Відповідальність за не ведення ТОВ

Доброго дня, Тетяна!

Подача нульової звітності підприємствами передбачає надання в контролюючі органи бухгалтерської та податкової звітності, в якій містяться нульові показники оборотів фірми.

Випадки подачі нульової звітності підприємствами

• Якщо ви зареєстровані в податкових органах як приватний підприємець або юридичної особи (ТОВ, ПП ін.)

• Якщо діяльність вашого бізнесу припинена на невизначений час.

• Якщо ваші рахунки були заблоковані за відсутність звітності.

• Якщо за минулий звітний період не було зафіксовано рух грошових коштів по розрахунковому рахунку і касі.

• Якщо не проводилася закупівля і відвантаження товарів.

• Якщо не було прийнято робіт від сторонніх виконавців, а також не проводилося нарахування та видача заробітної плати.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ПКУ, зокрема, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:

• в розмірі 340 грн., за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);
• в розмірі 1020 грн. при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

Проте, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 р. №2102-IX «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до абзаців першого – другого пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів, зокрема, подання звітності передбаченої п. 46.2 ПКУ платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

За порушення податкового законодавства передбачена у більшості порушень адміністративна відповідальність, до керівника, та інколи до бухгалтера.

У більшій частині ці порушення стосуються порушення строків (подання звітів, сплат тощо) та внесення у документи недостовірної інформації. Будь-які порушення, що виявлені після перевірки, у будь-якому разі отримають своє продовження у формі складання протоколу про адмін правопорушення і будуть направлені до суду.

Загалом, найчастіше штраф отримують в наступних ситуаціях:

1. Порушення порядку ведення податкового обліку (ст.163-1 КУпАП)

2. Несплата або сплата із запізненням узгоджених податкових зобов'язань. (ст.163-2 КУпАП )

Прострочення зі сплати податків по суті караються двічі. По перше через фінансові санкції, що передбачені у ПК України. По друге - через штрафування керівника та бухгалтера.

3. Невиконання вимог фіскальної служби (ст.163-3 КУпАП).

Назва цієї статті розкриває її суть. ЇЇ можна трансформувати у таку тезу - “Відповідальність за ненадання відповіді або документів на запит податкової” Для того, щоб зрозуміти чи потрібно бути уважним до можливого притягнення до адміністративної відповідальності необхідно поглянути на розміри штрафів.

За вказані правопорушення передбачена однакова відповідальність:

- за вчинення вперше протягом року - штраф в розмірі від 85 до 170 грн;

- при повторному порушенні протягом одного календарного року сума штрафу буде визначена в межах від 170 до 255 грн.

Чи маєте Ви найманих працівників? Майте на увазі, навіть, якщо юрособа не здійснює діяльності, але вона нараховує зарплату то відповідно, повинна подавати звітність щодо своїх працівників.

Ознайомтесь з корисним матеріалом за посиланням https://buh.ligazakon.net/news/227513_chi-podavati...

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю Вас.

Пропоную звернутися до роз'яснення Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

Яка відповідальність передбачена за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) та чи складають у такому випадку органи ДПС протоколи про адміністративні правопорушення?

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, що згідно з абзацами першим – третім п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт), розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ (п. 48.7 ст. 48 ПКУ). Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п. 46.2 ст. 46 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною. У разі неподання до органу ДПС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ. Тобто, неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. При цьому нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями не передбачено право органів ДПС складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності.

З повагою!

Доброго дня.

За такії дії передбачена адміністративна відповідальність. Кримінальна відсутня.

Відповідно до п. 109.2 ст. 109 Податкового кодексу України порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України. Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме: в розмірі 340 грн за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку); в розмірі 1020 грн при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

Доброго дня. Якщо ТОВ залишиться без активної діяльності, а директор-власник не зможе або не бажає продовжувати його роботу чи ліквідувати, підприємство може зіткнутися з певними юридичними та фінансовими наслідками. Ось що варто знати:

• Щорічні податки та обов’язкові платежі: Навіть за відсутності діяльності ТОВ зобов'язане подавати нульові декларації та звіти до податкової служби та інших державних органів. Якщо звіти не подаватимуться, це призведе до штрафів і пені. У деяких випадках податкові органи можуть заблокувати рахунки підприємства або накласти інші обмеження.
• Штрафи за несвоєчасну звітність: Невиконання обов'язкових вимог щодо подання фінансової звітності або несплата обов'язкових платежів може призвести до нарахування штрафів. Для ТОВ це можуть бути штрафи за порушення податкових і бухгалтерських обов’язків, навіть якщо фактичної господарської діяльності немає.

• Примусова ліквідація ТОВ: Якщо підприємство не подає звітність протягом тривалого часу і не здійснює жодних активних операцій, податкові органи можуть звернутися до суду з вимогою про примусову ліквідацію підприємства. В такому разі, за рішенням суду, ТОВ може бути ліквідовано примусово.
• Внесення підприємства до реєстру ризикових: За відсутності діяльності та невиконанні обов’язкових податкових вимог ТОВ можуть внести до реєстру ризикових підприємств, що ускладнить можливість відновити роботу в майбутньому або провести ліквідацію.

Оскільки підприємство не має заборгованостей і не веде активної діяльності, кримінальна відповідальність малоймовірна. Кримінальна відповідальність настає, як правило, у разі ухилення від сплати податків, шахрайства або порушення прав кредиторів. У вашому випадку, за умови відсутності заборгованостей перед постачальниками чи державою, ризик кримінальної відповідальності мінімальний.

Якщо власник не планує відновлювати роботу підприємства, краще розглянути варіант добровільної ліквідації ТОВ. Ліквідація дозволить:

• Закрити всі зобов’язання перед державою (зокрема, податковою) без ризику нарахування штрафів.
• Зняти з підприємства необхідність подавати звіти та уникнути ризику примусової ліквідації.

Ліквідацію можна ініціювати за довіреністю від власника, якщо він знаходиться за кордоном. Оформлення такої довіреності дозволить доручити іншим особам проведення ліквідаційних дій або передачу справ у компетентні органи для завершення діяльності ТОВ.