Оскарження автотоварознавчої експертизи

Вітаю Вас!

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При пред’явленні позову позивач згідно ч.5 ст. 177 ЦПК України зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Ці докази він збирає сам у позасудовому порядку.

Спосіб отримання доказу фактично оцінюється судом зі слів суб’єкта доказування. Якщо доказ викликає у суду сумнів, то доцільно перевірити порядок його отримання шляхом звернення до органу чи особи, яка його видавала.

Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні. Недопустимість доказу не є для суду очевидною. Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу. Тому, на стадії дослідження письмових доказів особа, яка бере участь у справі, має заявити (усно або письмово) про те, що доданий до справи або поданий іншою стороною для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим та просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

При цьому в такій заяві необхідно вказати на відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа (доказу, що досліджується судом) і може бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності суд сприяє учаснику справи, у збиранні таких доказів (п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції")

Визнання доказу недопустимим - це не обов'язок, а право суду. Якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення. Крім того, суд повинен у мотивувальній частині рішення зазначити, чому саме він цей доказ відхиляє.

Відповідач в свою чергу може подати клопотання про визнання доказу недопустимим та вимагати залучення незалежного експерта.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

ЯКЩО СУД НЕ ПРИЗНАЧАВ СУДОВУ ЕКСПЕРТИЗУ, ТО СТОРОНА ПОДАЛА ВИСНОВОК ЕКСПЕРТНОГО АВТОТОВАРОЗНАВЧОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. ЯКЩО ВИ З НИМ НЕ ПОГОДЖУЄТЕСЯ, ТО МОЖЕТЕ НАДАТИ СВОЄ ДОСЛІДЖЕННЯ АБО ПРОСИТИ СУД ПРОВЕСТИ СУДОВУ ЕКСПЕРТИЗУ.

У більшості випадків експерти залучаються до оцінки КТЗ у разі наявності суперечки щодо вартості. Для отримання обґрунтованого та об'єктивного результату необхідно провести автотоварознавчу експертизу з питання визначення ринкової вартості КТЗ.

Надається висновок експертного автотоварознавчого дослідження або висновок експерта (якщо проводилася судова експертиза). При проведенні судової експертизи так само враховуються вимоги процесуального законодавства щодо підпису про кримінальну відповідальність і вказівки інформації про судове провадження.

Незалежна оцінка вартості автомобіля являє собою комплекс експертиз технічного і ринкового характеру. Перелік цих експертиз визначається в кожному конкретному випадку видом і метою проведення оціночних робіт.

У загальному випадку оцінка ринкової вартості автомобіля передбачає проведення огляду транспортного засобу експертом. Обов’язковою складовою є виявлення наявних ушкоджень і технічних неполадок, в тому числі прихованих.

Також в процесі ринкової оцінки автомобіля обов’язково проводиться вивчення вторинного ринку автотранспорту регіону. В процесі цього дослідження експерт визначає ринкову вартість транспортного засобу даної марки і моделі.

В цілому, при проведенні незалежної оцінки ринкової вартості автомобіля враховуються такі ключові фактори:

• Марка і модель транспортного засобу.
• Рік випуску оцінюваного авто.
• Технічний стан, наявні явні і приховані пошкодження – в зв’язку з цим оцінка автомобіля повинна виконуватися кваліфікованим експертом техніком.
• Зовнішній вигляд оцінюваного транспортного засобу і стан інтер’єру салону.
• Ринкова кон’юнктура – наявність попиту і орієнтовна вартість на ринку аналогічних машин в аналогічному стані.

Висновки експерта зводяться в звіті про оцінку автомобіля.

Доброго дня, Денисе!

Предметом експертизи є фактичні дані щодо об’єктів дослідження та документація, що надає всебічну інформацію щодо об’єктів автотоварознавчої експертизи.

Об’єктами експертизи є колісні транспортні засоби та їх комплектуючі.

До числа основних завдань автотоварознавчої та транспортно-товарознавчої експертизи належить визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів (далі – КТЗ), їх складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю колісних транспортних засобів, їх складових унаслідок пошкодження останнього.

Перед автотоварознавчою та транспортно-товарознавчою експертизою можуть ставитись також питання про складові основного завдання або споріднені з ним, якщо такі питання пов’язані з придбанням та експлуатацією колісних транспортних засобів.

Відповідно до Наказу № 142/5/2092 МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ФОНДА ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ "Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів":

IV. Вимоги до оцінки КТЗ та викладення її результатів.

"4.1. Оцінка КТЗ передбачає урахування технічних, технологічних характеристик та особливостей об'єкта оцінки, умов його експлуатації, обслуговування та зберігання, технічного стану на підставі відповідної технічної, довідкової, облікової документації та обстежень.

4.2. Виходячи з мети оцінки здійснюються всі процедури в межах методів оцінки, визначених цією Методикою. У разі визначення неринкової бази оцінки звіт (акт) чи висновок має містити перелік можливих обмежень щодо застосування результатів оцінки.

Особливості виконання оцінки КТЗ під час здійснення судової експертизи та оформлення її результатів визначаються процесуальним законодавством та нормативно-правовими актами про судову експертизу.

4.3. За результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта або інший документ, передбачений законодавством (далі - висновок експерта).

4.4. У звіті (акті) або висновку експерта про оцінку КТЗ зазначається така інформація:

а) повне найменування суб'єкта оціночної діяльності, його місцезнаходження, телефон (факс), номер та термін дії сертифіката суб'єкта оціночної діяльності;

б) дата надходження матеріалів для оцінки і дата підписання звіту (акта), висновку;

в) найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка призначила (замовила) оцінку КТЗ;

г) питання (завдання), що поставлені перед оцінювачем (експертом) (мета оцінки);

ґ) назва об'єкта (об'єктів), представленого для оцінки;

д) найменування юридичної особи (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи), місцезнаходження (місце проживання) власника майна та його майнові права на КТЗ;

е) відомості про фізичну особу, що здійснює оцінку КТЗ: посада, прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальності (загальна й оціночна за напрямом програми базової підготовки), стаж роботи за цими спеціальностями, учений ступінь і вчене звання (за наявності), номер, дата видачі кваліфікаційного свідоцтва та посвідчення про підвищення кваліфікації;

є) інформація, що має значення для виконання оцінки, з посиланням на джерела її отримання;

ж) клопотання оцінювача, експерта про надання додаткових матеріалів, результати їх розгляду (якщо це мало місце);

з) перелік використаних довідкових джерел інформації, літератури із зазначенням основних бібліографічних даних (найменування, автори, місце та рік видання);

и) дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом);

і) відомості про осіб, які брали участь в огляді об'єкта оцінки, якщо їх участь обумовлена призначенням оцінки або договором про виконання оцінки;

ї) ідентифікаційні дані КТЗ відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) або з копій цих документів;

й) показання одометра (тахографа) КТЗ або лічильника мотогодин (за наявності);

к) результати візуального огляду щодо відповідності (невідповідності) номерів кузова, шасі, інших складових частин записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) або в інших документах;

л) відомості про комплектність та укомплектованість КТЗ;

м) відомості про склад оновлених складників КТЗ, інформаційні ознаки виконаного відновлювального ремонту, інші обставини, які мають значення для розв'язання поставлених питань;

н) відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів;

о) перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки та припущення, у межах яких проводилася оцінка;

п) викладення змісту використаних методичних підходів, методів, оціночних процедур та відповідних розрахунків;

р) висновок про вартість майна або висновок про результати автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження);

с) додатки, які становлять невід'ємну частину звіту (акта), висновку експерта про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. У додатках також може бути графічна розгортка побудови пошкодженого або розукомплектованого КТЗ з відображенням характеру пошкоджень або протокол технічного огляду з посиланням на характер і обсяг його пошкодження".

Тепер щодо експертизи, як доказу

Доказами у цивільному процесі можуть бути:

1. письмові, речові та електронні доказами;
2. висновки експертів;
3. показаннями свідків.

Письмові докази - це будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Речові докази - це предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Порядок подання доказів наступний:

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий разом із позовною заявою з об’єктивних причин, позивач повинен про це письмово повідомити суд та зазначивши:

1. доказ, який не може бути подано;
2. причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк;
3. докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк, суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. У цей строк докази подаються через канцелярію суду або в судовому засіданні з відповідним клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Або суд за своєю ухвалою може витребувати необхідні докази. Для цього потрібно подати клопотання про забезпечення доказів.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Таким чином вже на стадії підготовки позову позивач має визначити чіткий перелік доказів, якими будуть обґрунтовуватись заявлені позовні вимоги, додати дані докази до позовної заяви, а в разі їх відсутності – вирішувати питання про їх витребування.

ТЕПЕР ГОЛОВНЕ:

Ви повинні знати, що в кінцевому варіанті законність висновків тої чи іншої товарознавчої експертизи досліджує саме суд.

Згідно із статтею 110 ЦПК:

"1. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні".

В той самий час, у разі незгоди з висновками ТЗЕ суд має право призначити додаткову або повторну експертизу. Це може статися також за клопотанням відповідача.

Відповідно до статті 113 ЦПК:

1. Якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

2. Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

З повагою, адвокат Айвазян.

ВІТАЮ ВАС, ДЕНИСЕ! Ви самі захищаєтесь в суді? Без адвоката? Така економія на жаль може вилитись у набагато більші витрати. НА якій стадії зараз судовий процес?

До суду дійсно можуть подаватися докази та висновки псевдо-експртів. Ви впевнені, що людина дійсно судовий експерт? ДО експертизи додано посвідчення атестованого судового експерта - автотоварознавця?

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

При цьому суд приймає рішення на основі внутрішнього переконання і жоден доказ не має наперед встановленої сили для суду.

На жаль судді не дуже часто використовують правові наслідки неналежності та недопустимості таких висновків як доказів, незважаючи на Правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Висновок експерта не є належним та допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду.

Відповідне положення міститься у постанові Великої Палати від 18 грудня 2019 року № 522/1029/18 (Провадження № 14-270цс19).

https://protocol.ua/ru/postanova_vp_vs_vid_18_12_2...

Частиною 6 ст. 106 ЦПК зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Разом з тим, у висновку будівельно-технічного експертного дослідження 18 серпня 2014 року не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 83 ЦПК України). Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий разом із позовною заявою з об’єктивних причин, позивач повинен про це письмово повідомити суд та зазначивши:

1. доказ, який не може бути подано;
2. причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк;
3. докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк, суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. (ч. 5 ст. 83 ЦПК). У цей строк докази подаються через канцелярію суду або в судовому засіданні з відповідним клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Або суд за своєю ухвалою може витребувати необхідні докази. Для цього потрібно подати клопотання про забезпечення доказів.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Таким чином вже на стадії підготовки позову позивач має визначити чіткий перелік доказів, якими будуть обґрунтовуватись заявлені позовні вимоги, додати дані докази до позовної заяви, а в разі їх відсутності – вирішувати питання про їх витребування.

Подання додаткових доказів можливе, зокрема, якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню. В цьому випадку суд, залежно від таких обставин, встановлює строк подання додаткових доказів. (ч. 7 ст. 83 ЦПК).

Чіткий порядок подання доказів встановлено також і для відповідача, а саме: подаючи відзив на позов, відповідач має вказати перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву (якщо такі докази не надано позивачем разом з позовом), та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання. При цьому до відзиву на позов мають бути також додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. (ч. 9 ст. 83 ЦПК)

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи – отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Призначення експертизи у Цивільному процесі

1. На замовлення учасника справи (ст. 106 ЦПКУ)- учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення;- у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок;- експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов’язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

2. За Ухвалою суду. В ухвалі суд зазначає (ст. 104 ЦПКУ):- підстави проведення експертизи,- питання, з яких експерт має надати суду висновок,- особу (осіб), якій доручено проведення експертизи,- перелік матеріалів, що надаються для дослідження,- інші дані, які мають значення для проведення експертизи;- якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу;

- в ухвалі суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

Однак, не думайте, що суддя сильно компетентний та буде притримуватися усіх вимог закону. На жаль все більше залишаються некомпетентні судді, які не мають належної кваліфікації та знань нового процесуального законодавства.

ЩОБ СПРОСТУВАТИ НАДАНУ ПСЕВДО-ЕКСПЕРТИЗУ ВАМ ТРЕБА:

Перше. Подати заяву щодо визнання наданого дослідження недопустимим доказом та виключення із числа доказів з підстав непопередження про кримінальну відповідальність та наявності підстав, які свідчать про реальний конфлікт інтересів експерта, пов"язаного зі стороною справи бізнес-інтересами.

Друге. На жаль, навіть абсолютно нікчемний документ як доказ по справі через не дуже адекватне сприйняття суддями доказів та правових наслідків неналежності і недопустимості доказів - можна спростувати лише іншою "бомажкою", як доказом. Тобто у Вашому випадку слід подавати клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, виконання котрої доручать державній установі сфери управління Міністерства юстиції України.

На жаль, оскільки Кременчуг, хоч і знаходиться майже в центрі України, але по факту експертні установи відсутні, що в Полтаві, що в Кременчузі. Аналізуючи практику Кременчуцького районного суду Полтавської області - констатую, що експертизу доручали і Київському НДІСЕ, і приватним експертам, і Харківському НДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса (актуальна назва - Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса»).

Останній має відділення в м. Полтава і є зараз найближчою експертною точкою, якщо не враховувати приватних експертів, які на жаль дуже часто продають експертизи та спотворюють факти, не відчуваючи кримінальної відповідальності за подібні дії.

https://nncise.org.ua/viddilennya/poltava

Звісно можете покладатися на закон і суддю, але повірте моєму досвіду - якщо не займати активну позицію щодо своїх прав та спростування липових експертиз, ніколи в житті Ви суддю не переконаєте в своїй правоті. Усі спростування подавайте письмово. Бо слова до справи не підшиєш.

Бажано це все вирішити до апеляції, бо не кожна апеляційна колегія хоче сприймати нове правове регулювання Цивільного процесуального кодексу України та навіть чути Верховний Суд і його правові позиції.

У клопотанні в апеляції можна послатися на таке.

Високий Суд під головуванням судді Луспеника Д.Д. у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 17 квітня 2024 року по справі № 758/7498/20, провадження № 61-16283св23, № у ЄДРСР – 118592445. https://reyestr.court.gov.ua/Review/118592445 висловив таку правову позицію (пряма цитата):

«Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Отже, призначення експертизи можливе з власної ініціативи суду, що відрізняє новий ЦПК України від ЦПК України у редакції до 15 грудня 2017 року.

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 24 травня 2023 року у справі № 567/792/22 (провадження № 61-431св23).»

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з пунктами 3 – 5 частини п’ятої статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість:

3) роз’яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов’язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Як доречно зауважив Верховний Суд у своїй правовій позиції, новий ЦПК України відрізняється від ЦПК України до 15 грудня 2017 року. Наприклад, положення процесуального закону не містять вимог до форми та змісту клопотання сторони справи щодо призначення експертизи.

В той же час, нова редакція процесуального закону позбавляє суд апеляційної інстанції права скасувати судове рішення внаслідок суттєвого порушення норм процесуального права із направленням справи на новий розгляд. Апеляційний суд незважаючи на усі суттєві порушення у суді 1-ї інстанції має вирішити справу по суті, тобто на моє переконання цей принцип свідчить про обов’язок апеляційного суду усунути суттєві процесуальні порушення, допущені судом 1-ї інстанції – шляхом повного та всебічного з’ясування обставин, що мають значення для справи, в тому числі сприяючи позивачеві у можливості отримати прямі докази, які сторона по справі об’єктивно не могла отримати сама, адже для цього потрібна добра воля або примус іншого учасника справи.

Тому, з метою повного з’ясування обставин, що мають значення для справи позивач (відповідач) як заявник в апеляційній інстанції, просить апеляційний суд (в рамках підготовки справи до розгляду), відповідно до пункту 6 частини першої статті 365 ЦПК України, призначити відповідну експертизу з метою встановлення факту ___.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 365 § 3 глави 3 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду: за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;

За змістом положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

З урахуванням наведеного, суди не позбавлені можливості з власної ініціативи призначити експертизу для з`ясування питання, що потребує спеціальних знань (як уже зазначалося у постанові КЦС ВС від 17.04.2024 р. по справі № 758/7498/20, провадження № 61-16283св23, № у ЄДРСР – 118592445, а також постанова КГС ВС від 23.12.2021 р. в рамках справи № 5015/45/11 (914/1919/20), № у ЄДРСР – 102736035).

Судова експертиза – це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. (ст.1 Закону України «Про судову експертизу»)

Згідно положень ч.1 ст.102 ЦПК України, висновок експерта – це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. (ч.2 ст.102 ЦПК України).

ОТЖЕ, виходжу із своєї практики та досвіду в подібних судових процесах та констатую, що у більшості випадків судді ухиляються від свого права призначити судову експертизу, банально часто навіть не знаючи, що за новим процесуальним кодексом у них є таке право у разі сумнівів. Тобто суд виходить виключно з тих принципів, що процес є змагальним і кожна сторона має сама довести правомірність своїх доводів або заперечень, в тому числі шляхом подання доказів, клопотань про призначення судової експертизи, повторної експертизи, комплексної (комісійної) тощо. Як правило, результати експертизи призначеної судом - мають більше значення для суду, ніж висновку приватного експерта, який ще й не відповідає за формою вимогам та згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду має бути виключена з числа доказів як неналежний та недопустимий доказ.

Щасти Вам!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин