Задайте питання юристу

880 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Цивільне право, 02 серпня 2024, питання №116928 650₴

Питання про оформлення дарчої та відміну дарчої опікуном

Добрий день! питання - дарча оформлюється на кожну окрему позицію предмета власності (окремо дарча на квартиру, окремо дарча на один земельний пай, на другий земельний пай), чи можна вписати все разом в один документ? Бо нам сказали що вартість оформлення 9 тисяч документу на кожен окремо предмет дарування. Бо в нас наприклад земельний наділ состоїть з 10 окремих участків з окремим кадастровим номером, а дідусь хоче оформити дарчу на онуку, але якщо це за кожну дарчу 9 тисяч, то все разом 90 тисяч немає таких коштів.
Друге питання - якщо дарчу можна відмінити дарувальником, то чи може наприклад якщо буде опікун у дідуся цю дарчу опікун відмініти вже після оформлення?
Дякую

Відповіді юристів (2)

    Дерій Владислав Олегович
    24.9%

    Вітаю Вас!

    питання - дарча оформлюється на кожну окрему позицію предмета власності (окремо дарча на квартиру, окремо дарча на один земельний пай, на другий земельний пай), чи можна вписати все разом в один документ?

    На кожен об'єкт нерухомості оформлюється окремий договір дарування.

    Крім того, при даруванні нерухомості необхідно звернути увагу на ступень споріднення.

    Якщо родич першого або другого ступеня споріднення подарував нерухоме майно, податок при цьому дорівнює нулю.

    Якщо подарував не близький родич або хтось чужий – дохід при цьому оподатковується за ставкою 5% ПДФО та 1,5% військового збору.

    Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої особи, в тому числі усиновлені.

    До членів сім'ї громадянина другого ступеня споріднення відносяться його рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

    Друге питання - якщо дарчу можна відмінити дарувальником, то чи може наприклад якщо буде опікун у дідуся цю дарчу опікун відмініти вже після оформлення?

    Це буде дуже складно зробити, навіть, у судовому порядку, адже під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь.

    Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом громадянина України або іншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону (крім посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.

    У разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус зобов’язаний звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою.

    Тому, якщо договір дарування буде посвідчений нотаріусом, то його буде досить складно оскаржити як опікуном так і самим дарувальником.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Айвазян Юрій Климентійович
    75.1%

    Доброго дня, Ксенія!

    питання - дарча оформлюється на кожну окрему позицію предмета власності (окремо дарча на квартиру, окремо дарча на один земельний пай, на другий земельний пай), чи можна вписати все разом в один документ? Бо нам сказали що вартість оформлення 9 тисяч документу на кожен окремо предмет дарування. Бо в нас наприклад земельний наділ состоїть з 10 окремих участків з окремим кадастровим номером, а дідусь хоче оформити дарчу на онуку, але якщо це за кожну дарчу 9 тисяч, то все разом 90 тисяч немає таких коштів.

    На жаль, це буде окремий договір на кожну земельну ділянку.

    Друге питання - якщо дарчу можна відмінити дарувальником, то чи може наприклад якщо буде опікун у дідуся цю дарчу опікун відмініти вже після оформлення?

    Договір дарування не може бути розірваний в односторонньому порядку, за деякими виключеннями, зокрема, передбаченими ст. 724 ЦК України та, якщо договір дарування виконується у момент його укладання.

    Однак, договір дарування нерухомих речей або іншого особливо цінного майна може бути розірвано за вимогою дарувальника, але за конкретних обставин. Підстави для розірвання договору дарування на вимогу дарувальника передбаченні ст.ст. 726, 727 ЦК України:

    • умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

    Додатковою обов'язковою умовою для розірвання договору дарування у такому разі є те, що предметом договору дарування є нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тобто закон визначає можливість розірвання договору дарування, предметом якого є лише нерухомі речі чи інше особливо цінне майно.

    У випадку смерті дарувальника, яка була спричинена умисними злочинними діями обдаровуваного - позбавлення життя дарувальника, право вимагати розірвання договору дарування одержують спадкоємці дарувальника.

    • створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність (наприклад, у дарувальника з предметом договору дарування пов'язані спогади про певні події). Тобто, якщо такому дарунку загрожує безповоротна втрата з вини обдаровуваного, дарувальник вправі розірвати договір дарування, предметом якого є такий дарунок.
    • недбало ставиться до речі, що становить культурну цінність, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

    З метою реалізації права дарувальника (або його спадкоємців) щодо розірвання договору дарування законом встановлений спеціальний строк позовної давності терміном 1 рік (такий виняток ґрунтується на вимогах ст. 258 ЦК України).

    Таким чином, обчислення строку позовної давності починається від дня, коли дарувальник довідався або повинен був довідатися про обставини, передбачені ст. 727 ЦК України.Тобто, слід враховувати, що у випадках, встановлених статтею, право на розірвання договору виникає з певних моментів:

    • з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
    • з моменту вчинення дій обдаровуваного, що створюють загрозу безповоротної втрати дарунка;
    • з моменту вчинення дій чи допущення бездіяльності обдаровуваним, які свідчать про недбале ставлення до дарунка, що становить історичну, наукову або культурну цінність.

    Визнання договору недійсним можливе у разі недодержання в момент укладення договору стороною (сторонами) таких вимог:

    • волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
    • правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
    • правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх дітей.

    У разі недотримання письмової форми правочину, вчинення під впливом помилки, обману, насильства, під впливом тяжкої обставини, тощо, недійсність такого правочину також встановлюється судом. Договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Зокрема, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, укладення договору дарування без передбаченого законом дозволу органу опіки та піклування.

    З повагою, адвокат Айвазян.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України