Как вступить в право наследования земельного пая иностранцу после смерти родителей

Наследники, двое сыновей, давно живут в Молдове и являются гражданами этой страны.- для єтоо им нужно подать заявление нотариусу на принятие наследства до 6 мес а потом оформить и в течении 1 года продать после оформления

остальные наследники гр украины - та же самая процедура - только им не нужно в течении 1 года продавать

Спадкоємець-нерезидент оформляє довіреність в країні свого перебування на довірену особу (представника), яка знаходиться в Україні.

Для того, щоб довірена особа могла представляти інтереси спадкоємця, їй необхідно мати оригінал довіреності. В довіреності чітко прописуються всі повноваження та дії, які довірена особа може здійснювати від імені спадкоємця.

Якщо спадкоємець оформляє довіреність за межами України, то довіреність, посвідчена іноземним нотаріусом підлягає легалізації. Тільки за умови легалізації, така довіреність буде дійсна в Україні (особливості легалізації можна прочитати в іншій статті). Також, натомість іноземного нотаріуса, може виступати консул в посольстві України іноземної держави, але не в кожному посольстві консул наділених такими повноваженнями.

Складання заяви у нотаріуса щодо прийняття спадщини.

Обраний нотаріус в Україні вкаже, яку саме заяву і якого зразка він хоче від спадкоємця для відкриття спадщини. Вказану заяву повинен спадкоємець підписати особисто.

У разі, коли спадкоємець перебуває за межами України, таку заяву також необхідно завірити у іноземного нотаріуса. Це можна зробити разом з оформленням довіреності, так як процедура у іноземного нотаріуса буде однаковою для цих двох документів.

Подати цю заяву до нотаріуса в Україні може довірена особа.

Підготовка всіх наявних документів.

Хоча й заява є основним документом на першому етапі спадкування, все ж не варто недооцінювати важливість підготовки інших документів, які б засвідчили право спадкоємця на звернення до нотаріуса щодо спадку. Документи, які підтвердять родинні стосунки з померлим є обов’язковими для подачі нотаріусу. Чужа людина, яка не має родинних стосунків з спадкодавцем (за винятком, якщо вона вказана в заповіті чи є договір довічного утримання) не може подати заяви на прийняття спадщини до нотаріуса.

Перелік документів які є обов’язковими для подачі нотаріусу на першому етапі (може змінюватися залежно від конкретної ситуації):

- Копія паспорта спадкоємця.

Якщо спадкоємець самостійно з оригінал паспорта не приходить до нотаріуса, то довірена особа подає завірену нотаріально копію. Якщо це паспорт іноземної країни, то завірена нотаріально копія повинна містити також і переклад паспорта на українську мову.

- Довідку про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків РНОКПП (так званий ідентифікаційний код виданий податковою інспекцією).

Ідентифікаційний код є обов’язковим документом як для громадян України так і для іноземців. Виготовити ідентифікаційний код іноземцю потрібно заздалегідь. Довірена особа за наявності у неї оригіналу довіреності зможе це зробити в податкових органах будь якого обласного центру.

- Свідоцтво про смерть спадкодавця.

Якщо особа померла за межами України, свідоцтво про смерть видане уповноваженими органами іноземної держави підлягає легалізації. Переклад на українську мову свідоцтва можна вже зробити в Україні і уникнути повторної легалізації ще й перекладу.

- Заповіт (якщо спадкування відбувається за заповітом)

Заповіт є обов’язковим документом, який подається нотаріусу в оригіналі, і якщо заповіт написаний в іноземного нотаріуса, то звичайно ж підлягає легалізації та перекладу на українську мову.

- Документи, які підтверджують родинні стосунки (якщо спадкування відбувається за законом, тобто коли не має заповіту)

Підтвердять родинні стосунки з заповідачем: свідоцтво про народження (усиновлення), свідоцтво про шлюб тощо - все залежить від ступеня спорідненості.

Якщо спадкодавець знаходиться за межами України і не хоче передавати оригінали таких документів в Україну, то вийти з цього положення можна зробивши нотаріально завірені копії.

- Довіреність (якщо документи нотаріусу спадкоємець не в змозі надати самостійно, тому це робить довірена особа).

Подання документів та відкриття нотаріусом спадкової справи.

Виконання всіх вище перелічених дій завершується поданням самостійно спадкоємцем чи довіреною особою документів до нотаріуса. На основі поданих документів нотаріус відкриває спадкову справу та видає Витяг про реєстрацію спадкової справи.

Ще раз наголосимо!

Відкриття спадкової справи – це перший етап, який необхідно здійснити саме до спливу 6-ти місячного строку після смерті спадкодавця. Результат цього етапу - отримання Витягу про реєстрацію спадкової справи засвідчує. Усі наступні дії (подання документів на спадкове майно, його оформлення та отримання свідоцтва на спадщину) здійснюється після спливу 6-ти місячного терміну.

Другий етап - оформлення спадщини

Наступний етап зазвичай потребує більше часу, оскільки нотаріус повинен перевірити всі нюанси та право спадкодавця на то чи інше майно яке передається у власність спадкоємця. Якщо необхідних документів немає, то їх необхідно буде відновити. Також, нотаріус направляє запити до компетентних органів за для отримання підтвердження про права спадкодавця на певне майно, а це потребує час.

На цьому етапі необхідно подати нотаріусу всі наявні документи, які засвідчать право власності померлого на спадкове майно (в тому чи іншому випадку документи можуть значно відрізнятися):

1.Документ, що засвідчує зміну прізвища (якщо мав місце факт зміни у зв’язку із шлюбом чи інших обставин).

Для прикладу, якщо правовстановлюючі документи про право на майно видавались на дівоче прізвище померлої, а заповіт вона склала вже після зміни прізвища у зв’язку з одруженням.

2.Правовстановлюючі документи на все успадковане майно (оригінали).

Подаються саме оригінали (чи дублікати, якщо оригінал втрачений), оскільки нотаріус ставить відмітку на оригінал документа, і в такий спосіб зазначає зміну права власності на об'єкт, чи його частину (якщо є декілька співвласників).

До правовстановлюючих документів належать: свідоцтво про право власності, договір дарування, договір купівлі-продажу, договір міни, свідоцтво про придбання з публічних торгів тощо. У разі відсутності правовстановлюючих документів, попередньо необхідно здійснити пошук та відновлення документів на майно. Це може також зробити довірена особа на основі наявної довіреності від спадкоємця. Якщо майно раніше реєстрували в електронних реєстрах, то нотаріус може самостійно взяти інформацію про дане майно з реєстрів;

Об’єкти спадкування (тобто спадкове майно) оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Від сплати цього податку звільняються особи першого та другого ступеня спорідненості.

Варто зазначити, що навіть якщо спадкоємець підпадає під категорію осіб, що звільняються від сплати такого податку, але він є не резидентом, йому прийдеться сплатити суму у 18% від оціночної вартості майна.

Сплата податку на спадкове майно повинна відбутись до дня нотаріального оформлення об'єктів спадщини – видачі свідоцтва про право на спадщину, або ж в день видачі свідоцтв про право на спадщину, але не пізніше.

Іноземні громадяни ще додатково оплачують військовий збір, який становить 1,5% від оціночної вартості майна.

На ставку податку впливає не ступінь спорідненості з спадкодавцем, а податковий статус спадкоємця - резидент чи нерезидент.

Заключний момент – отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Оскільки нотаріуси можуть виступати Державним реєстратором, то підчас видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус також може самостійно здійснити реєстрацію права власності на спадкове майно у Реєстрі речових прав. Ця дія є остаточною в процедурі спадкування – спадкоємець стає повноправним власником майна.

Вы ступаете в наследство как и граждане Украины .открываете наследственное дело в нотариуса по месте нахождения пая и через 6 месяцев после смерти оформляете на себя .Дальше так как вы иностранцы в течении года вы обязаны продать эту землю и все.Всё подробно только личная консультация

Наследство оформляется по месту его расположения. Для этого надо подать заявление о принятии наследства, в вашем случае земельного пая, и через 6 месяцев оформить его.

Добрий день.

Слід розуміти, що спадкування майна здійснюється за правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання(нерухоме майно успадковується за правом країни, де це майно знаходиться), якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. У разі, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося, вибір права спадкодавцем буде недійсним.

Майно особа може отримати за законом (у порядку черговості) та у зв’язку з заповітом, але у будь – якому випадку термін прийняття спадщини для всіх порядків, та всіх громадянин, не залежно іноземець чи ні однаковий - 6 місяців.

Алгоритм дій для вступу у спадщину

1. Подати заяву на вступ у спадщину

Після цього нотаріус заводить спадкову справу.

Документи для вступу в спадщину

Крім заяви, необхідно буде надати нотаріусу цілий пакет документів, склад якого може кардинально мінятися в залежності від виду та обсягу спадкової маси, а також від виду спадкування, що варто попередньо уточнити у юристів, що спеціалізуються у спадковій справі, або у нотаріуса

До базових документів можна віднести:

- Паспорт спадкоємця( у випадку, якщо особиста участь спадкоємця не можлива- завірена довіреність)

- Свідоцтво про смерть заповідача (оригінал + копія) та виписку з будинкової книги, довідку з останнього місця проживання спадкодавця;

- Правовстановлюючі документи на все успадковане майно(договори дарування, купівлі-продажу, передачі житла у власність і т.д.).

- Документи для вступу в спадщину за законом і за заповітом

Більше детальний перелік документів краще дізнаватися безпосередньо у нотаріуса.,

Якщо надана консультація допоомгла, прошу обрати її як кращу. Дякую.

Здравствуйте. Могут вступить по доверенности, если не смогут приехать. Наследство должны принять до полугода со дня смерти. Если не примут, у родственников другой очереди родства будет три месяца после полугода со дня вступления в наследство для его принятия. Либо если сыновья напишут отказ от наследства, племянники могут вступить в наследство до полугода или на протяжении трёх месяцев со дня отказа.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Згідно, ЦК України - розділу "Спадкування" передбачено чітку процедуру прийнняття спадщини, а саме:

Спадкоємець-нерезидент(іноземці) оформляє довіреність в країні свого перебування на довірену особу (представника), яка знаходиться в Україні. У довіреності чітко прописуються ті дії і функції , які представник має виконати. В Україні представник за довіреністю(перекладеною державною мовою), звертається до нотаріуса (від імені спадкоємців) із заявою, про відкриття спадщини у 6- ти місячний строк.

Після цього нотаріус заводить спадкову справу.

Документи , які необхідно подати нотаріусу:

- Паспорт спадкоємця( у випадку, якщо особиста участь спадкоємця не можлива- завірена довіреність)

- Свідоцтво про смерть заповідача (оригінал + копія) та виписку з будинкової книги, довідку з останнього місця проживання спадкодавця;

- Правовстановлюючі документи на все успадковане майно(договори дарування, купівлі-продажу, передачі житла у власність і т.д.).

- Документи для вступу в спадщину за законом і за заповітом

Якщо ж така процедура для Вас буде довготривалою, то є модель , коли родичі з України можуть успадкувати зазначене майно , але для цього необхідно аби основні спадкоємці написали добровільну відмову від спадщини нотаріально завірили та надіслали представникові в Україні, а той в свою чергу за довіреністю подав цей документ нотаріусу , після цього інші родичі (племінники) зможуть претендувати на спадщину.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня.

Відповідно до частини 5 ст. 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Право власності на землю громадян врегульовано статтею 81 Земельного кодексу України.

Стаття 81. Право власності на землю громадян (Земельний кодекс України)

2. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

3. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;

в) прийняття спадщини.

4. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Виходячи з вищевикладеного, єдиною підставою отримання у власність іноземним громадянином земельної ділянки сільсько-господарського призначення (паю) – це прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за Земельним кодексом України не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

Виходячи з вищевикладеного, нормами Земельного кодексу України чітко визначені права іноземців щодо успадкування земельних ділянок сільськогосподарського призначення та обов’язок припинити право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення шляхом її відчуження протягом року.

Захищаючи права іноземців на отримання земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність шляхом успадкування, українським законодавством встановлений річний термін на відчуження такої земельної ділянки.

При цьому пункт 15 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, яким встановлено заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не поширюється на ці правовідносини, оскільки положення частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України є імперативними.