Три власники на квартиру

Вітаю Вас!

Є квартира з трьома власниками, точніше три брата. Двоє пішли в налогову як прописано в законодавстві,а третій нікуди не ходив. Пройшло з моменту видачі документів два роки. Чи може третій брат подарувати комусь свою частку, або ще якось поділитись? Як в принципі впливає не похід до налогової? Арешт власності чи що?

З якою метою Ви відвідували податкову службу? Ви маєте на увазі податок на житлову нерухомість для фізичних осіб?

Якщо спільна власність у Вас часткова, так, брат має право відчужити свою частку у будь-який зручний спосіб, зокрема через укладення договору дарування!

Доброго дня.

Якщо квартира (частка квартири) не знаходиться під арештом (в податковій заставі) - укладання договору дарування цілком можливо.

Доброго дня!

Квартира поділена на частки чи вона перебуває у спільній власності?

Якщо не накладено арешт або інше обтяження на майно брат може подарувати або продати свою частку. Похід до податкової не повинен впливати на право користування майном.

Але, все ж таки брату потрібно перевірити себе в реєстрі боржників https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors

Та перевірити своє майно на обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhav...

Відчуження частки у спільній частковій власності здійснюється із дотриманням права переважної купівлі, зміст якого розкритий у ст. 362 Цивільного кодексу України.

• У разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

• Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

• Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

• Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

• У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

• Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.

• Право переважної купівлі не поширюється на договори дарування, довічного утримання (догляду), міни, виділу частки співвласнику у натурі;

• Право переважної купівлі поширюється на договори міни, якщо частка обмінюється на речі визначені родовими ознаками і особа, яка має право переважної купівлі пропонує відчужувану річ того ж роду, в тій же кількості і ті є ї ж якості

Тобто, при продажу своєї частки брат в першу чергу повинен запропонувати її іншим братам.

При оформлнні договору дарування такої вимоги немає, тому брат може подарувати свою частку будь-кому без повідомлення інших братів про своє рішення.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Олександре!

Невідвідування податкової, само по собі, ні в якому разі не є підставою для втрати особою права власності на свою частку нерухомості.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Судовий захист права власності здійснюється шляхом розгля­ду справ за такими позовами:

• про визнання права власності на майно;
• про витребування майна з чужого незаконного володіння чи відшкодування його вартості;
• про поділ спільного майна або виділ з нього частки;
• про визначення розміру ідеальних часток у праві спільної сумісної власності;
• про визначення часток у спільній сумісній власності;
• про визначення порядку володіння, користування та роз­порядження майном, що є спільною власністю;
• про визнання недійсними правочинів про відчуження майна;
• про визнання незаконними актів державних органів, ор­ганів місцевого самоврядування про неправомірне втручання у здійснення власником правомочностей щодо володіння, ко­ристування та розпорядження майном;
• про переведення прав та обов´язків покупця за договором купівлі-продажу, укладеним учасником спільної часткової влас­ності щодо своєї частки з порушенням права іншого учасника да­ної спільної власності на переважне право купівлі;
• про передачу в приватну власність майна, яке за законом підлягає відчуженню;
• про припинення права особи на частку у спільному майні;
• про визнання недійсними правочинів про відчуження квар­тир з громадського житлового фонду з порушенням, наприклад, права наймача на придбання цього приміщення у власність або пе­реведення на нього прав та обов´язків набувача за цим договором;
• про відшкодування шкоди, заподіяної майну, або збитків, завданих особі порушенням її права власника (включаючи і не одержані доходи);
• про виключення майна з опису тощо.

Для більше детальної відповіді, треба розуміти, про що конкретно йде мова:

наприклад, що сталося у відносинах з податковою?

які наслідки таких відносин?

тощо.

Пам'ятайте, податкова не наділена равом відчужувати нерухоме майно. Це можна зробити лише в судовому порядку!

З повагою, адвокат Айвазян.

ВІТАЮ ВАС, пане ОЛЕКСАНДР!

Законодавство жодним чином не передбачає обов"язку набувачів рухомого чи іншого майна ходити до податкової служби.

І жодний похід до контролюючих органів чи непохід - не може позбавити права власності.

Якщо мова йде про податки, то у разі спадкування за родичами І - ІІ черги (ступеня споріднення) - податок на спадщину платити не треба, як і доводити своє право на несплату податків.

Звісно деякі не дуже компетентні нотаріуси - шлють в податкову усіх, щоб зняти з себе обов"язки податкового агента. Адже саме нотаріус зобов"язаний у разі встановлення, що особа не є спадкоємцем І - ІІ ступеня споріднення - перевірити сплату ПОДАТКУ.

З цими нашими нотаріусами ціла купа проблем і Пенсійного фонду, і у Податкової, і у Уповноваженого з прав людини з Міністерством юстиції, та й у судів України, бо у окремих питаннях доводиться повертати сплачені помилково подакти і збори в судовому порядку. Цими категоріями справ забиті усі адміністративні суди України.

Це неправильно. Якщо у податкової є якісь питання, вона сама викликає осіб і зазначає які документи треба принести чи надіслати.

Для цілей оподаткування нерухомості площа якої перевищує неоподатковувані норми, а також для оподаткування земельних ділянок - також ходити не треба в податкову, бо податкова черпає інформацію з Реєстрів, включаючи Земельний кадастр, дані органів місцевого самоврядування та з Реєстру прав власності. Податковим агентом у цьому випадку виступає саме податкова і людина не зобов"язана бігати та повідомляти державу, щоб вони не дай Боже не забули здерти з власників черговий податок.

В іншій частині, якщо уявити, що особа успадкувала житло чи йоого 1/3 долю від особи, яка не є родичем І - ІІ групи споріднення, зобов"язана подати податкову декларацію на наступний рік з дати видачі свідоцтва про право на спадщину і сплатити відповідний податок не пізніше строків, встановлених податковим законодавством.

Нульова ставка ПДФО встановлена для спадкоємців першого та другого ступенів споріднення - «а» п.п. 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України.

Спадкоємцями першого ступеня споріднення є: діти, у тому числі усиновлені та народжені після смерті спадкодавця, чоловік або дружина, батьки.

Спадкоємцями другого ступеня споріднення: рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері та з боку батька, онуки.

Ставка ПДФО у 5% встановлена для спадкоємців, які не відносяться до членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення - п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України.

За ставкою 18% оподатковується будь-який об'єкт спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-який об'єкт спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента - п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Податкового Кодексу України. Фактично дану ставку ПДФО потрібно буде сплатити незважаючи на ступінь спорідненості.

Спадкоємці, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, можуть не подавати декларацію про майновий стан і доходи, якщо у них відсутні інші підстави для подання такої декларації.

Військовий збір у розмірі 1,5% при спадкуванні зобов'язані сплатити спадкоємці, за винятком тих, хто отримав спадщину, що оподатковується за нульовою ставкою податку.

У разі невчинення відповідних дій дійсно податкова може приймати податкові повідомлення - рішення про накладення штрафних санкцій.

Якщо людина його не оскаржить чи не виконає, податкова в теорії має право передати таке рішення до державної виконавчої служби, що є підставою для примусового стягнення боргу судовим виконавцем, а саме шляхом звернення стягнення на зарплату, інші доходи, блокування банківських рахунків (в автоматичному режимі), або й навіть накладення арешту на нерухоме майно, яке обліковується за податковим номером такої особи.

Після стягнення боргу чи його добровільної оплати - виконавче провадження підлягає закриттю, а рахунки і майно розблокуванню, в тому числі для реалізації права продажу.

ТАКОЖ ОСОБЛИВІСТЮ співвласності є те, що особа не може продати майно будь-кому. Є право пріорітетного покупця, яким можуть скористатися інші співвласники, яким така особа зобов"язана запропонувати купити відповідну долю за ринковою ціною чи за ціною, яку хоче отримати від інших осіб.

ВІдповідно до статті 362 Цивільного кодексу України,

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.

З повагою, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня, перед походом до нотаріуса проаналізуйте реєстр боржників , чи не присутній там ваш брат. Якщо він відсутній у реєстрі, ви можете звертатися до нотаріуса для оформлення дарчої.

Реєстр боржників

https://centraljust.gov.ua/news/info/ediniy-reestr...