Цікавить чи в чомусь я порушив закон та чи можуть мене притягнути за даним випадком

Доброго дня, у даному випадку ви нічого не порушили. Також ви були без зброї, тому це перевищення самооборони у будь якому випадку. Також, плюс до цього , ви були не один. Є свідків потерпілі. Тому перекрутити, що ви винні все врядчи вийде.

Єдине, що вам можуть питатися втілити це

Порушення недоторканості житла – це незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян (ст.162 Кримінального кодексу України). Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи ( ст. 2 ст 233 Кримінального процесуального кодексу України).

Але за це вас тюрму точно не посадять, в різниці від стрілявшого.

Ви не мали наміру вчиняти насильство. Тому така поведінка від вашого товариша не допустима. Рекомендую, найняти адвоката, та контролювати справу. Вимагати моральної та матеріальної компенсації.

• Насильство

Під насильством слід розуміти фізичне насильство, як небезпечне, так і безпечне, для життя і здоров'я потерпілого: умисне спричинення легкого тілесного ушкодження (ст. 125 КК), завдання побоїв (ст. 126 КК) тощо. Якщо потерпілому спричиняється умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 КК), умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК) або смерть (ст. 115 КК), то винний відповідає за сукупністю статей Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за посягання на здоров'я та життя і за порушення недоторканності житла.

Доброго дня, Михайло! Ну що одразу заплатив?! Ну не буває такого. Навіть якщо на низовому рівні заплатив. Всіх купити неможливо. Або дуже дорого. Не опускайте руки. Вас троє, а ця не дуже здорова людина судячи з розповіді - одна. Його свідчення проти Ваших трьох.

Тим більше немає доказів проникнення в оселю, взламу дверей або паркану.

Якщо справу заминають - треба писати скарги в Київ. У служби, які здійснюють внутнішній аудит та контроль прокурорів, правоохоронців. Вказувати, що поведінка правоохоронців вказує або на їх повну некомпетентність, або про підкуп. Нехай розбираються.

Я вбачаю у такій події щонайменше ч. 2 ст. 414 Кримінального кодексу України, тобто "Порушення правил поводження зі зброєю", що заподіяло тілесні ушкодження кільком особам" - карається позбавленням волі на строк від 2 до 10 років.

Хоча якщо ця людина, що у вас стріляла - неосудна внаслідок наявності психіатричного захворювання чи перебування на обліку у психіатра, то не певен, що йому щось зроблять.

Хоча виникає питання. На якій підставі така особа володіє зброєю та чому такий міткий стрілок досі не мобілізований в лави ЗСУ?!

У Вашому випадку нажаль ще багато в чому роль грає фаховість ваших адвокатів.

Не слід розраховувати, що держава захистить. Не захистить. Захист - це власна справа кожного.

З повагою, адвокат Наталія Пономаренко

Доброго дня, Михайле!

У мене таке питання. Гуляли з хлопцями, трішки випивали. В один момент рішили зайти до давнього знайомого, придбали пляшку коньяку та вирушили до нього додому. Підійшовши до помешкання зайшли до нього в двір. Почали шукати його він вийшов та відразу прострілив мені ногу але я ще міг стояти. Далі він знову вийшов йому ми почали говорити що ти будеш навіщо ти стріляєш але він не сказав ні слова зайшов назад до помешкання. Далі я хлопцям сказав що нога болить що він напевно мене підстрелив, знявши ботінок я побачив що з мене леться кров та хлопці почали мені надавати домедична допомогу. Та почали шукати знайомого який вистрілив щоб дав хотяб бинта щоб можна було перематати рану. Один з знайомих що зміною прийшов почав кричати та вимагати щоб дав чимось перематати ногу . Та в цей час вийшов знайомий до якого прийшли та почав по ним стріляти вони попадали але він ще по ним стріляв я під час його втік на вулицю та викликав поліцію та дочекався їх. Одному хлопцю ампутували ногу а другий на елізарова. Цього знайомого що стріляв не посадили. Мене цікавить чи мені щось загрожує за те що до нього зайшов щоб побачити. Ато поговорюють люди що він заплатив грошей щоб все перекинути на нас?

Не бачу жодної підстави, за якої Вас повинні притягнути до відповідальності!

Навпаки, бачу кримінальне правопорушення у Вашого знайомого, яке, можливо, якщо це була вогнепальна зброя, має всі ознаки статті 121 Кримінального кодексу України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження:

"1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого, -

карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років".

Можуть бути теоретично також ознаки статті 263 ККУ - незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

"1. Носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

2. Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу -

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років".

Отже, навпаки, у разі порушення порушення кримінальної справи Вас повинні визнати потерпівшим, а не підозрюваним.

Відповідно до статті 55 КПК України потерпілою від злочину є людина, якій злочином завдано фізичної, моральної шкоди або майнової шкоди. Якщо внаслідок злочину людина загинула, потерпілим може бути визнано близьких родичів або членів сім’ї. Як правило, одна людина, а іноді й кілька. Те саме стосується випадків, коли потерпілий прибуває в комі або в іншому стані, який не дозволяє подати заяву. У будь-якому разі, необхідно подати або заяву про злочин у якому вказати на свій статус потерпілого, або заяву про залучення як потерпілого, якщо провадження вже відкрито. На цій стадії важливо довести завдану шкоду. Якщо він не очевидний у разі неподання заяви, це може спричинити негативні наслідки як мінімум при стягненні матеріальних збитків, завданих злочином. Не кажучи вже про можливість активної участі вас та вашого адвоката. Існують також злочини, при скоєнні яких провадження відкривається лише за заявою потерпілого, так звані справи приватного характеру.

Про те, що вас визнали потерпілим у справі, свідчить видача письмової пам’яті про права та обов’язки. Для визнання потерпілим неповнолітнього до 18 років необхідно залучення його законного представника, тобто одного з батьків, опікуна або піклувальника. Саме за їх участю адвокат зобов’язаний укласти договір про правову допомогу. Зазначені особи мають права потерпілого.

Закон надає такі права потерпілому (стаття 56 КПК):

• мати представника адвоката (ст. 58 КПК)
• на відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди у порядку передбаченому законом
• на забезпечення безпеки щодо себе та близьких родичів або членів своєї сім’ї
• знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального злочину
• давати пояснення, показання або відмовитися їх давати
• надавати докази
• отримувати копії процесуальних документів
• оскаржити рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора
• бути повідомлено про обрання, зміну або скасування щодо підозрюваного обвинуваченого запобіжного заходу кримінального провадження та закінчення досудового розслідування

На стадії досудового розслідування, потерпілий має право брати участь у слідчих, розшукових та інших процесуальних діях, ставити питання ставити свої зауваження та заперечення, знайомитися з документами.

Після того, як кримінальне провадження буде передано до суду, потерпілий отримує право брати участь у судовому засіданні, підтримувати звинувачення в суді, якщо навіть прокурор відмовиться від підтримки державного звинувачення.

Що стосується хабаря про який Ви згадуєте у своєму питанні, то раджу Вам у разі наявності доказів негайно звертатись із заявою до ДБР. Дії слідчого в такому випадку мають ознаки сатті 369 ККУ - пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі:

"1. Пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища -

караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років із штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з конфіскацією майна або без такої.

3. Діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище, або вчинені за попередньою змовою групою осіб, -

караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

4. Діяння, передбачені частиною першою, другою або третьою цієї статті, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або вчинені організованою групою осіб чи її учасником, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої."

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас!

Мене цікавить чи мені щось загрожує за те що до нього зайшов щоб побачити. Ато поговорюють люди що він заплатив грошей щоб все перекинути на нас?

Ви були не один, а тому Ваші покази вже явно можуть переважати його свідчення. Допустим, що Вам можуть (теоретично) інкримінувати порушення недоторканності житла. Санкція статті передбачає наступне:

Стаття 162. Порушення недоторканності житла

1. Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, -

караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Втім, вчинені ним злочини явно переважають Ваш за суспільною небезпекою та наслідками. Не думаю, що тут можливо якимось чином шось перекрутити. Винайміть собі адвоката, який контролюватиме хід справи.

Також багато чого залежить від першочергових дій поліцейських та від протоколу огляду місця події. Це робота адвоката, а тому раджу заключити з ним договір.

До цього моменту можете відмовитися давати будь-які свідчення.

Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Успіхів. З повагою.

Вітаю!

У ваших діях немає складу злочину, тому кримінальна відповідальність Вам 100% не загрожує. Відповідно до ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. У даному випадку Ви взагалі є потерпілим, так як Вам внаслідок порання Вам було завдано моральної/фізичної шкоди. Тому раджу подати до поліції відповідну заяву, можете скористатися безоплатною правовою допомогою (https://legalaid.gov.ua/kontakty/).

КПК України не встановлює вимог щодо форми та змісту заяви про залучення до провадження як потерпілого. Тому така заява оформляється виходячи із загальних вимог, які передбачені статтею 5 Закону України «Про звернення громадян» щодо складення звернень (заяв). Тобто заява має містити дані про потерпілого (фізичну чи юридичну особу), кримінальне провадження, до якого вона має бути залучена, зазначення і обґрунтування підстав для набуття статусу потерпілого, чітко висловлене клопотання про залучення її до кримінального провадження як потерпілого, а також повинна бути підписаною заявником (заявниками).

У справі про незакінчений злочин особа визнається потерпілим за умови фактичного заподіяння їй моральної, фізичної або майнової шкоди (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 02 липня 2004 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів").

Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою (частина сьома статті 55 КПК України) .

Згода має бути оформлена в письмовому вигляді і містити ті ж фактичні дані, що і заява про залучення особи до провадження як потерпілого. Строк отримання згоди на визнання особи потерпілою законом не встановлений, тому вона мас бути отримана протягом розумного строку.

Права і обов’язки потерпілого виникають у особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (частина друга статті 55 КПК України).

Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Указана пам'ятка повинна містити перелік прав і обов'язків потерпілого, передбачених статтями 56 та 57 КПК України, а також про засоби їх забезпечення (шляхом здійснення судового контролю та прокурорського нагляду). На прохання потерпілого права і обов'язки викладені у пам'ятці, мають бути йому роз'яснені особою, яка її вручила. Крім того, при проведенні окремих процесуальних дій, в яких бере участь потерпілий, йому повідомляються і роз'яснюються його права і обов'язки як учасника відповідної процесуальної дії.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 3 КПК України потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених КПК України, є стороною кримінального провадження з боку обвинувачення.

1. на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;
2. отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
3. подавати докази на підтвердження своєї заяви;
4. брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;
5. отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.

1. бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені КПК України;
2. знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;
3. подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;
4. заявляти відводи та клопотання;
5. за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім’ї, майна та житла;
6. давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;
7. оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України;
8. мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;
9. давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;
10. на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;
11. знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому КПК України, у тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 209 КПК України, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження;
12. застосовувати з додержанням вимог КПК України технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);
13. одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених КПК України;
14. користуватися іншими правами, передбаченими КПК України.

1. бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;
2. брати участь у судовому провадженні;
3. брати участь у безпосередній перевірці доказів;
4. підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення;
5. висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
6. знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
7. оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому КПК України.

На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та КПК України випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.

Потерпілий під час кримінального провадження має право до початку судового розгляду подати цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (частина друга статті 128 КПК України).

Потерпілий зобов’язаний:

1. прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
2. не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
3. не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю (стаття 57 КПК України).

Потерпілий викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою не пізніше ніж за три дні до дня, коли він зобов'язаний прибути за викликом (стаття 135 КПК).

Якщо потерпілий, який був у встановленому порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:

• від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;
• від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду (стаття 139 КПК).

Незаконне розголошення потерпілим відомостей, які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом. Так, розголошення потерпілим відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист, може вважатися адміністративним правопорушенням, або, за наявності кваліфікуючих ознак - кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 381 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вимог статті 58 КПК України потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.

Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.

Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:

1. документами, передбаченими статтею 50 КПК України, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
2. копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
3. довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.

Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.

Всього найкращого!

Михайло!

Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду (тобто на стадії досудового слідства або під час підготовчого судового засідання) пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред’явлений їхніми законними представниками.

Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства.

Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред’являти той же позов у кримінальному провадженні.

Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Витрати на поховання:

У випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобов'язані відшкодувати витрати на поховання (в тому числі на ритуальні послуги і обряди) тій особі, яка понесла ці витрати. Тому вимоги про стягнення витрат на поховання можуть пред'являтись як особами, що мають право на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, так і сторонніми до потерпілого громадянами і організаціями, що фактично понесли ці витрати (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди").

При цьому, як зазначено в статті 1201 Цивільного кодексу України, допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Важливо! Витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож у цій місцевості (пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди").

Потрібно звернути увагу й на те, що у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, та відшкодування витрат на поховання вина потерпілого не враховується.

Всього найкращого!