Хотят обмануть сыграв на моей невнимательности. Я - арендатор, и в договоре это четко прописано. Неужели я могу именоваться как-то иначе в договоре?

Доброго дня, шановний Владислав!

Бажано звісно проаналізувати увесь договір, але якщо в договорі Ваші реквізити чітко зазначені як "ОРЕНДАР" і Ви взяли землю в оренду у її ВЛАСНИКА або представника такого власника (за довіреністю, за статутом у разі з юридичною особою), то Ваша позиція 100 % правильна, адже зазначений пункт 8.12. стосується саме СУБОРЕНДАРЯ.

Крім того не вважаю, що такий пункт є техніічною помилкою і його виправлення можливе лише за взаємною згодою сторін договору.

Це є більшою мірою "правовою помилкою"

Основний масив проблем виникає саме щодо правових помилок у договорах, прикладами таких помилок є: неправильно виписані істотні умови договору, які не відповідають фактичній господарській операції, дефекти юридичних конструкцій, загальновживані вислови, які позбавлені практичного значення, взаємовиключні формулювання, двоякі формулювання, суперечність розділів чи статей між собою, наявність «мертвих норм» тощо.

В будь-якому разі тлумачення договору здійснює суд. Але на моє глибоке переконання включення у договір шаблонних, мертвих та інших норм - не має породжувати для Вас правових наслідків внаслідок необачності орендаря. Крім того, якщо на суді орендар підтвердить, що договір був його, то на мій погляд і наслідки таких помилок мають бути саме його тягарем, а не Вашим.

Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України свобода договору є загальною засадою цивільного законодавства.

Свобода договору закріплена у статтях 6 і 627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору є одним з основних принципів цивільного права, який дозволяє сторонам самостійно встановлювати умови своїх угод на основі взаємної згоди. Однак разом зі свободою договору постає необхідність захисту інтересів сторін у разі порушення зобов'язань. Відповідно, штрафні санкції є інструментом, який забезпечує виконання договірних зобов'язань та додає юридичної ваги угоді.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 26 червня 2019 року по справі № 126/3476/16-ц (справа щодо тлумачення умов договору оренди землі) зауважував, що потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів змісту. Аналогічний висновок міститься і в постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 126/3477/16-ц, від 19 грудня 2018 року у справі № 126/741/17-ц

https://reyestr.court.gov.ua/Review/82797809

Згідно частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зроблено висновок, що у «відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування:

(а) мети правочину,

(б) змісту попередніх переговорів,

(в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою),

(г) звичаїв ділового обороту;

(ґ) подальшої поведінки сторін;

(д) тексту типового договору;

(е) інших обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України».

Аналіз положень статті 213 ЦК України свідчить, що тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів змісту.

Тож звісно 100 % гарантії адекватності суду я не дам, але тлумачення договору таким чином, що це помилка і має розповсюджуватися на орендаря - це буде ганебне рішення.

В іншому, як і казала вище - треба аналізувати весь зміст договору. Якщо в інших пунктах також знайдуться норми щодо можливої суборенди, то це не може тлумачитись як помилка у поняттях на користь орендодавця.

З повагою,

адвокат Наталія Пономаренко

Доброго дня.

Якщо мова йде про договір оренди (Ви є саме Орендарем) - більш всього це є орфографічна помилка. І в разі звернення до суду - зазначену суму стягнуть в судовому порядку оскільки Ви погодились з умовами договору.

Якщо мова йде про договір суборенди, а Ви є орендарем - Вимоги до Вас безпідставні.

Вітаю Вас!

Дійсно, Ви все правильно зрозуміли, цей пункт стосується виключно правових наслідків дострокового розірвання договору за ініціативою СУБОРЕНДАРЯ, якщо він взагалі наявний. Аналогічні правові наслідки дострокового розірвання договору з ініціативи ОРЕНДАРЯ мають бути прописані окремим пунктом. Для цього треба вивчати всі положення договору, тільки там можливо зробити предметні висновки з Вашого питання.

З повагою!

Доброго дня, Владиславе!

Суборенда - це передача орендованої нерухомості (майна) в оренду третій особі.

За договором суборенди Орендар за згодою орендодавця передає на певний строк частину або все найняте ним приміщення у користування суборендарю.

При суборенді укладається дві угоди оренди:

1. Основний договір оренди з правом на суборенду (на перездачу)
2. Договір суборенди між попереднім та новим орендарем.

Учасники таких угод в договорах іменуються як:

• Власник – «Орендодавець» (фігурує в основній угоді)
• Орендар в основній угоді фігурує як - «Орендар», в угоді суборенди як – «Суборендодавець»
• «Суборендар» фігурує в договорі Суборенди.

Отже, якщо Ви Орендар приміщення і брали його в оренду в Орендодавця, то пункт, який стосується судоренди до Вас не відноситься.

Якщо ж Ви брали приміщення в оренду у Орендаря, то тоді все вірно й Ви повинні виплатити зазначені кошти.

Для більш конкретної відповіді бажано б було побачити договір.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Таке враження ніби цей пункт був скопійований з договору суборенди.

В договорі оренди повинні бути вказані назви сторін - ОРЕНДАР та ОРЕНДОДАВЕЦЬ, а

Пункт 8.12 застосовувався б у разі здачі майна в суборенду, де назви сторін СУБОРЕНДАР та ОРЕНДАР.

Для Вас як ОРЕНДАРЯ немає обов'язку сплачувати грошову компенсацію ОРЕНДОДАВЦЮ.

Якщо договором передбачена умова про дострокове розірвання оренди - відповідно Ви можете нею скористатися без здійснення грошової компенсації. Якщо орендарю щось не подобається - нехай звертається до суду. При цьому у нього низькі шанси на отримання позитивного рішення, адже якби у договорі було зазачено про необхідність сплати компенсації ОРЕНДАРЕМ Ви його б не укладали. Дуже схоже, що договір був укладений під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики.

Згідно статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»

1. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

2. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

3. Несправедливими є, зокрема, умови договору про:

5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором;

10) установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору;

14) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права визначати відповідність продукції умовам договору або надання йому виключного права щодо тлумачення договору.

Згідно статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів»

1. Нечесна підприємницька практика забороняється.

Нечесна підприємницька практика включає:

1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції;

2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

2. Підприємницька практика вважається такою, що вводить в оману, якщо вона спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації або ненадання інформації про права споживача, у тому числі право відмовитися від продукції (для відповідних видів товарів, робіт і послуг), право на заміну продукції або відшкодування збитків.

ОТЖЕ, Ви может заявити орендодавцю, що вказаний договір був укладений під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики, зокрема, Ви отримали не чітку, неправдиву інформацію стосовно договору, дії ОРЕНДОДАВЦЯ є забороненими та підпадають під дію ст. ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки Законом забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить в оману споживача.

З повагою, юрист Дерій В.О.!