Раскрытие моих конфиденциальных данных без моего согласия и отказ от скрытия их.

Доброго дня, Анастасія!

Пропоную Вам звернутися до кіберполіції.

До кіберполіції слід звертатись у таких випадках:

• щоб повідомити інформацію про суіцидальні групи в інтернеті;
• якщо у вас є інформація про ресурси чи осіб, що поширюють порнографію, порушують авторські чи суміжні права в інтернеті;
• якщо ви маєте дані про торгівлю наркотиками чи зброєю, або інші види забороненої в мережі інтернет діяльності;
• щоб повідомити про матеріали, які закликають до сепаратизму чи тероризму;
• для надання інформації щодо спроб незаконного зняття коштів з рахунків; викрадення даних платіжних карток чи інших фінансових шахрайств, зокрема, про фінансові піраміди в інтернеті, про скімінг, кардерство тощо;
• щоб повідомити про віруси, ботнети чи інші види інтернет шахрайства.

Кіберзлочинність включає в себе різні види злочинів, що здійснюються за допомогою комп’ютера і в мережі Інтернет. Об’єктом кіберзлочинів є персональні дані, банківські рахунки, паролі та інша особиста інформація як фізичних осіб, так і бізнесу та державного сектору.

Департамент кіберполіції Національної поліції України є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який входить до структури кримінальної поліції Національної поліції та відповідно до законодавства України забезпечує реалізацію державної політики у сфері боротьби з кіберзлочинністю, організовує та здійснює відповідно до законодавства оперативно-розшукову діяльність.

Основні завдання Департаменту кіберполіції Національної поліції України:

1) Участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики щодо попередження та протидії кримінальним правопорушенням, механізм підготовки, вчинення або приховування яких передбачає використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.

2) Сприяння у порядку, передбаченому чинним законодавством, іншим підрозділам Національної поліції у попередженні, виявленні та припиненні кримінальніх правопорушень.

Для отримання on-line допомоги та надання даних для оперативного реагування на кібер інциденти перейдіть за наступною адресою https://ticket.cyberpolice.gov.ua. Інформацію буде опрацьовано у відповідності до Закону України "Про звернення громадян"

Телефони:

Для довідок за електронними зверненнями, відправленими через форму зворотнього зв'язку:

0800 50 51 70

Приймальня:+380 (44) 374 3713

Канцелярія Департаменту кіберполіції:+380 (44) 374 3751, +380 (44) 374 3799

Електронна пошта:

Для надання додаткової інформації за електронними зверненнями, відправленими через форму зворотного зв`язку:

callcenter@cyberpolice.gov.ua

З повагою, адвокат Айвазян.

Здравствуйте, Анастасия! Увы это очень сложно и дорого сделать для простых смертных граждан, т.к. шарашки типа Фейсбук, Телеграм, Вайбер и т.д. работают вне юрисдикции судов Украины... Нет, Вы конечно можете подать в суд в Украине и даже получить решение, но эти глобальные шарашки плевать хотели на решение суда Украины и его не выполнят, потому что финансовых инструментов заплатить их деньгами за невыполнение судебных решений у украинского правосудия нет.

Да собственно они и на суды США сейчас плевать хотели в большинстве случаев... Кем бы там ни был действующий на тот момент Президент США, но он таки был Президент США, что не помешало клеркам какой_то там торгующейся на бирже глобальной шарашки - выпилить из соцсетей лидера топ-1 страны мира. Если что это и есть "цифровая диктатура" и "цифровой концлагерь". С этим надо смириться и жить дальше... Иначе кроме лишних болячек от нервов - ничего не заработаешь от мыслей об этом.

В дальнейшем просто надо предпринимать меры безопасности в плане своих актуальных данных... В т.ч. не платить за услуги и сервисы (в т.ч. онлайн) со своего основного банковского счёта, где большие деньги лежат.

Если что... Главный офис Телеграм находится в Берлине. Несмотря на то, что штаб-квартира владельца Телеграм прописана в городе Буффало, штат Нью-Йорк (США).

При этом главный операционный центр Телеграм (сервера будем говорить по-простому) - в Дубае (Обьединенные Арабские Эмираты). Так что даже при желании найти концы и ответственного будет ооочень сложно.

Даже олигархи не запариваются с того, что их данные там есть где-то. Можете проверить. Это результат цифровизации государства, коррупции и барделя с защитой данных нашим доблестным государством соединенные с неспособностью транснационалов поддерживать порядок и законность в своей сфере ответственности перед потребителями.

Информация распространяется со скоростью света и потом ее уже не выпилишь из всех возможных источников. Такова жизнь в ХХI веке. Фильмы типа "Разрушитель" (1993) с Сильвестром Сталоне и Сандрой Булок в главных ролях, или "Джони Мнемоник" (1995) с Киану Ривзом, или Робокоп, или "Эквилибриум" (2002) - нам казались утопией или антиутопией..., но с каждым годом убеждаемся, что это один из вариантов будущего.

Извините, что не смог дать Вам юридически дельного совета... Увы, его по моему опыту просто нет сейчас. Цифровой прогресс и монополия неконтролируемых никем транснациональных корпораций пока не упорядочены даже в США, которые их и породили.

С уважением, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня!

Ці сервіси мають реєстраціі поза межами України.

Тому спори необхідно вирішувати у рамках міжнародного права ,країни реєстраціі.

Про припинення використання персональних даних можна звернутися до кіберполіції - це максимум для захисту прав в Україні.

Для довідок за електронними зверненнями, відправленими через форму зворотнього зв'язку:

0800 50 51 70

Приймальня:+380 (44) 374 3713

Канцелярія Департаменту кіберполіції:+380 (44) 374 3751, +380 (44) 374 3799

Електронна пошта:

Для надання додаткової інформації за електронними зверненнями, відправленими через форму зворотного зв`язку:

callcenter@cyberpolice.gov.ua

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня.

Поняття "персональні дані"

Персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

До відома: роз'яснення Міністерства юстиції України від 21 грудня 2011 року "Деякі питання практичного застосування Закону України "Про захист персональних даних"Суб'єкти відносин, пов'язаних із персональними даними

Згідно з положеннями статті 8 Закон України "Про захист персональних даних" суб'єктом персональних даних є фізична особа, персональні дані якої обробляються і яка має право:

1. знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;
2. отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані;
3. на доступ до своїх персональних даних;
4. отримувати не пізніш як за 30 календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних;
5. пред'являти вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних;
6. пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;
7. на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;
8. звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого або до суду;
9. застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних;
10. вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних під час надання згоди;
11. відкликати згоду на обробку персональних даних;
12. знати механізм автоматичної обробки персональних даних;
13. на захист від автоматизованого рішення, яке має для нього правові наслідки.

Володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.

Розпорядником персональних даних, володільцем яких є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, крім цих органів, може бути лише підприємство державної або комунальної форми власності, що належить до сфери управління цього органу.

Володілець персональних даних може доручити обробку персональних даних розпоряднику персональних даних відповідно до договору, укладеного в письмовій формі.Розпорядник персональних даних може обробляти персональні дані лише з метою і в обсязі, визначених у договорі.Третьою особою є будь-яка особа, за винятком суб'єкта персональних даних, володільця чи розпорядника персональних даних та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, якій володільцем чи розпорядником персональних даних здійснюється передача персональних даних.

Об'єкти захисту

Відповідно до статті 5 Закон України "Про захист персональних даних" об’єктами захисту є персональні дані.

Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою.

Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Персональні дані, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оформленій за формою, визначеною відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України "Про запобігання корупції".

Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Законом може бути заборонено віднесення інших відомостей, що є персональними даними, до інформації з обмеженим доступом.

Обробка персональних даних

Обрoбка персональних даних здійснюється відкрито і прозоро із застосуванням засобів та у спoсіб, що відповідають визначеним цілям такої обробки.

Обробка персональних даних здійснюється за згодою суб'єкта персональних даних (роз'яснення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 08 січня 2014 року "Роз'яснення до Типового порядку обробки персональних даних"), тобто за добровільним волевиявленням фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловленим у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Персональні дані обробляються у формі, що допускає ідентифікацію фізичної особи, якої вони стосуються, не довше, ніж це необхідно для законних цілей, у яких вони збиралися або надалі оброблялися.

Обробка даних про фізичну особу без її згоди або без згоди уповноваженої нею особи не допускається, крім випадків, визначених Законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення. У такому випадку обробляти персональні дані без згоди суб'єкта персональних даних можна до часу, кoли отримання згoди стане можливим.

Підстави для обробки персональних даних:

1. згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних;
2. дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;
3. укладення та виконання правочину, сторонoю якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних;
4. захист життєво важливих інтересів суб'єкта персональних даних;
5. необхідність виконання обов'язку володільця персональних даних, який передбачений законом;
6. необхідність захисту законних інтересів володільців персональних даних, третіх осіб, крім випадків, коли суб'єкт персональних даних вимагає припинити обробку його персональних даних та потреби захисту персональних даних переважають такий інтерес (стаття 11 Закону України "Про захист персональних даних").

Які дії можуть вчинятися під час обробки персональних даних?

I. Збирання: суб'єкт персональних даних повідомляється про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, свої права, мету збору персональних даних та осіб, яким передаються його персональні дані:

1. в момент збору персональних даних, якщо персональні дані збираються у суб'єкта персональних даних;
2. в інших випадках протягом 30 робочих днів з дня збору персональних даних.

II. Накопичення персональних даних - дії щодо поєднання та систематизації відомостей про фізичну особу чи групу фізичних осіб або внесення цих даних до бази персональних даних.III. Зберігання персональних даних - дії щодо забезпечення їх цілісності та відповідного режиму доступу до них.IV. Поширення персональних даних - дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані.

Підстави для видалення або знищення персональних даних

Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі:

1. закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом;
2. припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом;
3. видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого;
4. набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних (стаття 15 Закону України "Про захист персональних даних").

Персональні дані, зібрані з порушенням вимог Закону, підлягають видаленню або знищенню у встановленому законодавством порядку.

Персональні дані, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом, видаляються або знищуються відповідно до вимог закону.

Порядок доступу до персональних даних

Порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб’єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат.

Доступ до персональних даних третій особі не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання вимог Закону або неспроможна їх забезпечити.

Суб'єкт відносин, пов'язаних з персональними даними, подає запит відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" щодо доступу до персональних даних володільцю персональних даних.

Строк вивчення запиту на предмет його задоволення не може перевищувати 10 робочих днів з дня його надходження.Протягом цього строку володілець персональних даних доводить до відома особи, яка подає запит, що запит буде задоволено або відповідні персональні дані не підлягають наданню, із зазначенням підстави, визначеної у відповідному нормативно-правовому акті.Запит задовольняється протягом 30 календарних днів з дня його надходження, якщо інше не передбачено законом.

Суб'єкт персональних даних має право на одержання будь-яких відомостей про себе у будь-якого суб'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними, за умови надання інформації, а саме: прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит (для фізичної особи - заявника), - крім випадків, установлених законом.

Відповідальність за порушення законодавства про захист персональних данихАдміністративна відповідальність

Громадяни, посадові особи, громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності притягуються до адміністративної відповідальності (стаття 18839 Кодексу України про адміністративні правопорушення) за вчинення таких правопорушень:

1. неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб’єкта персональних даних про його права у зв'язку із включенням його персональних даних до бази персональних даних, мету збору цих даних та осіб, яким ці дані передаються;
2. неповідомлення або несвоєчасне повідомлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних про зміну відомостей, що подаються для державної реєстрації бази персональних даних;
3. ухилення від державної реєстрації бази персональних даних;
4. недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних у базі персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них;
5. невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних щодо усунення порушень законодавства про захист персональних даних.

У разі наявності складу адміністративного провопорушення треба звертатися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а саме до спеціально уповноваженого органу державної влади з питань захисту персональних даних.Кримінальна відповідальність

За порушення недоторканості приватного життя, а саме за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації винна особа притягується до кримінальної відповідальності (стаття 182 Кримінального кодексу України).