід.