Задайте питання юристу

884 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Соціальне забезпечення, 30 листопада 2024, питання №123486

Чи може опікунська рада претендувати на будинок чи його частину?

Доброго дня
Інвалід 2 групи проживає з чоловіком (інвалід 3 групи) і братом в будинку, який є у неї у власності. В будинку прописаний лише її брат, вона з чоловіком прописані в іншому місці. Брат - недієздатна особа у звязку з психічним розладом, раніше опікуном був батько але він помер пару років назад. Жінка хотіла оформити опіку над братом але сімейний лікар каже що з другою групою інвалідності це неможливо.
Недавно в будинок прийшла опікунська рада, подивились в яких умовах проживає брат жінки. Сказали що треба щоб хтось оформив опіку над її братом.
Жінка переживає що ця опікунська рада може забрати її брата і сам будинок, який дістався їй у спадщину від матері.
Чи може опікунська рада забирати людину яка потребує догляду, зважаючи що офіційно опіку ніхто не оформляв але фактично вона здійснюється і людина проживає в нормальних умовах? Чи можуть претендувати на будинок або його частину? Можливо краще щоб чоловік жінки, інвалід 3 групи, оформив на себе опіку?
Дякую!

Відповіді юристів (2)

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Не може претендувати.

    Турчин Ярослав Олександрович

    ДОБРОГО ДНЯ! Це відверта маячня з боку органу опіки. Перш за все немає обов"язку оформлювати опіку. Це право і інструмент коли за людиною немає кому доглядати. Зокрема немає родичів.

    По-друге, Закон не містить обмежень щодо права особи з інвалідністю - родича бути опікуном свого брата чи іншого родича. Навіщо вони брешуть не знаю. Або дійсно зловмисні наміри, або просто некомпетентні у питаннях, якими займаються. На жаль і тих, і тих наразі в органах місцевого самоврядування за край.

    У мене купа знайомих з інвалідністю, які спокійно ПРАЦЮЮТЬ, в тому числі на ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ, суддями, прокурорами, ревізорами, слідчими, працівниками СБ України. Інвалідність - не вирок. Особа продовжує бути ДІЄЗДАТНОЮ.

    Перекажіть службі опіки що про інвалідність та відсутність права опікуном бути - хай розкажуть прокурорам - інвалідам, який в Україні зараз чи не половина з числа усіх.

    ОПІКА і ДОГЛЯД - це різні речі. Опікуном може бути людина з інвалідністю, а вжиття заходів по догляду будь-які інші особи за її замовленням, дорученням, в її інтересах.

    Тобто опікуном може бути як інвалід ІІ групи, так і інвалід ІІІ групи. При цьому врахуйте, що стороння особа - опікун формально може будучи у змові з органом опіки - виселити будь-яких осіб з житла і взагалі розпорядитися ним будь-яким чином, помістивши недієздатну особу в психіатричну лікарню або в спеціалізований інтернат. Потім за відсутності спадкоємців - житло може піти у "власність громади". Тобто бути розкраденою нашими чиновниками від імені громади.

    Опікуна призначає тільки суд, і тільки суд визначає може людина бути опікуном чи ні. Опікун - це людина, яка захищає та представляє інтереси людини, яка є недієздатною через психічне захворювання. Тобто фактично є її розумом і голосом, а не руками. Тож спекуляції щодо здатності бути опікуном - на мій погляд НАДУМАНІ. Якщо орган опіки наполягає, то у мене закрадається думка про переслідування неправомірної мети.

    Відповідно до ч. 2 ст. 2 Сімейного кодексу України (далі - СК України), Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.

    Стаття 262 СК України. Права сестри, брата, мачухи, вітчима та інших членів сім'ї на захист дітей

    1. Сестра, брат, мачуха, вітчим мають право на самозахист своїх малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних братів, сестер, пасинка, падчерки.

    2. Сестра, брат, мачуха, вітчим мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних братів, сестер, пасинка, падчерки до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

    Стаття 264 СК України. Обов'язки особи піклуватися про бабу, діда, прабабу, прадіда, а також про того, з ким вона проживала однією сім'єю

    1. Внуки, правнуки зобов'язані піклуватися про своїх бабу, діда, прабабу, прадіда.

    2. Повнолітні брати, сестри, пасинки, падчерки зобов'язані піклуватися про брата, сестру, вітчима, мачуху, які виховували їх та надавали їм матеріальну допомогу.

    Такий обов'язок мають особи і щодо тих, з ким вони проживали однією сім'єю до досягнення повноліття.

    Стаття 267 СК України. Обов'язок по утриманню братів та сестер

    1. Повнолітні брати, сестри зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх братів та сестер, які потребують матеріальної допомоги і якщо вони не мають батьків, чоловіка, дружини або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу.

    2. Повнолітні брати і сестри зобов'язані утримувати непрацездатних повнолітніх братів і сестер, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони не мають чоловіка, дружини, батьків або повнолітніх дочки, сина, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу.

    Недієздатна особа – це особа, яка внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

    Згідно із положеннями ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заява до суду про визнання громадянина недієздатним або обмежено дієздатним може бути подана:

    – членами сім’ї, близькими родичами,

    – органом опіки та піклування,

    – психіатричним закладом.

    Заявник і орган опіки та піклування мають бути присутні під час судового розгляду цієї справи. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

    Заява про визнання особи недієздатною подається до суду за місцем проживання особи, щодо якої розглядатиметься справа про недієздатність, а у випадку, якщо особа така перебуває на лікуванні — за місцем знаходження психіатричного закладу (ч. 1 ст. 295 ЦПК України). До заяви мають бути додані докази такого психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.

    Згідно ч. 6-8 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання недієздатності визначається судом, але не може перевищувати двох років. За заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи визнаної недієздатною суд знову ж таки, може скасувати рішення щодо недієздатності в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану. Такий стан обов’язково має бути підтверджений висновком нової судово-психіатричної експертизи.

    Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦК України, якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування.

    Важливо! Особа, щодо якої суд розглядає справу про визнання її недієздатною, згідно ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» має право отримати безоплатну вторинну правову допомогу протягом розгляду справи в суді. Тобто Ви маєте право на безкоштовного адвоката.

    Відповідно до ч. 2 ст. 63 ЦК України, опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю (не слід плутати працездатність з дієздатністю. Дієздатною є особа, яка досягла 18 років та дієздатність якої не обмежена судом).

    Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника (ч. 4 ст. 63 ЦК України).

    Опікун недієздатній особі призначається судом за поданням органу опіки та піклування (ст. 60 ЦК України).

    Варто зазначити, що опікуни зобов’язані вчиняти правочини від імені та в інтересах підопічного, та несуть відповідальність за дії підопічних, якщо не доведуть, що шкода виникла не з їх вини.Недієздатний громадянин не має права на укладання будь-яких договорів (ст. 41 ЦК України).

    Опікун (піклувальник) має право самостійно відмовитися від здійснення своїх повноважень. Також ці повноваження припиняються в разі припинення самої опіки або піклування (ст. 76 ЦК України).

    Сестра недієздатного брата має право клопотати перед органом опіки та судом щодо призначення ОПІКУНАМИ як її, так і її чоловіка. Призначення кількох опікунів не заборонено законом. Крім того - ніхто не змушує повідомляти про свою інвалідність. У органів опіки немає доступу до відомостей про інвалідності. Звісно якщо особа не отримує пенсію по інвалідності.

    В БУДЬ-ЯКОМУ РАЗІ ОЦІНЮЮ ДІЇ ТАКОГО ОРГАНУ ОПІКИ - ЯК НЕЗАКОННІ та ТАКІ, ЩО ПЕРЕСЛІДУЮТЬ СУМНІВНУ МЕТУ.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України