Чи можна подати письмове зверення до поліції про втрату свідоцтва про право вланості на житло і отримати документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію (талон) ?

ДОБРОЇ НОЧІ, пане ОЛЕКСІЙ! На жаль талон Ви можете отримати лише при безпосередньому зверненні до поліції за адресою місцезнаходження відповідного відділення поліції УП м. Києва, оскільки такий талон-повідомлення є додатком 5 до Порядку, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 р. № 100. Якщо Ви не можете звернутися особисто - то це може зробити від Вашого імені Ваш представник (за довіреністю або адвокат на підставі адвокатського ордеру).

У разі звернення до поліції на електронну пошту або через засоби поштового зв"язку (Укрпошта), навряд Вам надішлють талон. Як правило присилають лист - відповідь. А цей документ може не підійти державному реєстратору в ЦНАПі.

Дане питання врегульовано ПОРЯДКОМ ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніхсправ України від 08 лютого 2019 року № 100 (в редакції від 21.02.2024 р.).

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text

Так згідно з пунктами 1 - 5 розділу ІІ Порядку МВС № 100:

1. Прийняття заяв (повідомлень) незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.

Заяви (повідомлення) можуть бути усні або письмові:

• усні заяви (повідомлення) від осіб уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський, до повноважень якого це належить, вносить до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (додаток 2);
• під час особистого звернення заявника до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою (повідомленням) уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її (його) приймає і реєструє.

2. Особу, яка заявляє або повідомляє про кримінальне правопорушення, уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський попереджає про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України.

3. Уповноважена службова особа на лицьовому боці письмових заяв (повідомлень), протоколів прийняття заяв про кримінальне правопорушення та іншу подію, рапортів поліцейських проставляє штамп реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, форму якого наведено в додатку 3 до цього Порядку.

4. Якщо заява (повідомлення) надійшла до органу (підрозділу) поліції під час особистого звернення заявника одночасно з її (його) реєстрацією в ІКС ІПНП або журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - журнал ЄО) (додаток 4), уповноважена службова особа оформлює та видає заявникові талон-повідомлення ЄО про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію (додаток 5).

Корінці талонів-повідомлень зберігаються в уповноваженої службової особи.

5. Заява (повідомлення), що надходить телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції «102», реєструється в ІКС ІПНП з автоматичним присвоєнням порядкових номерів ЄО.

Відповідно до положень статті 60 Кримінального процесуального кодексу України заявник має право:

• отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію (талон);
• отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
• подати на підтвердження своєї заяви речі та документи;
• отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

{Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 203 від 28.03.2022}

Фактично вимога ЦНАПів та інших органів щодо надання саме талону - повідомлення є доволі сумнівною (на мій погляд), адже це грубо звужує права громадян на звернення, які гарантовані як Законом України "Про звернення громадян", так і Кримінальним процесуальним кодексом України не лише шляхом безпосереднього звернення до органу, а й його направлення засобами поштового зв"язку та іншиби засобами комунікації, що виключає можливість отримання талону-повідомлення. Але такий підхід має місце в державних органах і переглядати вони його не збираються. Тому, на жаль, Вам треба подавати заяву про втрату документів саме безпосередньо до органу поліції - інакше талон-повідомлення не отримати. Проте, це може зробити Ваша довірена особа, адже я усвідомлюю з якими ризиками для більшості громадян може супроводжуватися пересування по столиці та відвідування органів поліції.

Щасти Вам у позитивному та швидкому вирішенні ситуації!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

ДОДАТКОВО ДО МОЄЇ ВІДПОВІДІ. Досить сумнівна поведінка нотаріуса.

Спадкоємці за запитом нотаріуса можуть під час оформлення спадщини отримати дублікат правоустановлюючих документів на майно спадкодавця, що входить до спадкової маси. На жаль, нотаріат в Україні досить лінивий і вони (нотаріуси) нічого не хочуть робити. Їм простіше відправляти людей до суду, ніж виконати свій обов"язок по закону. Суди не спішать виконувати забаганки нотаріусів і дуже часто відмовляють у судовому захисті, бо не вичерпано досудові шляхи отримання дублікатів документів на майно спадкодавця.

В житті трапляються ситуації, коли людина може загубити, зіпсувати або втратити документ, посвідчений або виданий нотаріусом. Зокрема, це може бути заповіт, договори: дарування, купівлі-продажу, міни, іпотеки тощо, свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, довіреності, свідоцтва про право власності.

Усі ці документи можна відновити, звернувшись із письмовою заявою особисто або доручивши зробити це іншій особі до нотаріальної контори і отримати дублікат втраченого або зіпсованого документа.

Про це зазначають у Міністерстві юстиції.

Видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. Якщо ж примірники документів, посвідчених або виданих нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, ще не передано до архіву, то дублікат втраченого документа видається відповідно нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання.

Під час видачі дубліката документа, як і при вчиненні будь-якої іншої нотаріальної дії, нотаріус зобов'язаний встановити особу, що звернулась за його отриманням.

Для отримання дубліката документу фізичній особі, окрім заяви, необхідно подати нотаріусу такі документи:

- паспорт громадянина України, облікову картку фізичної особи-платника податків;

- представнику особи, для якої вчиняється нотаріальна дія - нотаріально посвідчену довіреність (із зазначенням, що представник має право представляти інтереси особи в органах нотаріату, в тому числі в державному нотаріальному архіві, з правом отримувати дублікати документів).

Якщо заявниками є спадкоємці або виконавець заповіту, додатково потрібно подавати свідоцтво про смерть та документи, що підтверджують родинні стосунки.

Спадкоємцям дублікат видається виключно на запит нотаріуса, яким заведена спадкова справа. До запиту нотаріус обов'язково має долучити належним чином засвідчену ним фотокопію свідоцтва про смерть та документів, які підтверджують родинні відносини спадкодавця зі спадкоємцем.

Документом, відповідно до статті 1 Закону України “Про інформацію” є матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі і просторі.Згідно з пунктом 13 глави 11 розділу II Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженних Наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 № 1000/5 особливим видом копії документа є дублікат - повторно оформлений службовий документ для використання замість втраченого чи пошкодженого оригіналу (диплома, свідоцтва, трудової книжки тощо), що має таку саму юридичну силу.

Орган, який видав/посвідчив правовстановлюючий документ на об’єкт нерухомого майна (будинок, квартиру), видає дублікат втраченого документа. Чинним визнається дублікат, який:

• виготовляється на такому самому бланку, що й оригінал;
• містить інформацію аналогічну інформації в оригіналі;
• містить відбиток печатки установи та підписи посадових осіб;
• містить у правому верхньому куті відмітку «Дублікат».

Це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації (ч.4 ст.334 ЦК України). Нещодавно з'явилась можливість здійснити державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, що виникло та зареєстроване в установленому законом порядку до 01 січня 2013 року, до запровадження Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у 2013 році за допомогою онлайн-сервісу державних послуг - Дія. При створені заяви в електронній формі, витяг у паперовій формі не видається. Проте витяг в електронній формі має таку саму юридичну силу, як і паперовий. Його можна роздрукувати та користуватися, як будь-яким іншим документом. Скористатися вказаною послугою особа може, лише якщо вона є одним із власників нерухомого майна, щодо якого подається заява. Слід звернути увагу, що послуга на сьогодні ( жовтень 2021 року) доступна в місті Харків (Постанова Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 509 «Про запровадження експериментального проекту щодо отримання державним реєстратором прав на нерухоме майно за допомогою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що перебувають у розпорядженні комунальних підприємств бюро технічної інвентаризації на паперових носіях, та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»).

Цікава правова позиція зазначена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18, відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. Наведеною нормою законодавець врегулював правову ситуацію, коли відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не відповідають наявним чинним та нескасованим правовстановлюючим документам, на підставі яких проведені реєстраційні дії та які мають пріоритет над записами, що містяться у Державному реєстрі.

Втрата документа, його пошкодження чи зіпсування - явище не з приємних, однак не безвихідне.За загальним правилом, лише суб'єкт, що видавав документ, може видати його дублікат. Такими документами, які посвідчують право власності, можуть бути:

• договір купівлі-продажу;
• договір дарування;
• договір міни;
• свідоцтво про право власності;
• свідоцтво про право на спадщину тощо.

Для того, щоб його отримати необхідно подати письмову заяву до відповідного органу особисто або через представника за дорученням. Подати заяву на отримання копії заявник може особисто.Статтею 53 Закону України “Про нотаріат” встановлено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, видається дублікат втраченого документа. Видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, дублікат втраченого документа видається відповідно нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання. Дублікати втрачених заповітів та довіреностей підлягають обов’язковій реєстрації у Спадковому реєстрі, Єдиному реєстрі довіреностей. Дублікат документа повинен містити весь текст посвідченого або виданого документа, оригінал якого вважається таким, що втратив чинність. У разі відсутності інформація щодо особи, яка видавала документ, необхідну інформацію можна отримати, зробивши інформаційну довідку (при наявності електронного цифрового підпису для входу до системи) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, через Кабінет електронних сервісів.

Тобто, якщо втрачено оригінал документа, що встановлював право власності на будинок, квартиру чи іншу нерухомість, варто в першу чергу звернутися до нотаріуса, який посвідчував такий документ, або до органу місцевого самоврядування, який такий документ видавав, із заявою про видачу його дубліката.

Функцію з видачі дублікатів свідоцтв про право власності взамін загублених або пошкоджених реалізують центри надання адміністративних послуг. Послуга є безкоштовною. Для отримання дублікату свідоцтва про приватизацію в ЦНАП необхідно надати:

• заяву зі згодою всіх повнолітніх співвласників житла, які брали участь в приватизації (заповнюється в присутності адміністратора);

• копії паспортів або свідоцтв про народження для осіб, що не досягли 16-річного віку, які є співвласниками житла та оригінали документів для посвідчення;

• документ з поліції про те, що оригінал свідоцтва про право власності на житло був викрадений або втрачений;

• оголошення про втрату свідоцтва в друкованих засобах масової інформації.

ДОКУМЕНТИ, ВИДАНІ ДО 01.01.2013 р.

Абзацом першим пункту 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у разі коли документ, що посвідчує набуття права власності або інших речових прав, похідних від права власності, реєстрацію яких було проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, втрачено, пошкоджено чи зіпсовано, державна реєстрація такого права власності або іншого речового права, похідного від права власності, може бути проведена за бажанням заявника на підставі відомостей Державного земельного кадастру чи відповідно на підставі відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, - на підставі відомостей таких носіїв інформації.Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованого права власності або інших речових прав, похідних від права власності, на підставі відповідних документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, - на таких носіях інформації, з обов’язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.Отже, у випадку втрати, пошкодження або зіпсування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування або місцевою адміністрацією, державного акту на право власності на земельну ділянку, за видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа, необхідно звертатись саме до державного реєстратора.Загалом державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться державним реєстратором протягом 5 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви. За бажанням особи, реєстраційні дії можуть вчинятись у менші строки, але доведеться сплатити додатково.

ДОКУМЕНТИ, ВИДАНІ ПІСЛЯ 01.01.2013 р.

Якщо ж власник загубив правовстановлюючий документ, виданий після 1 січня 2013 року, то дані про державну реєстрацію відповідних прав, враховуючи й відомості про підстави виникнення прав, вже є у Державному реєстрі. Спираючись на відомості, що занотовані у Державному реєстрі прав, особа здатна за законом вчиняти дії, результатом яких є набуття права власності на нерухомість, зміна або припинення таких прав.Підпункт 1.1 пункту 1 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначає, що правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що посвідчують право власності (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється. Якщо ж право власності на нерухомість зареєстроване записом у Державному реєстрі прав – підтверджуючі документи не потрібні. Це встановлено пунктом 3 глави 7 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який передбачає, що документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об’єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

ВІДНОВЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ - НЕ ПАНАЦЕЯ, А КРАЙНІЙ ШЛЯХ. ЯКЩО НЕ ВИЧЕРПАНО ДОСУДОВІ МОЖЛИВОСТІ ПО ВІДНОВЛЕННЮ ДОКУМЕНТІВ - СУД МОЖЕ ВІДМОВИТИ.

В разі відсутності можливості отримати дублікат втрачених, пошкоджених чи зіпсованих документів через нотаріуса, ЦНАП, БТІ чи інших осіб, то питання може вирішитись в судовому порядку.

В залежності від того, з якої причини відсутні правоустановчі документи, визначається майбутній алгоритм дій в судовому порядку. Зокрема, заявами, що подаються до суду можуть бути: заяви про визнання права власності на майно, заяви про встановлення юридичного факту, заяви про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування правовстановлюючих документів на майно. Так, наприклад, якщо правовстановлюючі документи на спадкове майно зберігаються у одного зі спадкоємців, який зумисно не надає їх нотаріусу, то вказане є підставою для звернення до суду з позовною заявою про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування правовстановлюючих документів на майно у вказаного спадкоємця. Після задоволення такого позову та витребування правовстановлюючих документів , оформлення права на спадкове майно здійснюється в нотаріальному порядку шляхом видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину. Рішення суду при цьому стає правовстановлюючим документом. Якщо, наприклад, для прийняття спадщини відсутні будь які документи про право власності, то питання вирішується шляхом подачі заяви про визнання права власності на спадкове майно. Якщо особа втратила документи або вони були знищені внаслідок воєнних дій, то питання може бути вирішене до суду шляхом встановлення юридичного факт права власності або про визнання права власності на нерухомий об’єкт.

Зі змісту ст. 392 Цивільного кодексу України вбачається, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Якщо попередньо вже було рішення суду про право власності на нерухомий об’єкт і було втрачене або знищене рішення суду, то необхідно звернутися до суду першої інстанції, де розглядалась відповідна справа, з заявою про видачу повторно рішення суду.

Особою подається позов про визнання права власності на об’єкт нерухомості або про встановлення юридичного факту.

Згідно частини 1 статті 30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.Метою є усунення невизначеності відносин права власності щодо індивідуально-визначеного майна, власником якого є позивач, або отримання документа, що засвідчує його право власності та був раніше втрачений ним. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені не до відповідача, а до суду, який має підтвердити наявність у позивача права власності на відповідне майно.

Відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу у зв’язку з відсутністю у нього відповідного документа.За загальним правилом судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується або оспорюється. Рішення суду при цьому стає правовстановлюючим документом.

https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01...

Доброго дня, Олексію!

Після відкриття спадкової справи у нотаріуса виникла проблема, що свідоцтво про право власності на житло було втрачене (не можу знайти серед документів померлого), живих проживаючих у квартирі нема, необхідно відвідати ЦНАП щоб отримати відмову і потім йти до суду, але проблема виникла на етапі ЦНАП.

Під час візиту до ЦНАП мені сказали, що окрім переліку документів необхідна також виписка (талон) з поліції, про реєстрацію мого зверенення до них щодо втрати свідоцтва про право вланості на житло.Читав, що зверення приймають різними способами, але не знаю, чи видають той необхідний мені папірець, якщо надіслати звернення поштою. Бажання йти до них у відділок особисто я не маю.

Отже, моє питання таке: чи можливо надіслати письмове (чи електронне) звернення про втрату свідоцтва про право вланості на житло до поліції і отримати від них відповідь про реєстрацію мого звернення, що задовольнить працівників ЦНАП?Якщо можливо - яка форма цього звернення? (бажано приклад)Також, копії яких документи до нього слід додати? (думаю, що це: запит нотаріуса до компетентних органів щодо видачі дублікату свідоцтва, довідка про смерть родича, мої документи, моє свідоцтво про народження)

Давайте все ж таки для початку звернемося до порядку поновлення свідоцтва про право власності на нерухомість (чи будь якого іншого правовстановлюючого документу), який визначений українським законодавством.

Власне, для цього передбачається всього три шляхи:

Перший шлях. У разі, якщо згаданий правовстановлюючий документ видали після 1 січня 2013 року

Державна реєстрація права власності згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 1 січня 2013 року проводиться на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід чи припинення такого права, за результатом проведення якої, видається інформація з Державного реєстру прав. Так, наприклад, документами, які посвідчують право власності, можуть бути: договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину тощо.

Якщо відомості про певне речове право на нерухоме майно внесені до Державного реєстру прав, а правовстановлюючі документи, на підставі яких така реєстрація була проведена, втрачені чи пошкоджені, не треба робити ніякі додаткові дії, щоб «продовжити існування факту державної реєстрації відповідного речового права».

Окремо звертаю Вашу увагу на те, що відсутня необхідність відновлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих протягом 2013- 2015 років.

Відомості про документ, що підтверджує право власності, мають зберігатися у Державному реєстрі прав, а тому немає необхідності отримувати дублікати свідоцтв про право власності на нерухоме майно, що були видані протягом 2013-2015 років.

У випадку ж відсутності відомостей про речові права на нерухоме майно в інформаційних системах, слід користуватись загальним правилом, яке регулює порядок відновлення втрачених, пошкоджених документів (тобто дублікат втраченого документа може видати той суб’єкт, який видав такий документ, наприклад, нотаріус чи, як у Вашому випадку, ЦНАП).

Другий шлях. Процедура відновлення правовстановлюючого документа, виданого до 1 січня 2013 року

У разі втрати або пошкодження документа про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року, дії визначаються у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому ПКМУ від 25 грудня 2015 року № 1127.

Державний реєстратор для відновлення права на власність (або користування) земельної ділянки чи нерухомості, використовує відомості з Державного земельного кадастру або з Реєстру прав власності на нерухоме майно (він є архівною складовою частиною Державного реєстру прав), а також паперові документи: реєстрові книги, реєстраційні справи, які вели спеціалісти бюро технічної інвентаризації.

Тож, у разі, якщо у заявника збереглися копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, то їх також варто подати державному реєстратору від час процедури відновлення документів.

Державна реєстрація прав в такому випадку проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації.

Державна реєстрація права власності проводиться у ЦНАП за місцем проживання власника або його законного представника. Строки проведення цієї дії – 5 робочих днів з моменту подання заяви.

Нарешті, третій шлях, коли треба звертатися до суду.

Якщо немає жодної можливості отримати дублікат втрачених, пошкоджених чи зіпсованих документів, то треба буде звертатися до суду до суду. В залежності від того, з якої причини відсутні правоустановчі документи, визначається майбутній алгоритм дій в судовому порядку. Так заявами, що подаються до суду можуть бути: заяви про визнання права власності на майно, заяви про встановлення юридичного факту, заяви про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування правовстановлюючих документів на майно, відповідно до обставин, які склалися у заявника.

В залежності від того, з якої причини відсутні правоустановчі документи, визначається майбутній алгоритм дій в судовому порядку. Зокрема, заявами, що подаються до суду можуть бути: заяви про визнання права власності на майно, заяви про встановлення юридичного факту, заяви про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування правовстановлюючих документів на майно. Так, наприклад, якщо правовстановлюючі документи на спадкове майно зберігаються у одного зі спадкоємців, який зумисно не надає їх нотаріусу, то вказане є підставою для звернення до суду з позовною заявою про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування правовстановлюючих документів на майно у вказаного спадкоємця. Після задоволення такого позову та витребування правовстановлюючих документів , оформлення права на спадкове майно здійснюється в нотаріальному порядку шляхом видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину. Рішення суду при цьому стає правовстановлюючим документом. Якщо, наприклад, для прийняття спадщини відсутні будь які документи про право власності, то питання вирішується шляхом подачі заяви про визнання права власності на спадкове майно. Якщо особа втратила документи або вони були знищені внаслідок воєнних дій, то питання може бути вирішене до суду шляхом встановлення юридичного факт права власності або про визнання права власності на нерухомий об’єкт.

Зі змісту ст. 392 Цивільного кодексу України вбачається, що власник майна або його представник може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Якщо попередньо вже було рішення суду про право власності на нерухомий об’єкт і було втрачене або знищене рішення суду, то необхідно звернутися до суду першої інстанції, де розглядалась відповідна справа, з заявою про видачу повторно рішення суду.

Отже, для того, щоб отримати дублікат на право власності на нерухомість, в залежності від обставин необхідно обрати один з наведених вище шляхів й подавати письмову заяву до відповідного органу чи уповноваженої особи персонально або через представника за дорученням.

Подати заяву на отримання копії/дублікату заявник може особисто. Згідно зі статтею 53 Закону України “Про нотаріат” встановлено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, видається дублікат втраченого документа. Видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, дублікат втраченого документа видається відповідно нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання. Дублікати втрачених заповітів та довіреностей підлягають обов’язковій реєстрації у Спадковому реєстрі, Єдиному реєстрі довіреностей. Дублікат документа повинен містити весь текст посвідченого або виданого документа, оригінал якого вважається таким, що втратив чинність. У разі відсутності інформація щодо особи, яка видавала документ, необхідну інформацію можна отримати, зробивши інформаційну довідку (при наявності електронного цифрового підпису для входу до системи) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, через Кабінет електронних сервісів.

Тобто, якщо втрачено оригінал документа, що встановлював право власності на будинок, квартиру чи іншу нерухомість, варто в першу чергу звернутися до нотаріуса, який посвідчував такий документ, або до органу місцевого самоврядування, який такий документ видавав, із заявою про видачу його дубліката.

Функцію з видачі дублікатів свідоцтв про право власності взамін загублених або пошкоджених реалізують центри надання адміністративних послуг. Послуга є безкоштовною. Для отримання дублікату свідоцтва про приватизацію в ЦНАП необхідно надати:

• заяву зі згодою всіх повнолітніх співвласників житла, які брали участь в приватизації (заповнюється в присутності адміністратора);

• копії паспортів або свідоцтв про народження для осіб, що не досягли 16-річного віку, які є співвласниками житла та оригінали документів для посвідчення;

• документ з поліції про те, що оригінал свідоцтва про право власності на житло був викрадений або втрачений;

• оголошення про втрату свідоцтва в друкованих засобах масової інформації.

Тепер щодо порядку подання заяви до поліцію про втрату свідоцтва про власність на нерухомість.

Тут все зовсім нескладно. Виконуючи цей крок Вам слід керуватись приписами Наказу МВС від 08.02.2019 № 100 "Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події".

Власне, сама процедура подання Вашої заяви описана у Розділі 2 згаданого Наказу, який поіменований "Прийняття заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події в органах (підрозділах) поліції":

"1. Прийняття заяв (повідомлень) незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.

Заяви (повідомлення) можуть бути усні або письмові:

усні заяви (повідомлення) від осіб уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський, до повноважень якого це належить, вносить до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (додаток 2);

під час особистого звернення заявника до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою (повідомленням) уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її (його) приймає і реєструє.

2. Особу, яка заявляє або повідомляє про кримінальне правопорушення, уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський попереджає про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України.

3. Уповноважена службова особа на лицьовому боці письмових заяв (повідомлень), протоколів прийняття заяв про кримінальне правопорушення та іншу подію, рапортів поліцейських проставляє штамп реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, форму якого наведено в додатку 3 до цього Порядку.

4. Якщо заява (повідомлення) надійшла до органу (підрозділу) поліції під час особистого звернення заявника одночасно з її (його) реєстрацією в ІКС ІПНП або журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - журнал ЄО) (додаток 4), уповноважена службова особа оформлює та видає заявникові талон-повідомлення ЄО про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію (додаток 5).

Корінці талонів-повідомлень зберігаються в уповноваженої службової особи.

5. Заява (повідомлення), що надходить телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції «102», реєструється в ІКС ІПНП з автоматичним присвоєнням порядкових номерів ЄО.

6. Поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» і зобов’язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

7. Поліцейський у разі самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов’язки.

За рішенням керівника органу (підрозділу) поліції або особи, яка виконує його обов’язки, відомості про виявлене кримінальне правопорушення уповноважена службова особа реєструє в ІКС ІПНП (журналі ЄО в разі тимчасової відсутності технічних можливостей унесення таких відомостей до ІКС ІПНП) та невідкладно, але не пізніше 24 годин реєстрації передаються:

до органу досудового розслідування для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) або передання цих відомостей до органів (підрозділів) поліції нижчого рівня та їх внесення до ЄРДР;

у міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах - до органів (підрозділів) поліції, на території обслуговування яких сталася така подія, для прийняття відповідних рішень та внесення до ЄРДР.

8. Датою подання заяви (повідомлення) до органу (підрозділу) поліції вважається дата реєстрації такої заяви (повідомлення) в ІКС ІПНП (журналі ЄО).

9. Інформацію, яка надійшла до органу (підрозділу) поліції, про кримінальне правопорушення та іншу подію, вчинені на території обслуговування іншого органу (підрозділу) поліції, уповноважена службова особа невідкладно реєструє в ІКС ІПНП (журналі ЄО) та невідкладно інформує про це той орган (підрозділ) поліції, на території обслуговування якого сталася така подія.

Орган (підрозділ) поліції, на території обслуговування якого сталася така подія, реєструє невідкладно указане повідомлення до ІКС ІПНП (журналі ЄО).

Реєстраційний номер ІКС ІПНП (журналу ЄО) поінформованого органу (підрозділу) поліції уповноважена службова особа також уносить в ІКС ІПНП (журнал ЄО).

Передавати з одного територіального (відокремленого) підрозділу поліції до іншого територіального (відокремленого) підрозділу поліції матеріали з відомостями, що вказують на кримінальне правопорушення, незалежно від місця його вчинення, без їх реєстрації в ІКС ІПНП (журналі ЄО) та внесення цих відомостей до ЄРДР заборонено.

10. Поліцейський під час отримання від уповноваженої службової особи заяви (повідомлення) для подальшого їх розгляду засвідчує це своїм підписом у журналі отримання матеріалів єдиного обліку (додаток 6).

Уповноважена службова особа вносить інформацію про поліцейського, час і дату отримання ним матеріалів до ІКС ІПНП (журналу ЄО).

11. Поліцейський органу (підрозділу) поліції, якому доручено розгляд заяви або повідомлення про іншу подію та прийняття відповідного рішення в межах Закону України «Про звернення громадян» або Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі встановлення в матеріалах відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, невідкладно рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов’язки.

Керівник органу (підрозділу) поліції або особа, яка виконує його обов’язки, доручає уповноваженій службовій особі невідкладно зареєструвати рапорт працівника поліції в ІКС ІПНП (журналі ЄО) та не пізніше 24 годин з моменту реєстрації надіслати зазначені матеріали до органу досудового розслідування органу (підрозділу) поліції для внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

12. Заяви (повідомлення), що надійшли до органу (підрозділу) поліції з використанням засобів поштового зв’язку, мережі Інтернет, електронного зв’язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи «Урядовий контактний центр» та телефонну «гарячу лінію» Національної поліції України, служби діловодства реєструють та невідкладно передають керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов’язки.

Керівник органу (підрозділу) поліції або особа, яка виконує його обов’язки, невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту реєстрації в службах діловодства заяв (повідомлень) приймає рішення щодо їх реєстрації в ІКС ІПНП (журналі ЄО) для подальшого розгляду відповідно до законодавства України".

Крім того, Ви повинні знати, що порядок подання заяв до поліції також врегульований ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України, приписи якої наведений вище Розділ 2 Наказу МВС частково дублює.

І насамкінець...

Ваше небажання йти до поліції цілком зрозуміле.

Проте Ви мусите пам'ятати, що подання заяви про втрату правовстановлюючого документу поштою має певні особливості, про які слід пам'ятати. Ці особливості самі по собі не мають чітко визначеного правового характеру, бо по закону подання заяви про правопорушення або іншу подію поштою повинно так само фіксуватись поліцією, як і те, що подає особа у разі персональної явки. Втім їхні наслідки можуть створити для Вас певні незручності.

На жаль деякі не зовсім відповідальні працівники поліції намагаються зареєструвати таку заяву не в порядку ст. 214 КПУ України та Наказу МВС №100, а як звичайне звернення громадянина згідно Закону України "Про звернення громадян" - Розділ II ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН.

У відповідності зі статтею 20 цього закону, якою врегульовано термін розгляду звернень громадян:

"Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку".

Отже, такий "фокус" з боку відповідального (точніше, "безвідповідального") представника поліції призведе того, що Ваша заява розлядатиметься протягом не 48 годин з моменту її подання, а вже протягом одного місяца, а то й більше! Відповідно й довідку з департаменту поліції, яка Вам необхідна для ЦНАПу, Ви можете отримати значно пізніше. При тому, оскільки заяву буде надіслано поштою, Ви реально не зможете проконтролювати дотримання порядку її реєстрації.

Тому, якщо Ви хочете зробити все оперативно і якісно, але при тому обминути необхідність походу до поліції, рекомендую скористатися послугами представника (адвоката). Він зробить це швидко і без Вашої участі.

Втім, в кінцевому варіанті це вирішувати Вам.

Що ж стосується форми написання заяви про втрату свідоцтва про право власності на нерухомість, то у департаменті поліції, до якого Ви будете звертатись, Вам зобов'язані надати бланк такої заяви, який Вам залишиться лише заповнити.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас, Олексію!

Ще до етапу вирішення питання через ЦНАП рекомендував би Вам спробувати відновити документ про право власності.

Чітке визначення терміну «дублікат» в чинному законодавстві відсутнє, проте з практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції дублікатом є другий примірник документа, що має таку саму юридичну силу, як і оригінал. Тобто дублікат документа повинен містити ті ж відомості, що й оригінал документа. Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин.

Отримання повторного свідоцтва на право власності процедура дещо складніша, оскільки видавалися такі свідоцтва місцевими державними адміністраціями, однак у даному випадку є і виключення, наприклад, якщо свідоцтво було видане державним реєстратором або нотаріусом. Розглянемо детальніше.

https://jurliga.ligazakon.net/analitycs/204835_yak...

Отримати дублікат у відповідній установі

На разі, функцію з видачі дублікатів свідоцтв про право власності взамін загублених або пошкоджених реалізують центри надання адміністративних послуг. Послуга є безкоштовною. Для отримання дублікату свідоцтва про приватизацію в ЦНАП необхідно надати:

- заяву зі згодою всіх повнолітніх співвласників житла, які брали участь в приватизації (заповнюється в присутності адміністратора);

- копії паспортів або свідоцтв про народження для осіб, що не досягли 16-річного віку, які є співвласниками житла та оригінали документів для посвідчення;

- документ з поліції про те, що оригінал свідоцтва про право власності на житло був викрадений або втрачений;

- оголошення про втрату свідоцтва в друкованих засобах масової інформації.

Як діяти, якщо документ було видано до 1 січня 2013 року?

У випадку, якщо особа втратила свідоцтво про право власності на нерухомість, реєстрацію якої було проведено до 1 січня 2013 року, однак необхідно здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Для цього потрібно використовувати відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що є архівом Державного реєстру речових прав. Альтернативою можуть слугувати паперові носії інформації. Якщо заявник має копію втраченого свідоцтва, її також потрібно подати. Якщо архівний запис у реєстрі відсутній, слід звернутися до архіву БТІ.

Як відновити документ, виданий після 1 січня 2013 року?

Якщо особа втратила свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що видане після 1 січня 2013 року, це означає, що відомості про дане нерухоме майно уже містяться у Державному реєстрі. Слід нагадати, що з 2013 по 2016 рік саме реєстратори здійснювали повноваження з видачі свідоцтв на право власності. Відомості у Державному реєстрі дають особі підстави вчиняти правочини незалежно від наявності підтверджуючих документів, тобто і свідоцтва про власність.

Це встановлено пунктом 3 глави 7 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який передбачає, що документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об'єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв'язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва, тощо, який залишається у справах нотаріуса.

Висновки: отримати дублікат свідоцтва на право власності виданий до 2013 року можливо через ЦНАП, необхідності в отриманні дублікату свідоцтва на право власності виданих після 2013 взагалі немає. Тож, якщо власник нерухомого майна з якоїсь причини не має документів про право власності, але це право зареєстроване у Державному реєстрі - тоді немає жодних підстав для обмеження власника у праві розпоряджатись своїм майном. В такому випадку право власності підтверджується на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка отримується шляхом безпосереднього доступу до нього, без витребування відповідних дублікатів документів про право власності.

Рішення суду

Рішення суду є також доволі поширеним правовстановлюючим документом. Тут слід розглянути дві ситуації. Перша, коли рішення суду вже було отримано, власник нерухомого майна може звернутися із заявою до суду першої інстанції, де розглядалась відповідна справа (місцезнаходження матеріалів справи), за повторною видачою судового рішення.

До подання такої заяви необхідно сплатити судовий збір за повторну видачу копії рішення, що становить 0,003 прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну сторінку рішення (6,81 гривень за сторінку у 2021 році). Чек про сплату збору подається до суду разом із заявою про видачу копії рішення.

Друга ситуація, коли власник майна звертається до суду згідно ст. 392 ЦК України про визнання права власності. Однак, не завжди можна досягти бажаного результату.

У разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв'язку з неможливістю реалізації ним свого права власності. У таких випадках суб'єктивне право власності іншими особами не порушується, однак, відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу у зв'язку з відсутністю у нього відповідного документа.

КГС ВС у постанові № 905/494/18 від 13.05.2019 дійшов висновку, що якщо не доведено те, що ставиться під сумнів наявність права власності позивача, не доведено порушення, невизнання та/або оспорення прав позивача як власника будь-якими іншими особами, що підтверджується тим, що відомості про спірний об'єкт нерухомого майна позивача внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не доведено, що позивач не може реалізувати своє право на володіння, користування та/або розпорядження об'єктом через відсутність зазначених документів (отримання відмови у вчиненні того чи іншого правочину або інші перешкоди у реалізації прав власника) - немає підстав у задоволенні позовних вимог.

Висновки: якщо рішення суду є правовстановлюючим документом, у разі його втрати, можна подати заяву про видачу копії рішення особисто або через представника. У разі подачі позову про визнання права власності за ст. 392 ЦК України, недоведеність, неможливості реалізації права на володіння, користування та/або розпорядження майном його власником (неможливість вчинення того чи іншого правочину або наявність інших перешкод у реалізації прав власника), або відсутність спору про право, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Слід зазначити, що технічний паспорт не є правовстановлюючим документом. Якщо він був загублений або зіпсований разом з правовстановлюючими документами, можна без будь-яких проблем зробити новий.

ЯКЩО НІЯКИМ ЧИНОМ НЕ ВДАЛОСЯ ВІДНОВИТИ ВТРАЧЕНИЙ ДОКУМЕНТ У ОДИН ІЗ ЗАЗНАЧЕНИХ СПОСОБІВ, ТОДІ ВСЕ ТАКИ ПОТРІБНО ДІЯТИ ЧЕРЕЗ ЦНАП, А ДЛЯ ЦЬОГО - ПОДАВАТИ ЗВЕРНЕННЯ ДО ПОЛІЦІЇ. ДО РЕЧІ, ЧИ НЕ БУДЕ ДОСТАТНЬО ЦНАПу ПОВІДОМЛЕННЯ ДО МІСЦЕВОЇ ГАЗЕТИ ІЗ ОГОЛОШЕННЯ ПРО ВТРАТУ ДОКУМЕНТУ?

Якщо ні - тоді тільки звертатися до поліції. Я припускаю, що шанси на відкриття провадження та отримати потрібно результату через поштове звернення не такі високі. Тут або звернутися особисто, або направити до поліції Вашого представника, зокрема, адвоката.

З повагою!

Доброго дня!

1. Відповідно до положень статті 60 Кримінального процесуального кодексу України заявник має право:

• отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію (ТАЛОН);
• отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
• подати на підтвердження своєї заяви речі та документи;
• отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.\

Як правило, талон видається коли заява (повідомлення) надійшла до органу (підрозділу) поліції під час особистого звернення заявника. Проте, Ви можете скористатись послугами адвоката або направити заяву про правопорушення рекомендованим листом . У заяві чітко вкажіть обставини втрати документа, адресу об’єкта нерухомості, а також Ваше прохання про реєстрацію звернення та видачу талона-повідомлення. Вкажіть спосіб, яким вам зручно отримати талон-повідомлення (наприклад, через пошту). Зробіть копію вашого звернення та збережіть чек про відправлення рекомендованого листа.

2. Дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно може бути виданий за письмовою заявою спадкоємців померлого власника (співвласника) об’єкта нерухомого майна та листа нотаріуса на видачу дублікату і копії свідоцтва про смерть (за наявності оригіналу), який видається спадкоємцю, зазначеному у листі нотаріуса.

Як правило, видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. Якщо ж примірники документів, посвідчених або виданих нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, ще не передано до архіву, то дублікат втраченого документа видається відповідно нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання.

Дублікат свідоцтва про право власності видається органом, який здійснював оформлення права власності або приватизацію житла (його правонаступником), у разі: крадіжки, втрати або пошкодження на підставі звернення (заяви), архівних документів, що зберігаються в департаменті, обласному комунальному підприємстві «БТІ», оголошення в друкованих засобах масової інформації про втрату, крадіжку або пошкодження свідоцтва, довідки з Єдиного державного реєстру на нерухоме майно (у відповідних випадках), довідки обласного комунального підприємства «БТІ» про власників нерухомості.

Спадкоємцям дублікат видається виключно на запит нотаріуса, яким заведена спадкова справа. До запиту нотаріус обов'язково має долучити належним чином засвідчену ним фотокопію свідоцтва про смерть та документів, які підтверджують родинні відносини спадкодавця зі спадкоємцем.

Джерело: https://biz.ligazakon.net/news/205793_protsedura-o...

3. У разі неможливості оформити спадщину у нотаріальному порядку, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів, Ви маєте право звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно.

Але перше, що Ви повинні зробити, це отримати від нотаріуса письмову відмову у вчиненні нотаріальних дій. А вже потім, після всіх дій в нотаріальній конторі, йти до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування. Відповідачами у таких справах виступають органи влади (міська (сільська, селищна) рада, райдержадміністрація тощо)

Як правило, такі позови подаються у разі відмови нотаріусом оформити спадщину через відсутність документів та у разі відмови компетентних органів у видачі правовстановлюючих документів на нерухомість.

Рішення суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна і буде вашим правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація. Відповідно до п. 9 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», реєстрація прав власності проводиться на підставі судових рішень.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

---

---

З ПРИВОДУ "Довідки про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб".

Право звернутися за цією довідкою мають фізичні особи, а саме:

• власник/співвласник;
• наймач;
• особа, місце проживання якої зареєстровано за адресою відповідного житла;
• законний представник або представник за довіреністю, про осіб, зареєстрованих за відповідною адресою.

За запитами органів державної влади, органів місцевого самоврядування (їх виконавчих органів), осіб, уповноважених на виконання функцій держави/органів місцевого самоврядування, адвокатів, приватних нотаріусів та приватних виконавців.

ОТЖЕ, ДОВІДКУ ОТРИМАЄ НОТАРІУС, КОТРИЙ ВІДКРИЄ СПАДКОВУ СПРАВУ.

ВИСНОВОК:

1. ЗВЕРНІТЬСЯ ДО НОТАРІУСА ІЗ ЗАЯВОЮ ПРО ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ.

2. ДО ПОЛІЦІЇ ВАМ ЙТИ НЕ ТРЕБА, ДОВІДКУ ПРО СКЛАД СІМ'Ї ОТРИМАЄ НОТАРІУС, КОТРИЙ ВЕДЕ СПАДКОВУ СПРАВУ.

3. ДУБЛІКАТ ПРАВОВСТАНОВЛЮЮЧЕГО ДОКУМЕНТА НА КВАРТИРУ ВАМ НЕ ВИДАДУТЬ, ТОМУ ЩО ВИ НЕ ВЛАСНИК.