Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
885 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Маю інтернет-магазин жіночого одягу. Я планую зареєструвати ФОП у 2 групі. (Спрощена чи Загальна – порекомендуйте відповідно до ситуації).
Але наче більше підходить «Спрощена система)
Обрав такі КВЕДи, перегляньте, чи вони підходять для інтернет-магазину на умовах дропшипінгу:
- 47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет»;
- 46.19 «Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту»;
- 47.99 «Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами»;
- 74.90 «Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.».
Якщо я правильно розумію, на спрощеній системі я буду сплачувати:
- Єдиний податок - 1420 грн
- Єдиний соціальний внесок - 1562 грн
Я можу не сплачувати обов’язково ЄСВ, якщо не бажаю мати пенсійне забезпечення і т.д., вірно?
Після закінчення військового стану та 12 місяців після мені прийдеться сплачувати ЄСВ за ті місяці, роки?
Також:
- ПДФО та Військовий збір - сплачувати я не буду (оскільки не маю наміру наймати працівників), чи так?
- Якщо з ФОПа буду перераховувати кошти на свою карту, то за себе я буду платити ПДФО 18% та ВЗ 1,5%, чи вірно?
По ситуації:
Магазин жіночого одягу в Інтернеті. Мій спосіб роботи такий:
Клієнт замовляє речі, сплачує повну суму на мій ФОП, після чого я перераховую кошти виробнику з ФОПа (або з власної картки замовляючи речі).
Виробник відправляє речі клієнту через Нову пошту від мого імені.
- Чи потрібно укладати договори з виробниками/постачальниками, чи якщл не помиляюсь це просто гарантія, що виробник/постачальник мене не кине, та чи перевіряє договори податкова??
- Тобто спочатку дохід надходять на мій рахунок ФОП, а потім вже закуповую товар у виробника і вони ж відправляють, а Прибуток залишається на карті ФОП, чи можна так? Та чи буду я за це щось сплачувати?
- Чи потрібен ПРОО?
- Які звіти потрібно буде подавати в податкову?
- І, можливо, що ще я повинен знати?
Дуже вдячний за допомогу
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (1)
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня!
Єдиний податок вже 1600 грн з 1 квітня.
Вірно.
Ні, не прийдеться.
Так.
Не вірно. Нічого не сплачуєте. Після сплати податків можете переводити кошти на свій рахунок і розпоряджатися ними на свій розсуд.
Потрібно. Саме в цьому договорі Ви зазначите умови співпраці.
З 1 січня 2022 року відповідно до норм Податкового кодексу України лише підприємці - платники єдиного податку 1-ої групи можуть не застосовувати реєстратори розрахункових операцій.
Таким чином, усі інші підприємці, тобто підприємці - платники єдиного податку 2-ої та 3-ої груп, повинні застосовувати РРО та/або ПРРО у разі проведення розрахункових операцій.
розрахункова операція – це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).
Тобто, при здійсненні розрахунків тільки у безготівковій формі через установи банку РРО та/або ПРРО не застосовується.
Слід враховувати й той факт, що якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад надання дистанційної послуги або доступу до Інтернет-ресурсу (доступу до веб-порталу) з розміщення та використання інформації тощо, виключно в електронній формі із застосуванням Інтернету), у такому випадку застосування РРО та/або ПРРО є необов’язковим.
Також, РРО та/або ПРРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (пункт 14 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Отже, ФОП на спрощеній системі оподаткування можуть не застосовувати РРО/ПРРО, якщо:
1. здійснюються тільки безготівкові розрахунки, тобто на р/р (IBAN) ФОП кошти зараховуються з р/р (IBAN) клієнта, або через касу банку, або через банківський термінал самообслуговування;
2. розрахунки за послуги здійснюються за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Згідно з роз'ясненням Національного банку України законодавство України не містить термінів "сервіс переказу коштів" та "банківські системи дистанційного обслуговування".
Водночас, законодавство містить термін "система дистанційного обслуговування", що охоплює системи типу "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк", "телефонний банкінг", "платіжний за стосунок" та інші системи дистанційного обслуговування, які на підставі дистанційних розпоряджень клієнта можуть виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта.
До систем дистанційного обслуговування відносяться, зокрема, Приват24, Ощад24/7 тощо. До "сервісів переказу коштів", на думку Національного банку України, можна віднести сервіси банків (LiqPay тощо) та/або небанківських фінансових установ (Portmone, iPay, WayforPay, Easy Pay тощо), які мають ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, що надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційного.
2 група у 2024 році подає річний звіт за 2023 рік до 02 березня 2024 року включно (підстава п. 296.2 і п. 49.18.3. Податкового кодексу). У Вашому випадку звіт Ви вже будете подавати у 2025 році.
3 група подає щоквартальні звіти.
Строки подання звітів:
за IV квартал 2023 року - до 9 лютого 2024 року (включно)
за І квартал 2024 року - до 12 травня 2024 року (включно)
за II квартал 2024 - до 09 серпня 2024 (включно)
за ІІІ квартал 2024 - до 09 листопада 2024 (включно)
за IV квартал 2024 року - до 9 лютого 2025 року (включно).
По ЄСВ подається тільки річний звіт.
Строк подання річного звіту з ЄСВ за 2023 рік до 09 лютого 2024 року (включно).
З повагою, адвокат Айвазян.