Можно ли отсудить моральную компенсацию за измену?

ЗДРАВСТВУЙТЕ, НАТАЛЬЯ!

К сожалению Украина - не США, и не страна ЕС... потому морального ущерба тут практически не существует в представлении судей.

НО.

Вы имеете право взыскать алименты на Вас по достижению ребенком 3-х летнего возраста, а также алименты на ребенка в принципе.

Проблема в том, что в украинское законодательство прописали норму по которой военный находящийся не по месту своего проживания - может подать в суд заявление о заморозке судебного процесса до конца войны. Вот такой вот бонус дали военным на время войны.

Судья с этим ничего сделать, увы, не может... это прямой императив закона.

Пункт 2 ч. 1 ст. 251 ГПК Украины предусматривает обязанность суда остановить производство по делу в случае нахождения стороны в составе ВСУ или других военных формирований, переведенных на военное положение или привлеченных к проведению АТО.

По идее эти вещи должны доказываться стороной, заявляющей подобное ходатайство не только справкой о том, что служит в армии, но и приказом о переводе на военное положение. Но судьи по разному подходят к этому. Большинству достаточно любой бумажки о том, что военный и всё.

Потому желательно, чтоб суд прошёл без Вашего благоверного и чтоб он не знал о суде, иначе побежит к адвокату и обязательно воспользуется данной опцией. А там останется ли он жив и сможет ли после войны платить... Одному Богу известно.

Достаточно цинично со стороны государства, но алименты исключением в праве на приостановку дела, увы, не предусмотрели. Именно потому очень много злостных и принципиальных уклонистов от уплаты алиментов - с началом войны записались в тыловые подразделения и терроборону, используя возможность не платить алименты и заморозить процессы в судах.

Согласно ч.2 ст. 84 Семейного кодекса Украины жена, с которой проживает ребенок, имеет право на воздержание от мужа – отца ребенка до достижения ребенком трех лет.

Положением ст. 84 Семейного кодекса Украины предусмотрено, что жена, с которой проживает ребенок, имеет право на содержание от мужа – отца ребенка до достижения ребенком трех лет, независимо от того, работает ли он и независимо от его материального положения, при условии, если мужчина может предоставлять материальную помощь

Анализ данных положений семейного законодательства дает основания считать, что семейным законодательством Украины предусмотрено право жены-матери на содержание супругом до достижения ребенком трехлетнего возраста независимо от того, работает ли он и независимо от его материального положения, при условии, что муж может предоставлять материальное законодательство. помощь.

Представление суда доказательств того, что жена, с которой проживает ребенок, нуждается в материальной помощи, не обязательно, поскольку право на алименты принадлежит жене – матери независимо от этого обстоятельства.

Согласно ч.1 ст.80 Семейного кодекса Украины алименты присуждаются одному из супругов в доле от заработка (дохода) второго супруга и (или) в твердой денежной сумме.

Согласно ч.1 ст.79 Семейного кодекса Украины алименты присуждаются по решению суда со дня подачи искового заявления.

При этом, измены и прочие морально-этические моменты, увы, в Украине значения не имеют.

Единственное, что я Вам посоветую в этом деле не превращать защиту прав детей в месть за измену. У меня в практике были случаи, когда матери в целях мести отказывались от больших сумм на детей в пользу якобы официального направления на работу известия о том, что их полковник, генерал или военнослужащий- алиментщик... Сейчас этим никого не удивишь и не опозоришь... не в СССР живем... потому в таких вопросах всегда призывать быть благоразумными и действовать в интересах детей, а не на эмоциях.

С уважением и пониманием, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня, Наталія!

Це буде доволі складно.

Сімейний кодекс України встановлює вичерпний перелік випадків відшкодування моральної шкоди: якщо це передбачено СК України або договором.

Стаття 18. Захист сімейних прав та інтересів.

1. Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.

2. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є:

1) встановлення правовідношення;

2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку;

3) припинення правовідношення, а також його анулювання;

4) припинення дій, які порушують сімейні права;

5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права;

6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором;

7) зміна правовідношення;

8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 5 постанови № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають:

наявність такої шкоди,

протиправність діяння її заподіювача,

наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тому позивачем в ході розгляду справи про стягнення моральної шкоди повинно бути надано до суду докази в підтвердження спричинення щодо нього відповідачем протиправних діянь, доказів глибокого хвилювання, депресивного стану, страждання або заподіяння йому страждань такими протиправними діями, причинного зв`язку між діянням та заподіяною шкодою, а також повинно бути наведено обґрунтування розміру моральної шкоди.

У Постанові Київського апеляційного суду у справі № 361/7580/18 від 18.02.2022 було зроблено висновок про те, що сам факт подружньої зради може бути підставою для відшкодування моральної шкоди під час розлучення.

Для цього позивачу треба довести наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, елементами якого є протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком. За обставинами згаданої справи позивачці було відмовлено у задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 115 000 грн, оскільки відповідач навів заперечення, які підтверджено показами свідків щодо припинення фактичних шлюбних відносин. Зокрема, відповідач указував, що сторони домовились про окреме проживання, відтак заперечив сам факт подружньої зради, оскільки відповідач не приховував своє окреме особисте життя з часу припинення фактичних шлюбних відносин.

https://www.hsa.org.ua/blog/pidstavi-stiagnennia-m...

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас!

Ви вже розірвали шлюб чи ще ні?

Згідно статті 84 Сімейного кодексу

1. Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності.

2. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

3. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.

4. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

5. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.

6. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Згідно статті 180 Сімейного кодексу

1. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно статті 181 СКУ

1. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

2. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Отже, якщо Вам не вдалось домовитись з батьком дитини про добровільну сплату аліментів, варто звернутись до суду з позовною заявою за допомогою адвоката або самостійно через електронний суд (https://id.court.gov.ua/). Вам для цього необхідно:

• позовна заява;
• докази наявності доходів, рухомого, нерухомого майна відповідача;
• копія свідоцтва про народження спільної дитини;
• копія довідки про склад сім’ї, аби підтвердити той факт, що дитина проживає з вами (можна отримати довідку з ЦНАП про те, що Ви та дитина зареєстровані за однією адресою).
• копія свідоцтва про розлучення з відповідачем або відповідне рішення суду; (у випадку розлучення)
• ваша копія паспорта та ІПН (ідентифікаційний код);
• копія паспорта відповідача;
• за можливості довідка про доходи відповідача.

Українське законодавство передбачає два способи стягнення аліментів :

• Тверда грошова форма.
• Частка від доходів платника аліментів.

З військовослужбовців утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

ЦЕ ПРАКТИЧНО НЕМОЖЛИВО.

За статтею 23 Цивільного кодексу, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких приниженні фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Тож у нас є дві ситуації: страждання через порушення прав та страждання внаслідок приниження честі та гідності.

Перш за все, для того аби довести необхідність стягнення морально шкоди слід оцінити страждання: наскільки особа постраждала, як це виражається. Наприклад медичні документи про депресію, психологічна експертиза, витрати на лікування тощо.

Далі слід довести завдану шкоду у вигляді приниження честі та гідності: як стало відомо про зраду, чи це вас публічно образило, це вплинуло на ваш статус в суспільстві та можливість реалізації?

І насамкінець, слід довести що дії винуватця, тобто зрада, були протиправними. Тут закон безсилий, адже ніде не сказано що зрада в шлюбі каратиметься законом або хоча б заборонена. Шлюб ґрунтується на добровільній згоді, а не на вірності. Тож якщо ви згодні на зраду коханої людини - все нормально, якщо це неприпустимо для вас - розлучайтеся. Але закон не диктує вам правила шлюбу.

Наприклад, судами вирішувались питання відшкодування моральної шкоди у випадку подружньої зради. У Постанові Київського апеляційного суду у справі № 361/7580/18 від 18.02.2022 було зроблено висновок про те, що сам факт подружньої зради може бути підставою для відшкодування моральної шкоди під час розлучення. Для цього позивачу треба довести наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, елементами якого є протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком. За обставинами згаданої справи позивачці було відмовлено у задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 115 000 грн, оскільки відповідач навів заперечення, які підтверджено показами свідків щодо припинення фактичних шлюбних відносин. Зокрема, відповідач указував, що сторони домовились про окреме проживання, відтак заперечив сам факт подружньої зради, оскільки відповідач не приховував своє окреме особисте життя з часу припинення фактичних шлюбних відносин (Постанова Київського апеляційного суду № 361/7580/18 від 18.02.2022. http://surl.li/inckb (дата звернення: 14.06.2023).

Вітаю Вас.

На жаль, але це дуже не просто. Якщо такі події мали місце, раджу зосередитися на інших законних методах помсти (поділ майна, спілкування з дітьми тощо).

Сімейний кодекс України (далі – СК України) у частини другій ст. 18 встановлює вичерпний перелік випадків відшкодування моральної шкоди: якщо це передбачено СК України або договором. Національні суди часто відмовляли позивачам у задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди, якщо таке відшкодування не передбачено ані диспозицією статті СК України, ані договором.

До того ж, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 5 постанови № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Одним із випадків, коли СК України передбачено відшкодування моральної шкоди за порушення особистих немайнових прав є позбавлення репродуктивної функції жінки чи чоловіка внаслідок виконання нею/ним конституційних, службових, трудових обов’язків або в результаті протиправної поведінки проти неї/нього. Неможливість мати генетично рідну дитину може завдавати фізичного болю та страждань, в тому числі душевних, а відтак це може бути підставою для відшкодування завданої особі моральної шкоди. Питання відшкодування моральної шкоди, заподіяної жінці її чоловіком внаслідок його відмови від участі в розпочатій програмі екстракорпорального запліднення аналізувалось у справі про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, яка розглядалась Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська (рішення рішення суду від 16.01.2018 р. у справі № 202/6483/17. Посилання http://surl.li/incik

Видається, що для задоволення вимоги жінки про відшкодування їй такої моральної шкоди, повинен доводитися факт неможливості народження дитини, протиправність дій відповідача та безпосередній зв’язок з діями відповідача та фактом неможливості народження дитини. У згаданій справі суд відмовив в задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не було доведено протиправності дій відповідача, та безпосереднього причинного зв’язку між початком проживання відповідача з іншою жінкою та неможливістю позивачки завершити лікування за програмою ЕКЗ та погіршенням стану її здоров`я, позбавленням можливості народити дитину.

Інший випадок, коли СК України дозволено відшкодування моральної шкоди передбачений частиною 5 ст. 159, відповідно до якої особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини. Судами задовольняються вимоги про відшкодування моральної шкоди, поєднані із вимогами про усунення перешкод щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї. Так, рішенням від 07 травня 2019 року Пирятинським районним судом Полтавської області у справі про усунення перешкод щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї та відшкодування моральної шкоди задоволено позовні вимоги, в тому числі і стягнуто моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн. Вирішуючи заявлену вимогу про стягнення моральної шкоди з відповідача, суд встановив, що відповідач значний час приховувала місце навчання та проживання дитини, позивач тривалий час не бачив свою дитину. Суд звернув увагу і на значний час, затрачений для відновлення своїх порушених прав позивачем - останній три роки звертався у різні державні органи та установи з метою отримати хоч якусь інформацію про власного сина та врешті був вимушений звернутися до суду для захисту своїх прав та інтересів. Вказане підтвердилося поясненнями свідків та письмовими матеріалами справи, та відповідачем не було спростовано будь-якими доказами, окрім усних заперечень. Відповідно до роз`яснень даних в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану (Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області у справі № 544/240/18 від 07.05.2019 р. http://surl.li/inciz (дата звернення: 14.06.2023).

Аналіз судової практики свідчить про те, що судами здебільшого не задовольняються вимоги про відшкодування моральної шкоди, заподіяної перешкоджанню осіб, з якими проживає дитина, у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Наприклад, вимога про задоволення моральної шкоди у такій категорії справ не була задоволена у справі № 711/5229/16-ц, оскільки на думку суду «всупереч вимог ч.1 ст.60 ЦПК позивачами не доведено завдання їм такої шкоди та її розмір». (Постанова Верховного суду у справі № 711/5229/16-ц від 10.04.2019. http://surl.li/inckn. Така ж судова практика мала місце і раніше (див. Рішення Апеляційного суду Черкаської області у справі № 707/1997/13-ц від 17.10.2013. URL: http://surl.li/inckw (дата звернення: 14.06.2023). На думку суду, позивачка не надала суду беззаперечних доказів спричинення їй моральної шкоди, тому підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 5000 грн. не встановлено.

https://www.hsa.org.ua/blog/pidstavi-stiagnennia-m...

З повагою!

Доброго дня.

Сімейний кодекс України у частині другій ст. 18 встановлює вичерпний перелік випадків відшкодування моральної шкоди: якщо це передбачено СК України або договором. Національні суди часто відмовляли позивачам у задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди, якщо таке відшкодування не передбачено ані диспозицією статті СК України, ані договором.

Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є:

1) встановлення правовідношення;

2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку;

3) припинення правовідношення, а також його анулювання;

4) припинення дій, які порушують сімейні права;

5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права;

6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором;

7) зміна правовідношення;

8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 5 постанови № 4 від 31.03.95р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тому позивачем в ході розгляду справи про стягнення моральної шкоди повинно бути надано до суду докази в підтвердження спричинення щодо нього відповідачем протиправних діянь, доказів глибокого хвилювання, депресивного стану, страждання або заподіяння йому страждань такими протиправними діями, причинного зв`язку між діянням та заподіяною шкодою, а також повинно бути наведено обґрунтування розміру моральної шкоди. У зв’язку із неподанням позивачами згаданих доказів суди дуже часто відмовляють у задоволенні позовів про стягнення моральної шкоди у спорах, що випливають із сімейних правовідносин.

Виходячи з наведеного, Ви маєте право звернутися до суду з позовом щодо відшкодування Вам Вашим чоловіком моральної шкоди з огляду на його подружню зраду. Як правило такі позови подаються після розірвання шлюбних відносин. Однак це надзвичайно складний процес.

Доброго дня, якщо не було укладено шлюбної угоди то ні.

За статтею 23 Цивільного кодексу, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких приниженні фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Тож у нас є дві ситуації: страждання через порушення прав та страждання внаслідок приниження честі та гідності.

Перш за все, для того аби довести необхідність стягнення морально шкоди слід оцінити страждання: наскільки особа постраждала, як це виражається. Наприклад медичні документи про депресію, психологічна експертиза, витрати на лікування тощо.

Далі слід довести завдану шкоду у вигляді приниження честі та гідності: як стало відомо про зраду, чи це вас публічно образило, це вплинуло на ваш статус в суспільстві та можливість реалізації?

І насамкінець, слід довести що дії винуватця, тобто зрада, були протиправними. Тут закон безсилий, адже ніде не сказано що зрада в шлюбі каратиметься законом або хоча б заборонена. Шлюб ґрунтується на добровільній згоді, а не на вірності. Тож якщо ви згодні на зраду коханої людини - все нормально, якщо це неприпустимо для вас - розлучайтеся. Але закон не диктує вам правила шлюбу.