Как получить опеку над детьми?

ВІтаю Встановлення опіки та піклування - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів (стаття 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (далі - Закон).

Опіка і піклування є особливою формою державної турботи про малолітніх (до 14 років) та неповнолітніх дітей (з 14 до 18 років), що встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених статтею 60 Цивільного кодексу України.

Органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад (частина перша статті 11 Закону).

Опіка (піклування) установлюється за місцем проживання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

Рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування.

Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:

• померли,
• невідомі,
• визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.

Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків , а саме:

1. судом позбавлені батьківських прав або ухвалено рішення про відібрання дитини й передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;
2. визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному втримуванні в будинках-інтернатах);
3. понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за здійснення злочину, за станом здоров'я (інваліди І — II групи) і т.п.);
4. понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;
5. відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;
6. виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;
7. перебувають під слідством (підпункт 2.2. пункт 2 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88).

Переважне право серед кількох людей, які бажають стати опікунами або піклувальниками над дитиною, надається:

• родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання,
• особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виникнення підстав щодо встановлення опіки або піклування.

• не досягли 18 років,
• визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними,
• перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних і наркологічних установах,
• раніше були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) були припинені,
• позбавлені батьківських прав,
• інтереси яких суперечать інтересам осіб, які підлягають опіці або піклуванню,
• засуджені за здійснення тяжкого злочину

Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.

Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право:

• на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;
• на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;
• на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;
• на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.

1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

2. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

3. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

4. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

5. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються Цивільним кодексом України.

6. Підстави для виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір і порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України [1]

1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина";

Опіка припиняється у разі:

• передачі малолітньої особи батькам (усиповлювачам);
• досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.

Піклування припиняється у разі:

1. досягнення фізичною особою повноліття;
2. реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
3. надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.

Особа може бути звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклувальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

Вітаю.

Це так не працює, на жаль або на щастя. Дітей Ви маєте усиновлювати або принаймні забезпечувати їх утримання. А взагалі краще, аби це були Ваші рідні діти. Якщо розглядаєте варіант із виїздом, не раджу акцентувати свою увагу саме на цьому.

Успіхів. Всього доброго!

Доброго дня, Костянтине!

Буде це зробити доволі складно, оскільки треба буде на кордоні доводити факт утримання, і зараз з цим все складніше і складніше.

Такий варіант можливий, якщо:

батько дітей помер, безвісно відсутній чи позбавлений батьківських прав,

або Ви усиновили дітей.

З повагою, адвокт Айвазян.