Задайте питання юристу

856 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Сімейне право, 17 вересня 2024, питання №119547 1800₴

Батьку відмовили в стягнені аліментів з матері

Колишній чоловік подав до суду на стягнення аліментів з мене оскільки дитина проживає з ним в Україні , я за кордоном
Офіційно розлучені
Йому прийшла відмова з суду одразу і йому пояснили що мене не знайшли
Я ніколи не переховувалася , за кордоном працюю Офіційно, про судову справу взагалі нічого не знала , і ніхто навіть не пробував мене знайти
Скажіть будьласка як це взагалі можливо

Відповіді юристів (10)

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас!

    Колишній чоловік подав до суду на стягнення аліментів з мене оскільки дитина проживає з ним в Україні , я за кордоном Офіційно розлученіЙому прийшла відмова з суду одразу і йому пояснили що мене не знайшлиЯ ніколи не переховувалася , за кордоном працюю Офіційно, про судову справу взагалі нічого не знала , і ніхто навіть не пробував мене знайтиСкажіть будьласка як це взагалі можливо

    У першу чергу, потрібно аналізувати відмову, яка була ухвалена судом. Не зовсім впевнений у формулюванні "Вас не знайшли", адже суди мають достатньо повноважень для визначення принаймні зареєстрованого місця проживання особи.

    Чи не могли б Ви підказати номер справи?

    • Жек Станислава Клієнт 2 дні тому

      483-1077-24

      • Кирда Вячеслав Володимирович

        Зрозуміло.

        Загалом батько дитини подавав до суду заяву про видачу судового наказу, що є спрощеним методом стягнення аліментів з другого з батьків.

        Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 ЦПК України.

        Дійсно, за даних умов суд законно відмовив у видачу судового наказу, сприючись на частину 9 статті 165 ЦПК України - відсутня інформація, яка допомагає встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника.

        Стаття 165. Підстави для відмови у видачі судового наказу

        4. Суддя з метою визначення підсудності не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

        5. У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.

        6. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п’яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду.

        7. Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

        8. Якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.

        9. У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.

        ...

        Водночас це не крах, не хвилюйтеся. У даній ситуації батькові дитини потрібно подати до суду вже ПОЗОВ про стягнення аліментів з матері дитини. У даній ситуації він подавав заяву про видачу судового наказу, тепер же радий звернутися із позовною заявою.

        Звертаю увагу, що:

        Позовна заява про стягнення аліментів подається до суду, на вибір заявника, або за зареєстрованим місцем проживання/перебування відповідача, або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача.

        РАДИВ БИ ЙОМУ ПОДАТИ ПОЗОВНУ ЗАЯВУ ЗА МІСЦЕМ СВОЄЇ РЕЄСТРАЦІЇ.

        З повагою!

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня!

    За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина (частина третя ст. 181 СКУ).

    Спосіб стягнення аліментів визначає той із батьків, з яким проживає дитина. Отже, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, може бути зміненим рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

    Аліменти виплачуються на користь того з батьків, з ким проживає дитина: якщо дитина проживає з батьком, аліменти на її утримання сплачує мати, і навпаки.

    Якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не можуть утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога.

    Аліменти можна оформити за взаємною згодою. У цьому випадку один із батьків може подати заяву за своїм місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про нарахування аліментів на дитину, вказавши розмір і строк. Заява подається особою, яка буде сплачувати аліменти, а не особою, на користь якої сплачуються аліменти. Аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

    Також батьки можуть укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір і строки виплат. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

    У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

    Порядок звернення до суду визначається статтями 118–120 Цивільного процесуального кодексу України.

    Слід зазначити, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини, і той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами винятково за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпоряджанні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

    Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Після досягнення повноліття найстаршою дитиною аліменти будуть стягуватись за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

    Для зміни розміру аліментів стягувач має право звернутися до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей. Той із батьків або інший законний представник дитини, разом із яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видання судового наказу про стягнення аліментів у розмірі: на 1 дитину — 1/4, на 2 дітей — 1/3, на 3 і більше дітей — 1/2 заробітку (доходу) платника аліментів. Розмір аліментів на кожну дитину не має перевищувати десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

    Суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

    Розмір аліментів може бути згодом змінено за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.

    Отже, якщо дитина проживає разом з батьком - то він має повне право звернутись до суду про стягнення з Вас аліментів. Розмір аліментів буде залежати від Вашого матеріального становища та стану здоров'я.

    Дізнатися про те, чи дійсно відкрита справа зможете за посиланням - https://court.gov.ua/fair/. Введіть своє прізвище, ім'я та по батькові. При необхідності можете подавати клопотання про зменшення розміру аліментів.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Айвазян Юрий Климентьевич
    Айвазян Юрий Климентьевич 2 дні тому

    Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Доброго дня!

    У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування (сплату) одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду.

    • Законодавством визначено два порядки звернення до суду:
    • в порядку позовного провадження;
    • в порядку наказного провадження (спрощений).

    Право на звернення до суду за примусовим стягненням аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина, або безпосередньо дочка, син, які продовжують навчання (стягувач) (ч. 3 ст. 181 та ч. 3 ст. 199 СК). Для присудження аліментів стягувач має звернутися до місцевого загального суду із заявою про видачу судового наказу, або із позовною заявою. Звернення до суду відбувається за правилами альтернативної підсудності, яка надає стягувачу право обрати суд, до якого він звернеться із заявою чи позовом. Так, звернутися до місцевого загального суду стягувач може як за місцем власного проживання, так і за місцем проживання платника аліментів (боржника) (ч. 1 ст. 28 ЦПК).

    Наказне провадження вважається спрощеним, а тому більш швидким. Так, для видачі судового наказу необхідно 5-ть днів, при цьому суд розглядає справу без виклику сторін до суду. Суд вирішує справу на підставі доданих до заяви документів і за результатами розгляду видає судовий наказ — особливу форму судового рішення, що має силу виконавчого документа. Після отримання судового наказу, для виконання судового рішення стягувачу не потрібно буде отримувати додаткових документів — якщо боржник добровільно не виконуватиме рішення суду, позивач зможе пред’явити судовий наказ виконавчій службі для примусового виконання рішення суду.

    У випадку звернення до суду в порядку наказного провадження заявник , втім, буде обмежений у виборі своїх вимог до боржника. Так, заявник зможе заявити лише одну із двох чітко визначених вимог закріплених у ч. 1 ст. 161 ЦПК:

    1. вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – 1/4, на двох дітей – 1/3, на трьох і більше дітей – 1/2 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину;
    2. вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі – 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    Розгляд справи у порядку позовного провадження, у свою чергу, дозволяє стягнути аліменти у більшому розмірі, ніж у наказному провадженні — у позовному провадженні відсутні максимальні граничні розміри аліментів на дитину. Більше того, саме у порядку позовного провадження вирішуються усі супутні позовні вимоги пов’язані зі стягненням аліментів, зокрема, питання про присудження додаткових витрат на дитину також вирішується у порядку позовного провадження. Розмір аліментів у порядку позовного провадження визначається судом, при цьому присуджуючи аліменти суд враховує (ч. 1 ст. 182 СК України):

    • стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
    • стан здоров’я та матеріальне становище платника, наявність в нього майна та майнових прав;
    • наявність у платника інших осіб, що перебувають на утриманні;
    • витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
    • інші обставини, що мають істотне значення.
    Йому прийшла відмова з суду одразу і йому пояснили що мене не знайшли.

    Потрібно розуміти, яка саме відмова прийшла Вашому колишньому чоловіку? В якому порядку чоловік звертався до суду: наказне чи позовне провадження? Ви маєте місце реєстрації в Україні? Яку Вашу адресу колишній чоловік вказував при зверненні із заявою до суду? Чи могли би Ви надати номер справи?

    З повагою, адвокат Айвазян.

    • Жек Станислава Клієнт 2 дні тому

      483-1077-24 номер справи

      • Айвазян Юрий Климентьевич
        Айвазян Юрий Климентьевич 2 дні тому

        Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду

        Спілкуватися у чаті

        Я так розумію, що в Вас немає зареєстрованого місця проживання? Саме це і було причиною у відмові видачі судового наказу.

        Станом на зараз є два варіанти вирішення питання:

        1. Оскаржити ухвалу суду до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

        2. Подати позовну заяву до суду у порядку позовного провадження.

        Раджу обрати саме другий варіант та подати позовну заяву про стягнення аліментів.

        Справи про стягнення аліментів на дітей розглядає районним судом. Позовна заява про стягнення аліментів на дітей можна пред'являти як за місцем проживання позивача – одержувача аліментів, так і за місцем проживання відповідача – платника аліментів.

        Частиною дев'ятою статті 28 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

        Згідно з частиною шістнадцятою статті 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 ЦПК України.

        Тому, визначаючи підсудність позивачці у справі про стягнення аліментів, потрібно з'ясувати якому з судів передано підсудність розгляду справ, або за місцем її реєстрації або за місцем реєстрації відповідача.

        Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України в позовній заяві повинно бути зазначено зокрема, місце проживання чи перебування сторін та інших учасників справи. В разі, якщо місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме про це слід зазначити в заголовку позовної заяви.

        Згідно зі статтею 187 ЦПК України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

        Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

        Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

        Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (частина десята статті 187 ЦПК України). Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина дванадцята статті 128 ЦПК України).

        Згідно з частиною другою статті 129 ЦПК України в оголошенні про виклик вказуються:

        • ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;
        • найменування та адресу суду;
        • зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
        • назву справи, за якою робиться виклик;
        • зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);
        • зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю надати особисті пояснення — про потребу надати особисті пояснення;
        • у разі необхідності — пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;
        • роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.

        Частина десята статті 130 ЦПК України містить припис, відповідно до якого, якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному ЦПК України.

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Судовий наказ - це найшвидший спосіб для стягнення аліментів.

    Суд видає судовий наказ протягом 5 днів з дня отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи — боржника.

    Суд розглядає справу про видачу судового наказу на підставі доданих до заяви документів, без виклику сторін до суду.

    За судовим наказом аліменти можна стягнути лише у чітко визначених розмірах, тобто Ви як заявник обмежені обсягом вимог до боржника.

    Заявник може заявити лише одну із двох вимог закріплених у ч. 1 ст. 161 ЦПК:

    на одну дитину – 1/4, на двох дітей – 1/3, на трьох і більше дітей – 1/2 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку;

    у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    У разі заявлення іншого розміру аліментів суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

    Судовий наказ набирає законної сили у день його видачі та має силу виконавчого документа, тобто підлягає примусовому виконанню без видачі виконавчого листа.

    Він не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

    Наразі в видачі наказу відмовили.

    Як наслідок, необхідно звертатись до суду з позовною заявою, тоді розгляд справи буде відбуватись у порядку позовного провадження.

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    У ВАШОМУ ВИПАДКУ ВСТАНОВЛЕННЯ АЛІМЕНТІВ МОЖЛИВЕ ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ.

    За Українським законодавством батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, незважаючи на те, в якій країні вони проживають.

    Покрокову інструкція про те, як стягнути аліменти з одного з батьків, який відмовляється добровільно їх сплачувати та проживає за кордоном.

    Крок 1. Найперше, що потрібно зробити, це отримати рішення суду України про стягнення аліментів.

    Той із батьків, із ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом. І вже з рішенням національного суду про стягнення аліментів стягувач може звертатися до компетентного органу (суду) іноземної держави.

    Частиною дев'ятою статті 28 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

    Згідно з частиною шістнадцятою статті 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 ЦПК України.

    Тому, визначаючи підсудність позивачці у справі про стягнення аліментів, потрібно з'ясувати якому з судів передано підсудність розгляду справ, або за місцем її реєстрації або за місцем реєстрації відповідача.

    Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України в позовній заяві повинно бути зазначено зокрема, місце проживання чи перебування сторін та інших учасників справи. В разі, якщо місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме про це слід зазначити в заголовку позовної заяви.

    Згідно зі статтею 187 ЦПК України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

    Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

    Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

    Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (частина десята статті 187 ЦПК України). Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина дванадцята статті 128 ЦПК України).

    Згідно з частиною другою статті 129 ЦПК України в оголошенні про виклик вказуються:

    • ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;
    • найменування та адресу суду;
    • зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
    • назву справи, за якою робиться виклик;
    • зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);
    • зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю надати особисті пояснення — про потребу надати особисті пояснення;
    • у разі необхідності — пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;
    • роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.

    Частина десята статті 130 ЦПК України містить припис, відповідно до якого, якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному ЦПК України.

    У листі Державної судової адміністрації України від 24 січня 2018 року № 10-2141/18 (https://dsa.court.gov.ua/…/2018_new_DSA…/OGOLOCHENA_.pdf), що адресований головам апеляційних, апеляційних господарських, апеляційних адміністративних, місцевих, місцевих господарських та окружних адміністративних судів зазначається, що відповідно до статті 122 Господарського процесуального кодексу України, статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а в разі розгляду справи про видачу обмежувального припису – не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.

    Крок 2. Звернутися до суду іноземної держави з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України.

    Дане клопотання повинно містити інформацію про відповідача (боржника), а саме:

    повне ім’я, дату народження, громадянство, адресу проживання протягом останніх 5 років (наскільки це відомо Вам, рід занять і місце роботи, фотокартку (за можливості), наявні відомості про фінансові та сімейні обставини боржника, у тому числі інформація про майно, яке йому належить та іншу будь-яку корисну для справи інформацію.

    Вказане клопотання необхідно надіслати до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції, контакти яких Ви можете знайти на сайті Мін’юсту – https://minjust.gov.ua/str_ter.

    До клопотання необхідно додати документи, оформлені належним чином судом, що виніс рішення, а саме:

    • копія судового рішення;
    • довідка про те, що рішення набрало законної сили;
    • довідка про часткове виконання або невиконання рішення на території України
    • довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують, якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні;
    • копія протоколу судового засідання (або журналу судового засідання), під час якого справу про стягнення аліментів було розглянуто по суті;
    • фотокартка стягувача.

    Також, зверніть увагу на ці моменти:

    Клопотання та документи, що до нього додаються, надаються українською мовою разом із перекладом на офіційну мову договірної сторони, на території якої пропонується здійснити визнання і виконання рішення.

    Рішення по цьому питанню приймається протягом 1 місяця від дня його надходження. Цей строк може становити більш ніж один місяць, якщо для звернення за кордон потрібно отримати додаткову інформацію або документи та вжити інших заходів для належного оформлення клопотання.

    Нотаріально завірений переклад не вимагається. Достатньо, якщо переклад офіційно засвідчений перекладачем або бюро перекладів.

    Вимога консульської легалізації або засвідчення документів апостилем також не застосовується до документів відповідно до конвенцій.

    Турчин Ярослав
    Турчин Ярослав 2 дні тому

    Юрист, м. Харків, 16 років досвіду

    Спілкуватися у чаті

    ДОБРОГО ДНЯ, СТАНІСЛАВА ІВАНІВНА!

    У наведеній Вамі справі № 483/1077/24 судом було постановлено Ухвалу від 26 серпня 2024 року (набрала чинності з 11.09.2024 р.)

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/121194439

    У винесенні судового наказу було відмовлено з посиланням на ч. 9 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

    Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України у разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.

    Суд в ухвалі послався на те, що "Як вбачається з витягу з Реєстру територіальної громади Чорноморської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, що надійшов до суду 26 серпня 2024 року, в Реєстрі територіальної громади Чорноморської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області відсутні відомості про зареєстроване місце проживання Жек Станіслави Іванівни".

    Додатково судом роз"яснено Жеку Анатолію Афанасійовичу, що повторно за видачею судового наказу звертатися не можна. Але це не позбавляє права на звернення до суду шляхом подання позовної заяви і вирішення цього питання в порядку позовного провадження.

    Про розгляд такої справи Вас уже мають повідомити. Але, якщо дійсно в Єдиному державному демографічному реєстрі, складовою котрого є Реєстр територіальної громади так званий, відсутні відомості про Ваше зареєстроване місце проживання - то буде досить проблематично. Якщо Ви не знімалися з реєстрації в Україні, в тому числі для оформлення виїзду на ПМП (постійне місце проживання) за кордон, то це можна пояснити лише недолугою системою роботи Реєстру тер.громади, і що Вас орган місцевого самоврядування не включив в Реєстр, незважаючи на наявність штампу в паспорті про реєстрацію / прописку. Вдвічі дивно це тому, що дані про місце реєстрації також мали б включити до ЄДДР у зв"язку з оформленням Вам закордонного паспорта. Але останнім часом я все більше отримую скарги від людей, що міграційна служба цього не робить.

    Судовий наказ - особлива форма судового рішення, запроваджена Цивільним процесуальним кодексом України, про стягнення з боржника грошової суми або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Судовий наказ одночасно є виконавчим документом.

    При наказному провадженні дійсно не повідомляють сторону, з якої стягуються аліменти перед самим винесенням Наказу.

    Отримувач має всі правові засоби захисту від такої форми безспірного одностороннього стягнення:

    • суд зобов'язаний надіслати адресатові копію судового наказу рекомендованим листом не пізніше наступного дня після його видачі.
    • адресат має право протягом 10 днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

    Але 13 днів з дня його отримання адресатом він набирає законної сили та підлягає виконанню.

    На жаль, державі Україна всеодно на те, що Ви виїхали з України. Приймаючи процесуальне законодавство, держава виходила з того, що усі громадяни мають знаходитись в Україні (кріпосне право) і слідкувати за своїми справами.

    Так у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (Заява №3236/03) Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

    Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року (Заява № 11681/85). Саме на такі речі посилаються суди в Україні.

    Ви маєте змогу відслідковувати стан своїх справ у суді шляхом:

    - Отримання повідомлень в застосунку "ДІЯ".

    - Шляхом реєстрації особистого кабінету в системі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Через цю систему зокрема можна ознайомлюватись з усіма поданими до суду документами, надсилати Відзив на позовну заяву та інші заяви по суті справи або з процесуальних питань,

    Для реєстрації і подання заяв використовується електронний цифровий підпис або ДІЯ.Підпис.

    https://cabinet.court.gov.ua/

    Відмова суду в судовому наказі - не позбавляє Вашого колишнього чоловіка права на звернення до суду в загальному порядку. Я маю сумнів, що він сам оформлював документи. Це скоріш за все робив юрист чи адвокат. Тому він скоріш за все підкаже йому як звернутися до суду в загальному порядку.

    Припускаю, що це робиться саме зараз з метою отримання доказів утримання дитини для цілей оформлення відстрочки від мобілізації.

    Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) (частина дев’ята статті 28 Цивільного процесуального кодексу України.

    Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні (частина десята статті 28 ЦПК України).

    Існує ряд випадків, коли позивач має право вибору між кількома судами, за винятком справ виключної підсудності (стаття 30 ЦПК України), серед них, до прикладу, такі:

    1) позови щодо сплати аліментів;

    2) позови щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;

    3) позови про захист прав споживачів;

    4) позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти, та інші випадки, передбачені статтею 28 ЦПК України.

    При поданні позовної заяви до суду визначено обов’язкові реквізити, які мають бути зазначені в такій заяві, серед яких, обов’язковим є зазначення:

    - місце проживання чи перебування сторін та інших учасників справи (частина третя статті 175 ЦПК України). В разі, якщо місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме про це слід зазначити в заголовку позовної заяви.

    До компетенції суду серед іншого також належить подання запитів до відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання особи (відповідача) щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи (частина шоста статті 187 ЦПК України). Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

    Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

    Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (частина десята статті 187 ЦПК України).

    Відповідач (та інші сторони справи: третя особа, свідок) зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (частина одинадцята статті 128 ЦПК України).

    В справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, якщо місце перебування відповідача невідоме, - суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами Національної поліції України, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду (стаття 132 ЦПК України).

    Розшук відповідача, також, можливий у разі неможливості розгляду справи за його відсутності, тоді, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі до розшуку відповідача (пункт 4 частини першої статті 252, пункт 8 частини першої статті 253 ЦПК України).

    Це все може значно затягнути розшук справи.

    Розшук буде здійснений лише у випадку, якщо у Вас відсутня в Україні зареєстроване місце проживання.

    В іншому все залежить від Ваших інтересів. Якщо Ви бажаєте допомогти колишньому у пришвидшенні процесу, можете надати йому документи, які підтверджують Ваше проживання за межами України. В тому числі засвідчити копію паспорта з реєстрацією місця проживання для включення даних до Реєстру територіальної громади. Також такі дані мали б бути внесені на підставі зданих до відповідної сільської / міської ради домових книг (у разі прописки у приватному будинку), або облікових даних ЖЕКів (якщо прописані в квартирі).

    Водночас, Ви не позбавлені права визнати позов, шляхом дистанційного подання заяви про це через Електронний кабінет підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, підтвердживши свою особу Електронним цифровим підписом або Дія.Підписом.

    В противному випадку, провадження у справі цілком може застрягти на роки, адже суд може зупинити провадження для Вашого розшуку. Звісно, що Національна поліція нікого шукати не буде, тому процес в залежності від того чи буде позивач користуватися послугами нормального адвоката / юриста - може розтягнутися у часі.

    Як бачу за записами в Реєстрі, від імені заявника заяву подавала пані Чебан Оксана. Така особа не зареєстрована за відомостями ЄРАУ адвокатом в Україні. На жаль на сучасному правовому просторі дуже багато людей без досвіду, які беруться за роботу і не роблять нічого або роблять неякісно, лише видурюючи гроші з людей. Це властиво як горе-юристам, так і горе-адвокатам, яких після реформи Конституції України з"явилося дуже багато. Про якість таких адвокатів промовчу.

    ОТЖЕ, на справу можна впливати в залежності від Ваших інтересів та бажань. Краще не вчиняти кроків, без попередньої консультації з фахівцем.

    З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Нове у блогах Юристи.UA

Поради юристів 16 0 10 вер. 2024
Поради юристів 27 0 9 вер. 2024
Поради юристів 101 0 7 вер. 2024