Хто має право від ТОВ укладати договори купівлі-продажу

Вітаю Вас, пані Наталя! Або особа, внесена в ЄДЮОФОП (Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) як керівник або підписант (з обмеженнями, або без обмежень), або інші особи, як це урегульовано Статутом та законодавством. Зокрема, це може бути і особа за довіреністю, якщо у Статуті не міститься заборон цього або обмежень по сумі / ціні договору.

Згідно з частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України, правочин, що здійснюється юридичною особою, підписується особами, уповноваженими на це його статутними документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Директор (керівник) юридичної особи має право підписувати договори в силу закону (Частина 5 ст. 65 Господарського кодексу України, ч. 10 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018 р № 2275-VIII, ч. 5 ст. 59 і ч. 2 ст. 60 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 р № 514-VI.

ВІдповідно до частини третьої статті 238 ЦК України, представник не може здійснювати угоди від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. Виняток: комерційне представництво або інші випадки, встановлені законом.

Як правило, при заключенні правочинів, сторони перевіряють повноваження підписантів одне-одної за діючими Статутними документами, які містять відмітку про державну реєстрацію.

Довіреність від імені юридичної особи видає керівник або інша особа, яка має право вчиняти правочини без довіреності згідно зі Статутом. За бажання, довіреність може бути посвідчена нотаріально, але щодо юридичних осіб закон такої обов"язкової вимоги не містить.

З повагою, юрист Ярослав Турчин

Для відповіді на Ваше питання необхідно аналізувати Статут ТОВ.

Крім того інформація про особу, що має право підпису, повинна бути внесена до державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Доброго дня. По перше треба дивитись повноваження директора на видання довіреності, а також чи є обмеження по укладенню договорів (наприклад комерційний кредит, відстрочення платежу тощо). Якщо обмежень немає, то директор може видати довіреність на працівника (будь яка посада). В договорах буде вказуватись що ТОВ діє в особі ___(ПІБ) що діє на підставі Довіреності № та дата.Також є обмеження по ціні договору. Ціна договору не може бути більшою за 50% вартості чистих активів ТОВ. Якщо ціна договору більше - необхідно погодження загальних зборів. Звертайтесь, займаюсь супроводом ТОВ

Доброго дня, так ви маєте на це право, якщо буде довіреність від директора. До кожного договору треба буде додавати завірену копію такої довіреності. Також у довіреності вы маєте право зазначити максимальну суму укладання договору.

Доброго дня! Так, згідно діючого законодавства укладати комерційні договори може будь яка особа, на яку керівник товариства виписав довіреність (просту письмову завірену підписом керівника і печаткою (за наявності)), яка оформлена належним чином.

Цивільний кодекс України:

1) Стаття 244. Представництво за довіреністю

1. Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

2. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи.

3. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

2) Стаття 238. Правочини, які може вчиняти представник

1. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

2. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.

3. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

3) Стаття 245. Форма довіреності

1. Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

2. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

3. Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.

Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.

Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.

Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.

Довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.

4. Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

5. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством.

4) Стаття 246. Довіреність юридичної особи

1. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Вітаю. Повноваження сторін

«У Єдиному реєстрі юридичних офіс, фізичних осіб підприємців та громадських формувань зазначається інформація про осіб, які можуть діяти від імені юридичної особи без довіреності. – Це можуть бути керівник та інша особа, указана в реєстрі (підписант). Якщо договір підписує від імені контрагента особа, яка не є керівником або яку не зазначено в реєстрі, то її повноваження на підписання договору має бути підтверджено довіреністю від керівника. Також повноваження керівника можуть бути обмежені певною сумою чи типом договорів, які він може укладати без згоди загальних зборів учасників товариства. Таке обмеження також має бути зазначено в реєстрі. Варто попросити на вивчення і статут контрагента. У разі якщо договір підписала неуповноважена особа, то ви ризикуєте, що такий договір може бути визнаний недійсний».

У справі №911/1634/19 суд визнав недійсним договір поставки на суму 2 млн. грн., укладений директором ТОВ, адже згідно із статутом товариства, на укладення угод, сума яких перевищує 100 тис. грн., директор повинен попередньо отримати письмову згоду загальних зборів учасників товариства. І те, що інша сторона не знала про таку вимогу статуту, не вплинуло на рішення суду.

Вітаю. Представництво за довіреністю (добровільне представництво)

Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (частина перша статті 244 Цивільного кодексу України).

Довіреність адресована третім особам і засвідчує повноваження представника перед третіми особами. Довіреність може бути видана на ім'я однієї особи або декількох осіб. Як особа, яку представляють, може виступати одна або декілька осіб.

Зміст довіреності визначається межами правоздатності особи, яку представляють. Довіреність юридичній особі може бути видана тільки на укладення правочинів, що не суперечать її статутові (положенню) або загальному положенню про організацію даного виду. Довіреність пред'являється третій особі самим представником або направляється особою, яку представляють, безпосередньо третій особі. В останньому випадку довіреність направляється третій особі без надання представнику і в її змісті може бути вказано конкретну третю особу, з якою представник має вчинити правочин.

Договорами, на яких ґрунтується представництво, виступають договори, предмет яких полягає у вчиненні представником правочину від імені та в інтересах довірителя - сторони договору (договори доручення, про спільну діяльність, агентська угода, в яких має міститися вказівка на обов'язок довірителя видати довіреність представнику). Правочини, передбачені договором, вчинені представником без довіреності, виданої довірителем, мають визнаватися вчиненими неуповноваженою особою. В довіреності, поряд із загальними вимогами щодо її змісту, має міститися посилання на договір, на якому ґрунтується така довіреність.

Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Таке представництво виникає, наприклад, внаслідок видання виконавчим або компетентним органом юридичної особи акта (наказу, розпорядження) про призначення працівника на посаду, пов'язану зі здійсненням представницьких функцій, зокрема з укладення угод.

Види довіреності (за обсягом повноважень)

• Разова - довіреність, що уповноважує представника на вчинення одного чітко визначеного правочину або юридичної дії (наприклад, Медіа:Довіреність (разова).docx)
• Спеціальна - довіреність, що уповноважує представника на вчинення необмеженої кількості однорідних правочинів чи однорідних юридичних дій (наприклад, Медіа:Довіреність_(спеціальна).docx).
• Загальна (генеральна) - довіреність, що уповноважує представника на вчинення широкого кола різних правочинів чи інших юридичних дій (наприклад, довіреність на відчуження всього нерухомого майна, що належить особі, яка видала довіреність; Медіа:Довіреність_(генеральна).docx).

Форма довіреності

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Зверніть увагу! Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164" посвідчення довіреностей здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне імʼя, по батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.

Особа, яка має право посвідчувати довіреністьУмови посвідчення довіреностіНотаріусДля правочинів, відносно яких законом вимагається обов'язкове нотаріальне посвідчення та довіреність, що видається в порядку передоручення.Начальник госпіталю, санаторія, іншого військово-лікувального закладу його заступник з медичної частини, старший або черговий лікарДовіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у відповідному закладіКомандир (начальник) військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу

• Довіреність військовослужбовця, члена його сім'ї;
• довіреність працівника, члена його сім'ї

Начальник установи виконання покарань чи слідчого ізолятораДовіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчого ізолятораУповноважена посадова особа органу місцевого самоврядуванняДовіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.Посадова особа органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомогиДовіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правничу допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомогиПосадова особа організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживанняДовіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо)Строк довіреності

Строк довіреності встановлюється у довіреності (якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії).

Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною (стаття 247 Цивільного кодексу України)

Скасування довіреності

Особа, яка видала довіреність (за винятком безвідкличної довіреності) може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення, про що повинна негайно повідомити представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася (стаття 249 Цивільного кодексу України).

Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю

Представник має право відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, про що зобов'язаний негайно повідомити особу, яку він представляє.

Представник не може відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам (стаття 250 Цивільного кодексу України).

Підстави припинення представництва

1. Зміна закону, яким встановлено представництво за законом.
2. Скасування адміністративного акту, на підставі якого виникло представництво.
3. Припинення договору, на підставі якого виникло представництво.
4. Припинення представництва за довіреністю:

• закінчення строку довіреності;
• скасування довіреності особою, яка її видала;
• відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
• припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
• припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
• смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
• смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Вітаю!

Право підпису без доручення від імені юридичної особи має тільки директор. Будь-які інші особи можуть підписувати договори тільки у разі, якщо це право надане ним статутом або дорученням директора.

У господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на 1) законі 2) довіреності 3)установчих документах.

Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами.

Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Припис абзацу першого частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України зобов’язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень.

Доброго дня!

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦКУ правочин, що здійснюється юридичною особою, підписується особами, уповноваженими на це його статутними документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Директор має право підписувати договори в силу закону.

за довіреністю директора ТОВ це можуть робити окремі працівники в межах визначених довіреністю

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, Наталія!

Якщо менеджери компанії не зазначені У Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, як особи, що мають право діяти від імені ТОВ без довіренності, то тоді необхідно і можливо відповідно до чинного законодавства, аби керівник ТОВ, якщо це передбачено статутом підприємства, зробив довіренність на менеджерів компанії про надання їм повноважень укладати договори купівлі-продажу товарів.

Відповідно до статті 238 ЦКУ:

• "Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
• Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.
• Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом".

Згідно зі статтею 244 ЦКУ:

• .Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
• Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи.
• Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі".

Стаття 207 згаданного кодексу зазначає:

• Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
• Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
• Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
• Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

З повагою, адвокат Айвазян.

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 1000. Договір доручення

1. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

2. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.";

"Стаття 237. Поняття та підстави представництва

1. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє...

2. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

3. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства...

Стаття 242. Представництво за законом...

3. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.

Стаття 243. Комерційне представництво

1. Комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності...

3. Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю.

Стаття 244. Представництво за довіреністю

1. Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

2. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи.

3. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.".

---

Доброго дня, пані Наталю! По-перше, крім представника ТОВ за законом (за Статутом ТОВ), яким є керівник ТОВ, право на укладення договору від імені ТОВ може бути надано не тільки керівній посадовій особі ТОВ, не тільки іншому працівнику ТОВ, але й громадянину, який не є працівником ТОВ. По-друге, документом про відносини між представником ТОВ та ТОВ є договір доручення, а документом про відносини між представником ТОВ та третіми особами - довіреність, видана ТОВ його представнику.

Доброго вечора, Наталія.

Якщо сторонами договору є суб’єкти господарювання, то це має бути договір поставки (ч. 3 ст. 265 Господарського кодексу України).

Якщо ж товар реалізується негосподарюючим суб’єктам, то має укладатись договір купівлі-продажу, відповідно до ч. 6 ст. 265 ГКУ.

Діючим законодавством визначено, хто є суб'єктами господарювання.

Це – юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку, а також державні, комунальні і інші підприємства та підприємці (ч. 2 ст. 55 ГКУ).

Так, коли вони набувають договір у оптових постачальників, то укладають договори поставки, а коли реалізують в подальшому фізичним особам (кінцевому споживачу), то укладається вже договір купівлі-продажу.

Зважаючи на те, що Господарським кодексом прямо передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих ГКУ, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу, то при укладанні договору поставки використовуються положення законодавства про купівлю-продаж. Отже, договір поставки є різновидом договору поставки з урахуванням певних особливостей.

До інших основних відмінностей договору поставки від договору купівлі-продажу можна віднести наступні:

- Відносини між сторонами мають, як правило, тривалий характер, мінімум один рік. Навіть якщо сторони в договорі поставки не визначили строк його дії, то він буде вважатися укладеним на один рік (ч. 1 ст. 267 ГКУ);

- Поставка може здійснюватися партіями, у такому випадку строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо);

- Дати укладання договору та власне постачання по ньому товару не збігаються;

- Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами можуть визначатись у специфікаціях;

- Розмір відповідальності покупця у вигляді пені в договорах поставки обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», та й цей розмір можливо зменшити на підставі ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора;

- Оплата за товар в договорі поставки може відбуватись не одразу з переданням товару покупцю, а по мірі його реалізації третім особам, про що сторони мають узгодити в договорі;

- На відносини поставки не розповсюджуються норми Закону України «Про захист прав споживачів»;

- При поставці навіть на внутрішньому ринку можуть застосовуватись правила Інкотермс;

- Оскільки договір поставки, як ми вже з’ясували, є господарським договором, то сторони при його укладенні зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору, на відміну від договору купівлі-продажу, де достатньо погодити лише предмет та ціну. Якщо не досягти згоди по істотним умовам договору, то є ризик визнання договору неукладеним.

Важливо, що умови про предмет у договорі поставки мають визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості (ч. 4 ст. 180 ГКУ).

Звертаю увагу на необхідність дуже ретельно прописувати умови в договорі по порядку оплати та поставки, і бути дуже уважними при виконанні договорів поставки, бо кожна помилка може обернутися дуже відчутними матеріальними втратами.

Якщо в договорі поставки не встановити строк та порядок оплати, то перед тим, як звертатись до суду з вимогами про стягнення заборгованості, треба бути направити до покупця вимогу про сплату вартості поставленого товару, дочекатись закінчення строку, який буде встановлений у вимозі, і тільки потім вже можна буде звертатись до суду з позовом про стягнення не сплачених за товар коштів.

Або якщо в договорі встановити передплату, то вже для покупця можуть настати негативні наслідки, коли товар оплачений, але не поставлений і повернути сплачені кошти часто нелегко, навіть вигравши справу в суді. В такому випадку необхідно перед внесенням попередньої оплати ретельно перевіряти потенційного контрагента, але це вже тема для окремої статті. В будь-якому випадку, при умовах оплати товару в порядку попередньої оплати, необхідно передбачити і строки повернення передплати у випадку порушення строків поставки, і штрафні санкції, і сплату процентів у підвищеному, порівняно зі ст. 625 ЦКУ, розмірі.

Всього доброго.