Задайте питання юристу

885 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Спадщина, 14 грудня 2024, питання №124081

Имею ли я право на наследство ?

Здраствуйте
Я бы хотела проконсультироваться касаемо наследства
Я нахожусь в другой стране , недавно умерла наша бабушка , а 13 лет назад моя мама
И теперь доходят слухи что мои дяди и тети говорят что мне ничего не положенно от части то что положенно было моей маме
Так ли это?
И что мне делать

Відповіді юристів (1)

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Віолета!

    Маєте право.

    Спадкування за правом представлення – це такий порядок набуття права на спадкування за законом, при якому спадкоємці п’ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини.

    Не виключається наявність винятку із правила, що спадкувати за правом представлення можуть тільки спадкоємці п’ятої черги. Оскільки в ч. 6 ст.1266 ЦК України передбачено, що спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення. Особою, від якої потрібно починати пряму низхідну лінію, виступає спадкодавець. Тобто предком, від якого походять інші нащадки, буде спадкодавець. Як наслідок це правило не поширюється на інших суб’єктів права представлення. Пряма низхідна лінія споріднення починається від спадкодавця до його нащадків (дід, батько, внук). Тому після смерті діда за відсутності батька право на спадкування виникатиме у внука померлого. Наявність цього правила допускає гіпотетичну можливість у разі смерті до відкриття спадщини праправнуків набути право на спадкування праправнуками, які не належать не тільки до п’ятої, але й до жодної із черг.

    Наприклад, внук (внучка) спадкодавця не набувають за загальним правилом права на спадкування за законом за першою чергою спадкування. Проте, якщо син (дочка) померли раніше спадкодавця, то внук (внучка), як спадкоємці п’ятої черги, набувають за допомогою права представлення право на спадкування за законом в першу чергу замість свого батька (матері). Слід акцентувати увагу на тому, що набуття права на спадкування в першу чергу за допомогою права представлення внуком (внучкою) зберігає цей статус і для їх нащадків (правнуків спадкодавця).

    Умовою набуття права на спадкування за правом представлення є смерть спадкоємця першої другої чи третьої черги до часу відкриття спадщини (до дня смерті або в день смерті).

    Заява про прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом може бути подана двома способами:

    * особисто спадкоємцем до нотаріуса;

    * надіслана поштовим відправленням на адресу нотаріуса. У такому випадку справжність підпису спадкоємця на такій заяві має бути нотаріально засвідченою.

    Подання заяви про прийняття спадщини представником за довіреністю не допускається.

    Якщо ж спадкоємець знаходиться за кордоном і не має можливості приїхати в Україну для подання заяви для прийняття спадщини у відведений для цього законодавством строк, але бажає прийняти спадщину, то йому потрібно виконати наступні дії:

    - звернутися до будь-якого нотаріуса тієї країни, де він знаходиться, або звернутися до консульської установи України для оформлення заяви про прийняття спадщини;

    - знайти нотаріуса в Україні, якому надіслати належним чином оформлену заяву про прийняття спадщини, на підставі якої буде заведено спадкову справу.

    Ці дії потрібно виконати спадкоємцю до закінчення 6-ти місяців з дня смерті особи. При цьому, днем подання такої заяви буде день відправлення поштового листа, незалежно від того, коли він був доставлений та вручений нотаріусу.

    Важливо знати, що на заявах про прийняття спадщини, справжність підпису спадкоємців на яких засвідчено іноземними нотаріусами деяких країн, необхідне проставлення апостилю або проходження процедури консульської легалізації. Також необхідно буде засвідчити вірність перекладу з іноземної мови на українську мову, зробленого перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус, або зробленого нотаріусом, якщо він знає відповідні мови.

    Найоптимальніший вихід звертатися до консульської установи України для оформлення заяви про прийняття спадщини, адже в такому випадку відповідна заява відразу буде складена на українській мові, її не потрібно буде апостилювати (легалізувати), перекладати та засвідчувати вірність перекладу.

    Можуть не звертатись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у відведений для цього законодавством строк спадкоємці, що перебувають за кордоном та є малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами, а також особами, дієздатність яких обмежено.

    Також спадкоємці, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

    Вищезгадані особи вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо протягом 6-ти місячного строку, вони не заявили про відмову від неї.

    Після закінчення строку для прийняття спадщини, незалежно від того спадкування здійснюється за законом чи за заповітом, спадкоємець, який прийняв спадщину, має право отримати свідоцтво про право на спадщину.

    Для отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємець має подати нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину.

    При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов’язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

    Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

    На відміну від етапу прийняття спадщини, у якій обов’язкова особиста участь спадкоємця, під час оформлення спадщини інтереси спадкоємця може представляти його представник за довіреністю.

    З повагою, адвокат Айвазян.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України