Оплата праці при підсумованому обліку робочого часу

Доброго дня!

Оскільки графік роботи розроблявся на основі шестиденного 40-годинного робочого тижня, при достроковому звільненні норму робочого часу слід визначати пропорційно відпрацьованому періоду.

Тобто, враховується норма робочого часу за фактично відпрацьовані місяці згідно з шестиденним 40-годинним тижнем.

Працівник міг відпрацювати більше чи менше годин у певні місяці через специфіку змінного графіка.

Якщо фактична кількість годин перевищує норму за цей період — необхідно нарахувати доплату за надурочні години.

Якщо фактично відпрацьовано менше, ніж норма — можливе донарахування зарплати за невідпрацьовані години, якщо таке передбачено колективним чи трудовим договором.

Якщо відпрацьовано більше або менше норми

Перепрацьовані години: оплачуються як надурочні (згідно зі ст. 106 КЗпП, не менше ніж у подвійному розмірі).

Недопрацьовані години: якщо вони виникли не з вини працівника, йому повинна бути виплачена зарплата за фактично відпрацьований час без утримання за невідпрацьовані години.

Отже, при звільненні працівника до завершення облікового періоду нормою робочого часу для розрахунку зарплати буде норма за шестиденним 40-годинним робочим тижнем, але лише пропорційно відпрацьованому часу. Фактично відпрацьовані години порівнюються із цією нормою для визначення можливих доплат або коригувань.

Ознайомтесь з корисною статтею за посиланням https://i.factor.ua/ukr/journals/bb/2020/june/issu...

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Ірина!

Підсумований облік робочого часу передбачає, що тривалість роботи протягом доби може відхилятися у певних межах від робочого дня нормальної тривалості з тим, однак, щоб установлена законом норма робочого часу була дотримана в середньому за повний обліковий період: тиждень, місяць, квартал, рік.

Згідно з вимогами статті 61 Кодексу законів про працю України на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51 КЗпП).

Згідно зі статтею 50 КЗпП, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

В той же час статтею 6 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Умови та порядок застосування підсумованого обліку робочого часу з урахуванням законодавства викладено у Методичних рекомендаціях щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці України від 19 квітня 2006 року № 138 (далі – Методичні рекомендації).

Пунктом 6 Методичних рекомендацій визначено, що обліковий період (декада, місяць, квартал, півріччя, рік) установлюють у колективному договорі підприємства. Він охоплює:

• робочий час;
• години роботи у вихідні і святкові дні;
• години відпочинку.

Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

При підсумованому обліку робочого часу обліковим періодом, зазвичай, є місяць. Проте можуть застосовуватися й інші облікові періоди: декада (10 календарних днів місяця), квартал, півріччя, рік тощо. У сільському господарстві (в рільництві) може застосовуватися розрахунковий річний період (від початку весняно-польових до закінчення осінньо-польових робіт). Для окремих категорій працівників морського, річкового та залізничного транспорту обліковим періодом може бути тур (час з моменту явки на роботу для поїздки до моменту явки на роботу для наступної поїздки).

Норму робочого часу за обліковий період визначають за календарем з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня) з понеділка по п’ятницю, та п’ятигодинного – у суботу з урахуванням скороченого робочого часу напередодні святкових і неробочих днів – на одну годину. У порядку, встановленому в колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п’ятиденного робочого тижня (пункт 12 Методичних рекомендацій).

При визначенні тривалості робочої зміни роботодавець та виборний орган первинної профспілкової організації підприємства повинні враховувати характер і умови праці, коли перевтома працівника може становити загрозу життю та здоров’ю як самого працівника, так і його оточення (пункт 5 Методичних рекомендацій).

Керуючись виробничими потребами, з урахуванням характеру і умов праці може бути встановлена тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 годин робочого часу на зміну.

Відповідно до листа МІНІСТЕРСТВА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ від 04.03.2019 р. N 248/0/206-19:

"Згідно із статтею 61 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) режим підсумованого обліку робочого часу може вводитись на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу.

Обліковий період установлюється в колективному договорі. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові (неробочі) дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу може коливатися протягом облікового періоду. Переробка робочого часу в окремі дні може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду.

При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно із статтею 106 КЗпП.

Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду або при звільненні працівника.

Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період.

Для визначення годинної ставки для оплати надурочних годин необхідно місячний оклад працівника розділити на середньомісячне число годин за обліковий період, яке має розраховуватись з урахуванням норми тривалості робочого часу за цей період, встановленої з дотриманням вимог статей 50, 51 та 53 КЗпП.

При цьому середньомісячна кількість годин за обліковий період розраховується шляхом ділення норми тривалості робочого часу за обліковий період (у зазначеному в листі випадку – рік) на кількість місяців в обліковому періоді".

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

При звільненні до завершення облікового періоду нормою робочого часу для розрахунку ЗП є затверджений змінний графік роботи, а не загальна норма 40-годинного шестиденного тижня. Розрахунок проводиться за фактично відпрацьованими годинами, порівняно з нормою для відповідного проміжку часу.

Графік роботи було розроблено виходячи з норми шестиденного 40-годинного робочого тижня, то при розрахунку слід орієнтуватися саме на цю норму пропорційно відпрацьованому часу в межах облікового періоду (до звільнення).

З повагою!

Доброго дня.

Оскільки графік складався на основі шестиденного 40-годинного робочого тижня, то саме його норма робочого часу за відпрацьований період буде використовуватися для розрахунків.

Тобто береться кількість робочих годин за фактично відпрацьовані місяці за календарем шестиденного робочого тижня.

Фактично відпрацьований час порівнюється з нормою робочого часу за цей же період.

Якщо працівник відпрацював більше норми, йому мають оплатити надурочні години (за ст. 106 КЗпП України – не менше 100% доплати).

Якщо відпрацював менше норми не з власної вини, утримання бути не повинно.

Затверджений змінний графік роботи визначає, коли працівник мав виходити на зміну, але не є нормою робочого часу.

Використовується для контролю фактичної роботи, але не впливає на підрахунок норми при звільненні.

Отже, при розрахунку зарплати при звільненні орієнтуються на норму годин за шестиденним 40-годинним тижнем за період фактичної роботи. Якщо є перевищення цієї норми – оплачують як понаднормові, якщо недопрацювання – аналізують причини (чи є провина працівника, чи ні).