Можливий арешт майна

Доброго дня, Василю!

Шляхи накладення арешту на майно боржника передбачені статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» та полягають у винесенні постанови про арешт майна (коштів) боржника або постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Оскільки сам факт винесення постанови про арешт не призводить до автоматичного обмеження права розпоряджатись таким майном, то копії постанов, якими накладено арешт, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, в день їх винесення. Також в день винесення постанови про арешт державний виконавець вносить відповідні дані до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (з 01 квітня 2024 року - 160 000 грн.), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

Частинами 3 та 4 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Щодо моменту виникнення права власності на новостворене нерухоме майно встановлені особливості, передбачені ч. 2 ст. 331 ЦК України, відповідно до якої право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Положення ч. 2 ст. 331 ЦК України слід розуміти у системному зв`язку з положенням ст. 182 ЦК України щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, яка не передбачає винятків. Як правило, всі об`єкти нерухомого майна, зважаючи на свою специфіку, після завершення будівництва підлягають прийняттю до експлуатації та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону №1952-ІV права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Отже, моментом виникнення права власності на новостворене нерухоме майно є державна реєстрація.

Зважаючи на вищенаведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, може бути задоволено судом та виконавцем може бути звернуто стягнення на таке майно за наявності у їх сукупності наступних умов:

- на момент звернення державного виконавця до суду із вказаним поданням майно повинне мати статус нерухомого майна (нерухомості), яке прийняте в експлуатацію в установленому законом порядку;

- на момент звернення державного виконавця до суду із вказаним поданням таке нерухоме майно повинне належати на праві власності боржнику за виконавчим провадженням, тобто у боржника на цей момент має виникнути право власності на таке нерухоме майно;

- належність боржнику на праві власності такого об`єкта нерухомого майна має бути документально підтверджена;

- право власності боржника на таке майно не зареєстровано в установленому законом порядку.

Відповідно до статей 12, 13, 76, 81 ЦПК України обов`язок доказування наявності вищенаведених обставин, які є підставою для задоволення подання державного виконавця, покладається на державного виконавця, який звертається до суду із відповідним поданням.

https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/9...

3. Чи взагалі варто з цим паритись саме зараз і переуступати цю нерухомість комусь з родичів? Може це буде дуже теоретична ситуація про арешт і продаж такого майна, яка в судовій практиці ніколи не зустрічалась і простіше просто пересидіти.

Так, це може бути дуже теоретична ситуація.

4. Якщо я вирішу не поспішати з переоформленням зараз, чи не буде в мене пізніше проблем з такою переуступкою коли я звернусь до приватного нотаріуса а сам вже можу бути "в розшуку", чи не відмовить він тоді мені в таких операціях?

Станом на зараз дії, пов'язані із нерухомим майном, які потребують нотаріального засвідчення, для чоловіків не обмежені, як буде у майбутньому відповісти складно.

5. Може підкажете скільки може коштувати таке переоформлення майна.

Це питання Вам потрібно задати нотаріусу, оскільки саме осатнній займається переоформленням.

З повагою адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Особисто я не вважаю за необхідне Вам переоформляти нерухомість на Ваших родичів.

На моє глибоке переконання з Вашою нерухомістю нічого не відбудеться.

Її ніхто не продасть в рахунок погашення потенційного штрафу. Тим паче, що Ви будете його оскаржувати.

Цей ажіотаж сприймайте насамперед як психологічний тиск на людей для оновлення ними облікових даних.

І не більше.

Вітаю Вас.

Щодо вилучення нерухомості, то звертаю увагу на статтю 47 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема частину сьому.

"7...У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника..."

Що це означає?

1. Якщо сума боргу не перевищує 160 тис грн (на щастя, але мобілізаційне законодавство таких розмірів не передбачає), у Вас не мають права "забрати" єдине житло та земельну ділянку, на якому воно розташоване.

2. Якщо Ви маєте декілька об'єктів нерухомості, ТЕОРЕТИЧНО одне з них може бути реалізоване в якості боргу. Але довести справу до цього моменту - ще треба вміти.

Що може бути за чинним законодавством за неоновлення даних?

1. Адміністративна відповідальність за статтею 210-1 КУпАП. Наразі штраф 3400-5100 грн, але планується підняття штрафу до 17-25 тис грн. Це влада трактуватиме як порушення законодавства у сфері оборони, мобілізації і так далі.

2. ТЦК звертається до Нацполіції про Вашу доставку до них.

3. Нацполіція, якщо не може доставити, повідмоляє ТЦК про неможливість доставки.

4. Далі ТЦК направляє на Вашу адресу ВИМОГУ - це новий документ. Це та вимога, яка вважатиметься врученою, навіть якщо вона не буде вручена.

5. Якщо протягом 10 кал. днів з дня отримання вимоги Ви не зв'яляєтеся, ТЦК подає до суду позов про обмеження у праві керування ТЗ.

Ось коротко такий алгоритм дій. Загалом недолік для влади нового Закону в тому, що якщо людина тупо сидить вдома, за кордоном, її не так просто дістати. Штрафи - то таке питання. Особа не може бути притягнути до відповідальності двічі за одне і те ж правопорушення. Тому не оновили - понесли відповідальність і по суті все. Обмеження у праві керування ТЗ - це інше, але також не критичне, як на мою точку зору. Найгірший сценарій розвитку подій за новим законодавством - обмеження у праві керування ТЗ.

Щодо блокування рахунків, це можливо виключно в рамках виконавчого провадження, якщо особа не сплачує протягом певного часу штраф, але жодного відношення до мобілізаційного процесу це не має. Це виключно виконавче провадження та процес стягнення штрафу або іншої заборгованості. Не думаю, що при наявності штрафу Ви умисно не будете його сплачувати протягом довгого часу.

З повагою!

Доброго дня!

1. Нажаль я ж не застрахований що всі позови виграю і тоді накладуть арешт на майно. Чи можуть накласти арешт на це недобудоване майно в такому разі? Чи зможуть накласти лише коли будинок добудують і нерухомість перейде у мою власність?

Поки Ви не оформите право власності на майно - його не бачить виконавча служба. А для цього потрібно спочатку укласти основний договір купівлі-продажу нерухомості та внести відомості в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Теоретично, якщо Ви порушили законодавство про мобілізацію, Вас притягнули до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, Ви цей штраф не сплатили, то ТЦК може звернутись до виконавчої служби щоб арештувати Ваші рахунки чи майно. Проте, якщо штраф виписали незаконно - Ви його можете оскаржити.

2. Чи можуть вони спробувати виставити на продаж це недобудоване майно якимось чином коли накладуть арешт?Я ж не його власник ще. І при якому розмірі борга вони це можуть зробити?

Поки Ви не вважаєтесь власником ніхто не може накласти арешт на нерухомість.

Згідно статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження". Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна, об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості фізичної особи

1. Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна, об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

Звернення стягнення на подільний об’єкт незавершеного будівництва здійснюється шляхом:

1) звернення стягнення на подільний об’єкт незавершеного будівництва - у разі якщо за боржником зареєстровано спеціальне майнове право на об’єкт незавершеного будівництва, всі майбутні об’єкти нерухомості в такому об’єкті та відсутні обтяження речових прав на майбутні об’єкти нерухомості, зареєстровані на користь особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості;

2) звернення стягнення на майбутні об’єкти нерухомості в подільному об’єкті незавершеного будівництва, спеціальне майнове право на які зареєстровано за боржником, за умови відсутності обтяження речових прав на майбутні об’єкти нерухомості, зареєстровані на користь особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості, - у разі якщо у складі подільного об’єкта незавершеного будівництва відчужено, передано у довірчу власність як спосіб забезпечення виконання зобов’язань або обтяжено речові права хоча б на один майбутній об’єкт нерухомості.

Не може бути звернено стягнення на майбутній об’єкт нерухомості, щодо якого зареєстровано обтяження речових прав на користь особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості.

2. Разом із житловим будинком, об’єктом незавершеного будівництва стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

3. У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

4. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві об’єкта нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, заставлений третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Арешт на подільний об’єкт незавершеного будівництва накладається з урахуванням особливостей, визначених абзацами другим - п’ятим частини першої цієї статті.

У разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

5. У разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що боржник не має іншого майна, на яке можливо звернути стягнення.

3. Чи взагалі варто з цим паритись саме зараз і переуступати цю нерухомість комусь з родичів? Може це буде дуже теоретична ситуація про арешт і продаж такого майна, яка в судовій практиці ніколи не зустрічалась і простіше просто пересидіти.

Це все теорія та не відомо чи взагалі буде у Вас штраф.

Загалом за неоновлення даних або неявку по повістці для уточнення даних передбачена лише адміністративна відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП.

Кримінальна відповідальність можлива лише якщо Ви пройдете ВЛК, Вам вручать повістку на відправку, а Ви по ній без поважних причин не явитесь.

Згідно статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Тому, якщо Вас все ж таки зможуть притягнути до адміністративної відповідальності за неоновлення даних - другий раз не мають права накладати штраф саме за неоновлення даних.

Але, якщо громадянину вручили повістку - він не явився, його можуть притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Якщо після сплати/несплати штрафу чоловіку знову виписали повістку та він не з'явився до ТЦК - тоді це буде вважатися повторним правопорушенням.

Ви повинні знати, що без виненесення постанови керівником ТЦК про притягнення до відповідальності - штраф сплачувати не потрібно.

Сам процес накладення штрафу виглядає так:

1. Спочатку ТЦК повинен належним чином повідомити військовозобов'язаного про місце та час розгляду справи.

2. Потім проходить сам розгляд справи за присутності військовзобов’язаного. Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

3. Після розгляду справи, керівник ТЦК виносить постанову, яка повинна містити:

• найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
• дату розгляду справи;
• відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
• опис обставин, установлених під час розгляду справи;
• зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
• прийняте у справі рішення.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, особисте вручення повідомлення. При цьому, надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

ОТЖЕ, якщо ВАС не повідомлять про час та місце розгляд справи та винесуть постанову про накладення штрафу - ТЦК порушить ВАШІ права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таке рішення ТЦК може бути оскаржене у судовому порядку.

4. Якщо я вирішу не поспішати з переоформленням зараз, чи не буде в мене пізніше проблем з такою переуступкою коли я звернусь до приватного нотаріуса а сам вже можу бути "в розшуку", чи не відмовить він тоді мені в таких операціях?

Ви не зможете переоформити майно лише в тому випадку, якщо буде відкрите виконавче провадження, а Ви будете перебувати в Реєстрі боржників.

5. Може підкажете скільки може коштувати таке переоформлення майна.

Зверніться з даним питанням до нотаріуса.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю Вам успіхів!

Доброго дня, надаю відповіді на ваші запитання:

1. Нажаль я ж не застрахований що всі позови виграю і тоді накладуть арешт на майно. Чи можуть накласти арешт на це недобудоване майно в такому разі? Чи зможуть накласти лише коли будинок добудують і нерухомість перейде у мою власність?

Враховуючи, що у вас на руках попередній договір купівлі-продажу квартири і форвардний контракт. Ви не є власником, тому арешт накласти не можуть, поки ви не оформити договір куплі продажу. При оформлені, одразу подаруйте і продайте майно, у такому разі виконавча служба не зможе так швидко відреагувати і накласти арешт.

2. Чи можуть вони спробувати виставити на продаж це недобудоване майно якимось чином коли накладуть арешт? Я ж не його власник ще. І при якому розмірі борга вони це можуть зробити?

Ні, поки майно не є у вашій власності вони нічого не мають право зробити. Так як ви не є власником, і поросту вас не буде відображати в реєстрі права власності.

3. Чи взагалі варто з цим паритись саме зараз і переуступати цю нерухомість комусь з родичів? Може це буде дуже теоретична ситуація про арешт і продаж такого майна, яка в судовій практиці ніколи не зустрічалась і простіше просто пересидіти.

При оформлені на вас договру куплі-продажу, одразу подаруйте і продайте майно, у такому разі виконавча служба не зможе так швидко відреагувати і накласти арешт.

4. Якщо я вирішу не поспішати з переоформленням зараз, чи не буде в мене пізніше проблем з такою переуступкою коли я звернусь до приватного нотаріуса а сам вже можу бути "в розшуку", чи не відмовить він тоді мені в таких операціях?

Це залежить від нотаріуса, якщо арешта на майно не має, не має ні яких заборон на його відчужєення.5. Може підкажете скільки може коштувати таке переоформлення майна.

При проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами сторони повинні сплачувати податки відповідно до ст. 172 ПК України «Порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна» та військовий збір, який встановлений Підрозділом 10 Перехідних положень ПК України.

Відповідно до ст. 172 ПК України Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків бази оподаткування.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному статтею 172 ПК України для об’єктів нерухомого майна.

Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку.

За загальним правилом продаж нерухомості оподатковується:

* податком на доходи фізичних осіб – 5%;

* військовим збором 1,5%.

Слід зазначити, що для нерезидентів розмір податку на доходи фізичних осіб при продажу нерухомості становить 18%.

Пенсійний збір сплачується відповідно до ч. 10, ст.4 та ч. 8, ст. 2 ЗУ «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування"

Єдина база даних звітів про оцінку

Єдина база даних звітів про оцінку (далі - Єдина база) - державна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних, програмне забезпечення, модуль електронного визначення оціночної вартості, сервіс послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості.

Єдина база забезпечує:

1) внесення, оновлення, створення, зберігання, передавання та автоматичне оприлюднення відповідної інформації про об’єкт нерухомості та його вартість (крім інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки);

2) реєстрацію, авторизацію (ідентифікацію) суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів) та нотаріусів;

3) внесення суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) звітів про оцінку та інформації з них напряму та безпосередньо до Єдиної бази;

4) реєстрацію і зберігання звітів про оцінку в Єдиній базі з автоматичним присвоєнням кожному звіту унікального реєстраційного номера;

5) електронне визначення оціночної вартості об’єктів нерухомості та автоматичне формування на запит фізичних і юридичних осіб електронних довідок про оціночну вартість об’єктів нерухомості з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера;

6) автоматичний обмін інформацією і документами, доступ до яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет.

Власником Єдиної бази, прав інтелектуальної власності на Єдину базу та її програмного забезпечення є держава в особі Фонду державного майна України.

Фонд державного майна України є держателем, розпорядником та адміністратором Єдиної бази, а також власником всієї інформації, що міститься в ній.

Єдина база повинна забезпечувати збереження та належний захист всієї інформації щодо об’єктів нерухомості, оціночна вартість яких визначається та перевіряється, можливість доступу до інформації суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів), нотаріусів та контролюючих органів у межах повноважень.

Інформація Єдиної бази про об’єкт нерухомості та його вартість, у тому числі звіти про оцінку, автоматично оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України в режимі реального часу (крім інформації з обмеженим доступом). До такої інформації забезпечується відкритий, прямий неавторизований доступ з можливістю завантаження у форматі відкритих даних.

Для цілей цього пункту до інформації з обмеженим доступом не належить інформація про суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів).

Порядок ведення Єдиної бази затверджується Фондом державного майна України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

З метою формування інформаційної основи для визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості Фонд державного майна України використовує інформаційні джерела з відкритим доступом та дані про ціни, зазначені в договорах купівлі-продажу об’єктів нерухомості, внесені нотаріусами до Єдиної бази, а також дані про ринкову вартість об’єктів нерухомості, внесені до Єдиної бази на підставі звітів про оцінку.

Визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості здійснюється автоматично, на підставі даних про об’єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази будь-якою особою за допомогою мережі Інтернет, що підтверджуються офіційними документами на такий об’єкт. Перелік даних, які вносяться особою до Єдиної бази з метою визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, затверджується Фондом державного майна України.

За результатом визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості Єдиною базою формується довідка про його оціночну вартість з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера.

Якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об’єкта.

Внесення інформації зі звітів про оцінку до Єдиної бази здійснюється суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) на підставі звіту про оцінку, електронна версія якого зберігається в Єдиній базі. Перелік даних про об’єкт нерухомості зі звіту про оцінку, які вносяться суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) до Єдиної бази з метою реєстрації звіту у Єдиній базі, затверджується Фондом державного майна України. Звіти про оцінку реєструються в Єдиній базі суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису оцінювачів, які безпосередньо проводили оцінку.

Під час посвідчення правочинів з продажу (обміну) об’єктів нерухомості нотаріус перевіряє зміст електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості на достовірність даних про об’єкт нерухомості, унікальний реєстраційний номер та дату формування цієї довідки або реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та наявність присвоєного йому унікального реєстраційного номера, а також звіряє інформацію про суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) та ринкову вартість об’єкта нерухомості, які містяться у звіті про оцінку, з даними Єдиної бази.

Довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості за результатами електронного визначення оціночної вартості є чинною впродовж 30 календарних днів з дня її формування Єдиною базою.

Доступ нотаріуса до Єдиної бази для перевірки факту формування Єдиною базою довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості чи реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та присвоєння йому унікального реєстраційного номера, а також для внесення до Єдиної бази інформації про ціну об’єкта нерухомості, зазначену в договорі купівлі-продажу, що ним посвідчується, є безоплатним. (стаття 172 ПК України)

Нотаріальне посвідчення договорів

Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Власник нерухомого майна має право встановити (скасувати) вимогу нотаріального посвідчення договору (внесення змін до договору), предметом якого є таке майно чи його частина, крім випадків, якщо відповідно до закону такий договір підлягає нотаріальному посвідченню. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на нерухоме майно та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. (стаття 209 ЦК України)

Нотаріальне посвідчення може бути вчинене лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим законодавством, а саме: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а сам правочин має вчинятися у формі, встановленій законом

Пільги щодо сплати державного мита

Відповідно до пункту 18, статті 4 Декрету КМУ «Про державне мито» від сплати державного мита при операціях з нерухомістю звільняються:

- Громадяни віднесені до 1, 2, 3, 4 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

- Особи з інвалідністю Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

- Особи з інвалідністю І та ІІ група.

Друга сторона угоди з купівлі-продажу нерухомості від сплати держмита не звільняється, якщо тільки не відноситься до перерахованих вище категорій.

Обов'язковий платіж 1% суми угоди до Пенсійного фонду не повинні платити:

Особи, що купують квартиру або інше житло вперше

Особи, що перебувають на квартирному обліку

Однак фактично нотаріуси не погоджуються завірити договір без надання покупцем документів про сплату цього збору.

Така ситуація обумовлена тим, що в Україні не існує єдиної інформаційної бази, що дозволяє перевірити факт першої покупки житла. Повернути вже сплачену до бюджету суму можна через звернення до адміністративного суду.

Ставка ПДФО та військового збору

ПДФО за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 1,5% сплачуються у випадках коли:

• об’єкт нерухомості перебуває у власності відчужувача менш ніж 3 роки;
• протягом року особа відчужила більш ніж один об’єкт нерухомості;
• відчужується об’єкт незавершеного будівництва;
• відчужується земельна ділянка, яка перевищує норми безоплатної передачі, які визначені ст. 121 ЗК України.

Угода/податокДержмитоПодаток на доходи фізичних осібВійськовий збірПенсійний збірКупівля-продаж нерухомості1% (спільна оплата)5% (продавець - громадянин України); 18% (продавець - іноземець)1,5% (продавець платник ПДФО)1% (покупець)Купівлі-продаж землі1% (спільна оплата)5% (продавець - громадянин України); 18% (продавець - іноземець)1,5% (продавець платник ПДФО)---Дарування нерухомості1% (дарувальник)Родичі першого та другого ступеня споріднення - 0%; в інших випадках - 5% (громадяни України) і 18% (одна із сторін - іноземець)1,5% (обдарований - платник ПДФО)---Обмін нерухомості1% (спільна оплата)5% (обидві сторони - громадяни України) ; 18% (одна або обидві сторони - іноземці)1,5% (обидві сторони-платники ПДФО)---Вартість реєстрації придбаної нерухомості

Порядок реєстрації права власності на придбану нерухомість визначено постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року.

Державну реєстрацію за заявою одержувача нерухомості проводить уповноважений реєстратор або нотаріус.

Новий власник нерухомості пред’являє державному реєстратору паспорт, оригінал ідентифікаційного коду і заява. Державний реєстратор формує в електронній базі Держреєстру речових прав номер об’єкта власності на перейшла в нове володіння нерухомість і подає заяву в чергу на підтвердження. Заява та номер стверджує Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.

Згідно зі статтею 34 Закону № 51 «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 2004 року в редакції від 04.06.2017, адміністративний збір за державну реєстрацію становить у розмірі 0,1 (одну десяту) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень. У 2023 році цей розмір становить 270 грн.

Згідно зі статтею 19 Закону № 51 «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація проводиться протягом п’яти робочих днів. За реєстрацію в цей термін діють зазначені вище тарифи.

У статті 34 цього Закону визначено тарифи за державну реєстрацію в терміни менше п’яти днів, які може вказати заявник:

– за 2 робочих дня – 1 прожитковий мінімум працездатної особи;

– за 1 робочий день – 2 прожиткові мінімуми працездатної особи;

– за 2 години – 5 прожиткових мінімумів працездатної особи.

Добрий день!

1. Нажаль я ж не застрахований що всі позови виграю і тоді накладуть арешт на майно. Чи можуть накласти арешт на це недобудоване майно в такому разі? Чи зможуть накласти лише коли будинок добудують і нерухомість перейде у мою власність? - арешт може бути накладено лише на майно, на яке зареєстровано право власності, про що внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник (ч. 1 ст. 50 Закону).

Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику (ч. 2 ст. 50 Закону).

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (тобто з 01 січня 2024 року становить 142 000 грн., з 01 квітня 2024 року - 160 000 грн.), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника (ч.7 ст. 48 Закону).

У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 ч. 1 ст. 37 Закону (пункт 30 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція).

У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом (частина третя статті 50 Закону).

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

У разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення (ч.5 ст. 50 Закону).

Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у ч.8 ст. 56 Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов’язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання) (ч. 1 ст. 58 Закону).

Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування.

У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім’ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем (ч. 3 ст. 58 Закону).

Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Порядок і умови зберігання зазначеного у ч. 8 ст. 56 Закону майна, на яке накладено арешт, встановлюються відповідно до умов договорів, укладених з банками України, з урахуванням вимог до таких договорів, встановлених Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України (ч. 5 ст. 58 Закону).

Порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна (ч. 6 ст. 58 Закону).

Успіхів!