Поточний ремонт приміщення гаража

Доброго дня, Віта!

Перш за все в таких випадках треба пам’ятати, що ст. 31 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) забороняє вимагати від громадянина виконання роботи, не обумовленої його трудовим договором. Цей самий принцип діє у випадках використання зарплатних коштів у разі, якщо працівник виконує при тому обов'язки, які не передбачені штатним розкладом.

Тому, якщо йдеться про розширення кола обов’язків працівника (в даному випадку КП) порівняно з його посадовою (робочою) інструкцією, для того є всього два шляхи:

• або отримати згоду працівника,
• або використовувати порядок, установлений ч. 3 ст. 32 КЗпП.

Ідеться про зміну істотних умов праці у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці (за наявності підстав). Про таку зміну ви зобов’язані повідомити працівника не пізніше, ніж за два місяці.

Причому в цьому випадку неважливо, стосується ця зміна всіх працівників підприємства чи пов’язана з покладанням додаткових обов’язків тільки за одним конкретним робочим місцем (посадою).

Тобто, якщо всі працівники КП виконували свої нові обов'язки за власної згоди, то, по великому рахунку, порушень трудового законодавства в даному випадку не було, оскільки керівник КП формалізував згадані трудові стосунки у вигляді Наказу.

Тож, з моєї точки зору, саме в цьому випадку було б неправильно розглядати такі дії розпорядника коштів, тобто директора КП, як нецільове використання бюджету підприємства.

Важко сказати, що саме відбулося у випадку побудови пристройки до гаражу під авто. Тут треба більш детально вивчати ситуацію і документи. Хоча, на перший погляд, я не схильний бачити в даному випадку серьозних порушень бюджетного законодавства.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, за нецільове використання бюджетних коштів відповідні посадові особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України, а розпорядникам бюджетних коштів зменшуються бюджетні асигнування на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням. Скоріш за все буде штраф від 17 000, тисяч до 35000.

Доброго дня!

Згідно статті 119 Бюджетного кодексу України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають:

• бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);
• напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій);
• бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

За своєю суттю, нецільове використання бюджетних коштів є випадком, коли замовник спрямовує виділені йому кошти на закупівлю, яка не передбачена у планах місцевої громади, або яка є — «зайвою».

Розподіл бюджетних коштів здійснюється головним розпорядником відповідно до поданих одержувачем обґрунтувань потреби в коштах і планів використання бюджетних коштів. Бюджетні кошти перераховуються у межах відповідних бюджетних призначень, установлених рішенням сільської ради

Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів забезпечує головний розпорядник коштів місцевого бюджету.

Використання коштів з іншою метою, яка не відповідає рішенню сільської ради, є нецільовим використанням бюджетних коштів, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Комунальне підприємство, яке отримує фінансову підтримку з місцевого бюджету за результатами своєї діяльності, подає головному розпоряднику коштів місцевого бюджету фінансові звіти.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» керівник комунального некомерційного підприємства несе персональну відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності.

Згідно статті 117 Бюджетного кодексу України

1. За порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу:

1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства. Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів;

2) зупинення операцій з бюджетними коштами - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1-3, 10, 11, 14-29, 32-36, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 120 цього Кодексу;

3) призупинення бюджетних асигнувань - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 20, 22-29, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу.

Призупинення бюджетних асигнувань передбачає припинення повноважень на взяття бюджетного зобов'язання на відповідну суму на строк від одного до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) у порядку, встановленому Міністерством фінансів України;

4) зменшення бюджетних асигнувань - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктом 24 (стосовно розпорядників бюджетних коштів), пунктом 29 та пунктом 38 частини першої статті 116 цього Кодексу.

Зменшення бюджетних асигнувань передбачає позбавлення повноважень на взяття бюджетного зобов'язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) та у разі необхідності з подальшим внесенням змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів) частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

6) зупинення дії рішення про місцевий бюджет - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 7 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 122 цього Кодексу;

7) безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 28 частини першої статті 116 цього Кодексу.

Безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів передбачає стягнення органами Казначейства України коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету, в тому числі і за рахунок зменшення обсягу трансфертів (базової дотації) місцевим бюджетам на відповідну суму, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

8) інші заходи впливу, які можуть бути визначені законом про Державний бюджет України, - застосовуються за порушення бюджетного законодавства згідно із таким законом.

Згідно частини п'ятої статті 164-12 Кодексу про адміністративні правопорушення

Здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які відповідно до Бюджетного кодексу України мають проводитися з іншого бюджету; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік; нецільове використання бюджетних коштів; видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону; здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від сімдесяти до вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1190-1360 грн).

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю успіхів та вдалого дня!