Отказ от ребенка женщиной в роддоме

Доброго дня,— Сімейним кодексом не передбачена стаття «Відмова від дитини». Фактично, за законом, відмовитися від дитини неможливо. Тим більше, батьки мають право написати заяву про відмову від дитини, на підставі якої вони позбавляються батьківських прав.

Відмова від прав на дитину не означає звільнення від обов’язків. Якщо батько або мати вирішили відмовитися від дитини, вони за законом не звільняються від обов’язку брати участь у його виховному процесі та надавати матеріальну підтримку.

Якщо жінка прийняла подібне рішення в пологовому будинку, то їй слід написати заяву про відмову від дитини в пологовому будинку. У цьому випадку всі документи передаються з пологового будинку в органи опіки, а дитина поміщається в будинок маляти. При добровільній відмові від дитини матір не позбавляють батьківських прав протягом шести місяців — за законом їй дається час подумати і, можливо, змінити своє рішення. Після закінчення цього терміну дитині може бути призначений опікун.

Якщо мати не забрала дитину з пологового будинку, то, за рішенням органів опіки, забрати дитину має право, в першу чергу, батько. Якщо батько також не забирає дитину, то це право отримують бабусі, дідусі та інші родичі.

Позбавлення батьківських прав провадиться через шість місяців. Протягом цього терміну дитина перебуває в державній установі (ст. 164 СК України).

Стаття 166 Сімейного кодексу України встановлює правові наслідки позбавлення особи батьківських прав. Така особа втрачає як особисті немайнові, так і майнові права щодо дитини. Згадані права виникають із сімейних, цивільних, трудових та інших відносин.

Отже, батьки, позбавлені батьківських прав, втрачають всі права, засновані на факті спорідненості з дитиною, стосовно якої вони позбавлені батьківських прав, причому йдеться не тільки про ті права, які вони мали до досягнення дітьми повноліття, а й інші, що вона могла б одержати в майбутньому у разі своєї непрацездатності.

Водночас, ст. 168 СК України передбачено, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров’ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.

Відповідно до статті 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане судом як недійсне.

У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.

Доброго дня!

Згідно частини статті 164 Сімейного кодексу України Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і ПРОТЯГОМ ШЕСТИ МІСЯЦІВ не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тому, якщо Ви хочете позбавити матір батьківських прав потрібно зачекати 6 місяців.

Згідно статті 143 СКУ

1. Мати, батько дитини, які перебувають у шлюбі, зобов'язані забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я.

2. Мати, яка не перебуває у шлюбі, зобов'язана забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я.

Батько, який не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини, батьківство якого визначено у свідоцтві про народження дитини або визнано за рішенням суду, зобов'язаний за повідомленням служби у справах дітей, що здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, забрати дитину для утримання та виховання з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я, якщо цього не зробила мати дитини. У разі якщо батько не перебуває у шлюбі, він набуває статусу одинокого батька.

Отже, Вам потрібно визнати батьківство дитини.

Згідно п.7-1 Постанови КМУ 866

У разі коли мати, яка не перебуває у шлюбі, не забрала дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я, адміністрація закладу охорони здоров’я негайно повідомляє про таку дитину службу у справах дітей та центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання матері, а якщо місце проживання матері невідоме, - службу у справах дітей за місцем розташування закладу охорони здоров’я.

Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді зобов’язаний з’ясувати обставини відмови матері забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я, провести у разі потреби відповідну роботу із соціальної підтримки матері з метою зміни її намірів і створення сприятливих умов для виконання нею обов’язків з виховання та утримання дитини та поінформувати у двомісячний строк службу у справах дітей про результати проведеної роботи.

Служба у справах дітей надсилає протягом семи днів з дня надходження такого повідомлення запит до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем державної реєстрації народження дитини з метою отримання повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження дитини.

Після надходження від відділу державної реєстрації актів цивільного стану повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження дитини із зазначенням відомостей про батька, записаних на підставі статей 126 і 128 Сімейного кодексу України, служба у справах дітей вживає заходів до з'ясування його фактичного місцезнаходження та надсилає (вручає) йому письмове повідомлення про обов'язок забрати дитину для утримання та виховання з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я.

У повідомленні служба у справах дітей зазначає відомості про дитину, адресу закладу охорони здоров'я, у якому перебуває дитина, строк, протягом якого необхідно забрати дитину, а також правові наслідки у разі, якщо батько відмовиться забрати або не забере дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я у визначений строк.

Загалом Ваша послідовність дій наступна:

1. Вам спочатку потрібно визнати батьківство дитини. Згідно статті 126 СКУ Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Тому поки мати дитини не залишила дитину в пологовому будинку Вам потрібно подати до ДРАЦС заяву про визання батьківства.

2. Якщо мати залишить дитину в пологовому будинку, то орган опіки та піклування звернеться до ДРАЦС для державної реєстрації народження дитини, а потім повідомить батька дитини (який вказаний у свідоцтві про народження дитини або у рішенні суду) про необхідність забрати немовля з пологового будинку або іншого закладу закладу охорони здоров'я.

3. Потім батьку потрібно буде звернутися до суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або позбавлення матері дитини батьківських прав.

На жаль, дуже багато моментів складно передбачити. Невідомо коли орган опіки повідомить батька про необхідність забрати дитину.

Відповідно до пункту 9 розділу першого глави ІІІ Правил державна реєстрація народження дитини, яку не забрали з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров'я, проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за письмовою заявою представника органу опіки та піклування та при наданні рішення органу опіки та піклування про державну реєстрацію народження дитини. Як правило, це відбувається протягом місяця після народження дитини.

У рішенні органу опіки та піклування зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, які присвоюються дитині, прізвище, ім'я, по батькові її батьків.

Представнику органу опіки та піклування видається свідоцтво про народження та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України.

Про державну реєстрацію народження такої дитини орган державної реєстрації актів цивільного стану письмово повідомляє орган опіки і піклування.

Крім того, майте на увазі. що при залишенні дитини в пологовому будинку керівник цього закладу негайно повідомляє про це поліцію та орган опіки та піклування.

Працівник територіального органу внутрішніх справ України та представник територіальної служби у справах дітей на вимогу керівника закладу охорони здоров'я, у якому виявлена покинута дитина, прибувають до закладу охорони здоров'я для участі у складанні відповідного акта.

В акті обов'язково зазначається факт невідвідування дитини батьками чи іншими особами, вказується термін їх відсутності та (якщо відомо) причини.

Служба у справах дітей або виконавчий орган сільської, селищної ради, до яких надійшло повідомлення про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, повинні з'ясувати місце знаходження дитини, її вік, відомості про батьків або осіб, які їх замінюють, обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування, прізвище, ім'я, по батькові та адресу особи, від якої надійшло повідомлення, та отримати іншу інформацію, що має істотне значення.

Якщо все це робиться з метою отримання відстрочки, то згідно пункту 4 частини 1 статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають мобілізації жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Тобто, щоб мати право на відстрочку Вам як батьку потрібно позбавити матір батьківських прав або встановити факт самостійного виховання дитини у судовому порядку.

Якщо мати не забере дитину з пологового будинку та Ви як батько набудтее статус одинокого батька, то Ви зможете встановити факт самостійного виховання дитини, навіть, без позбалення батьківських прав.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

ЗДРАВСТВУЙТЕ, ДМИТРИЙ! Я осознаю, что Вы думаете, что это рабочая схема для оформления отсрочки от мобилизации. К сожалению это не так и ТЦК Вам не даст отсрочку по такому основанию. А вот забрать ребёнка в интернат после Вашей мобилизации - могут легко, если мать в свидетельство не записать.

Объясню свою позицию.

Согласно ч. 1 ст. 164 Семейного кодекса Украины, одним из оснований для лишения родительских прав - является отказ родителей забрать ребенка из роддома или из другого учреждения здравоохранения без уважительной причины и в течение 6 месяцев необнаружения к нему родительской заботы.

То есть раньше чем через пол года с момента рождения ребёнка и отказа забрать из роддома с Вами никто и говорить не будет.

Кроме того не надо думать, что все сидят не соображающие зачем это нужно.

За последние несколько лет в моей лично практике и от коллег слышу уйму случаев, когда суд нагло отказывает гражданам Украины в исках по семейным вопросам (признание отцовства, установление факта воспитания ребенка отцом-одиночкой, лишение родительских прав и т.д.) прямо и не скрывая заявляя - что УХИЛЯНТОВ суд не будет обслуживать. И жалуйтесь потом куда хотите, хоть в ЕСПЧ, хоть в неработающий Конституционный Суд.

Такая политика. Судьям дан приказ не принимать решения, которые дадут возможность получать отсрочку (в версии государства - уклоняться от мобилизации).

Поскольку мать может быть лишена родительских прав только по решению суда - то я Вам искренне рекомендую поискать другую более реальную причину для отсрочки от мобилизации.

Эта причина не сработает.

Извините. Я бы и с радостью сказал, что это рабочий вариант. Расписал как это делать, но раньше война закончится, чем у Вас что-то выйдет по этой схеме.

Если считаете, что я не прав - можете почитать соответствующую статью на профильном сайте.

https://unba.org.ua/publications/9158-pozbavlennya...

Процитирую языком оригинала:

З огляду на мобілізаційні заходи, дехто розглядає інститут позбавлення батьківських прав як спосіб отримати відстрочку від військової служби. Фіктивні розлучення та відмова матері від дитини — і чоловік може йти із заявою до ТЦК? Чому ця схема не працює, — спробуємо пояснити.

Дійсно, відповідно до ст.23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» жінки або чоловіки, які самостійно виховують дітей віком до 18 років, мають право на відстрочку від мобілізації.

Але законодавством України не передбачена така підстава позбавлення батьківських прав як відмова від дитини. Відмовитися від дитини фактично неможливо!

У ст.164 Сімейного кодексу наведено вичерпний перелік з 6 випадків, коли мати або батько можуть бути позбавлені батьківських прав в судовому порядку:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Найбільш відповідними ситуації вбачаються перші два випадки. Так, якщо жінка прийняла рішення про залишення дитини в пологовому будинку, то вона має написати відповідну заяву. Тоді всі документи передаються в органи опіки, а сама дитина поміщається в будинок маляти. При цьому матері надається шість місяців, аби змінити своє рішення та забрати дитину. І лише після закінчення цього терміну дитині може бути призначений опікун.

Утім, навіть визнання відповідного позову мамою не може бути основою для її позбавлення батьківських прав. Адже такі дії самі по собі є неправозгідними, суперечать моральним засадам суспільства та не відповідають інтересам дитини (див. постанову КЦС від 10.11.2023 у справі № 401/1944/22). У справі обов’язково досліджуватимуться інші обставини. Верховний Суд неодноразово підкреслював, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який йдуть лише у виняткових випадках. А головне — за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку (постанова КЦС від 20.12.2023 у справі №522/20260/21). Саме ці докази і вважатимуться законними підставами для задоволення позову (постанова КЦС від 29.11.2023 у справі №607/15704/22).

Найпоширенішою ж підставою позбавлення батьківських прав є ухилення одного з батьків від обов’язків. Тут головною умовою також є доведення фактів ухилення.

А воно, на думку суду, має місце, тоді, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків свідомого нехтування ними своїми обов`язками (постанова Пленуму ВС від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).

Так, суду необхідно встановити, чи справді батьки (один з них) свідомо не турбується про дитину, ухиляються від дотримання рекомендацій органів опіки і піклування та інших профільних служб. Якщо особа має залежність від алкоголю чи заборонених речовин, у суді доводиться свідоме ухилення від лікування в медичних і реабілітаційних установах.

Для звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав необхідно завчасно підготувати та додати до позовної заяви низку всіх можливих доказів, наприклад: довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів, характеристики, інформацію щодо вчинення насильства над дитиною (звернення до поліції), психологічні висновки, довідки про лікування із наркоцентру, акти обстеження умов проживання, аудіо-, фото-, відеофайли, копії судових рішень, які вже є щодо батьків чи дитини, тощо.

У таких справах є обов’язковою участь органів опіки та піклування. Вони збирають інформацію про відповідача, проводять бесіду з ним (нею) та дитиною, обстежують умови проживання. За результатами надається висновок про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав.

Крім усього іншого, має бути вислухана дитина, яка може висловити свою думку. Тож в ситуації штучного позбавлення батьківських прав досвідчений представник органів опіки та піклування (психолог) зможе з легкістю встановити, чи дійсно виховання, утримання та піклування за дитиною забезпечуються лише батьком, а мати — ухиляється від виконання своїх обов’язків.

Але навіть при наданні достатніх доказів для позбавлення батьківських прав суд усе одно може відмовити в задоволенні позову, попередивши про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов’язків (постанова КЦС від 04.04.2024 у справі №553/449/20).

Отже, позбавлення батьківських прав є виключним і надзвичайним засобом впливу на недобросовісних батьків. І за загальним правилом, позбавлення батьківських прав можливе лише тоді, коли змінити поведінку людей у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. А зловживання інститутом позбавлення батьківських прав з метою ухилення від мобілізації суперечить його основним цілям — захисту прав дитини, забезпечення безпечних умови життя й здорового розвитку.

Искренне желаю Вам успешного разрешения Вашей проблемы. Пусть Бог оберегает Вас и Вашу семью!

С уважением и пониманием, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня, Дмитро!

Перш за все хочу зазначити, якщо питання полягає у самостійному вихованні дитини, що позбавити матір батьківських прав Ви зможете тільки після спливу 6 місяців.

Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони:

1. Не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.
2. Ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
3. Жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо).
4. Є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками).
5. Вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (примушення до праці або використання праці дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, використання праці, що спричиняє істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, використанням дитячої праці в шкідливому виробництві тощо), примушують її до жебракування та бродяжництва (систематичне випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб тощо).
6. Засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до ІНСТРУКЦІЇ щодо заповнення форми заяви батьків (матері або батька), інших родичів або законного представника про відмову забрати дитину з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров'я:

2. Заява заповнюється матір'ю або батьком, іншими родичами або законним представником дитини, яку вони відмовилися забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров'я (за згодою матері дитини).

3. У пункті 1 Заяви вказуються прізвище, ім'я, по батькові матері дитини, дата її народження, паспортні дані, місце реєстрації та місце проживання, сімейний стан. За бажанням мати може повідомити про себе додаткову інформацію, яку вона вважає важливою.

4. Пункт 2 Заяви заповнюється батьком дитини. Вказуються прізвище, ім'я, по батькові батька дитини, дата його народження, паспортні дані, місце реєстрації та місце проживання, сімейний стан. За бажанням батько може повідомити про себе додаткову інформацію, яку він вважає важливою.

5. У Заяві вказуються стать, прізвище, ім’я, по батькові дитини, дата народження дитини (якщо у дитини є свідоцтво про народження), найменування, місцезнаходження закладу охорони здоров’я, у якому народилась або перебуває дитина, причина, у зв’язку з якою батько, мати відмовляються забрати дитину.

6. У пункті 3 Заяви зазначаються дані про інших родичів дитини (прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання (знаходження) кожного з них).

7. Заява підписується батьком, матір’ю дитини, вказується дата складання Заяви (число, місяць, рік).

9. Заява підписується психологом (за наявності), юристом (за наявності), лікуючим лікарем, головним лікарем закладу охорони здоров'я, з якого матір, батько відмовляються забрати дитину, працівником територіального центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

У Заяві вказуються прізвище, ім'я, по батькові кожного з них, ставиться підпис. Заява засвідчується печаткою закладу охорони здоров'я.

10. У разі відмови інших родичів або законного представника забрати дитину з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров’я ними заповнюється окрема заява.

Інші родичі або законний представник дитини заповнюють окрему заяву за цією самою формою.

У пункті 1 зазначається інформація про особу жіночої статі, у пункті 2 - про особу чоловічої статі. Інші пункти заповнюють у тому самому порядку, як матір’ю, батьком дитини.

11. Інформація, що міститься в Заяві, є інформацією з обмеженим доступом та не підлягає розголошенню.

12. Про факт відмови від дитини керівник закладу охорони здоров'я негайно повідомляє службу у справах дітей.

13. Заява невідкладно направляється до районної державної адміністрації або до виконавчого органу відповідної місцевої ради.

14. Завірена копія Заяви залишається в закладі охорони здоров'я.

Згідно зі статтею 143 СКУ:

"2. Мати, яка не перебуває у шлюбі, зобов'язана забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я.

Батько, який не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини, батьківство якого визначено у свідоцтві про народження дитини або визнано за рішенням суду, зобов'язаний за повідомленням служби у справах дітей, що здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, забрати дитину для утримання та виховання з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я, якщо цього не зробила мати дитини. У разі якщо батько не перебуває у шлюбі, він набуває статусу одинокого батька.

3. Дитина може бути залишена батьками у пологовому будинку або в іншому закладі охорони здоров'я, якщо вона має істотні вади фізичного і (або) психічного розвитку, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

4. Якщо батьки не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я, забрати дитину мають право її баба, дід, інші родичі з дозволу органу опіки та піклування".

Відповідно до ІНСТРУКЦІЇ щодо заповнення форми акта закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я:

2. Акт складається працівниками закладу охорони здоров'я, у якому виявлена дитина, покинута матір’ю (батьком), іншими родичами або її законним представником, у присутності працівника органу внутрішніх справ та представника служби у справах дітей за місцезнаходженням закладу охорони здоров'я.

Про виявлення дитини, яку покинуто в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я матір’ю (батьком), іншими родичами або її законним представником, керівник цього закладу негайно повідомляє територіальний орган внутрішніх справ та територіальну службу у справах дітей.

Працівник територіального органу внутрішніх справ України та представник територіальної служби у справах дітей на вимогу керівника закладу охорони здоров'я, у якому виявлена покинута дитина, прибувають до закладу охорони здоров'я для участі у складанні Акта.

10. Акт підписується працівниками закладу охорони здоров'я, якими складено Акт, працівниками органу внутрішніх справ та служби у справах дітей, у присутності яких Акт складено (вказуються посада (звання), прізвище, ім'я, по батькові кожного та ставляться підписи).

11. Акт засвідчується печаткою закладу охорони здоров'я, у якому Акт складено, та органу внутрішніх справ (за місцезнаходженням закладу охорони здоров'я), працівник якого брав участь у складанні Акта.12. Подальше влаштування дитини здійснюється відповідно до законодавства органом опіки та піклування за місцезнаходженням закладу охорони здоров'я, у якому дитину покинуто, про що приймається відповідне рішення, тому в Акті зазначається лише установа, де дитина тимчасово перебуватиме до прийняття такого рішення.

Згідно Постанови КМУ "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#Tex...

7. У разі коли дитина покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я, або її відмовилися забрати батьки чи інші родичі, підкинута чи знайдена, складається акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС.

7-1. У разі коли мати, яка не перебуває у шлюбі, не забрала дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я, адміністрація закладу охорони здоров’я негайно повідомляє про таку дитину службу у справах дітей та центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання матері, а якщо місце проживання матері невідоме, - службу у справах дітей за місцем розташування закладу охорони здоров’я.

Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді зобов’язаний з’ясувати обставини відмови матері забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я, провести у разі потреби відповідну роботу із соціальної підтримки матері з метою зміни її намірів і створення сприятливих умов для виконання нею обов’язків з виховання та утримання дитини та поінформувати у двомісячний строк службу у справах дітей про результати проведеної роботи.

Служба у справах дітей надсилає протягом семи днів з дня надходження такого повідомлення запит до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем державної реєстрації народження дитини з метою отримання повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження дитини.

Після надходження від відділу державної реєстрації актів цивільного стану повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження дитини із зазначенням відомостей про батька, записаних на підставі статей 126 і 128 Сімейного кодексу України, служба у справах дітей вживає заходів до з'ясування його фактичного місцезнаходження та надсилає (вручає) йому письмове повідомлення про обов'язок забрати дитину для утримання та виховання з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я.

У повідомленні служба у справах дітей зазначає відомості про дитину, адресу закладу охорони здоров'я, у якому перебуває дитина, строк, протягом якого необхідно забрати дитину, а також правові наслідки у разі, якщо батько відмовиться забрати або не забере дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я у визначений строк.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Стаття 143. Обов'язок батьків забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я

2. Мати, яка не перебуває у шлюбі, зобов'язана забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я.

Батько, який не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини, батьківство якого визначено у свідоцтві про народження дитини або визнано за рішенням суду, зобов'язаний за повідомленням служби у справах дітей, що здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, забрати дитину для утримання та виховання з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я, якщо цього не зробила мати дитини. У разі якщо батько не перебуває у шлюбі, він набуває статусу одинокого батька.

{Частину другу статті 143 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3354-VI від 12.05.2011 }

---

ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів Українивід 24 вересня 2008 р. № 866

"Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини"

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%B...

Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини. Встановлені положення, що врегульовують механізм повідомлення батька, який не перебуває у шлюбі із матір’ю дитини, про його обов’язок забрати немовля з пологового будинку чи іншого закладу охорони здоров’я, якщо мати її залишила. Прийняття цього акта сприятиме захисту права дитини на проживання в сім’ї разом з батьками або в родині одного з них та права на піклування батьків.

Отже, якщо мати, яка не перебуває в шлюбі, не забрала дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я, адміністрація закладу негайно повідомляє про це службу у справах дітей.

Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді зобов’язаний з’ясувати обставини відмови матері забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я, провести у разі потреби відповідну роботу із соціальної підтримки матері з метою зміни її намірів і створення сприятливих умов для виконання нею обов’язків з виховання та утримання дитини та поінформувати у двомісячний строк службу у справах дітей про результати проведеної роботи.

Та, у свою чергу, протягом семи днів з дня надходження такого повідомлення подає запит до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем державної реєстрації народження дитини.

Після надходження від відділу державної реєстрації актів цивільного стану повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження дитини із зазначенням відомостей про батька, записаних на підставі статей 126 і 128 Сімейного кодексу, служба у справах дітей вживає заходів до з’ясування його фактичного місцезнаходження та надсилає (вручає) йому письмове повідомлення про обов’язок забрати дитину для утримання й виховання з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я.

У повідомленні служба у справах дітей зазначає відомості про дитину, адресу закладу охорони здоров’я, де перебуває дитина, строк, протягом якого необхідно забрати немовля, а також роз’яснює правові наслідки у разі, якщо батько відмовиться забрати сина або дочку у визначений строк.