Про освіту
Розділ X
Стаття 81

Стаття 81 . Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки

1. Правові засади державно-приватного партнерства у сфері освіти і науки визначені Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про державно-приватне партнерство", цим Законом, іншими законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки здійснюється на основі договорів між органами державної влади та приватними партнерами, які укладаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

3. Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки може передбачати:

спільне фінансування закладів освіти, а також юридичних і фізичних осіб, які провадять освітню діяльність;

утворення та/або спільне фінансування і розвиток баз практичної підготовки;

утворення та/або спільне фінансування і експлуатацію інноваційних підприємств (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо) на базі існуючих закладів освіти;

розроблення і розвиток сучасних технологій освіти, навчання;

професійно-практичну підготовку;

запровадження спільних програм фінансування підготовки фахівців тощо;

здійснення заходів щодо соціального захисту та поліпшення житлових умов працівників системи освіти та здобувачів освіти.

4. Фінансування державно-приватного партнерства у сфері освіти може здійснюватися за рахунок:

фінансових ресурсів приватного партнера;

фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку;

коштів державного та місцевих бюджетів;

інших джерел, не заборонених законодавством.

5. Державно-приватне партнерство щодо об’єктів державної та комунальної власності здійснюється без зміни цільового призначення та форми власності цих об’єктів.

6. Передача в управління приватним партнерам в оренду, в концесію, в оперативне управління тощо рухомого та/або нерухомого державного та/або комунального майна, у тому числі земельних ділянок, забороняється.

Рухоме та/або нерухоме державне та/або комунальне майно, у тому числі земельні ділянки, передані приватному партнерові в управління, не може бути предметом застави, стягнення, джерелом погашення боргу, і щодо такого майна не можуть вчинятися будь-які дії, наслідком яких може бути припинення державної чи комунальної власності на відповідні об’єкти.

Популярные вопросы пользователей

Структура Про освіту

Розділ I

Стаття 1

Стаття 2

Стаття 3

Стаття 4

Стаття 5

Стаття 6

Стаття 7

Стаття 8

Стаття 9

Розділ II

Стаття 10

Стаття 11

Стаття 12

Стаття 13

Стаття 14

Стаття 15

Стаття 16

Стаття 17

Стаття 18

Стаття 19

Стаття 20

Стаття 21

Розділ III

Стаття 22

Стаття 23

Стаття 24

Стаття 25

Стаття 26

Стаття 27

Стаття 28

Стаття 29

Стаття 30

Стаття 31

Розділ IV

Стаття 32

Стаття 33

Стаття 34

Стаття 35

Стаття 36

Стаття 37

Стаття 38

Стаття 39

Стаття 40

Розділ V

Стаття 41

Стаття 42

Стаття 43

Стаття 44

Стаття 45

Стаття 46

Стаття 47

Стаття 48

Стаття 49

Стаття 50

Стаття 51

Розділ VI

Стаття 52

Стаття 53

Стаття 54

Стаття 55

Стаття 56

Стаття 57

Розділ VII

Стаття 58

Стаття 59

Стаття 60

Стаття 61

Розділ VIII

Стаття 62

Стаття 63

Стаття 64

Стаття 65

Стаття 66

Стаття 67

Стаття 68

Стаття 69

Стаття 70

Стаття 71

Стаття 72

Стаття 73

Розділ IX

Стаття 74

Стаття 75

Стаття 76

Стаття 77

Розділ X

Стаття 78

Стаття 79

Стаття 80

Стаття 81

Розділ XI

Стаття 82

Стаття 83

Стаття 84

Розділ XII

Стаття 9

Стаття 10

Стаття 11

Стаття 15

Стаття 32

Стаття 33

Стаття 40

Стаття 14

Стаття 21

Стаття 23