склали протокол Укртрансбезпека

Доброго дня, Оскарження штрафів Укртрансбезпеки здійснюється у відповідності до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 № 1567, та Кодексу адміністративного судочинства України.

КУДИ ОСКАРЖИТИ

Оскаржити штраф Укртрансбезпеки можна в одну з 2-х інстанцій: або до Державної служби з безпеки на транспорту або до суду. Перевізник самостійно обирає інстанцію оскарження.

У разі оскарження штрафу до суду, перевізник може обрати адміністративний суд або за місцем знаходження Управління Укртрансбезпеки або за своїм місцем знаходження.

ВИМОГИ ДО ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

В позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими перевізник обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви тощо.

СУДОВИЙ ЗБІР

За подання скарги до Державної служби з безпеки на транспорту Ви не сплачуєте жодних зборів. За подання позову до суду юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для фізичних осіб ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі задоволення позову, судовий збір повертається.

ЯК ПОДАТИ СКАРГУ АБО ПОЗОВ

Скарга або позовна заява подається в письмовій формі перевізником або особою, якій за законом надано право представляти інтереси перевізника. Позовна заява може бути надіслана поштою або подана безпосередньо до органу оскарження. Датою подання позову вважається дата штампу органу, куди оскаржується постанова, або дата поштового штемпеля на конверті.

ЗУПИНЕННЯ ДІЇ ШТРАФУ НА ЧАС ОСКАРЖЕННЯ

Подання скарги чи позову автоматично не зупиняє дію постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу. Для цього потрібно подати до суду окремо заяву про зупинення дії постанови. Якщо суд приймає рішення про зупинення дії постанови, то Укртрансбезпека не має права вживати заходів щодо стягнення коштів у примусовому порядку.

РЕЗУЛЬТАТ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ У СУДІ

Зазначені справи відповідно до КАСУ належать до справ незначної складності, а тому, як правило, розглядаються судом у порядку спрощеного провадження без виклику сторін. За результатами розгляду справи суд виносить рішення, яким або відмовляє у задоволенні позову або визнає постанову Укртрансбезпеки про застосування штрафу протиправною і скасовує її. Рішення надсилається судом за адресою перевізника та за адресою Укртрансбезпеки

Тому не бійтесь оскаржувати протиправні рішення Укртрансбезпеки в судовому порядку. Закон на Вашому боці. Якщо суд скасовує постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, то сплачувати його не потрібно.

Вилучення картки під час відпочинку або перерви може розглядатися як переривання дії, що, в свою чергу, може призвести до штрафних санкцій з боку контролюючих органів

Доброго дня, Станіславе!

Стаття 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:

"виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;".

Стаття 53 вищезгаданного закону:

Організація міжнародних перевезень пасажирів і вантажів.

Організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

До міжнародних перевезень пасажирів та небезпечних вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки.

При виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати:

дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п’яти відсотків;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України

документи на вантаж.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.

Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв".

Отже, як Ви і зазначили, штраф у даному випадку складає 34 тис. грн, останній можливо оскаржити або до Державної служби з безпеки на транспорті, або до суду.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Перевізники зобов’язані дотримуватись вимог законодавства, яке регулює використання тахографів та робочого режиму водіїв, оскільки з урахуванням передбаченої відповідальності за кожне окреме правопорушення, сума штрафу може виявитися значною.

Відповідно до Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)

20. Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

25. Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

26. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Отже, Ваш водій попав під рейдову перевірку. Так як він не зміг надати роздруківку даних робочого часу та відпочинку за 5 днів йому виписали Акт (протокол) з порушенням . Протягом 2 місяців Вас як перевізника повинні повідомити про розгляд справи правопорушення та спробують Вам притягнути до відповідальності за абзацом 6 частини 1 статті 60 "Про автомобільний транспорт" у вигляді штрафу 34 тис. грн.

Під час розгляду справи Ви можете надавати пояснення. Якщо на Вас наклали штраф - Ви можете його оскаржити.

Так як водій взагалі не мав документів за 5 днів, то потрібно буде під час розгляду справи надати докази того, що водій в цей час не працював.

Відповідо до п. 6.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Таким чином, Ви як перевізник маєте заповнити бланк підтвердження діяльності водія за ці 5 днів та під час розгляду справи спробувати пояснити Укртрансбезпеці, що водій забув про даний документ або якщо не велась відеофіксація сказати, що водій надавав даний документ під час перевірки, але інспектор не взяв його до уваги та не захотів слухати пояснення.

Ситуація досить складна, рекомендую звернутись до адвоката, який мав досвід у схожих справах. Шанс не платити штраф є, проте потрібно довести, що водій мав всі належні документи при здійсненні міжнародних перевезень та надавав їх інспекторам. 5 днів без тахографа можна спробувати перекрити бланком підтвердження діяльності (додаток 4).

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю Вас!

Оскаржити штраф Укртрансбезпеки можна в одну з 2-х інстанцій: або до Державної служби з безпеки на транспорту або до суду. Перевізник самостійно обирає інстанцію оскарження. Говорити про перспективи оскарження наразі складно, але варто спробувати. У першу чергу, радив би звернутися до адвоката, який спеціалузується на автомобільному праві.

Відповідно до статті 48 Закону №2344-111 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

При цьому, відповідно до пункту 6.1 Положення №340 водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

З повагою!

ВІТАЮ!

Вам слід направити свого представника для розгляду справи, яке має відбутися у органі Трансбезпеки за Вашим місцезнаходженням або за місцем події.

Після процедури розгляду справи про адмін.правопорушення та винесення постанови - її можна спробувати оскаржити в суді.

РЕГЛАМЕНТИ РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 165/2014 від 4 лютого 2014 року про тахографи на дорожньому транспорті, скасування Регламенту Ради (ЄЕС) № 3821/85 про реєструвальне обладнання на дорожньому транспорті та внесення змін до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 561/2006 про гармонізацію деякого соціального законодавства, пов'язаного з дорожнім транспортом (Текст стосується ЄЕП)

ГЛАВА VI ВИКОРИСТАННЯ ОБЛАДНАННЯ

Стаття 32 Правильне використання тахографів

1. Транспортні підприємства та водії повинні забезпечувати правильне функціонування та належне використання цифрових тахографів і карток водіїв. Транспортні підприємства та водії, що використовують аналогові тахографи, повинні забезпечувати їх правильне функціонування та належне використання тахокарт.

2. Цифрові тахографи не повинні бути налаштовані у спосіб, за якого вони автоматично перемикаються на певну категорію діяльності після вимкнення двигуна або замка запалювання транспортного засобу, окрім випадків, коли водій може вручну обрати відповідну категорію діяльності.

3. Забороняється підробляти, приховувати, блокувати або знищувати дані, зареєстровані на тахокарті або збережені в тахографі чи на картці водія, або роздруківки з тахографа. Забороняються також будь-які маніпуляції з тахографом, тахокартою або карткою водія, що можуть призвести до підробки, приховування або знищення даних та/або роздрукованої інформації. У транспортному засобі не повинні знаходитися пристрої, що можуть бути використані для таких цілей.

4. На транспортних засобах не може бути встановлено більше одного тахографа, за винятком для цілей експлуатаційних випробувань, зазначених у статті 21.

5. Держави-члени повинні заборонити виготовлення, розповсюдження, рекламування та/або продаж пристроїв, сконструйованих та/або призначених для маніпуляцій з тахографами.

Стаття 33 Відповідальність транспортних підприємств

1. Транспортні підприємства повинні нести відповідальність за забезпечення належного навчання та проведення інструктажу для своїх водіїв щодо правильного функціонування тахографів, як цифрових, так і аналогових, та повинні здійснювати регулярні перевірки, щоб забезпечити, що їхні водії правильно використовують вказані тахографи, та не повинні давати своїм водіям прямі чи непрямі заохочення, що змогли б спонукати до неправильного використання тахографів. Транспортні підприємства повинні видавати достатню кількість тахокарт водіям транспортних засобів, оснащених аналоговими тахографами, беручи до уваги той факт, що тахокарти є персональними за своїм характером, враховуючи тривалість періоду експлуатації та можливу потребу в заміні тахокарт, що були пошкоджені або вилучені уповноваженим контролером. Транспортні підприємства повинні видавати водіям тільки тахокарти затвердженого типу, придатні для використання в обладнанні, встановленому в транспортному засобі. Якщо транспортний засіб оснащено цифровим тахографом, транспортне підприємство та водій повинні забезпечити, щоб, беручи до уваги тривалість періоду експлуатації, друк даних з тахографа на запит контролера міг бути виконаний правильно у разі перевірки.

2. Транспортні підприємства повинні зберігати тахокарти та роздруківки щоразу, коли роздруківки робляться відповідно до статті 35, у хронологічному порядку та в читабельній формі, принаймні протягом року після їх використання, та повинні надавати їх копії відповідним водіям, які звертаються з таким запитом. Транспортні підприємства повинні також надавати копії даних, завантажених з карток водіїв, відповідним водіям, які звертаються із запитом про це, разом із роздрукованими паперовими версіями таких копій. Тахокарти, роздруківки та завантажені дані необхідно надавати або передавати на запит будь-якого уповноваженого контролера.

3. Транспортні підприємства несуть відповідальність за порушення цього Регламенту, вчинені їхніми водіями або водіями, що перебувають у їхньому розпорядженні. Однак держави-члени можуть обумовлювати таку відповідальність порушенням транспортним підприємством першого підпараграфа параграфа 1 цієї статті та статті 10(1) та (2) Регламенту ЄС № 561/2006.

Стаття 34 Використання карток водіїв та тахокарт

1. Водії зобов'язані використовувати тахокарти чи картки водіїв кожного дня, в який вони керують транспортним засобом, починаючи з моменту передачі їм транспортного засобу. Тахокарту або картку водія не можна вилучати до закінчення щоденного робочого часу, окрім випадку, коли таке вилучення дозволене іншим чином. Жодна тахокарта чи картка водія не може бути використана для періоду, довшого від того, на який вона була призначена.

2. Водії повинні належним чином захищати тахокарти чи картки водіїв та не повинні використовувати брудні або пошкоджені тахокарти або картки водіїв.

3. Якщо в результаті далекого перебування від транспортного засобу, водій не спроможний використовувати тахограф, встановлений у транспортному засобі, тоді періоди часу, зазначені в пунктах (іі), (ііі) та (iv) параграфа 5(b): (a) якщо транспортний засіб оснащено аналоговим тахографом, повинні бути введені на тахокарту вручну, шляхом автоматичної реєстрації, чи в інший спосіб, розбірливо та без забруднення тахокарти; або

(b) якщо транспортний засіб оснащено цифровим тахографом, повинні бути введені на картку водія, використовуючи обладнання ручного введення, передбачене для тахографа.

Держави-члени не повинні накладати на водіїв вимогу представляти форми, що засвідчують їх діяльність, перебуваючи далеко від транспортного засобу.

4. Якщо на борту транспортного засобу, оснащеного цифровим тахографом, перебуває більше одного водія, кожен водій повинен переконатися, що його картка водія вставлена в правильний отвір у тахографі. Якщо на борту транспортного засобу, оснащеного аналоговим тахографом, перебуває більше одного водія, водії повинні вносити зміни до тахокарт у разі необхідності таким чином, щоб відповідна інформація була записана на тахокарту водія, який фактично знаходиться за кермом.

5. Водії повинні:

(a) переконатися, що час, зареєстрований на тахокарту, відповідає офіційному часу в країні реєстрації транспортного засобу;

(b) використовувати перемикачі, які дають змогу реєструвати зазначені нижче періоди часу окремо та чітко;

6. Кожен водій транспортного засобу, оснащеного аналоговим тахографом, повинен вносити таку інформацію у свою тахокарту:

(a) на початку використання тахокарти — своє прізвище та ім’я;

(b) дату та місце, де розпочинається використання тахокарти, і дату та місце, де таке використання припиняється; (c) реєстраційний номер кожного транспортного засобу, за яким закріплений водій, як на початку першої поїздки, зареєстрованої на тахокарту, так і потім, у випадку зміни транспортного засобу, під час використання тахокарти;

(d) показники одометра:

(i) на початку першої поїздки, зареєстрованої на тахокарту,

(ii) на початку останньої поїздки, зареєстрованої на тахокарту,

(iii) у випадку зміни транспортного засобу протягом робочого дня, показники першого транспортного засобу, за яким був закріплений водій, та показники наступного транспортного засобу;

(e) час будь-якої зміни транспортного засобу.

7. Водій повинен вносити в цифровий тахограф символи країн, у яких розпочинається та завершується щоденний робочий час. Однак держава-член може вимагати, щоб водії транспортних засобів, що залучені до транспортних операцій всередині її території, додавали детальніші географічні специфікації до символу країни, за умови, що держава-член, передала такі детальні географічні специфікації до Комісії до 1 квітня 1998 року.

Водії не зобов'язані вносити інформацію, зазначену в першому реченні першого підпараграфа, якщо тахограф автоматично реєструє дані про місцезнаходження відповідно до статті 8.