Задайте питання юристу

835 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

06 березня 2024, питання №103261 250₴

Розголошення ВІЛ статусу

мені погрожують розкрити мій позитивний ВІЛ статус, це не працівник медичного закладу а людина котрій довіряв. Але через конфлікт вона стала мене шантажувати та погрожувати фактом розголошення мого ВІЛ статусу

Відповіді юристів (6)

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня, це є шантаж. Ви можете звернутися до поліції з відповідною заявою. А якщо відомості будуть розголошені , то ви маєте право звернутися до суду з позовом про захист честі та гідності.

    Більш детально за посиланням

    https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B...

    Богун Сергій Павлович
    25.2%

    Доброго дня.

    Жахлива ситуація.

    Ви можете подати заяву про шантаж до поліції. Це може допомогти зупинити шантажиста та притягнути його до відповідальності.

    Зверніться до організації з підтримки людей, які живуть з ВІЛ: Ці організації можуть надати вам емоційну підтримку та інформацію про те, як захистити свої права. Ви можете знайти організацію, яка вам допоможе, за допомогою https://ips.ligazakon.net/document/view/moz16279 або https://pw.org.ua/.

    Зберіть всі докази шантажу, такі як текстові повідомлення, електронні листи або записи телефонних розмов. Ці докази можуть допомогти вам у суді.

    Ось кілька додаткових ресурсів, які можуть вам допомогти:

    https://helpme.com.ua/pro-nas/pro-proekt/: 0800-501-401

    https://www.phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/vilsnid/kerivni-dokumenti-z-vilsnidu: https://moz.gov.ua/zdorovja-a-ja/vilsnid

    https://www.unicef.org/ukraine/%D1%82%D0%B5%D0%BC%...: https://www.unicef.org/ukraine/%D1%82%D0%B5%D0%BC%...

    Ви маєте право на захист своїх прав. Зверніться за допомогою, щоб зупинити шантажиста та захистити себе.

    Айвазян Юрий Климентьевич

    Доброго дня, Вікторе!

    Відомості про результа­ти тестування, наявність чи відсутність ВІЛ-інфекції в особи, яка пройшла тестування, є конфіденційними та становлять лікарську таємницю. Передача таких відомостей дозволяється тільки особі, якої вони стосуються, а у випадках, передбачених законами України, батькам, а також законним представникам цієї особи, іншим медичним працівникам та закладам охорони здоров'я, та іншим третім особам - лише за рішенням суду.

    Конфіденційна інформація є підвидом інформації про особу і не вичерпується персональними даними. В Законах прямо визначено, що є конфіденційною інформацією про особу. Це, зокрема:

    Стаття 32 Конституції України зазначає наступне:

    "Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

    Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

    Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

    Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації".

    Відповідно до статті 182 ККУ:

    Порушення недоторканності приватного життя.

    1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -

    караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

    2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -

    караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

    Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

    Публічне, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки, повідомлення особою інформації про вчинення кримінального або іншого правопорушення, здійснене з дотриманням вимог закону, не є діями, передбаченими цією статтею, і не тягне за собою кримінальну відповідальність".

    Отже, Ви можете повідомити особу, яка Вас шантажує, що у разі розголошення конфіденційної інформації про стан Вашого здоров'я, Ви будете вимушені звернутись до поліції із заявою про кримінальне правопорушення відповідно до статті 182 ККУ.

    Якщо особа все ж таки надасть розголосу дані про Ваш стан здоров'я, то у такому випадку Вам однозначно потрібно звернутись до поліції та притягнути особу до відповідальності.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Кирда Вячеслав Володимирович
    25.2%

    Вітаю Вас!

    мені погрожують розкрити мій позитивний ВІЛ статус, це не працівник медичного закладу а людина котрій довіряв. Але через конфлікт вона стала мене шантажувати та погрожувати фактом розголошення мого ВІЛ статусу

    По максимуму фіксуйте такі погрози, оскільки якщо це дійсно станеться, Ви зможете притягнути людину до відповідальності та стягнути чималу суму коштів в якості моральної шкоди. Як тільки матимете достатаню доказову базу, звертайтеся до правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо Вас кримінального правопорушення.

    КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88)

    Стаття 214. Початок досудового розслідування

    1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

    2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.

    3. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:

    1) відібрано пояснення;

    2) проведено медичне освідування;

    3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;

    4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

    У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно, відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань за першої можливості.

    За незаконне розголошення лікарської таємниці передбачена кримінальна відповідальність за ст.145 КК України, а за розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби – кримінальна відповідальність за ст.132 КК України.

    Згідно законодавства, пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, про факт звернення за медичною допомогою, про діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта ст.39-1 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» №2801-XII від 19.11.1992 р.

    Крім того, згідно змісту ст.286 ЦК України, фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні; фізична особа зобов’язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків або з інших джерел.

    Отже, обов’язком лікаря є необхідність дотримання лікарської таємниці, предметом якої є відомості про стан здоров’я пацієнта, про його хвороби і діагноз, огляд і результати, методи лікування, про інтимну і сімейну сторони життя, інші відомості, отримані при медичному обстеженні. Розповсюдження таких відомостей можливе лише за умови отримання згоди пацієнта.

    Разом з тим, законодавчо встановлені випадки, що надають лікареві право розголошувати інформацію про пацієнта без його згоди чи згоди його законного представника, зокрема, у випадках визначених ЗУ «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» №1972-XII від 12.12.1991 р.

    Так, розкриття медичним працівником відомостей про позитивний ВІЛ-статус особи партнеру (партнерам) інфікованого (-ної) дозволяється, якщо людина, яка живе з ВІЛ, звернеться до медичного працівника з відповідним письмово підтвердженим проханням; людина, яка живе з ВІЛ, померла, втратила свідомість або існує ймовірність того, що вона не опритомніє та не відновить свою здатність надавати усвідомлену інформовану згоду (ч.5 ст.13).

    У інших випадках, передача медичним працівником зазначених вище відомостей можлива виключно за наявності усвідомленої інформованої згоди людини, яка живе з ВІЛ, на їх передачу, наданої в письмовому вигляді, і лише для цілей, пов’язаних з лікуванням хворіб, зумовлених ВІЛ, та у разі, якщо поінформованість лікаря щодо ВІЛ-статусу пацієнта має істотне значення для його лікування.

    Що стосується відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ст.132 КК України, то розголошення службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію, або медичним працівником відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та його результатів, що стали їм відомі у зв’язку з виконанням службових або професійних обов’язків, – карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

    ___

    Отже, облік, реєстрація ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД громадян та медичний нагляд за ними повинні здійснюватися з дотриманням принципів конфіденційності та поваги до особистих прав і свобод людини, визначених законами та міжнародними договорами України.

    Відомості про результати медичного огляду, наявність чи відсутність ВІЛ-інфекції в особи, яка пройшла медичний огляд, є конфіденційними та становлять лікарську таємницю.

    Передача таких відомостей дозволяється тільки особі, якої вони стосуються, а у випадках, передбачених законом, також законним представникам цієї особи, закладам охорони здоров’я, органам прокуратури, слідства, дізнання та суду. Порядок оформлення та збереження відповідної медичної документації встановлюється Міністерством охорони здоров’я України. Облік ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД осіб ведеться обласними (міськими) санітарно-епідеміологічними станціями і обласними (міськими) центрами профілактики СНІДу.

    Таким чином, розголошення відомостей означає, що особа, яка зобов’язана зберігати відповідну інформацію в таємниці, незаконно ознайомлює з нею сторонніх осіб або своєю поведінкою створює умови, які надають стороннім особам можливість ознайомитися з відповідними відомостями.

    Способи розголошення відомостей можуть бути різними, а на кваліфікацію вчиненого за ст.132 КК України злочину, ці способи не впливають: повідомлення у розмовах, надання сторонній особі документів, що містять відповідні відомості, або недбале зберігання чи втрата таких документів тощо.

    Слід додати, що розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби особою, не зазначеною в диспозиції ст.132 КК України (службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію, або медичним працівником) – суддею, працівником правоохоронного органу тощо, за наявності підстав тягне відповідальність за незаконне розголошення лікарської таємниці (ст.145 КК України) або за вчинення злочину у сфері службової діяльності.

    Підслідність досудове розслідування кримінальних правопорушень за ст.132 КК України належить до органів Національної поліції.

    Якщо ви вважаєте, що відносно вас було вчинено кримінальне правопорушення за ст.132 КК України, ви маєте звернутися з відповідною заявою до органів Національної поліції.

    Також, у відповідності до ст.15 ЗУ «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» №1972-XII від 12.12.1991 р., люди, які живуть з ВІЛ, мають також право на відшкодування шкоди, пов’язаної з обмеженням їхніх прав унаслідок розголошення чи розкриття інформації про їх позитивний ВІЛ-статус.

    https://www.helsinki.org.ua/articles/roz-yasnennya...

    З повагою!

    Дерій Владислав Олегович
    24.4%

    Доброго дня!

    Відповідно до ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

    Шантаж – це серйозне злочинне діяння, яке може мати серйозні наслідки для його учасників.

    Як правило, він здійснюється з метою отримати вигоду або впливати на іншу особу.

    Алгоритм дій:

    1. Записуйте розмови з погрозами на диктофон на телефоні. Ці записи можна буде використати як доказ. Також робіть скріншоти переписок у месенджерах та зберігайте всі електронні докази.

    2. Як показує практика, відповідальності за «погрозу розголошення» нема, а є лише «погроза вбивством». Але притягнути до відповідальності кривдника усе ж можна, якщо над Вами здійснюють психологічний тиск.3. Зверніться до правоохоронців. Ви може самостійно звернутись в поліцію та написати заяву про вчинення кримінального правопорушення, якщо у Вас вимагають кошти за мовчання.

    Згідно статті 189 ККУ вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

    Після того, як у Вас буде достатньо збережених доказів - повідомте, кривднику про кримінальну відповідальність за його дії.

    Також ознайомтесь з матеріалом за посиланням https://www.helsinki.org.ua/articles/liudyni-pohro...

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Пономаренко Наталія
    25.2%

    Доброго вечора, шановний Вікторе!

    Якщо не секрет - чого вимагає така особа?

    Можливо такі дії носять ознаки ч. 1 ст. 189 "Вимагання" Кримінального кодексу України, або у простонародді "Шантаж".

    Стаття 189 "Вимагання".

    1. Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), -

    караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

    2. Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

    карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

    3. Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, -

    карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна.

    4. Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, -

    карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

    Рекомендую Вам зафіксувати такі дії особи у формі відповдіних доказів (аудіозаписи, скріншоти переписок) та попередити особу, про те, що у разі вчинення таких дій - Ви будете вимушені ініціювати її кримінальне переслідування по закону і такій особі цілком реально може загрожувати реальний строк кримінального покарання або зіпсована біографія записом про судимість.

    З повагою,

    адвокат Наталія Пономаренко


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України