Задайте питання юристу

880 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Адміністративне право, 23 липня 2024, питання №116245 350₴

ВЛК не за місцем проживання

Людина оновила дані в ЦНАПі, її затримують на блокпосту і доставляють у ТЦК не за місцем проживання і відправляють на ВЛК, не за місцем проживання, вказаному у Резерв+.Чи можуть працівники ТЦК направити людину на ВЛК не за місцем проживання, вказаному у Резерв+?

Відповіді юристів (40)

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Ні. Не можуть.

    Медичний огляд військовозобов’язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров’я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    ЯКЩО ВИ ЗНАХОДИТЕСЬ НА ВІЙСЬКОВОМУ ОБЛІКУ, НЕ В РОЗШУКУ ТА У ВАС Є ДІЮЧИЙ ВОД - ТО ВІДПРАВИТИ НА ВЛК В ІНШОМУ МІСЦІ НЕ МОЖУТЬ.

    ОНОВЛЕННЯ ДАНИХ, ЦЕ НЕ ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК.

    Дерій Владислав Олегович
    33.1%

    Вітаю Вас!

    Згідно частини 1 статті 39 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов’язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

    Тобто, якщо людина не оформила відстрочку - її можуть направити на ВЛК та призвати з будь-якого ТЦК.

    В реаліях сьогодення, якщо Вам вручили повістку під особистий підпис вона вважається належно врученою незалежно від місця реєстрації проживання. Крім того, тепер щоб взяти Вас на військовий облік в ТЦК іншого міста - не обов'язково спочатку зніматися з обліку в попередньому ТЦК (це відбувається без Вашої присутності)..

    На даний час, головна задача ТЦК - виписати повістку на уточнення даних, аргументувати вони це можуть тим, що вони вважають, що Ви проживаєте в іншому місті, але не стоїте на військовому обліку, хоча згідно законодавства повинні.

    Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про військовий облік і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

    Згідно ч. З статті 37 Закону України «Про військовий облік і військову службу» встановлює, що призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в семиденний строк стати на військовий облік.

    Раніше ключовим моментом при набутті обов`язку постановки на військовий облік до РТЦК та СП за новим місцем проживання та реєстрації, була наявність обов`язкового зняття з військового обліку за старим місцем проживання та реєстрації. Тобто ці відомості повинні бути зафіксовані у належний законом спосіб, з відповідними відмітками суб`єктів владних повноважень. Проте, з 18 травня дану вимогу виключили.

    На сьогоднішній день ТЦК можуть взяти громадянина на військовий облік без зняття з попереднього.

    Згідно частини 1 статті 37 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" взяттю на військовий облік військовозобов’язаних підлягають військовозобов’язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.

    Згідно частини 5 статті 37 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" зняттю з військового обліку військовозобов’язаних підлягають військовозобов’язані, які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання.

    На жаль, ризик бути мобілізованим в іншому місті все ж таки залишається.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    • Александр Клієнт 4 місяці тому

      Зрозуміло, дякую

    • Александр Клієнт 4 місяці тому

      А чи можна відмовитися від влк? Та хай виписують штраф?

      • Дерій Владислав Олегович

        Вам вручили повістку чи направлення на ВЛК?

        • Александр Клієнт 3 місяці тому

          Відвезли у тцк а потім на влк

          • Дерій Владислав Олегович

            Якщо Вам не вручали повістки або не давали направлення на ВЛК, то у Вас немає обов'язку проходити його. Чи ставили Ви десь свій підпис?

      • Дерій Владислав Олегович

        За неявку без поважної причини до ТЦК (непроходження ВЛК) Вас можуть спробувати притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за статтею 210-1 КУпАП

        • Александр Клієнт 4 місяці тому

          А оплативши штраф, знімається правопорушення, чи вони можуть знову самі виписати штраф?

          • Дерій Владислав Олегович

            Вам можуть вручити нову повістку, а за неявку по ній повторно притягнути до адміністративної відповідальності

          • Дерій Владислав Олегович

            Ви повинні знати, що без виненесення постанови керівником ТЦК про притягнення до відповідальності - штраф сплачувати не потрібно.

            Сам процес накладення штрафу виглядає так:

            1. Спочатку ТЦК повинен належним чином повідомити військовозобов'язаного про місце та час розгляду справи.

            2. Потім проходить сам розгляд справи за присутності військовзобов’язаного. Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

            3. Після розгляду справи, керівник ТЦК виносить постанову, яка повинна містити:

            • найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
            • дату розгляду справи;
            • відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
            • опис обставин, установлених під час розгляду справи;
            • зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
            • прийняте у справі рішення.

            ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

            Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, особисте вручення повідомлення. При цьому, надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

            ОТЖЕ, якщо ВАС не повідомлять про час та місце розгляд справи та винесуть постанову про накладення штрафу - ТЦК порушить ВАШІ права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таке рішення ТЦК може бути оскаржене у судовому порядку.

    Айвазян Юрій Климентійович
    33.1%

    Доброго дня, Олександре!

    Так, працівники ТЦК можуть або вручити повістку на уточнення даних у іншому місті, або поліція може доставити чоловіка до ТЦК.

    І так, чоловіка мають право направити на ВЛК у іншому місті, що і роблять регулярно.

    Стаття 39 Закону Украъни "Про військовий обов'язок та військову службу". Призов на військову службу під час мобілізації. Демобілізація

    1. Призов резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

    На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов’язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

    Призов резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

    Відповідно до Постанови КМУ від 16.05.2024 року «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»:

    Перевірка військово-облікових документів під час мобілізації.

    49. У період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

    У ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов’язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

    У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 5, ст. 409), або Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов’язаному (крім резервістів та військовозобов’язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.

    У разі відмови резервіста або військовозобов’язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.

    Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

    У разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    • Александр Клієнт 3 місяці тому

      Скажіть, чи може людина отримати бронювання, коли вона в процесі проходження влк?

      • Айвазян Юрій Климентійович

        Доброго дня, Олександре!

        Якщо у чоловіка є військово-обліковий документ в якому зазначені: ВОС, звання та ТЦК, у якому останній перебуває на обліку, то може.

    Кирда Вячеслав Володимирович
    8.6%

    Вітаю!

    На жаль, але можуть відправити на ВЛК в іншому місті, не за місцем перебування особи на військовому обліку. Це реалії сьогодення, які закріплені як на законодавчому, так і підзаконному рівні. Ось, наприклад, що каже з приводу цього постанова КМУ.

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

    від 16 травня 2024 р. № 560 Київ

    Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період

    3. Призов резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

    Оскаржити той факт, що Ви були направлені на ВЛК не за місцем перебування на військовому обліку Ви, на жаль, не зможете.

    З повагою!

    • Александр Клієнт 3 місяці тому

      Скажіть, будь ласка, чи означає проходження влк, якщо все добре, негайну мобілізацію?

      • Кирда Вячеслав Володимирович

        На жаль, але буквально це те і означає. Якщо не має права на відстрочку, ризик бути мобілізованим достатньо високий.

        З повагою!

        • Александр Клієнт 3 місяці тому

          Скажіть, а чи може людина отримати бронювання, якщо вона в процесі проходження влк?

          • Кирда Вячеслав Володимирович

            Так, може. Загалом до моменту зарахування до списків військової частини особа може реалізувати право на відстрочку.

            З повагою!

            • Александр Клієнт 3 місяці тому
              Дякую вам за відповідь
        • Александр Клієнт 3 місяці тому

          Скажіть, якщо наприклад людина знаходиться у розшуку по 210 статті, чи може вона тоді отримати бронювання?

          • Кирда Вячеслав Володимирович

            Скоріше за все, що ні, адже Мінекономіки може не погодити таку бронь. Зробити бронювання через Дію також може не вийти.

            • Александр Клієнт 3 місяці тому

              Скажіть будь ласка, як отримувати зарплату в разі блокування картки?

    Середницький Євгеній Вікторович

    Вітаю, відповідно до українського законодавства, процес мобілізації та проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) регулюється рядом нормативно-правових актів, зокрема Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" та іншими підзаконними актами.

    Основні моменти щодо вашого питання:
    1. Місце проходження ВЛК:
      • За загальним правилом, виклик на ВЛК та інші дії, пов'язані з мобілізацією, мають здійснюватися за місцем реєстрації або місцем проживання, зазначеним у військово-облікових документах.
      • Проте у випадках надзвичайних ситуацій або особливих обставин працівники ТЦК можуть направити особу на ВЛК не за місцем проживання. Це може бути пов'язано з оптимізацією процесу мобілізації або іншими оперативними потребами.
    2. Оновлення даних у ЦНАПі:
      • Якщо людина оновила свої дані у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП), ці зміни повинні бути відображені у відповідних реєстрах, включаючи систему "Резерв+".
      • Однак, процес оновлення даних у різних реєстрах може займати деякий час, і під час перехідного періоду можуть виникати ситуації, коли інформація ще не синхронізована повністю.
    3. Право на звернення:
      • Якщо особу направили на ВЛК не за місцем проживання, вона має право звернутися з відповідною скаргою до військового комісаріату, пояснивши ситуацію та надати документи, що підтверджують оновлені дані про місце проживання.
      • Крім того, варто звернутися до ЦНАПу для отримання офіційного підтвердження про оновлення даних.
    Висновок:

    Так, працівники ТЦК можуть направити особу на ВЛК не за місцем проживання, зазначеним у системі "Резерв+", особливо в умовах мобілізації та необхідності оперативних дій. Однак у разі виникнення такої ситуації, особа має право звернутися до відповідних органів для уточнення та врегулювання питання відповідно до оновлених даних про місце проживання.

    • Александр Клієнт 3 місяці тому

      Скажіть, чи може людина отримати бронювання, коли вона ще в процесі проходження влк?

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Скажіть будь ласка, як отримувати зарплату в разі блокування картки?

    Можливо розбокувати за заявою вільний обіг суми в розмірі 14200 грн.

    • Александр Клієнт 3 місяці тому

      Я про блокування за 210ст

    • Александр Клієнт 3 місяці тому

      Скажіть, будь ласка, чи можуть людину силою змусити допроходити ВЛК, ну там не відпускати додому, тримати в тцк, або лікарні?

    Карпенко Андрій Володимирович
    25.1%

    Відповідно до статті 235 КУпАП справи про порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210 210-1 211 КУпАП (крім правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають ТЦК СП.

    Від імені ТЦК розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Вони роблять це цілодобово.

    При цьому штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

    Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

    У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. При цьому, дії державних виконавців стосовно примусового виконання постанов ТЦК регулюються ЗУ "Про виконавче провадження", який передбачає право державних виконавців, зокрема, накладати арешт на банківські рахунки та майно правопорушників.

    Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

    Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

    Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа – постанови ТЦК про штраф – виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

    У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти чи електронні гроші боржника.

    Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

    Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

    Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

    Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

    Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

    При цьому закон про виконавче провадження встановлює, що до припинення або скасування воєнного стану фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

    Йдеться про суму у 14 200 грн.

    Втім, для того, аби здійснювати такі видаткові операції, треба ще здійснити активні дії.

    Так, фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, який наклав арешт на кошти, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом «Про електронні документи та електронний документообіг».

    У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

    Також під час війни припиняється звернення стягнення на пенсію і стипендію.

    Крім того, забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій.

    • Александр Клієнт 3 місяці тому

      Дякую за відповідь. Скажіть будь ласка, чи можуть працівники ТЦК людину силою змусити допроходити ВЛК, не відпускати додому, тримати у ТЦК, як це було раніше?

      • Карпенко Андрій Володимирович

        Якщо особу незаконно затримали, доставили та утримують на території військової частини, то дії відповідальних осіб можна кваліфікувати за статтями 141 (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини) або 141-1 (Насильницьке зникнення), яке характеризується як арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування.

        У таких випадках раджу викликати адвоката і Нацполіцію. Також можна написати повідомлення про вчинення кримінального правопорушення — "Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою".

        Саме поліція має запобігти незаконному утриманню особи.

        Звернутися в суд можливо в подальшому аби визнати дії працівників ТЦК незаконними та стягнути з держави моральну шкоду.

        Працівники ТЦК не мають права:• за будь-які пов'язані з мобілізацією дії працівники вимагати гроші або інші винагороди;• вилучати особисті речі військовозобов'язаних (телефони, одяг та ін.), окрім зброї та інших предметів, які можуть бути використані для скоєння злочину;• порушувати права людини;• затримувати військовозобов’язаних. Виключення – якщо людина перебуває в розшуку Нацполіцією. І те в такому разі лише поліцейські мають право затримати особу, скласти адмінпротокол і доправити до ТЦК;• забороняти людині спілкування з іншими особами, родичами та друзями, адвокатом, зокрема особисте, передання речей від цих осіб та будь-які види суспільної комунікації.

        • Александр Клієнт 3 місяці тому

          А змусити наприклад, закінчити влк, чи утримувати на території тцк чи лікарні?

          • Карпенко Андрій Володимирович

            Штраф за непроходження ВЛК можуть виписати у тому разі, коли людина отримала повістку на проходження військово-лікарської комісії, але не зробила цього у визначений термін або ухилилася від її проходження.

            Якщо особа не прийде за повісткою на проходження ВЛК, на неї може бути накладено штраф у розмірі – від 17 000 грн до 25 500 грн.

            Військовозобов’язана особа має сплати цю суму протягом 15 днів. Якщо вона цього не зробить, виконавча служба може стягнути його примусово, у подвійному розмірі від суми штрафу. Також разом зі штрафом необхідно буде сплатити виконавчий збір.

            Процедура проходження медичного огляду під час мобілізації регулюється пунктом 3 глави II Наказу МО від 14.08.2008 року №402. Перед оглядом обовʼязково проводяться різні аналізи та медичні обстеження, включаючи рентген, вимірювання тиску та ЕКГ для осіб, старших 40 років. Військовозобов’язаний повинен надати членам ВЛК медичну карту амбулаторного хворого, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань та інших медичних проблем.

            Що робити, якщо вас незаконно затримали та змушують пройти ВЛК

            У випадку незаконного затримання і примушування до проходження ВЛК необхідно:

            1. Заявити про незаконне затримання та порушення процедури проходження ВЛК.
            2. Відмовитися виконувати незаконні розпорядження, зазначаючи, що готові пройти ВЛК виключно в законний спосіб.
            3. Запропонувати виписати повістку та направлення на іншу дату для отримання необхідної медичної документації.

            Якщо ви відмовляєтеся проходити ВЛК у спосіб, не передбачений законом, вас не можуть притягнути до кримінальної відповідальності. Максимально вам загрожує адміністративний штраф у розмірі 17 000 грн. У разі повторного порушення може бути накладений штраф у 25 000 грн — і тоді вже можлива кримінальна відповідальність.

        • Александр Клієнт 3 місяці тому

          Якщо людина перебуває в розшуку, доправити до тцк можуть. А тримати там, або змусити щось робити, наприклад пройти влк чи ще щось?

          • Карпенко Андрій Володимирович

            Особу може бути затримано поліцейським з метою доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки:

            При цьому, про адміністративне затримання обов’язково складається протокол.

            Відповідно до ст. 263 КУпАП загальний строк адміністративного затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, становить не більш як 3 години. Але, наприклад, в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення, строк затримання може становити до трьох діб.

            • Александр Клієнт 3 місяці тому

              Дякую за відповідь

    Александр Клієнт 3 місяці тому
    Якщо людина перебуває в розшуку, доправити до тцк можуть. А тримати там, або змусити щось робити, наприклад пройти влк чи ще щось? І скільки часу вони можуть утримувати людину там?
    Александр Клієнт 3 місяці тому
    Якщо людина перебуває в розшуку, доправити до тцк можуть. А тримати там, або змусити щось робити, наприклад пройти влк чи ще щось? І скільки часу вони можуть утримувати людину там?
    • Корнійчук Євген Іванович

      Доброго дня.

      Процедура затримання

      Частиною 1 статті 260 КУпАП визначено, що адміністративне затримання особи допускається з метою:

      • припинення адміністративних правопорушень;
      • коли вичерпано інші заходи впливу;
      • встановлення особи;
      • складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим;
      • забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.

      Особу може бути затримано поліцейським з метою доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки:

      При цьому, про адміністративне затримання обов’язково складається протокол.

      У протоколі про адміністративне затримання обов’язково зазначаються:
      • дата і місце його складення (число, місяць, рік, назва населеного пункту);
      • посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол (спеціальне звання, прізвище, ім`я та по батькові);
      • відомості про особу затриманого (прізвище, ім`я та по батькові (без скорочення), число, місяць, рік народження, фактичне місце проживання);
      • час і мотиви затримання (зазначаються найменування ОВС, куди доставлено особу, яка скоїла адміністративне правопорушення; його місцезнаходження; число, місяць, рік, а також час доставляння; частина статті та стаття КУпАП, якими передбачена адміністративна відповідальність особи за вчинене адміністративне правопорушення, а також мотиви затримання, серед яких: припинення адміністративного правопорушення; інші заходи впливу; складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим; забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи);
      • в протоколі робиться відповідний запис про повідомлення родичів затриманої особи, або власникв відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу та зазначаються число, місяць, рік та час, кого повідомлено і в який спосіб.
      Права особи під час адміністративного затримання

      Під час складання протоколу про адміністративне затримання посадова особа, що здійснює адміністративне затримання, роз’яснює особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, її права, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, можливість отримати безоплатну вторинну правничу допомогу відповідно до Закону України “Про безоплатну правничу допомогу”, вручають пам’ятку для затриманих осіб, в якій зазначається єдиний контактний номер телефону системи надання безоплатної правничої допомоги (0-800-213103).

      Зокрема, затриманому роз’яснюються його права такі, як:

      • знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
      • оскаржити постанову по справі (ст. 268 КУпАП).

      Слід зауважити, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» особи, до яких застосовано адміністративне затримання, мають право на правничі послуги, що полягають у:

      • здійсненні представництва їх інтересів в судах, інших державних органах (зокрема, органах внутрішніх справ), органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
      • складенні документів процесуального характеру.

      Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманою особою. У разі відмови затриманої особи від підпису протоколу в ньому робиться запис про це.

      Необхідно звернути увагу, що про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання − адміністрація за місцем роботи чи навчання. Цього вимагає також норма ст. 29 Конституції України, згідно з якою про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.

      Строки адміністративного затримання

      Відповідно до ст. 263 КУпАП загальний строк адміністративного затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, становить не більш як 3 години. Але, наприклад, в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення, строк затримання може становити до трьох діб.

      Відповідно ч. 3 ст. 263 КУпАП осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження − до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.

      Згідно з ст. 37 Закону України «Про Національну поліцію» відлік часу утримання затриманої фізичної особи в спеціально відведених для цього приміщеннях рахується з моменту її фактичного затримання. Тимчасове обмеження пересування особи негайно припиняється, якщо необхідності здійснювати такий захід немає.

      Як має відбуватися особистий огляд та огляд речей?

      Перед поміщенням, наприклад, до кімнати для затриманих чергової частини органу поліції у службовому приміщенні, куди доставлено особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, відповідно до статті 264 КУпАП уповноваженою на те посадовою особою однієї статі з особою, яку доставили, в присутності двох свідків (понятих) тієї ж статі проводиться особистий огляд і огляд речей доставленої особи.

      Огляд речей, ручної кладі та інших предметів здійснюється у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові за участю двох свідків (понятих) за відсутності власника (володільця).

      Про проведення особистого огляду та огляду речей складається протокол, який підписують особа, яку було піддано оглядові та у якої оглядали речі, поняті та посадова особа органу поліції, яка його склала.

      Також про особистий огляд та огляд речей особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне затримання.

      Що варто знати особі на випадок її затримання працівниками правоохоронних органів?

      Звертаючись до особи поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук (частина третя статті 18 Закону України "Про Національну поліцію").

      Поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів.

      Якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він зобов’язаний пред’явити особі документ, що посвідчує його повноваження.

      У випадку висловлення працівником прохання щодо надання йому на перевірку документів, що посвідчують особу або надають особі право вчиняти певні дії, варто попередньо з'ясувати у працівника правоохоронного органу підстави такої перевірки.

      Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:

      • якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;
      • якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
      • якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
      • якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
      • якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
      • якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

      Зверніть увагу, що у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред’явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах (ч. 2 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію").


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України