Я хочу офіційно оформити батьківство

Доброго дня, Олександре!

Існує два способи встановлення батьківства:

- встановлення батьківства в добровільному порядку;

- шляхом подання позовної заяви до суду.

Для того щоб між дитиною, що народилася поза шлюбом, і його батьком з'явилася правовий зв'язок, повинна бути пройдена процедура, звана встановленням батьківства. Встановлення батьківства - це акт цивільного стану, що вимагає державної реєстрації. Тільки після цього у чоловіка виникають передбачені чинним законодавством батьківські права і обов'язки щодо дитини, біологічним батьком якої він є, але при цьому не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини. Незважаючи на «грізне» назву, часто вводить в оману, реєстрація встановлення батьківства - процедура, яка за складністю порівнянна з реєстрацією народження дитини, але тільки у випадку, якщо і мати, і батько дитини згодні на її проходження.

У разі добровільного рішення батьків визнати факт батьківства, згідно зі ст. 134 Сімейного кодексу України, необхідно підготувати заяву, яку слід надати в органи РАЦС. Це можливо зробити і в разі, якщо мати дитини перебуває у шлюбі з іншим чоловіком, але бажає зареєструвати дитину на справжнього батька при обопільній з ним злагоді.

Отже, якщо відсутня презумпція батьківства і батьки дитини не мають заперечень проти реєстрації встановлення батьківства, їм слід звернутися до органів реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання батька чи матері дитини або за місцем державної реєстрації народження дитини і представити перераховані нижче документи:

1. Спільна заява батьків дитини про встановлення батьківства в письмовій формі. Форма бланка заяви про встановлення батьківства затверджена законодавством України, можна отримати її в органахРАЦС. Заява має бути подана особисто батьками дитини; представництво не допускається. У разі, якщо будь-хто з батьків дитини не має можливості особисто подати спільну заяву, їх волевиявлення може бути оформлено окремими заявами про встановлення батьківства. При цьому підпис особи, що не має можливості бути присутнім при подачі такої заяви, повинна бути нотаріально посвідчена. Заява обов'язково має містити дату його складання та бути підписана заявниками - батьком і матір'ю дитини. При цьому, якщо заяву написане не від руки, а складено за допомогою друкувального пристрою, воно має бути підписана в присутності спеціаліста, який здійснює прийом даної заяви.

2. Документи, що засвідчують особистості батьків дитини (таким документом для громадян, як правило, є паспорт громадянина України).

3. Документ, що підтверджує сплату державного мита.

Зразки бланків заяви та її заповнення, а також реквізити для сплати держмита, як правило, розміщуються на інформаційних стендах у приміщеннях органу РАЦС. Перераховані документи подаються у всіх випадках звернення за державною реєстрацією встановлення батьківства в позасудовому порядку. Крім них, якщо спільну заяву про встановлення батьківства подається після державної реєстрації народження дитини, також має бути надано свідоцтво про народження дитини.

Якщо ж батьки дитини вирішили зареєструвати встановлення батьківства одночасно з державною реєстрацією народження - а таке чинним законодавством допускається, їм буде достатньо пред'явити документ, що є підставою для державної реєстрації народження дитини (як правило, це відповідна довідка про народження, видана медичною організацією, у якій відбувалися пологи).

Крім того, майбутнім батькам, що не передбачають ухилятися від юридичного оформлення батьківства, важливо знати і про те, що спільна заява про встановлення батьківства може бути подана під час вагітності матері, якщо є підстави припускати, що його подача після народження дитини може виявитися скрутною або зовсім неможливою (наприклад, батькові дитини має бути тривале відрядження в «гарячу точку» і т. п.). У цьому випадку до трьох перерахованих вище обов'язковим документам має бути додана довідка, що підтверджує вагітність матері, видана в установленому законом порядку.

Оформлення всіх необхідних документів та видача свідоцтва про встановлення батьківства проводиться в день звернення, за винятком двох випадків:

коли заява про встановлення батьківства подається до народження дитини (під час вагітності матері);

коли місце державної реєстрації народження та встановлення батьківства не збігаються, а в свідоцтві про народження зазначено відомості про батька.

В останньому випадку може знадобитися час на підготовку та направлення запиту про висилку копії запису акта про народження, щоб з'ясувати підстави внесення таких даних.

Зрозуміло, якщо відомості про батька були внесені за заявою матері дитини, проблем з реєстрацією встановлення батьківства не виникне. Варто звернути увагу на ще 3 моменти:

-термін звернення за реєстрацією цього акта цивільного стану законом не обмежений;

-державну реєстрацію встановлення батьківства можна оскаржити тільки в судовому порядку, тобто інша особа, яка вважає себе батьком дитини, не має права вимагати встановити його батьківство шляхом звернення до органів РАЦС, якщо стосовно дитини раніше батьківство вже було встановлено;

-Чоловік, що дав свою згоду на встановлення свого батьківства щодо дитини, біологічним батьком якої він не є, про що в момент дачі згоди йому було добре відомо, не має права оспорювати своє батьківство, якщо тільки він не береться довести, що згода їм було дано крім волі (внаслідок психічного чи фізичного примусу).

У разі незгоди біологічного батька або його смерті матір дитини має право написати заяву і, подавши документи, встановити батьківство в судовому порядку, що регулюється ст. 129, 130 Сімейного кодексу України. Пред'явити позовну заяву про визнання батьківства вправі один з батьків дитини. Найчастішеце робить мати, але при певних обставинах позов може бути пред'явлений і батьком дитини, наприклад якщо мати перешкоджає подачі спільної заяви про визнання батьківства.

Вимагати визнання батьківства може також опікун або піклувальник дитини, особа, на утриманні якої перебуває дитина, а також сама дитина після досягнення нею повноліття.

На момент пред'явлення позовної заяви про визнання батьківства між дитиною й передбачуваним батьком ще немає ніяких правовідносин, отже, підставою для пред'явлення позову в цьому випадку є не суб'єктивне право, а охоронюваний законом інтерес дитини. Цей інтерес полягає в тому, щоб знати свого батька і перебувати у правовому зв'язку з ним.

Відповідачем по даних справах найчастішеє передбачуваний батько дитини. Позовна заява про визнання батьківства може бути пред'явлена і до неповнолітньої або недієздатної особи. У випадку недієздатності відповідача його інтереси захищає опікун. З огляду на той факт, що неповнолітній батько наділений правом самостійно визнавати своє батьківство, можна припустити, що він може самостійно відповідати попозову про визнання батьківства, і участь у справі його піклувальника необов'язкова, хоча ніхто не може заборонити неповнолітньому скористатися його допомогою при захисті від позову.

Подавати позов про оспорення батьківства та виключення відомостей про себе як батька дитини з актового запису про її народження можливо після народження дитини та до виповнення їй 18-ти років.

До пред’явлення позову батьком або матір’ю про оспорення батьківства або материнства позовна давність не застосовується, а при поданні позову матір’ю про внесення змін до актового запису про народження дитини застосовується позовна давність в 1 рік, від дня реєстрації народження дитини.

Варто знати, що стягнення з особи за рішенням суду аліментів не є перешкодою для подання позову про виключення відомостей про батька або матір з актового запису про народження дитини.

Позов про оспорювання батьківства та виключення відомостей з актового запису про народження дитини необхідно подавати за місцем проживання відповідача. Третьою стороною у позовній заяві необхідно вказати орган РАЦС.

Судовий збір необхідно сплачувати як за позов немайнового характеру. Квитанцію про оплату судового збору можна знайти та роздрукувати із сайту «Судова влада України».

Перелік доказів, які можуть бути використані в процесі про визнання батьківства, у принципі не обмежений. Це можуть бути листи, щоденники, офіційні документи, що підтверджують визнання відповідачем свого батьківства. Вони також не є стовідсотковим доказом походження дитини. Передбачуваний батько може заявити, що в момент написання листа він уважав себе батьком дитини, але надаліз'ясував, що таким не є.

При визнанні батьківства можливі використання іпоказань свідків. Однак до них суди традиційно підходять досить обережно. Найчастішев процесі про визнання батьківства доводиться мати справу із двома групами свідків, викликаних з ініціативисторін, що сперечаються, кожна з яких інтерпретує факти в інтересах тієї або іншої сторони. Протепевних свідків важко запідозрити в упередженості. Якщо, наприклад, батьки передбачуваного батька дитини, заявляють, що він визнавав дитину своєю у бесідах з ними, їхні показання, як правило, заслуговують довіри.

Суд може також призначити експертизу для визнання батьківства. Більше доступна й широко розповсюджена експертиза крові не може дати достовірного позитивного результату, але може дати достовірний негативний результат. Тому в деяких випадках її проведення доцільно. Важливе значення може мати й медична експертиза на предмет установлення здатності відповідача до зачаття дитини.

Єдиною експертизою, що дозволяє встановити походження дитини від тієї або іншої особи, є генетична дактилоскопія. Тому, якщо навіть всі інші докази говорять не на користь відповідача, але генетична експертиза не «визнає» його батьком дитини, у позові майже напевно буде відмовлено.

Крім того, потрібно враховувати, що якщо є бажання змінити прізвище дитини на прізвище батька, потрібно вказати це в позовній заяві, оскільки при реєстрації встановлення батьківства без позитивного вирішення цього питання судом органу РАЦС не матиме законних підстав змінювати прізвище дитини. Якщо заявлені позовні вимоги будуть задоволені, то після вступу рішення суду в законну силу можна буде приступати до реєстрації встановлення батьківства в органах РАЦС.

З повагою, адвокат Айвазян.