Чи є зараз закон який каже що треба оновити приватизаційні документи на квартиру / нерухомість?

Доброго дня!

Якщо право власності на нерухоме майно виникло до 2013 року, Вам краще додати його в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП).

Проте, мова йде не про переприватизацію нерухомості, а про внесення відомостей в ДРРП

Наразі передбачено внесення інформації про власника до Державного реєстру прав на нерухоме майно: через портал Дія або через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи) чи нотаріуса.

Для внесення інформації самостійно через Дію https://diia.gov.ua/services/derzhavna-reyestaciya... необхідно:

• створити електронний підпис (кваліфікований електронний підпис);
• зареєструватися чи авторизуватися в кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису;
• перевірити особисті дані у профілі користувача, оновити їх за необхідності;
• заповнити онлайн-форму на отримання послуги;
• завантажити документи про зареєстровані речові права на об’єкт нерухомості до 01 січня 2013 року у форматі PDF або JPEG;
• перевірити сформовану заяву та підписати її електронним підписом (кваліфікованим електронним підписом).

Краще самостійно внесіть необхідні відомості та не надавайте копії документів людям, яким Ви не довіряєте.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Євгенія!

У Вашому випадку мова йде не про переприватизацію квартири, а про внесення даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки Ваша нерухомість була придбана до 2013 року.

До 2013 року реєстрація права власності на майно проводилася в реєстрі прав власності на нерухоме майно, який зараз є архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстрацію права власності на квартири, житлові будинки, нежитлові приміщення та інше нерухоме майно, проводилася у Бюро технічної інвентаризації, із видачею про це документів (витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі.

Права видані раніше, наприклад в 80−90 роках без використання нотаріальних бланків на звичайному папері та не зареєстровані у БТІ (тобто немає жодних штампів, відміток БТІ, або Витягу з БТІ), то таке право не зареєстроване належним чином і таке майно обов’язково на сьогодні потрібно зареєструвати в Державному реєстрі речових прав, тому що права власності, як такого, не виникло.

Якщо документи містять одну з наступних відміток: штамп БТІ або відмітку БТІ, чи є витяг з реєстру БТІ, тоді документи вважаються належним чином оформлені, а право власності зареєстроване до 2013 року в старому реєстрі прав власності на нерухоме майно і відповідно, держава визнає право власності на таке майно. Такі документи є дійсними, але у випадку відчуження об'єкта нерухомості або продажу, вся інформація про таку реєстрацію повинна бути перенесена (внесена) до Державного реєстру прав, для синхронізації баз даних», - зазначають фахівці.

Переваги, які надає реєстрація права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:

• спрощене замовлення адміністративних послуг;
• лише зареєстровані права мають юридичну силу перед іншими (третіми) особами, а зареєструвати за собою права на нерухомість може лише особа, якій вона належить;
• захист майна від шахрайства, адже підробити правовстановлюючі документи в паперовій формі значно легше, ніж в електронній;
• вчинення будь-яких правочинів з нерухомим майном можливе лише за наявності відомостей у Державному реєстрі речових прав.

Є кілька варіантів внесення даних до Державного реєстру. Можливо звернутись у ЦНАП, до нотаріуса або самостійно внести дані через Дію.

Для внесення інформації через Дію потрібно:

створити електронний підпис (кваліфікований електронний підпис)

зареєструватися чи авторизуватися в кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису

перевірити особисті дані у профілі користувача, оновити їх за необхідності

заповнити онлайн-форму на отримання послуги

завантажити документи про зареєстровані речові права на об’єкт нерухомості до 01 січня 2013 року у форматі PDF або JPEG

перевірити сформовану заяву та підписати її електронним підписом (кваліфікованим електронним підписом)

Отже, як бачите, Ви можете самостійно внести дані до реєстру і при тому не передавати документів Вашим родичам.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

Наразі передбачено два способи внесення інформації про власника до Державного реєстру прав на нерухоме майно: через портал Дія або через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи) чи нотаріуса.

1. Для внесення інформації через Дію необхідно:
2. створити електронний підпис (кваліфікований електронний підпис);
3. зареєструватися чи авторизуватися в кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису;
4. перевірити особисті дані у профілі користувача, оновити їх за необхідності;
5. заповнити онлайн-форму на отримання послуги;
6. завантажити документи про зареєстровані речові права на об’єкт нерухомості до 01 січня 2013 року у форматі PDF або JPEG;
7. перевірити сформовану заяву та підписати її електронним підписом (кваліфікованим електронним підписом).

Окремо варто звернути увагу на те, що наразі послуга доступна у Львівській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Чернігівській, Закарпатській, Рівненській, Дніпропетровській, Полтавській, Київській, Кіровоградській області та в м. Луцьк Волинської області.

• Для внесення інформації через портал ЦНАП або через нотаріуса необхідно:
• підготувати паспорт, номер платника податків, правовстановлюючі документи щодо об’єкта нерухомого майна або їхні копії;
• звернутися до нотаріуса/реєстратора з цими документами;
• для уточнення інформації щодо права власності реєстратор/нотаріус формує письмовий запит до Бюро технічної інвентаризації (БТІ) для особистого звернення;
• звернутися з письмовим запитом до комунального підприємства БТІ за територіальною приналежністю щодо нерухомого майна. Якщо таке бюро ліквідоване, необхідно звернутись до БТІ, яке стало правонаступником архівних документів;
• для оформлення довідки з БТІ знадобиться:
• письмова заява;
• паспорт та номер платника податків (оригінал та копії);
• правовстановлюючі документи (копії); оригінал письмового запиту від нотаріуса (в разі оформлення спадщини, продажу, дарування) або реєстратора.
• БТІ протягом 30 днів надає паперову довідку, що містить печатку підприємства та підпис виконавця або керівника;
• для внесення інформації до реєстру необхідно звернутися з пакетом документів, зазначеним вище, та сформованою довідкою з БТІ до нотаріуса/реєстратора.

Процес державної реєстрації триває до 5 робочих днів. Однак, якщо державна реєстрація права власності на нерухоме майно проведена лише на паперових носіях в БТІ, розгляд заяви можуть зупинити. В такому разі реєстратор формує та надсилає запит до БТІ для перевірки права власності на основі інформації з документів, доданих до заяви. Строк розгляду — до 30 робочих днів.

https://ldn.org.ua/consultations/derzhavnyy-reiest...

З повагою!

Доброго дня.

Якщо Ваше право власності було зареєстровано БТІ вже в електронному Реєстрі, ніяких проблем взагалі не виникає. На даний момент цей Реєстр є архівною складовою нового Державного реєстру прав. Будь-хто може з легкістю перевірити факт такої реєстрації, отримавши інформацію з нового реєстру.

Проблеми найчастіше виникають з більш старими, так би мовити, документами, за якими реєстрації права власності здійснювалась БТІ лише в своїх книгах (тільки на паперових носіях). Факт реєстрації права власності в даному випадку підтверджується штампом БТІ на документах, найчастіше зі зворотного боку.

Якщо це Ваш випадок, не хвилюйтеся. Ваші правовстановлюючі документи є дійсними, актуальними та законними. Держава визнає таку реєстрацію, і жоден нотаріус не відмовить Вам у здійснені нотаріальних дій. Єдиним нюансом є необхідність отримання підтвердження цієї реєстрації у Бюро технічної інвентаризації (що є звичайною практикою).

Ви звичайно можете за власним бажанням перереєструвати їх у новому реєстрі.

Однак пам`ятайте, що це Ваше законне право, а не обов`язок, який Вам нав`язують.

ВІТАЮ ВАС, ЄВГЕНІЯ!

Ні. Таких вимог немає.

Як кажуть в народі ця стаття може називатись - "Чули дзвін, та не знають де він".

Якщо Ви звернули увагу на матеріал, розміщений на сайті Отинської сільради Коломийської громади Івано-Франківської області, то в кінці матеріалу йдеться, що це не авторський текст сільради чи її працівників, а передрук.

За матеріалами: https://www.facebook.com/photo?fbid=12213600929019...

Група у соцмережі жодної відповідальності за правдивість інформації не несе.

Фейкові статті щодо питань власності, БТІ, землі ходять роками і десятиліттями.

Ніяких зобов"язань і вимог чинне законодавство не передбачало і не передбачає. Хто є власником - той і є.

Ніякі правоустановчі документи оновлювати не треба.

В данному випадку мова йде про те, що держава планує стимулювати внесення в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно інформації з паперових документів, якщо така інформація не була внесена туди раніше БТІ при реєстрації у 2000х роках чи пізніше, а так само під час операцій з майном - спадкування, купівля-продаж, дарування.

Це більшою мірою стосується тих, хто володіє нерухомістю з часів УРСР або 90-х років і ніякі документи по реєстрах не проводив, бо їх тоді не існувало.

Щодо Вашої родички, то маю її розочарувати. Без оригіналів правоустановчих документів жоден державний реєстратор речових прав на нерухоме майно у ЦНАПі нічого не зареєструє.

Це може зробити лише ВЛАСНИК з ОРИГІНАЛАМИ.

Якщо у Вас кілька співвласників, то хай Ваша родичка зареєструє свою частину. Потім, за потреби, Ви зареєструєте свою.

Робиться не для Вашої зручності. А для цілей оподаткування. Ці чутки ходять не перший рік. От наприклад інформація Львівської міської ради:

https://city-adm.lviv.ua/news/city/tsnap/289907-fa...

В електронному реєстрі є інформація про власність на житло за останні 10 років. Спори щодо права власності на нерухомість були, є і будуть однією з найчисельніших категорій судових справ, тож сміливо можна стверджувати, що судова практика з питань, що виникають у такій категорії справ є усталеною.

Водночас законодавство не є статичною категорією, воно постійно розвивається, змінюється та вдосконалюється, та як наслідок, разом із законодавством змінюються підходи Верховного Суду до вирішення спірних питань.

Насамперед, для того, щоб довести своє право власності, необхідно розуміти, що це таке.

Право власності гарантовано ст. 41 Конституції України, суть якої зводиться до того, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, набутою в порядку, визначеному законом.

Більш розширене визначення права власності закріплено у Цивільному кодексі України (див. ст. 316, 317, 328 ЦК України), а обов’язок забезпечувати захист права власності покладено на державу (ст. 13 Конституції України).

Існування правових гарантій права власності на рівні національного законодавства є логічним та обґрунтованим з огляду на положення правових актів найвищої юридичної сили країн Європейського Союзу.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття «майно» у ч. 1 ст. 1 Першого протоколу Конвенції є автономним поняттям, яке охоплює як «існуюче майно», так і активи, зокрема позови, щодо яких заявник може стверджувати, що він або вона має принаймні «законне очікування». «Майно» містить права «in rem» та «in personam». Термін охоплює нерухоме і рухоме майно та інші майнові інтереси.

Цією статтею Конвенції визначено певні гарантії прав приватних осіб у разі втручання держави у їхні права. При розгляді справ національні суди України застосовують положення Конвенції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, що передбачено ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

У цій категорії спорів варто відмітити рішення ЄСПЛ у таких справах, як Marckx v. Belgium; Depalle v. France; Anheuser-Busch Inc. v. Portugal; Oneryildiz v. Turkey; Broniowski v. Poland; Beyeler v. Italy ; Iatridis v. Greece; Centro Europa 7 S.R.L. and di Stefano v. Italy; Fabris v. France; Parrillo v. Italy; Belane Nagy v. Hungary, у межах яких ЄСПЛ визначив основні складові категорії права власності та допустимі межі втручання держави для захисту такого права.

У контексті вищенаведеного варто згадати:

• положення ч.1 ст. 11 ЦК України відповідно до якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;
• приписи п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – «Закон 1952-IV») де передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• частину у ст. 12 Закону 1952-IV відповідно до якої відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності, пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

З аналізу вищенаведених правових норм очевидно, що право власності виникає на підставі відповідного правовстановлювального документу, а відомості з реєстру є їх офіційним визнанням та являються нічим іншим, як одним із інструментів держави, спрямованим на забезпечення гарантій такого права.

Подібні правові висновки викладено у постановах КГС Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №917/553/17, від 03.04.2018 у справі № 922/1645/18, від 24.01.2020 у справі №910/10987/18.

Повертаємося до питання, що робити власникам нерухомості, чиї відомості не були внесені до реєстру після 01.01.2013? Передусім варто зазначити, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов’язкової реєстрації (ч.3 ст.3 Закону 1952-IV).

У період з 2002 по 01.01.2013 в Україні діяло Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002.

Державна реєстрація прав проводилась реєстраторами бюро технічної інвентаризації (БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно (пункт 1.3. Тимчасового положення).

Реєстр прав власності на нерухоме майно виступав єдиною державною інформаційною системою, що містила відомості про зареєстровані права, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна та незавершеного будівництва, правовстановлювальні документи та документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва, а реєстратор БТІ самостійно присвоював реєстраційний номер об'єкту, права щодо якого підлягають державній реєстрації (див. п. 1.8. та пп.3 п.1.13 Тимчасового положення).

У 2013 році вищезгаданий Реєстр прав власності на нерухоме майно став невід’ємною архівною складовою частиною актуального Державного реєстру прав (ч. 1 ст. 13 Закону 1952-IV), а питання щодо взаємодії та обміну інформацією між актуальним реєстром та його архівною складовою врегульовано у Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – «Порядок»).

Не вдаючись до цитування сухої термінології, наведеної в Порядку, необхідно зазначити, що у разі, якщо реєстрація права на нерухоме майно була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення права, то при новій реєстраційній дії, пов'язаній з майном, державний реєстратор самостійно створить розділ в актуальному Державному реєстрі прав, куди перенесе відомості з його архівної частини, а в архівній складовій реєстру проставить відмітку про погашення такого запису.

Власнику ж, для підтвердження свого права, яке виникло до 01.01.2013, достатньо мати відповідний правовстановлюючий документ, який містить штамп або відмітку БТІ, або Витяг з реєстру до такого правовстановлювального документу.

Непоодинокими є випадки, коли реєстрація права власності у актуальному Державному реєстрі прав проводилась реєстратором без проставлення відмітки про погашення запису в архівній частині, що призводило до колізії, за якої один і той же об’єкт нерухомого майна мав два реєстраційні номера та двох різних власників, що, без перебільшення, має негативні наслідки для дійсного/актуального власника (наприклад, проставлення відмітки про арешт майна колишнього власника в архівній складовій реєстру матиме наслідком виникнення відмітки про арешт в актуальному записі.)

Варто зауважити, що Державний реєстратор позбавлений права в будь-який момент відкрити реєстр та поставити відмітку про погашення архівного запису. Така реєстраційна дія може бути здійснена або під час наступної реєстраційної дії з майном, або за заявою зацікавленої особи про виправлення технічної помилки, поданої Державному реєстратору (п. 45 Порядку).

У разі, якщо правовстановлювальним документом є правочин, укладений ще раніше, скажімо впродовж 80-90 років, та право власності за яким своєчасно не було зареєстровано у, вже архівному, Реєстрі прав власності на нерухоме майно (так званому реєстрі БТІ) до 01.01.2013, власнику в будь-якому випадку необхідно таке право зареєструвати, оскільки, з огляду на положення ст. 331 ЦК України, таке право може вважатись таким що не виникло, унаслідок чого власник матиме перешкоди у вільному користуванні, володінні та розпорядженні майном.

У такому разі необхідно озброїтись правовим обґрунтуванням того факту, що законодавство, чинне на момент виникнення права власності, не передбачало його обов’язкової реєстрації та бути готовим до потенційного судового спору з держреєстратором.

https://yur-gazeta.com/publications/practice/civil...

ОТЖЕ, живіть спокійно. Ніяких обов"язків вносити дані в ЦНАПі в Реєстр немає. І ніхто Вашу власність не відбере. Бо у Вас на руках правоустановлюючі документи в оригіналах. А от якщо роздавати свої правовстановлюючі документи усім підряд, то маючи доступ до старих запасів бланків нотаріату та майстернь з виготовлення печаток і штампів - зробити близькі за схожістю дублікати документів на інших власників можна.

Хай щастить!

З повагою, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Доброго дня, ви можете це зробити онлайн.

Як отримати послугу

Онлайн

1. Вам знадобиться електронний підпис (кваліфікований електронний підпис).

2. Зареєструйтеся чи авторизуйтеся в кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису.

3. Перевірте особисті дані у профілі користувача, оновіть їх за необхідності.

4. Заповніть онлайн-форму на отримання послуги.

5. Завантажте документи про зареєстровані речові права на об'єкт нерухомої власності до 1 січня 2013 року у форматі PDF.

6. Перевірте сформовану заяву та підпишіть її електронним підписом (кваліфікованим електронним підписом).

Офлайн

1. Вам знадобиться паспорт, номер платника податків, правовстановлюючі документи щодо об’єкта нерухомого майна або їхні копії.

2. Зверніться до нотаріуса/реєстратора з цими документами. Послуга безоплатна.

3. Для уточнення інформації щодо права власності реєстратор/нотаріус формує письмовий запит до Бюро технічної інвентаризації (БТІ) та надає його вам для особистого звернення.

4. Зверніться з письмовим запитом до комунального підприємства БТІ за територіальною приналежністю щодо нерухомого майна. Якщо таке бюро ліквідоване, зверніться до БТІ, яке стало правонаступником архівних документів.

5. Для оформлення довідки з БТІ вам знадобиться:

• письмова заява;
• паспорт та номер платника податків (оригінал та копії);
• правовстановлюючі документи (копії);
• оригінал письмового запиту від нотаріуса (у разі оформлення спадщини, продажу, дарування) або реєстратора.

Послуга платна.

6. БТІ протягом 30 днів надає паперову довідку, що містить печатку підприємства та підпис виконавця або керівника.

7. Для отримання послуги повторно зверніться з пакетом документів, зазначеним у пункті 1, та сформованою довідкою з БТІ до нотаріуса/реєстратора.

Результат

Статус заяви можна перевірити в кабінеті громадянина. Повідомлення про реєстрацію об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно або відмову з'явиться в кабінеті громадянина та буде надіслано на зазначену електронну адресу.

Витяг в електронній формі має таку саму юридичну силу, як і паперовий. Його можна роздрукувати та користуватися, як будь-яким іншим документом.