Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
856 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Добрый день. У меня такой вопрос.
Женщина(мать) по дарственной в 12.2019 году переписала квартиру на дочь, но есть ещё сын инвалид 3й группы. Может ли он оспорить эту дарственную после смерти матери и претендовать на какую-то часть квартиры? Прописан он там никогда не был.
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (2)
Адвокат, м. Чернігів, 5 років досвіду
Добрый день.Сын-инвалид 3 группы по закону может претендовать лишь на обязательную часть в наследстве, даже при наличии завещания на другого человека.Дарственную Вы никак не оспорите, это было волеизъявление матери. и на момент смерти это уже не ее имущество.
Юрист, м. Львів, 9 років досвіду
Доброго вечора. В сина-інваліда є відносно мало шансів виграти в суді справу про визнання недійсним договору дарування-дарчої. Договір дарування нерухомого майна посвідчується в нотаріуса, тому на практиці в більшості випадків є мало підстав визнання його недійсним.
В Цивільному кодексі України містяться положення, якими визначено підстави недійсності правочинів, зокрема договорів.
Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
{Частина перша статті 203 в редакції Закону № 2756-VI від 02.12.2010}
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Стаття 230. Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману
1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Стаття 231. Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом насильства
1. Правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.
2. Винна сторона (інша особа), яка застосувала фізичний або психічний тиск до другої сторони, зобов'язана відшкодувати їй збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.