Лишение прав на ребенка

Здравствуйте, Ирина!

Лишить отца родительских прав именно в контексте "позбавлення прав" достаточно сложно... для этого нужны гипер-веские основания... Если ВЫ просто с отцом не хотите, чтоб он числился отцом ребёнка есть другие варианты.

Возможно Вы имеете в виду процедуру оспаривания отцовства... Когда отец ребенка подает в суд на Вас и утверждает, что он не является биологическим отцом ребенка, о чем ему не было известно в момент признания ребенка своим... ВЫ как Ответчик признаете иск и суд без экспертизы ДНК удовлетворяет иск. На основании решения суда - запись об отце из актовой записи о рождении ребёнка исключается ЗАГСом, а ребёнку выдается новое свидетельство о рождении без упоминания отца...

Приходилось проделывать такие процедуры. Но правда с введением военного положения и мобилизационными вопросами судьи стали весьма подозрительны и в каждом деле видят схему по уходу от мобилизации... Потому гарантии 100 % нет. Хотя есть наработки и позитивные решения в таких делах как до 2022 года, так и после.

Теперь немного объясню о лишении родительских прав и оспаривании отцовства.

Позбавити батьківських прав можливо лише у судовому порядку, іншого порядку не передбачено.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони:

1. не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування (без поважної причини);
2. ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
3. жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо);
4. є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);
5. вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю), примушують її до жебракування та бродяжництва;
6. засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Підстави для позбавлення батьківських прав відсутні при вчиненні кримінального правопорушення батьками з необережності (наприклад, випадкове заподіяння шкоди здоров'ю дитини у ході гри, при домашніх роботах і тощо).

Не може бути позбавлена батьківських прав особа, яка не виконує своїх батьківських обов'язків внаслідок душевної хвороби, недоумства, тривалого відрядження, утворення перешкод з боку іншого з батьків, з яким проживає дитина відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав".

Відповідно частини другої статті 164 Сімейного кодексу України не можуть бути позбавлені батьківських прав особи до досягнення повноліття з підстав коли вони ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або здобуття нею освіти, є хронічними алкоголіками або наркоманами, чи вдаються до будь яких видів експлуатації дитини.

ОСПОРЮВАННЯ БАТЬКІВСТВА

Оспорювання батьківства – це невизнання особою реєстрації себе як батька дитини. Особа, яка записана батьком дитини згідно з положеннями Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини (частина перша статті 122 Сімейного кодексу України).

Оспорити своє батьківство в судовому порядку має право особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124 і 126 Сімейного кодексу України. А саме чоловік має право оспорити своє батьківство:

1. якщо дитина народжена у шлюбі;
2. якщо на момент народження дитини батьки в шлюбі не перебували, але при реєстрації народження батько визнав своє батьківство;
3. якщо дитина народилася до спливу десяти місяців з моменту розірвання шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу його матері з іншою особою.

Не має права оспорювати своє батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є батьком цієї дитини, а також особа, яка дала згоду на використання допоміжних репродуктивних технологій.

Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (частини перша та друга статті 136 Сімейного кодексу України).

Як роз’яснено в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою записаною батьком і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

С момента принятия судом решения об исключении данных об отце из актовой записи о рождении ребенка - такое лицо перестает быть отцом, не имеет обязанности платить алименты на ребенка, в отличии от лица, лишенного родительских прав, который такую обязанность по уплате алиментов не теряет... Кроме того, истец в дальнейшем не может оспорить данный факт... Конечно есть очень запутанные схемы, чтоб отмотать всё назад, но как правило это нереально.

Так, что если я правильно понял - это именно Ваш вариант.

Надеюсь, моя информация поможет Вам в решении Вашего вопроса.

С уважением, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня, Ірина!

Зробити так, як Ви пропонуєте, не вийде. Для того, щоби оскаржити батьківство, треба проводити тест ДНК та робити багато інших кроків, аби довести, що чоловік дійсно не є батьком дитини. Я думаю, що, скорше за все, з цього нічого не вийде.

Справа в тім, що якщо дитина, народилася під час шлюбу, то по замовчуванню вона вважається дитиною своїх батьків. Відмовитись від батьківства заявним порядком згідно українського законодавства не можна.

В даному випадку є один варіант вирішення Вашого питання - позбавлення батьківських прав. Але на цьому шляху у Вас обов'язково виникнуть певні труднощі. Розлянемо причини і порядок позбавлення батьківських прав з точки зору закону.

Законодавством чітко встановлений порядок позбавлення батьківських прав, - в Україні такий процес відбувається тільки в судовому порядку.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України (далі – СК України) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Для того, щоб звернутися до суду необхідно завчасно підготувати ряд всіх можливих доказів, які необхідно додати одразу до позовної заяви: довідки, зокрема, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, характеристики, інформація щодо вчинення насильства над дитиною (звернення до поліції), психологічні висновки, довідки про лікування із наркоцентру, акти обстеження умов проживання, аудіо-, фото-, відеофайли, копії судових рішень, які вже є щодо батьків чи дитини тощо. За подання позову необхідно сплатити судовий збір.

Наступний етап – звернення до суду: складення позову із детальним зазначенням ситуації, фактів, обставин, з наведенням конкретних підстав для позбавлення батьківських прав, посиланням на відповідні докази.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).

Зазначу, що добровільно відмовитися від дитини неможливо. Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини – застосовується процедура оспорювання батьківства.

Позов подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Відповідно до ч. 4, ч. 5, ч. 6 статті 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, про позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з таким висновком, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Як вбачається з судової практики, найбільш поширена підстава позбавлення батьківських прав - це ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зважаючи на це, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

При розгляді справ про позбавлення батьківських прав трапляються випадки, коли батько подає до суду заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення батьківських прав.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав. Але суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

Суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла (ст. 17 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

При цьому, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини: при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні. Суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, у якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, у яке може поселитися, або постановити рішення про примусовий поділ житла чи його примусовий обмін.

Дитина за бажанням другого з батьків може бути передана йому. Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування. Дитина, яка була передана родичам, мачусі, вітчиму, органові опіки та піклування, зберігає право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала, і може у будь-який час повернутися до нього.

Статтею 168 СК України передбачено право матері, батька, позбавлених батьківських прав, на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.

Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом або якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Під час розгляду такого позову суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. Суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.

Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

ТОЙ АЛГОРИТМ ДІЙ, ЯКИЙ ВИ ПРОПОНУЄТЕ, НЕМОЖЛИВИЙ.

БАТЬКИ, ЗГІДНО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ, НЕ МОЖУТЬ ВІДМОВИТИСЯ ВІД ДІТЕЙ.

Сімейним кодексом України, зокрема ст. 136, передбачено можливість оспорити батьківство. Особа, яка записана батьком дитини, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

У разі доведення відсутності кровного споріднення між дитиною та особою, яка записана батьком, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Якщо дитину хоче усиновити інший чоловік, то батько може написати заяву про надання згоди на усиновлення його дитини. Згідно з вимогами ст. 217 Сімейного кодексу України, ця згода має бути нотаріально засвідчена.

Є ще один варіант позбавлення батьківських прав. Якщо матір звернеться до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, то:

• батько може визнати позов у суді,
• суд може прийняти рішення про позбавлення батьківських прав, але тут враховується багато обставин.

Перелік підстав позбавлення батьківських прав визначений у ст. 164 Сімейного кодексу України.

Особу, яку позбавили батьківських прав, не звільняється від сплати аліментів на дитину.

Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони:

1. не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування (без поважної причини);
2. ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
3. жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо);
4. є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);
5. вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю), примушують її до жебракування та бродяжництва;
6. засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Доброго дня!

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти. Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від їх виконання має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.

Щоб позбавити чоловіка батьківських прав Вам потрібно звернутись до суду з позовною заявою.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначте, що батько ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшому житті, не цікавиться станом здоров`я дитини, не виконує покладених законом на батьків обов`язків. Всі питання щодо виховання дочки вирішуються самостійно Вами без участі та підтримки з боку чоловіка.

Додатково чоловік може подати до суду заяву про згоду на позбавлення батьківських прав. Якби у чоловіка була заборгованість по аліментам - це покращило шанси на отримання позитивного рішення.

Крім того, потрібно буде отримати висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету міської ради про доцільність позбавлення чоловіка батьківських прав по відношенню до дитини.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Всього доброго!

Ирина, в дополнение к моему первому ответу... Как говорил мой бывший шеф - "Спокойно! Мы тысячу раз так делали!"

Одни юристы говорят: "да нет, это невозможно", а другие это делают ))) И потом после успеха таких судебных процессов, коллегии адвокатов в нескольких областных центрах Украины, которые на спор утверждали, что это невозможно - возвращают тебе ящик коньяка "Martell", т.к. проиграли спор, будучи уверенными в своих, увы, но устаревших познаниях материального и процессуального права, а также правоприменительной практики нового Верховного Суда )))

Очень жаль, что наша отечественная адвокатура по-прежнему в большом долгу и адвокатская монополька этого не исправила, а усугубила как говорится ситуацию с качеством правовой помощи. Именно потому видимо Верховная Рада планировала отменить монополию, но случилась война и как говорится не до того. Опять-таки власти намного выгоднее в личных целях управлять якобы "самоуправляемой профессиональной организацией" "надёжно управляемых посредственностей".

Но, как говорила героиня Лии Ахеджаковой в одном старом фильме Эльдара Рязанова - "В принципе нет ничего невозможно... для человека с интеллектом" )))

Но можете довериться "опытным адвокатам" с советским юридическим образованием, которые говорят Вам, что это невозможно...

Такие вопросы уже возникали и на этом сайте... Потому позволю себе процитировать себя же на украинском языке.

"1000 раз вирішував подібні справи в суді без будь-яких тестів ДНК і навіть без участі сторін у справі. Письмової переписки з судом - досить.

Але коли, вибачте, після 2018 року кожна "мавпа" з адвокатським, а то й без - намагається повторити чужий позитивний досвід виключення записів про батьківство дитини без ДНК-тестів та експертиз, який був протоптаний аж до Верховного Суду професіоналами, то відбуваються подібні ситуації."

Ось приклади адекватної роботи юристів, які роблять свою справу, а не беруть гроші за довгі процеси з ДНК-тестами, "ведмедями та циганськими піснями":

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 лютого 2020 року

https://reyestr.court.gov.ua/Review/87853489

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 вересня 2021 року

https://reyestr.court.gov.ua/Review/101816767

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2021 року

https://reyestr.court.gov.ua/Review/100080726

Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 03 серпня 2023 року

https://reyestr.court.gov.ua/Review/112741356

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 травня 2023 року

https://reyestr.court.gov.ua/Review/112653292

Тепер по мат.частині справи:

По-перше, раніше вважалося, що процесуальний закон допускає призначення судової експертизи виключно за заявою осіб, які беруть участь у справі, і не дає суду права призначати експертизу з власної ініціативи. ПРОТЕ, нова редакція процесуального закону (не продумана місцями) і Верховний Суд - поламали цю практику і наразі вважається, що суд МОЖЕ призначати експертизу з питання, що потребує спеціальних знань - за власною ініціативою.

По-друге. При вирішенні питання виключення запису - треба спілкуватись з судом ПИСЬМОВО, а не ходити по засіданням, наражаючись своїм виглядом і реакціями на зайві питання судді, які часто непогані психологи і читають нещирість намірів на раз.

Наразі, якщо у Вас досі є консенсус з чоловіком щодо виключення запису про нього як про батька із актового запису про народження дитини треба:

1) Подати позивачу заяву про залишення позовної заяви без розгляду (відкликати позов).

2) Після набрання законної сили Ухвалою суду про закриття провадженн у 1-й справі - Повторно звернутись до суду із позовом і зробити ВСЕ ПРАВИЛЬНО. А саме - адекватна позовна заява з "правдивою легендою" і проханням розглядати справу без участі позивача. Відзив на позовну заяву, в якому визнати позовні вимоги і підтвердити необхідні факти. В суд ходити не слід обом сторонам аби не наражатись на ініціативних суддів.

3) Наступного разу звертатись до професіоналів, які мають і можуть позитивні судові рішення у конкретних питаннях в своїй практиці, а не тих, які намагаються тренуватись на практиці чужій, ще й ломаючи відпрацьовані ефективні та красиві правничі схеми!"

___ Люди в этом эпизоде обратились к адвокату, который только краем уха слышал о подобных "юридических формулах" и потому "заварил кашу" и вынудил судью назначить экспертизу по своей инициативе, бросив дело на пол пути. И такое бывает... Именно потому обращаться надо к "авторам юридических формул" и их "официальным лицензионным пользователям", а не к "контрафактным пользователям нелицензионных копий" и прочим Кулибиным )))

Хорошего Вам дня!

С уважением, юрист Ярослав Турчин