Змінення розміру аліментів під час війни

Верховний Суд сформулював позицію, за якою для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема беруть участь у виконанні бойових завдань.

Законодавство України дає право Вашій матері змінити встановлений розмір аліментів в сторону його збільшення у зв’язку зі зміною матеріального становища Вашого батька. Проте, на жаль, змінити розмір аліментів можливо лише за рішенням суду.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України:

"суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції".

Згідно частини 1 статті 253 ЦПК України:

"провадження у справі зупиняється у випадках передбачених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України - до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції".

Отже, Вашим батьком було подано клопотання до суду про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України, яке суддя задовільнив. Допоки Ваш батько буде проходити військову службу в ЗСУ, справа залишиться у зупиненому стані. Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, припинення перебування Вашого батька у складі ЗСУ він буде зобов'язаний повідомити про це суд і провадження буде поновлено.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас, пане Андрій!

По-перше, ніхто в ЗСУ стабільно 120 тисяч на місяць не отримує... ну хіба що генерали і штабісти... 120 тисяч на місяць виплачуються та нараховуються пропорційно часу, який людина перебуває на нулі... а там, щиро кажучи, не дуже довго живуть і не дуже багато встигають поотримувати сумнозвісні та міфічні 120 тисяч фактично "окопних" чи "штурмових".

По-друге,

26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким, зокрема, передбачено, що "тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

• припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
• забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації;
• за рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи – підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача – на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця."

Спробуйте по-людьски поговорити самостійно з батьком... не через матір... а особисто... На фронті люди переглядають свої погляди на життя у минулому та на майбутнє... Можливо Вам вдасться переконати батька. Якщо ні, то ні... Особисто мені було б не дуже приємно стягувати гроші з людини, яка не піклується про мене, навіть потрапивши у прикордонний стан між життям і смертю. Повірте, гроші, які людина отримує з прокльонами, ненавистю та поганими думками платника - на краще не йдуть!

P.S. Якщо батько має можливість відслідковувати справу в суді та подавати клопотання - можливо слід дійсно перевірити чи належні докази перебування у ЗСУ він надав... Бо ж мені здається тим, хто служе не до судів та подання клопотань.

Ви можете спробувати оскаржити в апеляційному та касаційному порядку ухвалу про зупинення провадження у справі, якщо є для цього підстави... наприклад сумніви, що заява підписана Відповідачем, або щодо належності доказів. В будь-якому разі відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення аліментів - в усіх інстанціях.

З повагою, юрист Ярослав Турчин

Відповідь пану Ярославу. Дякую вам.

По перше людина практично весь час отримує 120 тисяч, бо вони знаходяться в оборонних позиціях під Авдіївкою, це я знаю напевно, і вони там знаходяться постійно практично без ротацій. Я сам в ЗСУ тому знаю про що говорю(та і він сам каже що отримує 120 тисяч)

З батьком намагалися поговорити нормально, але без результатів.

Він витрачає десятки тисяч кожного місяця на "дівок", але на дитину йому начхати.

Отака ситуація вийшла. Мамі доводиться утримувати дитини на 50 долларів в місяць, бо закон в цьому випадку на стороні батька

Доброго дня!

Касаційний цивільний суд Верховного Суду визначив, що належним письмовим доказом для зупинення провадження у зв'язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153/2008. Інші докази (довідки, листи з військової частини) суд визнав недостатніми для встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом (постанова від 29.03.2023 по справі 756/3462/20).

Тому варто перевірити чи містять матеріали справи достовірні докази того, що людина перебуває у складі Збройних Сил України та спробувати подати апеляцію на ухвалу про зупинення провадження.

Варто зазначити, що у Постанові ВС від 20.07.2022 у справі №761/25101/20 Суд зазначає: «Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги як першочергове міркування при прийнятті відносно неї будь-яких дій або рішень як у державній, так і у приватній сфері.

Постанова ВС від 20.07.2022 у справі №761/25101/20: «Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків».

Постанова ВС від 12.01.2022 у справі №663/724/19: «Найкращі інтереси дитини є предметом основного піклування батьків. Найкращі інтереси дитини можуть залежно від їх характеру та серйозності перевищувати інтереси батьків».

З повагою, Дерій В.О.!

Всього доброго!

Доброго дня. У вас є альтернативний варіант, якщо аліменти призначались у твердій грошовій сумі, то необхідно подати заяву виконавцю з клопотанням їх проідексувати з моменту їх призначення (це значно збільшить суму), а у випадку відмови оскаржити дії виконавця до суду (провадження не зупиняється). Якщо що за більш детальною консультаціїєю звертайтесь, є досвід.

Добрий день! Рішення про зміну розміру аліментів передбачає, що аліменти в новому розмірі стягуються з моменту набрання рішенням законної сили, тому той факт, що чоловік перебуває в ЗСУ є підставою для зупинення провадження у справі, в наслідок чого і відбувається затримка у розгляді справи та набранні рішенням суду законної сили.

Цивільний процесуальнй кодекс України(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text):

"Стаття 251. Обов’язок суду зупинити провадження у справі

1. Суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі:...

2) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;..".

Конституція України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...):

"Стаття 51... Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою...

Стаття 92. Виключно законами України визначаються:...

6)... засади... охорони дитинства...".

Закон України "Про охорону дитинства" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14):

"Цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріорітет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини...

Стаття 12. Права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини...

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків щодо виховання дітей, захищає права сім’ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів...".

Пост. Пленуму ВСУ "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-96#Te...):

"2. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

У разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст.150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.

Суд безпосередньо застосовує Конституцію у разі:

1) коли зі змісту норм Конституції не випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом;

2) коли закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй;

3) коли правовідносини, що розглядаються судом, законом України не врегульовано, а нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою або Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суперечить Конституції України;...

Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який грунтується на Конституції і не суперечить їй...".

---

Доброго дня, пане Андрію! Як я вважаю, є підстави для апеляційного оскарження ухвали суду про зупинення провадження за позовом про зміну розміру аліментів, а саме, застосування судом безпосредньо Конституції України. Відповідно до ст.51 Конституції України дитинство охороняється державою; відповідно до ст.92 - засади охорони дитинства визначаються виклчючно законами України, тобто Конституція посилається на профільний закон. Відповідно до Закону про охорону дитинства вона має стратегічний загальнонаціональний пріорітет, тобто перевагу над іншими сферами внутрішніх відносин та політики держави, в тому числі, у забезпеченні національної безпеки України, проведенні державної політики на забезпечення найращих інтересів дитини. Відповідно до наведеної пост. Пленуму ВСУ суд безпосередньо застосовує Конституцію України "коли закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй". Таким чином, мають місце, як я вважаю, конституційні підстави для скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Вам необхідно звернутись з позовом про збільшення розміру аліментів з підстав та в порядку ст. 192 СК. Зокрема у зв'язку з погіршенням матеріального стану який не дає можливості гідно забезпечити сім ю у встановленому судом розмірі.

індексацію має проводити державний виконавець у якого на виконанні Ваша справа самостійно , відповідно до змін у прожитковому мінімумі без додаткового звернення до суду та інформувати Вас

Стягнення аліментів з доходів військовослужбовців

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 122 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146» встановлено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом. Постановою КМУ від 26 лютого 1993 р. N146 затверджено Перелік видiв доходiв, якi враховуються при визначеннi розмiру алiментiв на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, де в п. 8 визначено з чого саме мають утримуватися аліменти з військовослужбовців на утримання дитини.

Звертаємо увагу, що Постановою КМУ від 11.11.2022 р. №1263, яка набрала чинності 16.11.2022 року, було внесено ЗМІНИ до пунку 8 і на сьогодні він має наступну редакцію:

"З військовослужбовців... утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема ДОДАТКОВОЇ ВИНАГОРОДИ, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану" установлено, що на період ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ виплачується ДОДАТКОВА ВИНАГОРОДА в розмірі до 3000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Враховуючи викладене вище , з 16.11.2022 року ДОДАТКОВУ ВИНАГОРОДУ ("бойові" виплати) включено до переліку доходів, з якого мають утримуватися аліменти на утримання дітей з військовослужбовців.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, якщо за рішенням суду чоловік платить фіксовану суму у розмірі 1100 гривень, нажаль поки чоловік служить вам не вдасця вирішити дане питання. Вам потрібно або оскаржувати рішення суду в апеляції і вимагати розгляду справи за його відсутністю. Або домовлятися з батьком дитини.

У вашій ситуації Рекомедую подати вам позов до суду про додаткові витрати на дитину. Тому, що якщо позов про збільшення буде розглядатися після закінчення служби,ЗП буде вже не та. І вам можуть відмовити. А ось у позові на додтакових витратах вам вже не відмовлять. Зразок позову тут Файл:Зразок позовної заяви про стягнення

Участь батьків у додаткових витратах на дитину регламентована статтею 185 Сімейного кодексу України (далі - СК України), відповідно до якої, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).При цьому, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Виходячи з цього положення, додаткові витрати на дитину характеризуються наступними особливостями:

• На відміну від аліментів, за своїм цільовим призначенням додаткові витрати не є коштами спрямованими на утримання дитини.
• Сплачуються вони лише у зв’язку із настання в житті дитини певних особливих обставин, перелік яких не є вичерпним і встановлюється індивідуально у кожному конктретному випадку.
• Додаткові витрати на дитину підлягають до сплати незалежно від вирішення питання про сплату аліментів на утримання дитини, відсутності вимог про сплату аліментів чи припинення права на аліменти;
• Обов’язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, діє тільки до повноліття, тобто, до досягнення дитиною 18 років. Щодо повнолітніх сина чи дочки положення ст. 185 СК України не застосовується.
• Розмір додаткових витрат визначається за домовленістю між батьками або ж, в разі спору з цього питання, за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду.
• Розмір додаткових витрат на дитину визначається у твердій грошовій сумі, залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину з урахуванням того, що батьки, не залежно від того з ким проживає дитина, несуть обов’язок сплати таких витрат у рівних частках.

На відміну від договору між батьками про сплату аліментів на дитину, який повинен бути укладений у письмовій формі і нотаріально посвідчений (ст. 189 СК України), нотаріальне посвідчення угоди батьків про оплату додаткових витрат на дитину не вимагається.

Однак, для підтвердження домовленості батьків про оплату додаткових витрат на дитину, сума яких менше ніж двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20*17 грн.=340 грн.) бажано укладати договір письмово.

В разі, якщо за домовленістю батьків розмір додаткових витрат на дитину перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (більше ніж 340 грн.) угода повинна бути укладена у письмовій формі (п. 3 частини першої ст. 208 ЦК України).

Частиною четвертою ст. 196 СК України визначено, що у разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника такий платник зобов'язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми.

Платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов'язок щодо оплати додаткових витрат у строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або у разі невстановлення такого строку - після спливу семи днів після пред'явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив.

Підставою відповідальності, передбаченої частиною четвертою ст. 196 СК України, є наявність винних дій особи, яка зобов'язана провести оплату додаткових витрат.

Момент прострочення оплати додаткових витрат на дитину:

• строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю (письмовою угодою) між батьками;
• в разі відсутності домовленості між батьками, відсутності встановлення строку судом - сплив семи днів після пред'явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив

В разі умисного невиконання рішення суду про оплату додаткових витрат на дитину, особою яка зобов’язана за рішенням суду сплатити такі витрати наступає кримінальна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 382 КК України /Невиконання судового рішення/:

“Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.”

Згідно з вимогами, установленими частиною першою ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Відповідно до п. 3 частини третьої ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Позовна заява повинна бути оформлена в відповідності до вимог, що викладені в ст.ст. 175-177 ЦПК України.

При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються (п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.

Судова практика: Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23 травня 2019 року у справі №341/589/19.

Той з батьків з ким проживає дитина та(або) той з батьків, що покриває необхідні додаткові витрати на дитину.

Згідно з вимогами, установленими частиною першою ст. 27 ЦПК України - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови про оплату додаткових витрат на дитину можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позовні вимоги про стягнення додаткових витрат можуть пред’являтися разом з позовом про стягнення аліментів, оскільки вони безпосередньо пов’язані з аліментними зобов’язаннями. Проте подання двох даних вимог в одному позові не є обов’язковим.

Відповідно до п. 3 частини третьої ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про оплату додаткових витрат на дитину.

Розмір додаткових витрат визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, які мають істотне значення (тобто враховується матеріальний стан та стан здоров’я платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних батьків та інше).

Важливо! Участь у додаткових витратах батьки повинні брати у рівних частинах. При стягненні аліментів суд може відступити від даної норми, якщо один з батьків фактично не має можливості утримувати дитину, а інший таку можливість має, то суд, незважаючи на рівність участі в утриманні дитини, а керуючись саме потребами дитини, може призначити стягнення з платника аліментів суми більшої(меншої), ніж та, яку виділяє на утримання дитини той з батьків, з ким залишилися проживати дитина.

Періодичні або постійні витрати можливо заявити в одному позові з вимогами про стягнення аліментів. Зокрема, поряд з позовними вимогами про стягнення аліментів, Позивач просить, щоб кожного місяця, або раз у 2-3 місяці, той з батьків, хто проживає окремо від дитини сплачував певну суму на дитину саме у зв’язку з існуванням вищезазначених особливих обставин.

Разові ж витрати можуть стягуватися і окремим позовом. Так, наприклад, якщо мати одноразово витратила певні кошти на придбання ліків для дитини, то вона може звернутися до суду з метою стягнення половини цих витрат з батька, якщо той відмовляється сплачувати їх в добровільному порядку, надавши при цьому докази даних витрат (копії квитанцій про купівлю ліків).

Заявляючи додаткові витрати, позивач в будь-якому випадку повинен їх обґрунтувати, тобто надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Дані додаткові витрати, на відміну від аліментів, мають бути викликані саме особливими обставинами. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Тобто, якщо аліментні зобов’язання, в 99% випадків суд задовольняє, так як їх стягнення викликане саме необхідністю дитини у харчуванні, одязі та забезпеченні елементарних умов життя, то додаткові витрати заявляються саме у зв’язку з хронічними або разовими проблемами зі здоров’ям дитини, витрати, які пов’язані з розвитком здібностей дитини тощо.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами; витрати на розвиток здібностей дитини до музики - оплата навчання у музичній школі, придбання необхідного музичного інструмента, тощо). Тобто, заявляючи разові витрати – необхідно надати докази усієї суми витрат, та просити стягнути половину.

При стягнення коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат (наприклад, надавати медичні довідки, висновки лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, а також призначення та вартість ліків, які необхідно придбавати дитині).

До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (підтверджують право на стягнення додаткових витрат на дитину), наприклад:

• копія паспорта та РНОКПП позивача;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• копія рішення про укладення (розірвання) шлюбу (за наявності);
• копія рішення суду про стягнення аліментів (за наявності);
• довідка МСЕК про встановлення інвалідності дитині;
• довідка медичного закладу про вартість медичних послуг, виписки з історії хвороби дитини, висновки та рецепти лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, а також призначення та вартість ліків, які необхідно придбавати дитині;
• квитанції про придбані ліки, про оплату санаторно-курортного лікування, реабілітації;
• довідка про оплату спеціального навчання, проходження спеціальних курсів, придбання музичних інструментів тощо.

Файл:Зразок позовної заяви про стягнення

Рішення суду набирає законної сили після 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не подано апеляційну скаргу.

Рішення суду виконується на підставі виконавчого листа (видається судом, який виніс рішення після набрання ним законної сили) органами Державної виконавчої служби України або приватним виконавцем. Якщо вимоги про стягнення додаткових витрат заявлялися разом з позовними вимогами про стягнення аліментів, то після задоволення рішення та набрання ним законної сили, стягувач (позивач) отримує виконавчий лист окремо на аліментні зобов’язання, та окремо на стягнення додаткових витрат.

У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат (це стосується тільних постійних або періодичних витрат).