Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
885 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Добрий день, чи є проблемою, якщо в реєстрі кадастровому, одна ділянка накладена на іншу? Як так взагалі виходить? І чи не буде проблем після купівлі такої ділянки? (Кад номер є) І як швидко можна це виправити і куди звертатись? Чи можна купляти таку ділянку, не боячись проблем у майбутньому? Фото скрін у вкладанні
Дякую
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (10)
Юрист, м. Київ, 9 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, ч би вам радив поки не виправлять помилки ні чого не купляти. Купувати коли вся документацію буде у відповідності. Бо може вийти, що земля та і не ваша.
Виправлення помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об’єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості)У разі виявлення фізичною або юридичною особою у документації із землеустрою та оцінки земель помилки щодо визначення характеристик об’єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру (в тому числі під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об’єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою), заінтересована особа звертається до Державного кадастрового реєстратора із заявою про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру за формою згідно з додатком 37 до Порядку.
До заяви додаються:
- документи (або їх посвідчені копії), що містять зазначені в повідомленні помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки в документації із землеустрою та оцінки земель (у разі наявності таких документів);
- погоджена документація із землеустрою та оцінки земель із виправленими відомостями, яка є підставою для виправлення відповідних помилок у Державному земельному кадастрі;
- документ, що підтверджує оплату послуг із внесення до Державного земельного кадастру виправлених відомостей у документації із землеустрою та оцінки земель (крім випадків внесення відомостей про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами або прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, містобудівною документацією).
Заява разом із доданими до неї документами надсилається заінтересованою особою в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобу електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.
Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.
Виправлення помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодіїПомилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, підлягають виправленню у Державному земельному кадастрі після їх виправлення у відповідних кадастрах та інформаційних системах.
У разі виявлення фізичною або юридичною особою помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, заінтересована особа письмово повідомляє про це органові, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, згідно з додатком 39 до Порядку.
До повідомлення додаються документи, що підтверджують помилки та їх характер.
Повідомлення разом з доданими до нього документами надсилається заінтересованою особою в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобу електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.
Приймання та ведення обліку заяв про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру, їх розгляд здійснюються відповідно до пунктів 69-87, 210, 211 Порядку після підтвердження факту допущення помилки у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, внесення відповідних виправлень відповідно до пунктів 140-148 Порядку.
У разі виявлення органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, помилки у його відомостях, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, зазначений орган у п’ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересованій особі згідно з додатком 40 до Порядку та суб'єктові інформаційної взаємодії, від якого така інформація надійшла до Державного земельного кадастру.
У повідомленні про виявлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, зазначаються суть виявленої помилки та можливі шляхи її виправлення.
Виправлення виявленої помилки здійснюється у п’ятиденний строк після отримання виправлених відомостей від відповідного суб'єкта інформаційної взаємодії відповідно до пунктів 144-148 Порядку
Добрий день, дякую, але той Власник, який є зараз, просто не хоче цього робити, щоб не виникало на рівному місці податку… Чи Він щось не так каже? І Він може це виправити без будь-яких виникаючих податків? Дякую
Юрист, м. Київ, 9 років досвіду
Спілкуватися у чатіНі яких податків при цьому не сплачується, то маячня. Так ні яких податків платити не треба. Якщо він не бажає самостійно цим займатись, не хай укладе договір з адвокатом або випише на когось нотаріально завірену довіреність.
Адвокат, м. Київ, 25 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю!
ПРИЙМАТЕ РІШЕННЯ ПРО КУПІВЛЮ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ВАМ, АЛЕ ПЕРЕД ЦИМ З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ:
Обов'язковою умовою придбання землі є формування такої земельної ділянки (далі - зем.ділянка). Зем. ділянка не може вважатися сформованим об'єктом, якщо невідомі її межі та площа, місцезнаходження та координати – грубо кажучи – якщо її не можна ідентифікувати на карті. Тобто, логічно, що для точного визначення, чи це ваша ділянка, чи сусіда - вам необхідні будуть точні дані та координати меж цієї ділянки. Саме з цією метою й надаються важливі координати поворотних точок меж земельної ділянки, адже від правильності поворотних точок земельної ділянки може залежати реалізація вашого права на ту чи іншу частину зем.ділянки, як і відсутність суперечок із сусідами.
Зем. ділянка має бути сформована як об'єкт цивільних прав. Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768 (далі - ЗК України), таке формування передбачає визначення її площі, кордонів та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (далі - Держземкадастр). Відповідно до частини 4 цієї статті - зем. ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Що таке кадастровий номер - це індивідуальна, виняткова послідовність чисел та знаків, що присвоюється зем. ділянці у процесі її реєстрації. Кадастровий номер закріплюється за даною ділянкою протягом усього часу її існування у конкретних межах. Він не повторюється (у всякому разі не повинен повторюватися) з жодним іншим номером зем.ділянок і формується програмним забезпеченням Держземкадастру.
Фактично сам номер має структуру, що визначає місцезнаходження ділянки. Так, з дев'ятнадцяти чисел, перші десять – визначають кадастрову зону (межі об'єкта адміністративно-територіального устрою), наступні дві – номер кадастрової зони щодо області, наступні три – номер кадастрового кварталу, крайні чотири – безпосереднє місцезнаходження зем.ділянки щодо кварталу. Ці значення розмежовуються двокрапкою “:”. Дані структурні елементи визначаються на підставі:
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації в Держземкадастрі. Формування земельних ділянок (здебільшого) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Саме у проекті землеустрою (тех. документації) - а його готують сертифіковані інженери-землеупорядники, відомості про які внесені до однойменного Держреєстру сертифікованих інженерів-землеупорядників - та визначаються межі зем.ділянки.
Межі будь-якої кадастрової зони, як і окремої ділянки, визначають координати поворотних точок в єдиній системі координат. Сам по собі Держземкадастр має картографічну основу, безпосередньо пов'язану із системою координат - тобто по суті є картою місцевості.
Такі межі ділянки візуально можна уявити як прямі лінії між двома сусідніми кутовими точками. Кількість точок може змінюватись від трьох (трикутні зем.ділянки) і більше. Часто зем. ділянка формується у прямокутній формі (чотири поворотні точки меж земельної ділянки), але поширені й багатокутні зем. ділянки (з безліччю поворотних точок). Кожна точка має координати.
Отже, поворотні точки меж земельної ділянки - це умовно позначений кут земельної ділянки, де лінія межі ділянки змінює свій напрямок. Такі точки, з'єднані прямими лініями, визначають межі зем.ділянки.
В Україні ведеться єдиний державний земельний кадастр – Держземкадастр. Його мета - збереження та підтвердження інформації про всі зем. ділянки в межах України. Держземкадастр містить інформацію і про цільове призначення земель, і про обмеження у їхньому використанні, їхню оцінку, кількісні та якісні показники – і звичайно ж – інформацію про їхніх власників та користувачів. У зв'язку з тим, що землі - це частина природного середовища, наш основний і обмежений природний ресурс, Держземкадастр виконує ще й "екологічну функцію", він визначає за яким призначенням використовуються конкретні ділянки землі, і хто - безпосередньо - відповідальний за це (хто власник чи користувач).
Порядок ведення, заповнення, внесення до Держземкадастру інформації регулюється:
Візуально побачити Держземкадастр можна завдяки інтерактивній Публічній кадастровій карті (далі – ПКК). Раніше ми вже вивчали питання користування нею та її даними. Щоправда, за умов війни доступ до ПКК обмежений.
Держземкадастр містить інформацію про всі сформовані земельні ділянки. У мирний час, кожен, у вільному доступі, міг побачити в ПКК кордони зем.ділянки та знайти її за кадастровим номером, або за картою (посилання https://map.land.gov.ua/).
Як знайти ділянку за координатами чи визначити координати конкретної ділянки? Визначити точні координати зем. ділянки за ПКК – а саме координати поворотних точок земельної ділянки, можуть інженери-землеупорядники, з використанням спеціальних програм (скриптів). Інформація про точні координати поворотних точок міститься обов'язково в Держземкадастрі. Її також можна запросити до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр). Знайти ж ділянку по координатах можна, використовуючи послуги всім нам відомих карт - Google maps, наприклад.
Якщо ж земельна ділянка не сформована - інформації про неї не буде в ПКК. У таких випадках для реєстрації та формування такої ділянки необхідно звернутися до сертифікованого інженера-землеустрою. Якщо земля формується вперше – фахівець готує проект землеустрою (у складі якого визначаються координати зем. ділянки за фактом встановлених межових знаків).
Якщо, припустимо, земля була в праві власності (є державний акт на право власності старого зразка), але на неї не було отримано кадастрового номера - в інженера (або у відповідної землевпорядної організації) замовляють технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) кордонів зем. ділянки в натурі (на території).
Буває, що й кадастровий номер є, а ділянки у ПКК немає – для цього подається обмінний файл із заявою до відповідного Центру надання адміністративних послуг або державного кадастрового реєстратора.
Тобто, фактично - чіткі координати земельної ділянки визначаються інженером-землеупорядником. Під час виготовлення технічної документації складається план з позначенням меж та поворотних точок, присвоюються номери кутовим точкам, до плану додають таблицю, де визначають координати кожної пронумерованої точки.
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту частини земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (частина 9 статті 79-1 ЗК України).
Відповідно до частини 10 статті 79-1 ЗК України - держреєстрація прав на зем. дільниці здійснюється після державної реєстрації зем. дільниць у Держземкадастрі.
Відповідно, такі точки мають одну мету - визначити точне місце розташування зем. ділянки. Як результат, такі визначають межі, площу, а отже, дозволяють систематизувати інформацію про землю та надавати правопідтверджуючі дані на запит власника, або інших уповноважених зацікавлених осіб. Поворотна точка – як і та сама точка координат – універсальний інструмент у картографії.
Під час ведення Держземкадастру, звичайно ж можуть бути помилки. Пунктом 138 Постанови №1051 перераховано перелік можливих помилок у Держземкадастрі. Серед них:
При виявленні технічної помилки - чи це у витягу по землі, довідці з Держземкадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів - зацікавлена особа письмово повідомляє про це державного кадастрового реєстратора (спеціаліста Держгеокадастру або його територіального органу).
Таке повідомлення складається за затвердженою формою і разом з документами, що додаються до нього (що містять вказані в повідомленні технічні помилки та документи, що підтверджують такі помилки та містять коректну редакцію відповідних відомостей) подаються одним із таких способів:
Після отримання кадастровий реєстратор перевіряє відповідність відомостей Держземкадастру та інформації, що міститься у документах, що були підставою для внесення таких відомостей. Якщо факт невідповідності виявлено, реєстратор:
Якщо ж з'ясовується, що відомості Держземкадастру відповідають документам, що є підставою для внесення таких відомостей, або самі документи потребують виправлення - державний кадастровий реєстратор повідомляє про це заявника із зазначенням причини відмови.
Заявити про помилку може і державний реєстратор прав на нерухоме майно та сам державний кадастровий реєстратор.
Якщо ж у документах із землеустрою (оцінки земель) було виявлено помилки щодо характеристик земель у натурі з порушенням/зміною значень внутрішніх кутів та заходів ліній, між поворотними точками меж зем. ділянок, або за площею землі - заявник звертається за такою формою. В цьому випадку додаються:
Також виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися і на підставі тех. документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель або рішення суду.
Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного зем. кадастру в результаті помилки в документах із землеустрою (оцінки землі), здійснюється після внесення змін до такої документації.
За виправлення помилки не з вини органу, що здійснює його ведення, стягується адмінзбір – 0,01 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий збір стягується у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто у 2022 році це – 24 грн 81 коп.).
Помилки у застосуванні систем координат зем. ділянок (у тому числі помилки, що виникли при перерахунку з однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 р. та відомості про які були перенесені, а також помилки у відомостях щодо місця розташування зем. ділянок (зміщення, розворот, відображення) виправляються адміністратором Держземкадастру або сертифікованим інженером-землевпорядником. Такий інженер-землевпорядник за допомогою програмного забезпечення Держземкадастру та/або іншими засобами повідомляє про це реєстратора, який вносить виправлені відомості. Тому, у випадках виявлення таких помилок – краще насамперед звертатися до землевпорядника.
Коригування відомостей про земельні ділянки здійснюється ними за умови незмінності значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж відповідних ділянок.
Для інших видів помилок Постановою №1051 встановлено свої форми та порядок здійснення виправлення – у пунктах 138-161.
Після виправлення помилкові відомості набувають статусу архівних і знаходяться на ПКК в архіві. Такі зберігаються у Держземкадастрі постійно, разом із відомостями про реєстратора, дату та час виправлення.
Юрист, м. Чернігів, 6 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю Вас.
Як мінімум, це доволі дивна інформація, у якій потрібно детально розбиратися, перш ніж приймати остаточне рішення. На мій погляд, від купівлі такої земельної ділянки краще відмовитися. Ре
Рекомендую звернутися до: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області для попередньої консультації щодо технічної можливості виправлення даної помилки та чи взагалі її можливо виправити. А після цього визначайтеся - чи придбавати це майно.
З повагою!
Юрист, м. Полтава, 4 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДобрий день!
Так, якщо в кадастровому реєстрі одна земельна ділянка накладена на іншу, це дійсно проблема, яка потребує вирішення до купівлі.
Як правило таке накладення виникає, якщо:
1. Були помилки під час внесення даних у кадастровий реєстр. Це можуть бути технічні або людські помилки під час координатування.
2. Недостовірні чи застарілі дані.
3. Якщо документи на землю змінювалися, але реєстр не оновлювався вчасно.
4. У деяких випадках це може бути пов’язано з шахрайством.
Так, ризики є значними:
1. Інший власник може заперечувати ваші права на накладену частину.
2. Якщо є перетин, реєстратор може відмовити у реєстрації права власності.
3. Вам може знадобитися час і гроші на судові розгляди для врегулювання ситуації.
Якщо Ви спочатку на вирішите проблему накладення (власник має це зробити перед продажем), то у майбутньому Вам можуть відмовити у реєстрації або виникнуть проблеми з користуванням землею. А це додаткові гроші на вирішення спору.
Якщо обидві сторони співпрацюють, цей процес може зайняти від 1 до 3 місяців.
Якщо потрібен суд, це може тривати кілька місяців чи навіть років, залежно від складності справи.
У будь-якому випадку, не варто купувати таку ділянку, поки проблема не буде вирішена.
З повагою, юрист Дерій В.О.!
Адвокат, м. Київ, 11 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю! Накладення земельних ділянок у кадастровому реєстрі насправді досить поширена проблема, яка виникає через помилки в процесі кадастрових зйомок, реєстрації або через недостатню точність раніше створених межових планів. Ця ситуація потребує ретельної перевірки та обов’язкового виправлення перед купівлею, оскільки - це може спричинити негативні насліддки в подальшому.
Чому виникає накладення ділянок?1. Помилки геодезистів або землевпорядників у звязку з чим відбувається неправильне нанесення меж ділянки при первинній реєстрації.
2. Реєстрація за старими документами, та використання застарілих картографічних матеріалів, які мають значні похибки.
3. Недосконалість реєстраційних систем,оскільки спочатку роботи Державного земельного кадастру існували технічні та програмні недоліки, які призводили до подібних ситуацій.
4. Конфлікт між сусідами та навмисне або ненавмисне порушення меж власниками сусідніх ділянок.
Чи можна купувати таку ділянку?Рекомендую Вам не купівати тако ділянки, яка накладається на іншу, до повного вирішення вказаної ситуації. Тому що накладення може створити ризики. У зв’язку з чим без усунення накладення та уточнення меж ділянки покупка є ризикованою.
Як вирішити дану проблему?Спосчтаку здійснити перевірку документації. Тому спочатку зверніться до кадастрового реєстру та отримайте відомості про обидві ділянки (зокрема, витяги з Державного земельного кадастру). Потім з’ясуйте, які документи стали підставою для реєстрації обох ділянок. Далі слід звернутися до землевпорядної організації та найміть кваліфікованого землевпорядника, який проведе нові геодезичні виміри. Порівняйте результати вимірів із внесеними в кадастр даними.Подайте заяву до органу Держгеокадастру (в області, де розташована ділянка) із проханням про виправлення помилки. Надалі потрібно підготувати уточнений проект землеустрою щодо встановлення меж ділянки.
Не виключаю, що Вам можливо доведеться звернутися до судуЯкщо проблема не може бути вирішена в адміністративному порядку (наприклад, якщо сусід не погоджується), зверніться до суду
Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Земельні спори розглядаються в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства.
В порядку адміністративного судочинства розглядаються спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, а також спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 р. №8 визначено, що земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень, пов`язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Таким чином, подавати позов про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування на основі якого було видано документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, необхідно в порядку адміністративного судочинства.
Але при зверненні до суду особа може не отримати захисту в разі пропуску строку на звернення. Оскільки Кодекс адміністративного судочинства України встановлює загальний строк звернення до суду в порядку адміністративного судочинства – шість місяців. Водночас власник земельної ділянки, межі якої накладаються з іншою, найчастіше дізнається про порушення свого права як власника через значний час після винесення відповідного рішення органу місцевого самоврядування. До вказаного моменту, коли особа дізнається про порушення, може минути більше шести місяців від дати, коли той таки позивач погодив сусіду межі проставленням свого підпису. І суд може розглядати факт погодження як момент, відколи особа мала б помітити порушення своїх прав і з ним пов’язувати перебіг строку позовної давності.
Тому, у випадку пропуску строків звернення, особа до позову має додавати і відповідне клопотання про поновлення строку, пропущеного з поважних причин, та наводити аргументи, чому вказані причини є поважними. Наприклад, Ялтинський міський суд у своїй ухвалі за позовом Особи 1 до Ялтинської міської ради відновив пропущений строк на звернення до суду за тих підстав, що про накладення земельних ділянок позивачу стало відомо після проведення експертизи земельної ділянки в листопаді 2011 року, у зв’язку з чим своєчасно оскаржити рішення він не міг.
В порядку цивільного судочинства розглядаються справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин (ч. 1 ст. 19 ЦПК України).
Вид судочинства, за правилами якого здійснюється розгляд справ, які стосуються випадків накладення меж земельних ділянок, залежить від того, кого позивач вказує у своїй позовній заяві відповідачем та які пред’являє вимоги.
Особливості розгляду судами загальної юрисдикції цивільних справ у сфері земельних відносин розглядаються у постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».
Наприклад, ті спори, що виникають у зв’язку з накладенням меж земельних ділянок, розглядаються в порядку цивільного судочинства, коли в якості відповідачів залучаються як відповідна місцева рада, так і власник земельної ділянки, межі якої накладаються з межами позивача.
В порядку господарського судочинства розглядаються справи за зверненнями юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).Особливості вирішення господарськими судами спорів у сфері земельних відносин відображені в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».
Норми чинного законодавства1. Земельний кодекс України (далі - ЗКУ):
o Стаття 125 ЗКУ, Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав..
o Стаття 158 ЗКУ, Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування.
Ст. 37 Закону України "Про Державний земельний кадастр",
1. У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб. Повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано також в електронному вигляді з Державного аграрного реєстру через Єдиний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. 2. У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.
3. Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.
4. Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.
5. Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.
6. Інформація про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення надається в письмовій формі власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок.
Скільки часу це займає?Адміністративний порядок: Від 1 до 3 місяців залежно від складності ситуації.
Судовий порядок: Від 3 місяців до року (або більше в залежності від завантаженості суду).
Куди звертатися?Держгеокадастр, відділ у районі розташування ділянки.
Суд, якщо адміністративний порядок не дав результатів.
Юридичні та землевпорядні організації, для консультації та підготовки документів.
Мої Вам рекомендаціяВ будь-якому випадку, не укладайте договір купівлі-продажу поки ситуація не буде вирішена.
Юрист, м. Дніпро, 24 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня.
Я вважаю, що купівля такої ділянки є ризикованою, адже:
Згідно з ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Разом з тим, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, та при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.
При цьому, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства (ч.5 ст.319 ЦК України).
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст.391 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (ст. 391 ЦК України). Такі способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.
Поки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.
Отже, до цього позову про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред'явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.
Тому не раджу укладати угоду до повного вирішення ситуації.
Купівля такої ділянки до вирішення проблеми може створити ризики, пов’язані з судовими спорами та ускладненнями в користуванні землею.
Якщо ж вирішите купувати все таки ділянку, раджу вчинити такі заходи:
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Андрію!
Однозначно не раджу купляти ділянку, допоки власник не вирішить питання, оскільки у майбутньому саме Вам прийдеться цим займатись й, не виключаю, що у судовому порядку, якщо власник іншої ділянки не дасть згоду на виправлення помилки.
Найбільш поширена причини накладання земельних ділянок в Державному земельному кадастрі (стосується земельних ділянок, які були сформовані до 2013 року та на які видані правовстановлюючі документи на право користування чи право власності):
Такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.
За згодою (домовленістю) власника земельної ділянки, з якою утворюється перетин, виконати роботи стосовно виправлення координат межі його ділянки та приведення у відповідність місця розташування його ділянки. Це у випадку, коли земельна ділянка була сформована до 2013 року і потребує зміщення до фактичних меж користування. Найкращий варіант, який вирішує проблему накладання двох суміжних земельних ділянок та дає можливість сформувати земельну ділянку без відмови державного кадастрового реєстратора.
Повідомити Держгеокадастр про виявлену помилку у відомостях Державного земельного кадастру. В такому випадку адміністратор ДЗК може перенести до архівного шару земельну ділянку, відомості про яку не відповідають дійсності, і в такому випадку не буде накладання земельних ділянок. Але такий спосіб менш дієвий, не завжди адміністратор приймає наведені аргументи та переносить земельну ділянку до архівного шару. Також необхідно врахувати, що такий варіант може бути виконаний на протязі тривалого часу;
Оформити право власності на земельну ділянку меншої площі чи іншої конфігурації;
Вирішувати питання в судовому порядку.
Розробник документації із землеустрою кожен випадок накладання розглядає індивідуально та рекомендує замовнику оптимальний варіант вирішення цього питання (застосування іншої системи координат, внесення змін до документації із землеустрою, на підставі якої формується земельна ділянка, внесення змін до зареєстрованої земельної ділянки (виключно у спосіб, який дозволяє чинне законодавство).
У разі ж, коли не можна досягнути згоди (компромісу) між власниками (землекористувачами) земельних ділянок відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України, земельні спори вирішуються у судовому порядку.
Якщо помилку можна виправити без змін метричних характеристик земельної ділянки, таке виправлення може здійснюватися кадастровим реєстратором без розробки документації із землеустрою.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.
Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності – право користування) на суміжні земельні ділянки.
Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру.
Відповідно до статті 57 Закону України «Про землеустрій» у разі виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру щодо меж земельних ділянок та/або інших відомостей про земельні ділянки, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель також включає кадастрові плани відповідних земельних ділянок із зазначенням виправлених відомостей про них (існуючі межі земельних ділянок, існуючі координати поворотних точок меж земельної ділянки та пропозиції щодо виправлення меж земельних ділянок, проектні координати поворотних точок меж земельної ділянки).
Кадастрові плани земельних ділянок, помилки у відомостях Державного земельного кадастру щодо яких виправляються, погоджуються з власниками таких земельних ділянок (якщо земельна ділянка перебуває у користуванні – також із землекористувачем) до внесення змін до відомостей до Державного земельного кадастру.
З повагою, адвокат Айвазян.
Юрист, м. Харків, 16 років досвіду
Спілкуватися у чатіДОБРОГО ВЕЧОРА, пане АНДРІЙ! Такі речі трапляються через "криві руки" або доісторичні методи роботи інженерів - землевпорядників, які замість дороговартісного обладнання по кількасот тисяч гривень - використовують дешеві неелектронні прилади. Ось і накладаються ділянки одна на одну, бо міряють не по GPS-навігації та супутниковій точності координа, а нівеліри й інші речі минулого століття.
Щиро не рекомендую купляти таку земельну ділянку до усунення подібних речей. Бо навіть якщо мати зараз адекватних сусідів - ніхто не застрахований, що завтра новий сусід стане неадекватом.
Продавець та його сусіди - Вам не кум, не брат і не сват, щоб Ви враховували їх обставини та йшли на поступки. Як правило такі поступки і людяність вилазять боком і Вам на зустріч ніхто ніколи не піде. Тож хай продавець або вирішує свої проблеми сам, або не займається продажем проблемної власності.
Мав клієнта з Харкова, котрий в Києві встряг в таку ситуацію, придбавши нерухомість з землею на правому березі столиці (Святошинський р-н). Спочатку земля належала двом братам. Вони її поділили без урахування меж будинку та землі, хоча в договорі вказали, що план поділу землі додається (це вже привіт столичним нотаріусам, які посвідчують самі не знають що)... як наслідок будівля поділена 50 на 50 не з урахуванням лінії поділу землі. Тобто будівля по факту стоїть на чужій землі, незважаючи на принцип єдності землі і будівлі.
Як наслідок мав клієнт проблеми. Бо один брат йому продав свою землю і будівлю виокремлену юридично, а інший брат "біженцю" - СТОшнику, який почав виживати людей з землі, бо у нього плани там бізнес робити і хотів зробивши життя людей нестерпним - рейдернути землю або безкоштовно зайнявши, або за безцінь змусивши продати. Виконавчі органи Київради та РДА, поліція? - Дуже смішно. Ці люди займаються лише відписками і абсолютно ні на що в сучасних умовах не здатні не за гроші та не за знайомствами.
Довелося людині бігати по судам, змушувати поліцію відкривати кримінальні справи за спроби знищення майна шляхом підпалу, примус укладення цивільного правочину щодо відчуження майна, повалення межового паркану, обмальованих парканів з вулиці та по іншим епізодам.
Від такого "сусідства" ніхто не застрахований.
Тому якщо Вам не хочеться витрачати нервові клітини, гроші та час на "вгамування неадекватів-сусідів", яких на жаль серед співгромадян дуже немало зараз, - то хай продавець вирішує свої питання сам і не перекладає їх на Вас.
Нова земельна документація вартує не так вже й дорого, якщо сусіди згідні поступитися. Як правило від 100 до 500 $ в залежності від регіону та ненажерливості землевпорядника і його монопольного становища на відповідній території.
Додатково, якщо у людини є кадастровий номер (навіть якщо немає, то дані є в сільраді / міськраді), то хай не бреше, що переробка документації з землеустрою буде вартувати йому податків. Він їх зобов"язаний платити (за відсутності пільг) що так, що так.
В іншому треба дивитись чи присутні у землевпорядній документації підписи сусідів, що вони згідні з таким поділом. Вони мають бути поряд з підписом представника місцевої ради та гербовою печаткою.
Але навіть такий підпис не рятує потім людей від судової тяганини та межових конфліктів, бо знову-таки поселиться якийсь "крутелик - біженець" і почне порядних людей тероризувати, користуючись, що не усі готові вирішувати питання не по закону, а по принципу хто кого може в ліс на виховну бесіду вивезти.
А про поліцію вже казав. Цей правоохоронний орган фактично вже давно не є правоохоронним та не виконує свої прямі обов"язки. Не завжди навіть залишки порядних і професійних суддів можуть змусити нову поліцію працювати, виконувати закон та захищати громадян, їх право власності та інші права.
Накладення земельних ділянок – це коли згідно двох або більше різних землевпорядних документів одна і та ж ділянка землі, розташована на певному відрізку, фактично займає територію іншої, як правило, сусідньої земельної ділянки.
Ситуація, коли межі земельних ділянок накладаються, може виникнути з необачності землевпорядника під час розробки документації або в разі, якщо до Державного земельного кадастру були внесені неправильні дані.
Найбільш поширені причини накладання земельних ділянок в Державному земельному кадастрі (стосується земельних ділянок, які були сформовані до 2013 року та на які видані правовстановлюючі документи на право користування чи право власності):
Факт накладення меж однієї земельної ділянки на іншу підтверджується відомостями з Публічної кадастрової карти та земельно-технічною експертизою.
Таким чином, кожен випадок накладання розглядається розробником документації із землеустрою індивідуально (окремо) та за узгодженням із замовником приймається оптимальний варіант вирішення вказаного питання (застосування іншої системи координат, внесеннязмін до документації із землеустрою, на підставі якої формується земельна ділянка, внесення змін до зареєстрованої земельної ділянки (у випадках та у спосіб який дозволяє чинне законодавство).
У разі, коли не можна досягнути компромісу між власниками (землекористувачами) земельних ділянок відповідно до статті 158 Земельного кодексу України, земельні спори вирішуються в судовому порядку.
https://www.zemfond.net/post/nakladennia-mezh-zeme...
Частина шоста ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" установлює, що однією з підстав для відмови в проведенні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, що підлягає реєстрації, іншої земельної ділянки або її частини. При цьому власник не зможе одержати кадастровий номер, який є обов'язковим у разі відчуження земельної ділянки. Це означає, що за відсутності такого номера особа не може повноцінно розпоряджатися своєю власністю: продати, подарувати земельну ділянку або будинок чи іншу споруду, розташовану на такій ділянці.
Тобто може навіть так статися, що Ви укладете нотаріальний договір купівлі-продажу, віддасте гроші, а потім кадастровий реєстратор відмовить у реєстрації землі за Вами, бо вона накладається на іншу. Або якщо я зареєструють, то в майбутньому Ви вже можете не змогти продати власність.
В разі реєстрації земельних ділянок, межі яких частково знаходяться всередині одна одної (накладки), в державному земельному кадастрі, за умови відсутності спору щодо прав на ці ділянки та без зміни їх цільового призначення одним із способів вирішення проблеми накладок може бути поділ однієї, або декільнкох земельних ділянок і взаємне відчуження власниками на користь один одного, або відмова від права власності на утворену в результаті поділу "нову" земельну ділянку, відповідно до ст. 142 ЗК України. Відчуження можливе загальними способами: найчастіше міною і даруванням. Щодо земель сільськогосподарського призначення це стало можливим після 1 липня 2021 р. відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення
Таку правову позицію сформував Верховний Суд у постанові від 7 квітня 2021 року у справі № 0640/4182/18 (адміністративне провадження № К/9901/23034/19).
Статтею 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок. Відповідно до ч. 5 ст.79-1 ЗК України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6–7 цієї статті) здійснюється за проєктами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Формування земельних ділянок шляхом поділу та об’єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування (частини 6, 7 ст. 79-1 ЗК України).
Верховний Суд дійшов висновку, що поділ та об’єднання земельних ділянок за своєю суттю фактично є формуванням нової чи нових земельних ділянок.
Якщо ж домовитись неможливо - лише суд.
Щасти Вам у вирішенні цього питання. Будьте обачні та обережні.
З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин