Чи законне утримання людини в Тцк

Вітаю.

Звичайно, що це незаконно! Терміново телефонуйте до правоохоронних органів та повідомляйте про факт незаконного утримання людини. Вони зобов'язані відкрити кримінальне провадження.

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131)

Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини

1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, -

...

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88)

Стаття 214. Початок досудового розслідування

1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.

...

ТАКОЖ НАБИРАЙТЕ НА ГАРЯЧУ ЛІНІЮ УПОВНОВАЖЕНОГО ВР З ПРАВ ЛЮДИНИ. СКОРІШЕ ЗА ВСЕ ВАШ ХЛОПЕЦЬ ВЗАГАЛІ ЗА СТАТУСОМ Є ПРИЗОВНИКОМ ТА МОБІЛІЗАЦЇІ НЕ ПІДЛЯГАЄ.

Звернення до Уповноваженого ВР з прав людини.

0800-50-17-20 (Безкоштовно)

044-299-74-08

hotline@ombudsman.gov.ua

Всього доброго. Успіхів! З повагою!

Доброго дня.

ТЦК не є правоохоронним органом і примусово доставляти, а тим більш утримувати особу, вони право не мають.

В такому випадку необхідно терміново писати заяву до поліції щодо протиправного утримання людини, одночасно зробивши дзвінок на урядову гарячу лінію 1545

Доброго дня, Вікторія!

Такі дії посадових осіб військомату є грубим порушення прав Вашего хлопця і підпадють під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 146 ККУ Незаконне позбавлення волі або викрадення людини:

1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є воля, честь і гідність особи.

Волю людини слід розуміти як право ніким не бути примушеним робити те, що не передбачено законодавством, право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей (статті 19 і 23 Конституції України), як гарантовану можливість реалізації нею таких конституційних прав і свобод як, зокрема: свобода та особиста недоторканність, право на невтручання в її особисте життя, свобода пересування і право на вільний вибір місця проживання (статті 29, 32, 33 Конституції України). Згідно зі статтями 271 - 272 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя; фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно, в інтересах малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх фізичних осіб, які за віком або за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої особисті немайнові права, їхні права здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники. Відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" кожна людина має право на свободу пересування, під якою розуміється право вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Честь - це сукупність моральних принципів, якими керується людина у своїй поведінці. Гідність людини передбачає усвідомлення людиною як носієм сукупності певних моральних, світоглядних, професійних тощо якостей своєї суспільної цінності, що створює у неї підстави для самоповаги. Відповідно до ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.

Кожна людина поважає себе і свої моральні принципи, і кожна людина є цінністю для суспільства. Якщо порушується її воля, то, як правило, не може не бути порушено і її честь та гідність.

Додатковим факультативним об'єктом злочину можуть бути життя, здоров'я особи, громадська безпека тощо.

ОТЖЕ В ЦЬОМУ ВИПАДКУ ВАМ ТРЕБА НЕГАЙНО ЗВЕРТАТИСЬ ДО ПОЛІЦІЇ ТА ЗАЖАДАТИ ВІД НИХ ЗГІДНО СТ. 214 КПК УКРАЇНИ ВНЕСЕННЯ ВАШОЇ ЗАЯВИ ДО ЄДИНОГО РЕЄСТРУ ДОСУДОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ!

Протягом 48 годин після Вашої заяви слідчий повинен надати Вам витяг зі згаданого ЄРДР та вжити відповідних заходів до негайного припинення кримінального правопорушення!

Також вважаю ефективним кроком звернення із заявою до військової адміністрації міста!

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Незаконне позбавлення волі або викрадення людей є одним із найбільш серйозних порушень прав людини, яке порушує їх основні конституційні та міжнародні гарантії. В Конституції України закріплено, що "людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність та безпека є найвищими соціальними цінностями" (ст. 3). Ці положення відображені і в Європейській конвенції з прав людини, яка гарантує право на життя, недоторканність особистого життя та свободу.

Відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" кожна людина має право на свободу пересування, під якою розуміється право вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Склад кримінального правопорушення

Суб’єкт

Суб'єкт злочину - загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Проте суб'єктом цього злочину не можуть бути особи, які відповідно до закону мають право тримати особу в місці, де вона не бажає перебувати, або поміщати її в місце, яке вона не має змоги вільно залишити, але тільки з мотивів піклування про фізичне і психічне здоров'я підопічного чи з інших суспільно корисних мотивів (батьки, усиновителі, прийомні батьки стосовно своїх рідних, усиновлених чи прийомних дітей, опікуни і піклувальники стосовно осіб, які перебувають у них під опікою і піклуванням, педагогічні та науково-педагогічні працівники стосовно піднаглядних дітей, працівники міліції, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, посадові особи інших відомств, задіяних до антитерористичної операції тощо, стосовно будь-яких громадян у випадках, передбачених відповідними законами України, тощо). Але тривала заборона дитині її батьками протягом відносно тривалого строку (кількох тижнів чи місяців) залишати квартиру, вчинювана як виховний примусовий захід, дає підстави для кваліфікації діяння за ст. 146 КК України як незаконного позбавлення волі.

Суб’єктивна сторона

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом: особа усвідомлює, що за законом вона не має права позбавляти волі чи викрадати іншу особу, але бажає це зробити. Мотиви незаконного позбавлення волі можуть бути різними, крім суспільно корисних. Ставлення особи до тяжких наслідків незаконного позбавлення волі або викрадення людини, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України, може бути тільки необережним. У разі, якщо незаконне позбавлення волі, наприклад, є способом умертвіння людини, діяння винного кваліфікується за відповідними частиною і пунктом ст. 115 КК України.

Дії особи, яка викрала особу і умисно вбила її, мають кваліфікуватися за ч. 3 ст. 146 КК України за ознакою спричинення тяжких наслідків і за п. 3 ч. 2 ст. 115 КК України.

Об’єкт

Основним безпосереднім об'єктом злочину є воля, честь і гідність особи.

Волю людини слід розуміти як право ніким не бути примушеним робити те, що не передбачено законодавством, право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей (статті 19 і 23 Конституції України), як гарантовану можливість реалізації нею таких конституційних прав і свобод як, зокрема: свобода та особиста недоторканність, право на невтручання в її особисте життя, свобода пересування і право на вільний вибір місця проживання (статті 29, 32, 33 Конституції України).

Честь - це сукупність моральних принципів, якими керується людина у своїй поведінці.

Гідність людини передбачає усвідомлення людиною як носієм сукупності певних моральних, світоглядних, професійних тощо якостей своєї суспільної цінності, що створює у неї підстави для самоповаги. Відповідно до ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.

Додатковим факультативним об'єктом злочину можуть бути життя, здоров'я особи, громадська безпека тощо.

Обов'язковою ознакою цього злочину є потерпілий. Потерпілою від злочину є будь-яка особа, що досягла 14 років. Вчинення цього злочину щодо особи, якій не виповнилося 14 років, утворює кваліфікований вид злочину (ч. 2 ст. 146 КК).

Об’єктивна сторона

Об'єктивна сторона цього діяння має дві форми.

1. Позбавлення волі

Позбавлення волі може полягати у триманні особи в місці, де вона взагалі не бажає або більше не бажає перебувати, або в поміщенні її в місце, яке вона не має змоги вільно залишити, хоча бажає цього. Воно може бути здійснено із застосуванням насильства, з погрозою його застосування, а також зі створенням обстановки неможливості рухатись, залишити певну територію (замикання в приміщенні, вивезення у віддалене безлюдне місце), доведення до безпорадного стану. Незаконним позбавлення волі є у всіх випадках, коли воно здійснюється не відповідно до Конституції, законів України, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, згідно з якими жодна людина не може бути позбавлена волі інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і лише у певних випадках.

Способи незаконного позбавлення волі

- обман; - зловживання довір'ям;

- відібрання засобів пересування;

- відібрання ключів чи інших необхідних засобів тощо.

2. Викрадення людини

Викрадення людини означає заволодіння нею і незаконне переміщення її з одного певного місця, де вона вільно перебувала згідно з власною волею, до іншого, яке супроводжується фактичним обмеженням її свободи пересування. За своїм змістом протиправність переміщення людини збігається з незаконністю позбавлення її волі.

Способи викрадення

- таємний (викрадення вчинене за відсутності інших осіб щодо людини, яка не розуміє значення вчинюваних з нею дій у зв'язку з малоліттям, знаходженням у безпорадному стані тощо); - відкритий (коли особи, у присутності яких здійснюється викрадення, на думку винного, розуміють значення вчинюваних ним злочинних дій. Таке заволодіння може відбутися, скажімо, шляхом грабежу чи розбійного нападу);

- шляхом обману чи зловживання довірою (скажімо, винна особа забирає людину із притулку для старих на підставі підроблених документів);

- насильницький (заволодіння людиною в результаті вимушено-добровільної передачі її винному під погрозою насильства над її батьком, усиновителем, опікуном, піклувальником, вихователем тощо, або під погрозою насильства над особами, близькими для останніх, або розголошення відомостей, що ганьблять їх, пошкодження чи знищення їхнього майна).

Діяння як у формі незаконного позбавлення волі, так і у формі викрадення лю­дини вважаються закінченими з моменту фактичного обмеження свободи переміщен­ня потерпілого. При цьому необхідно враховувати, що і незаконне позбавлення волі, і викрадення людини належать до триваючих злочинів, тому зазначені діяння вважа­ються вчинюваними аж до часу фактичного звільнення потерпілого.

Кваліфікуючі ознаки злочину

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 146 КК) є вчинення його:

1) щодо малолітнього: діяння вчинялися щодо дитини, якій на момент позбавлення волі або викрадення не виповнилося 14 років; при цьому, винний знав, допускав або в залежності від обставин передбачав малолітній вік потерпілого (незаконне позбавлення волі або викрадення дитини, яку винний помилково вважав малолітньою, підлягає кваліфікації за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 146, а також ч. 1 ст. 146 КК України);

2) із корисливих мотивів: винна особа при скоєнні таких діянь прагне досягти будь-якої матеріальної вигоди для себе особисто або для інших осіб (заволодіти майном потерпілого чи інших осіб, одержати вигоди майнового характеру), а також намагається позбутися матеріальних витрат (не повертати боргу, звільнитися від виконання обов’язків майнового характеру по утриманню непрацездатної особи, по виплаті матеріального відшкодування);

3) щодо двох або більше осіб: заволодіння та подальше тримання двох або більше потерпілих одночасно або при незначному проміжку у часі, якщо дії щодо декількох осіб об’єднані єдиним умислом на це (у випадках послідовного викрадення двох або більше осіб при виникненні самостійного конкретизованого умислу щодо кожного потерпілого вчинене кваліфікується як одиничні злочини з посиланням на відповідні частини ст. 146 КК);

4) за попередньою змовою групою осіб: коли в злочині брали участь не менше двох виконавців, які домовились про вчинення злочину, і кожен із співвиконавців вчинив хоча б одне з діянь, які утворюють об’єктивну сторону, а також якщо, крім виконавця (виконавців), у вчиненні злочину були задіяні організатор, підбурювач або пособник;

5) способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого: дії, які заподіяли особі легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я або короткочасну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкі тілесні ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров’я в момент заподіяння реально створювали небезпеку настання смерті потерпілого, загрозу заподіяння йому тяжких, середньої тяжкості чи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я, загрозу заподіяння іншої шкоди його здоров’ю (наприклад, введення в організм особи наркотичних засобів, психотропних речовин, лікарських препаратів, отрути та інших сильнодіючих речовин, використання електрошокеру, мордування, здушення шиї, застосування зброї, спеціальних знарядь, утримання в сирому, холодному або темному приміщенні);

6) пов'язане із заподіянням потерпілому фізичних страждань: сильний фізичний біль, що відчуває потерпілий внаслідок побоїв, мордування, катування, тримання потерпілого в умовах, непридатних або непристосованих для перебування людини (висока або низька температура в приміщенні, нестача повітря, освітлення, позбавлення їжі, води, сну, засобів гігієни;

7) із застосуванням зброї: використання будь-якого виду вогнепальної або холодної зброї для фізичного впливу на потерпілого (заподіяння тілесних ушкоджень, іншої шкоди здоров’ю) або психічного впливу на особу (погроза застосування зброї, яка створювала реальну небезпеку для життя та здоров’я особи, демонстрація оголеної або приведеної до бойової готовності зброї або її оголення);

8) протягом тривалого часу: тривалий час є оціночною ознакою, наявність чи відсутність якої має визначатися судом з урахуванням конкретного астрономічного строку, протягом якого особа була позбавлена волі, місця, де вона трималась, способу її утримання, інших конкретних обставин справи та особи потерпілого. Зазвичай це принаймні кілька тижнів.

Кваліфікуюча ознака тривалого часу вчинення діяння може стосуватись лише незаконного позбавлення волі особи, бо інша форма розглядуваного злочину – викрадення людини – не є триваючим злочином.

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є (ч. 3 ст. 147 КК):

1) вчинення його організованою групою: здійснення злочинної діяльності внутрішньо стійким об’єднанням трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою ряду викрадень, або тільки одного злочину, який потребує ретельної довготривалої підготовки;

2) спричинення ним тяжких наслідків: у разі настання смерті або самогубства потерпілої особи, втрата нею будь-якого органу чи втрата органом його функцій, психічна хвороба або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менше ніж на одну третину, непоправне знівечення обличчя, переривання вагітності. (наприклад, смерті, самогубства потерпілого, тяжких тілесних ушкоджень тощо).

Санкція (покарання)

Незаконне позбавлення волі або викрадення людини караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк (ч.1 ст. 146 КК). Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небез­печним для життя чи здоров’я потерпілого, або таке, що супроводжувалося за­подіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюва­не протягом тривалого часу, караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк (ч.2 ст. 146 КК).

Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років (ч.3 ст.146 КК).

За статтею 146 КК карається лише незаконне позбавлення волі, тому відповідаль­ність виключається, якщо особу було позбавлено волі внаслідок необхідної оборони (ст. 36 КК), правомірного затримання особи, що вчинила злочин (ст. 38 КК), або край­ньої необхідності (ст. 39 КК). Виключається відповідальність у випадках, коли батьки застосовують примусово-виховні заходи щодо своїх неповнолітніх дітей. Питання законного позбавлення волі регулюються Конституцією та іншими законами України.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня!

Дані дії працівників ТЦК є незаконними та мають ознаки кримінального правопорушення!

Звоніть до поліції та подавайте скаргу до Територіального управління Державного бюро розслідувань, яке розташоване у місті Львові та поширює свою діяльність на Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську області https://dbr.gov.ua/ter/lviv.

Так як Вашому хлопцю 24 роки - він є призовником та не підлягає мобілізації (виняток, якщо у нього є військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного).

З повагою, Дерій В.О.!

Всього доброго!

Вітаю!

Працівники ТЦК і СП (колишня назва – військкомати) не мають законних підстав відбирати у чоловіків документи, погрожувати, примушувати щось підписувати, а також утримувати без згоди.

Якщо особу незаконно затримали, доставили та утримують на території військової частини, то дії відповідальних осіб можна кваліфікувати за статтями 141 (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини) або 141-1 (Насильницьке зникнення), яке характеризується як арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування.

Такі дії працівників ТЦК можуть бути оскаржені у судовому порядку. Відповідно до законодавства України особи, що роздають повістки мають лише право на вручення повісток, а не на будь-які інші дії.

Необхідно мати на увазі, що вчинення інших дій, наприклад, затримання та/або обшук особи, застосування до особи насильство, обмеження свободи пересування, примусове переміщення до ТЦКСП, не передбачено законодавством, а тому такі дії можуть бути визнані незаконними в судовому порядку.

Треба викликати адвоката і Нацполіцію. Також можна написати повідомлення про вчинення кримінального правопорушення — "Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою".

Саме поліція має запобігти незаконному утриманню особи, бо задіяти суд на даному етапі неможливо, оскільки оперативний судовий контроль і забезпечення прав людини передбачені лише у випадку затримання в рамках кримінального провадження.

Якщо раптом таке сталося, що військовозобов'язаному було завдано тілесних ушкоджень — тоді раджу звертатися до поліції, перед цим зафіксувавши побої у медзакладі.

Крім того, звернутися в суд можливо в подальшому аби визнати дії працівників ТЦК незаконними та стягнути з держави моральну шкоду".

Доброго вечора, Вікторія!

- ДІЇ ПРАЦІВНИКІВ ТЦКСП (ВІЙСЬККОМАТУ), Є НЕЗАКОННИМИ.

- УДЕЖИВАТЬ, ЗАДЕРЖИВАТЬ НЕ ИМЕЮТ ПРАВО:

Такі дії будуть незаконні.

Утримання дитини або дорослого де б то не було проти його волі порушує основні людські права – свободу особистості, можливість на свій розсуд вибирати місце перебування і безперешкодно пересуватися в просторі. Винятковими повноваженнями обмежувати ці привілеї, що належать кожному громадянину з народження, мають правоохоронні органи і суд, які реалізують свої функції в рамках закону.

Викрадення людини або протиправне позбавлення волі в Україні підпадає під ст.146 Кримінального кодексу. Це суспільно небезпечне діяння є тяжким злочином з максимальною санкцією до 10 років тюремного ув’язнення. Для передачі в суд обвинувального акта наслідком повинен бути встановлений склад даного кримінального правопорушення, а саме:

Об’єкт — особиста свобода потерпілого, недоторканність якої гарантується ст.5 Конвенції ООН і ст.29 Конституції України.

Об’єктивна сторона — це активні дії, виражені в формі:

1. Викрадення людини:

• відкритого – коли жертва, присутні розуміють наслідки того, що відбувається (наприклад, під час захоплення заручників, пограбування, розбійного нападу);
• таємного – зловмисники отримують владу над потерпілим без свідків, або з використанням безпорадного стану, нездатності оцінювати ризики через малолітній вік, психічних, фізіологічних обмежень;
• шляхом обману або зловживання довірою;
• із застосуванням насильства, погроз, шантажу.

1. Протизаконного позбавлення людини свободи – якщо захоплення або утримання особи проводиться з порушенням порядку, встановленого ратифікованими міжнародними угодами та нормативними актами України.

При дотриманні всіх процесуальних норм допускається затримання:

• осіб, оголошених в розшук;
• в порядку адміністративного арешту;
• при спробі нелегального перетину кордону;
• на місці злочину, з негайним викликом поліції;
• з метою депортації або екстрадиції (видачі іншій державі);
• з метою приводу осіб, що ухиляються від допиту засідання суду, в військкомат;
• з метою утримання під вартою за рішенням слідчого судді або суду;
• для відбування покарання в вигляді арешту, обмеження волі, ув’язнення, примусових заходів медичного характеру або заходів виховного характеру за вироком суду;
• приміщення безпритульних дітей до 16 років в притулки або реабілітаційні центри;
• напрямок на примусове лікування хворих з венеричними, карантинними захворюваннями, СНІДом, хронічний алкоголізм, ін’єкційних наркоманів, осіб з небезпечними для суспільства психічними відхиленнями;
• приміщення в спеціальні розподільники осіб без певного місця проживання, яких запідозрено у занятті бродяжництвом.

Злочин вважається завершеним з моменту заволодіння людиною і / або фактичного початку позбавлення його волі, тобто тримання в місці, де потерпілий не бажає перебувати і не може самовільно покинути (будівля, його частина, транспортний засіб, огороджена місцевість, скеля, острів).

Суб’єкт — особа старше 16 років. Кримінальну відповідальність несуть не тільки ті, хто безпосередньо здійснював протиправне захоплення або викрадення, а й причетні до подій водії транспортних засобів, власники приміщень, наглядачі, замовники, підбурювачі, переховувачі і інші.

Не є суб’єктами злочину за ст.146 КК:

• представники державних органів, що діють на підставі своїх повноважень;
• батьки і особи які їх замінюють, вихователі, вчителі, викладачі, що обмежують свободу неповнолітніх в їх інтересах, якщо це не завдає шкоди здоров’ю останніх і не перешкоджає нормальному розвиткові;
• опікуни, піклувальники недієздатних, обмежено дієздатних громадян, якщо відсутність нагляду за ними може привести до негативних наслідків;
• особи, зобов’язані піклуватися про кого-небудь на підставі трудового або цивільно-правового договору (гувернантки, доглядальниці, охоронці, вожаті в дитячих таборах, члени екіпажу морських і повітряних суден і т.п.).

Суб’єктивна сторона характеризується умисною формою вини. Викрадачі та інші співучасники усвідомлюють, що за законом вони не мають права позбавляти жертву волі, однак навмисно роблять це. Мотив може бути будь-яким – користь, помста, вимагання, залякування, бажання бачити дитину, спілкування з якою було неможливим через позбавлення батьківських прав або заборони з боку іншого з батьків і т.п.

Стаття 146 КК України. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини:

Залежно від обставин і наслідків злочинної діяльності, міри покарання для осіб, визнаних судом винними за ст.146 КК складають:

1. За протизаконне позбавлення волі або викрадення людини старше 14:

• обмеження волі до 3 років;
• тюремне ув’язнення до 3 років.

1. За ті ж дії, якщо:

• постраждала малолітня дитина (молодше 14);
• зловмисники утримували двох і більше осіб;
• співучасники попередньо домовилися між собою;
• мотиви були корисливими (для отримання вигоди);
• існувала небезпека для здоров’я або життя жертви;
• потерпілому заподіяли фізичні страждання;
• було використано зброю (в тому числі для погроз);
• утримування тривало довго,

засудженим призначаються санкції у вигляді:

• обмеження волі до 5 років;
• тюремне ув’язнення до 5 років.

1. Якщо викрадення або позбавлення волі:

• скоєно злочинним угрупованням;
• спричинило тяжкі наслідки (тяжкі тілесні ушкодження за результатами судово-медичної експертизи, п.2.1.1 Наказу МОЗ №6 від 17.01.1995г.);
• тюремне ув’язнення триває від 5 до 10 років.

Відповідно до ст.18 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 47/33 від 18.12.1992г., на засуджених за насильницьке викрадення людей не можуть поширюватися закони про амністію і інші заходи звільнення від кримінальної відповідальності.

- ТАК, ЯКЩО ВІН ПРИЗОВНИК - ЙОГО ВІК ВІД 18 ДО 27 РОКІВ ТА У НЬОГО Є ПРИПИСНЕ, ТО ВЗАГАЛІ ВІН ПОВИНЕН БУТИ ЗВІЛЬНЕНИЙ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ, ТАК ЯК ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ, ПІДЛЯГАЮТЬ ЛИШЕ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНІ І РЕЗЕРВІСТИ (ТОМУ, ЩО У НЬОГО ПРИПИСНЕ, А НЕ ВІЙСЬКОВИЙ КВИТОК).

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №69/2022

Про загальну мобілізацію:

https://www.president.gov.ua/documents/692022-4141...

"8. Місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб – підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку:

1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;

2) здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України;...".

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про військовий обов'язок і військову службу

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385):

Про військовий обов'язок і ... | від 25.03.1992 № 2232-XII (rada.gov.ua)

"Стаття 1. Військовий обов'язок...9. Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період".

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

"Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:...".

- НА НЕЗАКОННІ ДІЇ ПРАЦІВНИКІВ ТЦКСП (ВІЙСЬККОМАТУ), ТРЕБА:

1) ПОДАВАТИ СКАРГИ ДО:

- ОБЛАСНОГО ТЦКСП (ВІЙСЬККОМАТУ);

- МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ.

2) ТЕЛЕФОНУВАТИ НА ГАРЯЧУ ЛІНІЮ:

- МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ:

0 800 50 04 42

Гарячі лінії | Міністерство оборони України (mil.gov.ua)

- УРЯДОВУ ГАРЯЧУ ЛІНІЮ:

Урядова «гаряча лінія» 1545 працює цілодобово

Дзвінки на урядову «гарячу лінію» 1545 з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Лайфселл для заявників безкоштовні.

3) ТАКОЖ ШЛЯХОМ: "подачи административного иска в Окружной административный суд, в порядке Кодекса административного судопроизводства Украины":

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15

Всього доброго!