Отпуск за свой счет

Доброго дня!

Так, Ви можете взяти відпустку без збереження заробітної плати на термін 3-4 місяці, але така відпустка повинна бути узгоджена з роботодавцем.

Якщо ж Ви ВПО або виїхали за межі України - Вам повинні в обов'язковому порядку надати відпустку до 90 днів без збереження заробітної плати.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»

3. Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки", без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".

4. У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю Вам успіхів!

Доброго дня, так ви маєте на це право за погодженням роботодавця. Або у випадку, якщо ви маєте статус ВПо, якщо ви не маєте такого статус роботодавець має право вам відмовити.

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки", без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".

У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки

Вітаю Вас, Женя!

Можно ли уйти в отпуск на 3-4 месяца за свой счет во время военного положения на работе по симейным обстоятельствам или по какой-то другой причине что бы сохранить место на работе

Так, це можливо, але за згодою роботодавця. Це може бути на будь-який строк до закінчення воєнного стану, але треба згода Вашого роботодавця. До того ж, такий час не буде зарахований до стажу роботи, який надає право на щорічну основну відпустку.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану

Стаття 12. Відпустки

...

3. Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки", без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".

...

Якщо роботодавець не погодить Вам відпустку без обмеження тривалості, Ви маєте право на обов'язкову відпустку у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки".

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про відпустки

Стаття 25. Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку

Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку:

1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, - тривалістю до 14 календарних днів;

3) матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.

Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України;

3-1) матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;

{Частину першу статті 25 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2169-VI від 11.05.2010}

4) учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України - тривалістю до 14 календарних днів щорічно.

{Абзац перший пункту 4 частини першої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2153-IX від 24.03.2022}

Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

{Пункт 4 частини першої статті 25 в редакції Закону № 426-VIII від 14.05.2015}

5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

6) пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи - тривалістю до 30 календарних днів щорічно;

7) особам з інвалідністю I та II груп - тривалістю до 60 календарних днів щорічно;

8) особам, які одружуються, - тривалістю до 10 календарних днів;

9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер - тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;

10) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;

11) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування - тривалістю, визначеною у медичному висновку;

12) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, - тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, - тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;

14) сумісникам - на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;

15) ветеранам праці - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

16) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, - тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;

{Пункт 16 частини першої статті 25 в редакції Закону № 2073-III від 02.11.2000}

17) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, - тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі.

За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;

19) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року, - тривалістю до 5 календарних днів щороку, а членам добровільних формувань цивільного захисту - тривалістю до 5 календарних днів у рік залучення їх до виконання завдань із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту;

20) працівникам, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, - тривалістю до 60 календарних днів.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.

ВИСНОВОК: за згодою з роботодавцем Вам може бути надана відпустка без обмеження тривалості.

З повагою!

Доброго дня, Євгене!

Так, Ви маєте право пійти у відпустку без збереження заробітньої плати, але тільки за згодою Вашого роботодавця.

Відповідно до статті 12 ЗУ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану":

Якщо Ви є ВПО та знаходитесь за кордоном, то маєте право на обов'язкову відпустку протягом 90 днів, тобто у даному разі згода роботодавця Вам не потрібна. Останній повинен надати таку відпустку в обов'язковому порядку.

"4. У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Закон України №3494-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» набув чинності 24.12.2023р. та безпосередньо вплинув на порядок, підстави та алгоритми оформлення майже всіх видів відпусток.

Час перебування в усіх наведених нижче відпустках без збереження заробітної плати не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку (п. 4, ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про відпустки»), ця норма набула чинності з 24.12.2023 року.

Вид відпустки/строк/підстави/порядок надання:

Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін (ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про відпустки») / до 30 календарних днів на рік (можна ділити на частини) / сімейні обставини, інші причини / заява працівника, угода між працівником та роботодавцем.

Відпустка без збереження заробітної плати без обмеження строку (ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про відпустки») без визначеного строку/ загроза поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру/ заява працівника, угода між працівником та роботодавцем.

Відпустка без збереження заробітної плати у період дії воєнного стану (ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»/ 90 календарних днів за весь період тривалості воєнного стану якщо працівник виїхав за межі території України або набув статус ВПО/ надається за заявою працівника, в обов'язковому порядку.