Отримання групи інвалідності по діагнозу двобічний коксартроз 4 стадії

Доброго дня, Наталія!

Для отримання направлення на МСЕК перш за все Вам необхідно пройти ЛКК (лікарсько-консультативно комісію). Направлення на останню видає сімейний лікар. Саме ЛКК приймає рішення чи відповідає Ваше захворювання крітеріям згідно яких Ви можете бути направлені на МСЕК.

Відповідно до підпункту 3.4. Наказу МОЗ №561 від 14.11.2011 року "Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності" https://ips.ligazakon.net/document/RE20033?an=128

МСЕК може визнати особу інвалідом ІІ групи у разі стану після ендопротезування двох суглобів (кульшових, колінних) у різних поєднаннях. Отже, скорше за все, для отримання ІІ групи інвалідності потрібно буде спочатку зробити ендопротезування, хоча можливо, що і без ендопротезування Вам нададуть відповідну групу, оскільки захворювання знаходиться вже в дуже тяжкій стадії.

Також існує Постанова КМУ №10 від 21.01.2015 року "Про затвердження переліку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду". В ній перелічені хвороби, які можуть бути підставою для визначення інвалідності ІІІ групи. Перелік зазначених хвороб до міри повторює вищенаведений список. Ознайомитись з ним можна за посиланням:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/10-2015-п#Text

Ви повинні розуміти, що список хвороб, які зазначені у Наказі МОЗ та Постанові КМУ не вичерпується тими, що наведені в них. Це можуть бути й інші захворювання або сукупність захворювань.

Крім того, велике значення має визначення Вашої здатності до самообслуговування, а також рівень працездатності.

В розділі ІІ наведеної вище Інструкції врегульовано класифікацію основних видів порушення функцій, основних критеріїв життєдіяльності та ступенів їх вираженості, які передбачають наступні фактори:

"2.1. До основних видів порушення функцій організму людини, які визначаються медико-соціальною експертизою, належать:

порушення психічних функцій (сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, мови, емоцій, волі);

порушення сенсорних функцій (зору, слуху, нюху, дотику, больової, температурної та інших видів чутливості);

порушення статодинамічних функцій (голови, тулуба, кінцівок, рухливих функцій, статики, координації руху);

порушення функції кровообігу, дихання, травлення, виділення, обміну речовин та енергії, внутрішньої секреції, імунітету тощо;

мовні порушення (не обумовлені психічними розладами), порушення голосоутворення, форми мови - порушення усної (ринолалія, дизартрія, заїкання, алалія, афазія) та письмової (дисграфія, дислексія), вербальної та невербальної мови;

порушення, які викликають спотворення (деформація обличчя, голови, тулуба, кінцівок, які призводять до зовнішнього спотворення, аномальні дефекти травного, сечовидільного, дихального трактів, порушення розмірів тулуба).

2.2. Критерії життєдіяльності людини: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.

Здатність до пересування - можливість ефективно пересуватися у своєму оточенні (ходити, бігати, долати перепони, користуватися особистим та громадським транспортом).

Параметри оцінки - характер ходьби, темп пересування, відстань, яку долає хворий, здатність самостійно користуватись транспортом, потреба у допомозі інших осіб при пересуванні.

Здатність до самообслуговування - можливість ефективно виконувати соціально-побутові функції і задовольняти потреби без допомоги інших осіб.

Параметри оцінки - інтервал часу, через який виникає потреба в допомозі: епізодична допомога (рідше одного разу на місяць), регулярна (декілька разів на місяць), постійна допомога (декілька разів на тиждень - регульована або декілька разів на день - нерегульована допомога).

Здатність до орієнтації - можливість самостійно орієнтуватися у просторі та часі, мати уяву про навколишні предмети. Основними системами орієнтації є зір та слух (за умови нормального стану психічної діяльності та мови).

Параметри оцінки - можливість розрізняти зорові образи людей та предметів на відстані, що збільшується, і в різних умовах (наявність або відсутність перешкод, знайомство з обстановкою), розрізняти звуки та усну мову (слухова орієнтація) за відсутності або наявності перешкод і ступеня компенсації порушення слухового сприйняття усної мови іншими способами (письмо, невербальні форми); необхідність використання технічних засобів для орієнтації та допомоги інших осіб у різних видах повсякденної діяльності (у побуті, навчанні, на виробництві).

Здатність до спілкування (комунікативна здатність) - можливість установлювати контакти з іншими людьми та підтримувати суспільні взаємозв'язки (порушення спілкування, пов'язані з розладом психічної діяльності, тут не розглядаються).

Основним засобом комунікації є усна мова, допоміжним - читання, письмо, невербальна мова (жестова, знакова).

Параметри оцінки - характеристика кола осіб, з якими можлива підтримка контактів, а також потреба у допомозі інших осіб у процесі навчання та трудової діяльності.

Здатність контролювати свою поведінку - можливість поводитись відповідно до морально-етичних і правових норм суспільного середовища.

Параметри оцінки - здатність усвідомлювати себе і дотримуватися установлених суспільних норм, ідентифікувати людей та об'єкти і розуміти стосунки між ними, правильно сприймати, інтерпретувати і адекватно реагувати на традиційну і незвичну ситуації, дотримуватися особистої безпеки, особистої охайності.

Здатність до навчання - можливість сприймати, засвоювати та накопичувати знання, формувати навики і уміння (побутові, культурні, професійні та інші) у цілеспрямованому процесі навчання. Можливість професійного навчання - здатність до оволодіння теоретичними знаннями і практичними навичками та умінням конкретної професії.

Параметри оцінки - можливість навчатися у звичайних або спеціально створених умовах (спеціальний навчальний заклад або група, навчання в домашніх умовах тощо); обсяг програми, строки і режим навчання; можливість освоєння професій різного кваліфікаційного рівня або тільки окремих видів робіт; необхідність використання спеціальних засобів із залученням допомоги інших (крім викладача) осіб.

Здатність до трудової діяльності - сукупність фізичних та духовних можливостей людини, яка визначається станом здоров'я, що дозволяє їй займатися різного виду трудовою діяльністю. Професійна працездатність - здатність людини якісно виконувати роботу, що передбачена конкретною професією, яка дозволяє реалізувати трудову зайнятість у певній сфері виробництва відповідно до вимог змісту і обсягу виробничого навантаження, встановленого режиму роботи та умов виробничого середовища.

Параметри оцінки - збереження або втрата професійної здатності, можливість трудової діяльності за іншою професією, яка за кваліфікацією дорівнює попередній, оцінка допустимого обсягу роботи у своїй професії і посаді, можливість трудової зайнятості в звичайних або спеціально створених умовах.

Порушення професійної працездатності - найчастіша причина соціальної недостатності, яка може виникати первинно, коли інші категорії життєдіяльності не порушені, або вторинно на основі обмеження життєдіяльності. Здатність до праці за конкретною професією у інвалідів з обмеженням інших критеріїв життєдіяльності може бути збережена повністю або частково чи відновлена засобами професійної реабілітації, після чого інваліди можуть працювати у звичайних або спеціально створених умовах з повною чи неповною тривалістю робочого часу.

Висновок про нездатність до трудової діяльності готується лише у разі згоди інваліда (крім випадків, коли інваліда визнано недієздатним).

Ступінь обмеження життєдіяльності - величина відхилення від норми діяльності людини. Ступінь обмеження життєдіяльності характеризується одним або поєднанням декількох зазначених найважливіших його критеріїв. Виділяють три ступені обмеження життєдіяльності: помірно виражене, виражене, значне.

Помірно виражене обмеження життєдіяльності зумовлено порушеннями функції органів і систем організму, що призводять до помірного обмеження можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності.

Виражене обмеження життєдіяльності обумовлюється порушенням функцій органів та систем організму, що полягає у вираженому порушенні можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності.

Значне обмеження життєдіяльності виникає внаслідок значних порушень функцій органів чи систем організму, що призводить до неможливості або значного порушення здатності чи можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності, та супроводжується необхідністю в сторонньому догляді (сторонній допомозі)".

Насамкінець скажу, що рішення МСЕК можна оскаржити.

У разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я.

Рішення МСЕК може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, з вашим захворюванням ви маєте право на другу групу інвалідності, звертайтесь до сімейного лікаря за направленням на МСЕК.

• культе бедра при умеренном нарушении двигательных или статических функций второй нижней конечности (деформирующий арт-роз тазобедренного сустава I—II ст., неправильно сросшийся перелом бедренной кости с искривлением оси, укорочением конечности на 2—3 см, фиброзный анкилоз колен сустава, умеренная контрактура голеностопного сустава, нарушение функции сустава II ст.), культях обеих голеней, анкилозе тазобедренного сустава с умеренным нарушением функции второго тазобедренного сустава, нарушении функции сустава II—III ст., двустороннем коксартрозе;

Більш детально ознайомтесь за посиланням

https://www.enableme.com.ua/ru/article/vse-o-vtoro...

Вітаю Вас!

Потрібно аналізувати Ваші медичні документи у співпраці з лікарями. Без медичних знань доволі складно дати предметну консультацію з цього питання. Загалом, на погляд не медичного працівника, право на групу у Вас є, але от на яку - питання.

З повагою!

Доброго дня!

В Інструкції про встановлення груп інвалідності діагноз Двобічний коксартроз IV стадії не передбачений взагалі.

Тобто, група інвалідності при такому діагнозі визначається виходячи з основних видів порушення функцій, основних критеріїв життєдіяльності та ступенів їх вираженості.

В першу чергу Вам необхідно звернутися до лікуючого (або сімейного) лікаря із заявою про направлення на МСЕК.

Спочатку лікар направить Вас на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) для медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень та визначення клініко-функціонального діагнозу.

За висновком ЛКК лікуючим лікарем закладу охорони здоров’я за місцем проживання чи лікування хворого, заповнюється форма № 088/о “Направлення на медико-соціально-експертну комісію" та підписується головою і членами лікарсько-консультаційної комісії і надсилається в медико-соціально-експертну комісію (МСЕК).

При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

За наявності заперечень представників Пенсійного фонду України комісія направляє особу, що звернулася для встановлення інвалідності, на додаткове медичне обстеження, яке проводиться без урахування висновку попередньої лікарсько-консультативної комісії. Остаточне рішення приймається комісією за результатами додаткового медичного обстеження, обсяги якого визначаються комісією з урахуванням характеру та важкості захворювання.

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.

За результатами огляду комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю довідку та індивідуальну програму реабілітації.

Критерії встановлення II групи інвалідності

Підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

Критеріями встановлення II групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи:

• обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
• обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
• обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома;
• обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб;
• обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб;
• обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
• обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.

До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

Терміни проходження МСЕК

Протягом п’яти днів особа з інвалідністю має здати потрібні аналізи і пройти всіх профільних лікарів, які зроблять висновки про її хворобу. Кожен з лікарів ставить свій запис у медичній картці пацієнта, а також у формі 088/о

Коли всі члени ЛКК погодять результати обстеження і підпишуть форму 088/о — людину направляють на медико-соціальну експертизу. Комісія має прийняти рішення протягом п’ятьох робочих днів з дня надходження документів від ЛКК.

Проте, як показує практика, термін отримання рішення МСЕК перевищує 2 тижні.

МСЕК може відмовити у зміні групи інвалідності за таких причин:

• Недообстеження, недостатнє обґрунтування хвороби.
• Відсутність уточнювальних лікарських записів, без яких неможливо визначити ступінь інвалідності.
• Недостатність діагнозів та симптомів тощо.

Якщо ви не згодні з висновками комісії, то маєте подати про це письмову заяву до МСЕК або відділу охорони здоров’я. Це потрібно зробити протягом одного місяця після отримання результатів огляду. Цю заяву і всі супровідні документи потрібно надіслати до міської чи районної МСЕК, яка проводитиме повторний огляд людини. Повторне рішення комісії вже можна буде оскаржувати в МОЗ.

Рішення комісії може бути оскаржене в суді. Для цього позивач подає адміністративний позов до суду в шестимісячний термін з моменту прийняття рішення МСЕК. Відповідачем у цій справі буде відповідна МСЕК. За вибором позивача такі справи вирішуються або за зареєстрованим місцем проживання цієї особи, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю успіхів та вдалого дня!