Наследство не приватизирована квартира

Вітаю!

НАЖАЛЬ, НЕПРИВАТИЗОВАНУ КВАРТИРУ УСПАДКІВАТИ НЕМОЖЛИВО, ЯКЩО ВАША МАТИ НЕ ПОДАЛА ЗА ЖИТТЯ ЗАЯВУ НА ПРИВАТИЗАЦІЮ.

Коли в розмовній мові використовують термін "неприватизована" квартира, то мають на увазі просто "не передана у приватну власність". Тобто, така квартира перебуває у комунальній або в державній власності.

У частині п`ятій пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що в разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.

Відтак, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, набуває право на квартиру державного житлового фонду, в якій за життя проживав спадкодавець, за умови, що:

1. на час відкриття спадщини квартира була місцем постійного проживання спадкодавця або він зберігав право користування нею;
2. спадкодавець подав у встановленому порядку заяву про її приватизацію, однак квартира безпідставно не була передана йому у власність
3. спадкодавець подав у встановленому порядку заяву про її приватизацію, однак помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію.

З метою прийняття спадщини на неприватизовану квартиру після смерті спадкодавця, який за життя встиг звернутися до органу приватизації з належно оформленою заявою, але помер до вирішення питання відповідним державним органом про її приватизацію, необхідно звернутися до нотаріуса за місцем проживання спадкодавця з заявою про прийняття спадщини.

Оскільки відсутні правовстановлюючі документи на квартиру (розпорядження органу приватизації та свідоцтво про право власності на житло), нотаріус видає постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Отримавши відмову нотаріуса, спадкоємцю необхідно звернутись до міськрайонного суду за місцем відкриття спадщини з позовною заявою про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Відповідачем по цій справі виступатиме орган місцевого самоврядування, третьою особою можна залучити орган приватизації, до якого спадкодавець звертався з належно оформленою заявою.

Для звернення до суду з позовною заявою необхідно зібрати наступні документи:

1. паспорт та ідентифікаційний номер Позивача;
2. свідоцтво про смерть спадкодавця;
3. заяву про прийняття спадщини;
4. витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі;
5. ордер на право зайняття квартири;
6. постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій;
7. докази звернення спадкодавця до органу приватизації (зокрема, належним чином оформлена заява на приватизацію, технічний паспорт на квартиру і т.д.);
8. квитанцію про сплату судового збору.

Доброго дня , ви маєте право на приватизацію майна померлого.

Законодавством України зазначає, що приватизація передбачає безоплатну передачу громадянам з розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на особу та додатково 10 кв. м на сім'ю. Якщо площа квартири виявиться більшою–потрібно буде доплатити за надлишкові метри, а от якщо загальна площа квартири менша, то видаються житлові чеки, сума яких визначається, виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості 1 кв. м.

Для здійснення приватизації потрібні такі документи:

1. заява встановленого зразка, підписану всіма повнолітніми членами сім'ї, які постійно проживають і зареєстровані в квартирі.У заяві зазначаються всі зареєстровані в квартирі (будинку) члени сім'ї, в т. ч. тимчасововідсутні і новонароджені. Підписати заяву замість тимчасово відсутнього члена сім'ї можеі нший член сім'ї за наявності нотаріально завіреної довіреності, що підтверджує згоду тимчасово відсутнього члена сім'ї на приватизацію житла;
2. довідка про склад сім'ї наймача і про займані ними приміщення;
3. технічна документацію на квартиру;
4. документи, що засвідчують факт використання чи не використання заявником права на приватизацію житла за попереднім місцем проживання;
5. довідка з банку про використання суми житлового чека і його залишку (за умови їх наявності);
6. копії документа, що підтверджують право на пільгові умови приватизації;
7. квитанція про оплату послуг за оформлення документів на приватизацію;
8. копії паспортів всіх повнолітніх членів сім'ї;
9. копія ордера на квартиру.

Зібрані документи необхідно подати до відділу приватизації житлового фонду в районній державній адміністрації за місцем знаходження житла. При цьому необхідно мати при собі паспорти всіх повнолітніх членів сім'ї та свідоцтва про народження неповнолітніх мешканців квартири (будинку).

Відділ приватизації житлового фонду готує приватизаційні платіжні доручення для оплати житлових чеків на кожного повнолітнього і неповнолітнього члена сім'ї та видає їх заявникам, які потрібно оплатити протягом місяця.

Для отримання свідоцтва про право власності заявнику необхідно подати у відділ приватизації житла паспорта всіх повнолітніх і свідоцтва про народження всіх неповнолітніх мешканців квартири, а також погашення корінців платіжних до ручень.

Свідоцтво на право власності на квартиру підлягає обов'язковій реєстрації в органі державної реєстрації прав на нерухомемайно, а саме у державній реєстраційні службі України. Після відповідної реєстрації квартира вважається приватизованою, а отже приватною власністю, яку можливо продавати, дарувати, заповіда ти інше.

Необхідно звернути увагу, що Уряд вніс зміни до постанов від 23 серпня 2022 року № 952 і від 6 грудня 2022 року № 1364.

Ухвалені зміни передбачають, що під час воєнного стану та протягом 3 місяців після його припинення (скасування) приватизація державного і комунального майна на територіях активних бойових дій не проводитиметься.

Нагадаємо: території бойових дій визначаються згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Цей Перелік затверджений наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 року № 309 та періодично оновлюється

Другий спосіб отримати неприватизовану квартиру у спадок - це зміна договору винайму житлового приміщення і визнання винаймачем - спадкоємця.

Цей варіант мені подобається більше. Якщо спадкодавець не приватизовував квартиру, то він дійсно не є її власником, але він вважається її винаймачем на підставі договору винайму житлового приміщення. А стаття 106 житлового кодексу каже, що у разі смерті винаймача повнолітній член його сім'ї за згоди інших членів сім'ї, які проживали разом з ним, має право вимагати уже його (родича) визнати винаймачем цієї квартири за раніше укладеним договором винайму житлового приміщення.

Таким чином, спадкоємець просто переоформлює договір найму на себе і надалі як повноцінний винаймач отримує можливість її приватизувати.

З метою прийняття спадщини на неприватизовану квартиру після смерті спадкодавця, який за життя встиг звернутися до органу приватизації з належно оформленою заявою, але помер до вирішення питання відповідним державним органом про її приватизацію, необхідно звернутися до нотаріуса за місцем проживання спадкодавця з заявою про прийняття спадщини.

Оскільки відсутні правовстановлюючі документи на квартиру (розпорядження органу приватизації та свідоцтво про право власності на житло), нотаріус видає постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Отримавши відмову нотаріуса, спадкоємцю необхідно звернутись до міськрайонного суду за місцем відкриття спадщини з позовною заявою про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Відповідачем по цій справі виступатиме орган місцевого самоврядування, третьою особою можна залучити орган приватизації, до якого спадкодавець звертався з належно оформленою заявою.

Для звернення до суду з позовною заявою необхідно зібрати наступні документи:

1. паспорт та ідентифікаційний номер Позивача;
2. свідоцтво про смерть спадкодавця;
3. заяву про прийняття спадщини;
4. витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі;
5. ордер на право зайняття квартири;
6. постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій;
7. докази звернення спадкодавця до органу приватизації (зокрема, належним чином оформлена заява на приватизацію, технічний паспорт на квартиру і т.д.);
8. квитанцію про сплату судового збору.

У випадку неможливості надати заяву спадкоємця до органу приватизації, до позовної заяви необхідно надати клопотання про витребування доказів.

Подаючи позов про визнання права власності ставку судового збору необхідно обраховувати за позов майнового характеру, виходячи із вартості майна, відносно якого й пред’являється позов.

Згідно Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Онлайн-оплата судового збору за посиланням: https://court.gov.ua/affairs/sudytax/.

• Постанова Верхвоного Суду України від 11 грудня 2013 року у справі № 6-121цс13
• Постанова Верховного Суду від 09 лютого 2018 року у справі № 719/179/17
• Постанова Верхвоного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 669/629/16-ц
• Постанова Верховного Суду від 07 жовтня 2019 у справі № 752/6593/18

Доброго дня.

Якщо Ваша мама розпочала процес приватизації Ви як спадкоємець маєте право його продовжити.

Тому Вам необхідно звернутися до органу приватизації.

Якщо буде відмовлено - наступний крок суд.

У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття

компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою статті 8 Закону

України «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить

право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру. Отже, обов’язковою умовою переходу права вимоги

до спадкоємців, є звернення спадкодавця до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою.

Якщо спадкодавець не набув права власності на майно, проте розпочав процедуру його приватизації відповідно до чинного

законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури

приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку

спадкування – права на завершення приватизації, а не права власності.

У разі наявності доказів, що спадкодавець за життя зверталась до компетентного органу із заявою про передачу їй у

приватну власність квартири, то ефективним способом захисту прав її спадкоємців є визнання в порядку спадкування

права на завершення приватизації. Вимоги про визнання права власності на квартиру не є належним способом захисту, оскільки квартира не могла входити до складу спадкової маси, у зв’язку з ненабуттям спадкодавця за життя права власності на неї.

Доброго дня, пане Олександре!

Якщо квартира неприватизована, а Ваша мати не подавала заяву на приватизацію, то успадкувати квартиру Ви не зможете.

В частині п`ятій пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що в разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.

Проте, якщо Ваша мати була головним наймачем квартири, а Ви були в квартирі прописані, то після смерті матері Ви можете звернутися до органів місцевого самоврядування і переоформити договір найму жилого приміщення на себе, а потім приватизувати його.

Як переоформити договір найму ознайомтесь за посиланням https://guide.diia.gov.ua/view/nadannia-dozvolu-na-pereoformlennia-dohovoru-naimu-zhyloho-prymishchennia-bb900634-8563-467e-98bc-07ef7f407670

Після того як Ви отримаєте Витяг з рішення виконавчого комітету про визнання Вас наймачем - Вам необхідно звернутися в орган приватизації, одержати бланк заяви та необхідну консультацію. Зразок бланка заяви наведено у додатку 2.

Згідно пункту 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян для приватизації квартири Ви (як наймач) повинні подати до органів приватизації такі документи:

• заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі (додаток 2);
• копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;
• копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
• копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім’ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);
• довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;
• технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;
• копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;
• документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім’ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
• копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);
• заява-згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

Ознайомтесь з корисним матеріалом за посиланням https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%8...

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Олександре!

Який документ залишився від бабусі? Ордер? Ви прописані у квартирі?

Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, набуває право на квартиру державного житлового фонду, в якій за життя проживав спадкодавець, за умови, що:

1. на час відкриття спадщини квартира була місцем постійного проживання спадкодавця або він зберігав право користування нею;
2. спадкодавець подав у встановленому порядку заяву про її приватизацію, однак квартира безпідставно не була передана йому у власність
3. спадкодавець подав у встановленому порядку заяву про її приватизацію, однак помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію.

З урахуванням того, що Ваша матір не подавала заяву на приватизацію нерухомості, то звертатись до суду із позовною заявою про визнання права власності на майно в порядку спадкування. в даному випадку не має сенсу.

Тож, на мою думку, Вам необхідно спочатку стати наймачем квартири, а вже після того займатись приватизацієй нерухомості.

Відповідно до ст. 61, 103-106 Житлового кодексу УРСР, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найма жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Договір найма жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім’ї та наймодавця. Повнолітній член сім’ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім’ї, які проживають разом з ним (в тому числі тимчасово відсутніх, за якими згідно чинного законодавства, зберігається право користування житловим приміщенням), вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найма жилого приміщення замість попереднього наймача.

Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім’ї наймача. До членів сім’ї наймача належать чоловік (дружина), їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача за рішенням суду можуть бути визнані й інші особи, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Для вирішення питання щодо зміни договору найма житлового примі-щення, що належить до комунальної власності міста, Вам необхідно звернутись до виконкому районної у місті ради із заявою та відповідним пакетом документів, а саме:

- копія документу, що посвідчує особу (паспорт, свідоцтво про народження дитини) на всіх зареєстрованих громадян;

- копія свідоцтва про смерть основного квартиронаймача (в разі потреби);

- копія документу, що підтверджує право користування житловим приміщенням (ордер, договір найму або виписка з фінансового рахунку управителя, ОСББ, рішення суду тощо);

- інші копії документів , що підтверджують статус "члена сім'ї наймача" (свідоцтво про народження, про укладання/розірвання шлюбу, рішення суду).

Якщо документи подаються особисто, заявник пред'являє документ, що посвідчує його особу. У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження.

З повагою, адвокат Айвазян.

ЗДРАВСТВУЙТЕ, АЛЕКСАНДР! Ситуация действительно очень сложная. На справедливость в этом вопросе не надейтесь. Ее нет. Как и 100 % алгоритма действий, если Вы не прописаны в этом жилье.

Во-первых независимо от наличия имущества у умерших родителей - на право на наследство лучше стать в установленный срок, потому что потом будет очень сложно доказать, что Вы приняли наследство. Особенно если нет доказательств проживания одной семьей по одному адресу.

Если нотариус этого не понимает, то очень жаль.

К сожалению наше дикое законодательство и правоприменительная практика не позволяют получить свидетельство, подтверждающее что Вы наследник всего имущества и имущественных прав наследодателя. Свидетельство выдаётся на конкретное имущество и имущественные права, которые удалось установить.

В противном случае нужно признавать право через суд.

Но для того, чтоб претендовать на имущество и права умерших - как минимум нужно вступить в право на наследство.

Я понимаю, что нотариусы сейчас по-прежнему несут бред об автоматическом наследовании, но судебная практика увы говорит об обратном. Нет никакого автоматического вступления в наследство. если не доказал проживания одной семьей... и не всегда даже прописки достаточно. При этом даже военное положение не является уважительной причиной не вступать в наследство в 6-месячный срок (ст. 1270 Гражданского кодекса Украины) с момента смерти.

Потому чтоб не иметь проблем в будущем - лучше наследственное дело открыть. Для этого не надо подавать документы на имущество. Достаточно свидетельства о смерти и свидетельства о рождении. + в последнее время требуют справку с горисполкома о последнем месте жительства умерших.

Во-вторых. Вы зарегистрированы (прописаны) в этой квартире? - Если нет и мать не подавала документы (заявление) на приватизацию, то увы, но городская власть может отжать у Вас квартиру. Потому не имея точной уверенности в том, что документы подавались - лучше не уведомлять власти. Так Вы хотя бы сможете жить и пользоваться этой квартирой.

Статья 8 Закона Украины "О приватизации государственного жилищного фонда" предусматривает, что наниматели квартир (домов) государственного жилищного фонда и члены их семей, постоянно проживающие в квартире вместе с нанимателем или за которыми сохраняется право на жилье, имеют право на приватизацию занимаемых квартир путем передачи им этих квартир в общую совместную или частичную собственность по письменному согласию всех несовершеннолетних за которыми сохраняется право на жилье, на основании решения соответствующего органа приватизации.

Приватизация квартиры производится при наличии ордера на нее.

Лицо, на которое выписан этот документ, называют нанимателем, а те, кто был вселен и "прописан" в жилье вместе с ним, относятся к членам семьи и являются участниками процедуры.

Предполагаю, что Вы должны были быть прописаны в жилье, т.к. ребёнок обязан быть зарегистрирован по адресу проживания их родителей.

В противном случае действительно можно всё потерять.

Вы платите за коммунальные услуги? Есть доказательства, что Вы в этой квартире проживаете больше 10 лет?

9 августа 2023 г. Верховный Суд Украины в составе коллегии судей Первой судебной палаты Кассационного гражданского суда по делу № 523/20890/21 отказал в удовлетворении кассационной жалобы городского совета, который настаивал что наследодатель не имел права на приватизацию квартиры.

Наследница первой очереди обратилась в суд с иском к городскому совету о признании права собственности в порядке наследования на недвижимое имущество, ссылаясь на то, что нотариус отказала ей в выдаче свидетельства о праве на наследство, учитывая отсутствие правоустанавливающего документа, подтверждающего право собственности ее отца на квартиру.

Отмечала, что ее отец постоянно проживал и был зарегистрирован в указанной квартире. Реализуя право на ее приватизацию, он обратился в КП «Городское агентство по приватизации жилья» и предоставил соответствующий пакет документов, по результату рассмотрения которого сообщено о наличии недостатков, подлежащих исправлению. В дальнейшем указанные недостатки были устранены.

Считала, что права на указанную квартиру вошли в состав наследства.

Решением районного суда, оставленным по-прежнему апелляционным судом, исковые требования удовлетворены по мотивам, что истца является наследницей отца, который в своей жизни подал должным образом оформленное заявление о приватизации квартиры, однако получил соответствующего решения о приватизации. Решения об отказе в приватизации спорной квартиры уполномоченный орган приватизации не принимал.

Рассмотрев кассационную жалобу городского совета, Верховный Суд указал, что в пункте 13 постановления Пленума Верховного суда Украины от 22 декабря 1995 г. № 20 «О судебной практике по делам по искам о защите права частной собственности» судам разъяснено, что в случае непередачи квартиры (дома) в собственность нанимателю, его наследники вправе требовать признания за ними права собственности на нее только в том случае, когда наниматель обращался с надлежащим образом оформленным заявлением об этом ый срок или в ее удовлетворении было незаконно отказано при наличии оснований и отсутствии запретов для передачи квартиры нанимателю.

Если гражданин, выразивший свободу на приватизацию занимаемой им квартиры, умер до принятия компетентным органом решения о приватизации, но после совпадения установленного ч. 3 ст. 8 Закона Украины "О приватизации государственного жилищного фонда" срока, к его наследникам в порядке наследования переходит право требовать признания за ними права собственности на такую квартиру.

Указанное правовое заключение высказано Верховным Судом Украины в постановлении от 11 декабря 2013 г. по делу №6-121цс13.

Таким образом, обязательным условием перехода права требования в порядке наследования к наследникам о признании за ними права собственности на квартиру, в которой проживал наследодатель, но умер до решения вопроса соответствующим государственным органом о ее приватизации, есть обращение наследодателя к соответствующему органу приватизации с надлежащим образом оформленным заявлением.

По заключению Верховного Суда, суды предыдущих инстанций пришли в целом к обоснованному выводу о наличии у истицы, как наследницы отца, права требовать признания за ней права собственности на такую квартиру.

Установив отсутствие предусмотренных законом оснований для отказа нанимателю квартиры в приватизации занимаемого им жилья, реализацию им в своей жизни права на передачу в собственность жилья, которым он пользовался на законных основаниях в течение длительного времени, поведение органа приватизации, суд первой инстанции, с выводами которого согласился и апелляционный суд, пришли к обоснованному выводу.

ВАРИАНТ ПРИЗНАНИЯ ПРАВА СОБСТВЕННОСТИ ПО ПРАВУ ПРИОБРЕТАТЕЛЬНОЙ ДАВНОСТИ ("НАБУВАЛЬНОЇ ДАВНОСТІ").

Согласно ст. 16 Гражданского кодекса Украины (далее - ГК Украины) каждый человек имеет право обратиться в суд за защитой своего личного неимущественного или имущественного права и интереса.

Согласно ст. 344 ч. 1 ГК Украины лицо, которое добросовестно завладело чужим имуществом и продолжает открыто, непрерывно владеть недвижимым имуществом в течение десяти лет или движимым имуществом - в течение пяти лет, приобретает право собственности на это имущество (приобретательная давность), если иное не установлено настоящим Кодексом.

Согласно ч. 4 ст. 344 ГК Украины право собственности по приобретательной давности на недвижимое имущество, транспортные средства, ценные бумаги приобретается по решению суда.

Суд считает необходимым применить в данном споре также требования Жилищного кодекса УССР, поскольку истец заявил требования о признании права собственности по приобретательной давности на недвижимое имущество, его жильем.

Согласно ст. 328 ч. 1 ГК Украины право собственности считается приобретенным правомерно, если иное прямо не вытекает из закона или незаконность обретения права собственности не установлена судом.

Ст.29 ГК Украины определяет, что место жительства физического лица есть жилье, в котором она проживает постоянно или временно.

Согласно ст. 379 ГК Украины жильем физического лица жилой дом, квартира, другое помещение, предназначенные и пригодные для постоянного проживания в них.

Статьей 30 Закона Украины О местном самоуправлении в Украине определено, что вопросы учета жилищного фонда, объектов недвижимого имущества независимо от форм собственности, осуществления контроля за его использованием, относятся к полномочиям исполнительных органов сельских, поселковых, городских советов.

Верховный Суд неоднократно выражал правовую позицию по спорам о признании права собственности по приобретательной давности.

В постановлении Большой Палаты Верховного Суда (Украины) от 14 мая 2019 г. по делу № 910/17274/17 указано, что правовой институт приобретательной давности опосредует один из первичных способов возникновения права собственности. Это такой способ, согласно которому право собственности на вещь возникает впервые или независимо от права предыдущего владельца на вещь. Оно основывается не на прежней собственности и отношениях правопреемства, а на совокупности обстоятельств, указанных в ч. 1 ст. 344 Гражданского кодекса Украины, а именно: наличие субъекта, способного приобрести в собственность определенный объект; законность объекта владения; добросовестность завладения чужим имуществом; открытость владения; непрерывность владения; истечение установленных сроков владения; отсутствие нормы закона об ограничении или запрете на приобретение права собственности по приобретательной давности.

Для отдельных видов имущества (недвижимое имущество, транспортные средства, ценные бумаги) право собственности по приобретательной давности возникает исключительно на основании решения суда.

Большая Палата Верховного Суда подчеркнула, что обретение права собственности по приобретательной давности возможно только при наличии всех указанных условий в совокупности. При разрешении споров имеет значение факт добросовестности заявителя именно на момент получения им имущества (завладение имуществом), то есть на тот начальный момент, который включается в полный срок владения имуществом, определенный законом. Обладатель имущества в момент завладения им не знает (и не должен знать) о неправомерности завладения имуществом. В то же время он должен быть уверен в том, что на это имущество не претендуют другие лица, и он получил это имущество при таких обстоятельствах и по основаниям, достаточным для получения права собственности на него.

Итак, речь идет о добросовестном, но неправомерном, в том числе безтитульном, завладении имуществом лицом, которое в дальнейшем будет претендовать на приобретение этого имущества в собственность по приобретательной давности. Основанием добросовестного завладения имуществом не может быть, в частности, любой договор, опосредующий передачу имущества лицу во владение или пользование, но не в собственность.

Владение имуществом по договору, опосредующему передачу имущества лицу во владение или пользование, однако не в собственность, исключает возможность приобретения имущества в собственность по приобретательной давности, ведь в этом случае владелец владеет имуществом не как собственник.

Таким образом, Большая Палата ВС пришла к выводу, что после завладения чужим имуществом дальнейшее владение лицом таким имуществом должно быть безтитульным, то есть таким фактическим владением, которое не опирается на какое-либо правовое основание владения чужим имуществом. Владение имуществом на основании определенного юридического титула исключает применение приобретательной давности.

Если владелец знает или должен знать о неправомерности завладения чужим имуществом (в том числе и об основаниях для признания договора о его отчуждении недействительным), то, несмотря на любой срок непрерывного владения чужим имуществом, он не может его задавить, поскольку отсутствует безусловное условие обретения права собственности -

Соответствующее лицо должно добросовестно завладеть именно чужим имуществом, то есть объект древнего владения должен иметь собственника или быть вещью бесхозной (не имеющей собственника или собственник которой неизвестен). Недвижимое имущество может стать предметом приобретения по приобретательной давности если оно имеет такое право и режим, то есть является объектом недвижимости, принятым в эксплуатацию.

Не скажу, что это 100 % вариант, но хотя бы какой-то шанс.

Для его реализации нужно регулярно оплачивать коммунальные услуги от своего имени по открытым счетам.

Потом все эти доказательства будут подтверждением для суда.

Похожий на Ваш случай рассматривал Заречный районный суд г. Сумы в 2019 году и принял решение в пользу проживающего в жилье.

https://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85617791

Но учитывая вороватый характер жилищно-коммунальных властей в г. Днепр, я бы на такой простой вариант не надеялся. Т.к. увы могут претендовать даже на Вашу квартиру, чтоб заработать деньги.

Искренне сочувствую Вашему горю.

С уважением и пониманием, юрист Ярослав Турчин

1. Здравствуйте ! Я прописан в этой квартире с рождения. Также в этой квартире прописана моя сестра и мой племянник.

---

ВАМ ТРЕБА ЗРОБИТИ СЕБЕ ВИЙНАМАЧЕА, А ПОТІМ ПРИВАТИЗУВАТИ КВАРТИРУ.

В ПРИВАТИЗАЦІЇ ПРИЙМАЮТЬ УЧАСТЬ ВСІ, ХТО ЗАРЕЄСТРОВАНИЙ В КВАРТИРІ.

Спосіб отримати неприватизовану квартиру у спадок - це зміна договору винайму житлового приміщення і визнання винаймачем - спадкоємця.

Цей варіант мені подобається більше. Якщо спадкодавець не приватизовував квартиру, то він дійсно не є її власником, але він вважається її винаймачем на підставі договору винайму житлового приміщення. А стаття 106 житлового кодексу каже, що у разі смерті винаймача повнолітній член його сім'ї за згоди інших членів сім'ї, які проживали разом з ним, має право вимагати уже його (родича) визнати винаймачем цієї квартири за раніше укладеним договором винайму житлового приміщення.

Таким чином, спадкоємець просто переоформлює договір найму на себе і надалі як повноцінний винаймач отримує можливість її приватизувати.