Задайте питання юристу

915 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Автомобільне право, 05 березня 2025, питання №128214 340₴

Страхова КАСКО обмежує виплату до 50 000 грн через Європротокол

Сталася стандартна ДТП: догнав інший автомобіль, оформив усе за Європротоколом. Авто застраховане за КАСКО, і після направлення страховою компанією на огляд пошкоджень (за власний кошт) з’ясувалося, що вартість ремонту вдвічі перевищує ліміт у 50 000 грн.

Тепер страхова відмовляється виплачувати більше 50 000 грн, посилаючись на умови оферти, де зазначено це обмеження. Водночас у моєму полісі немає жодної згадки про такі ліміти.

Питання:
1. Чи можна вимагати повного відшкодування?
2. Як краще діяти в такій ситуації?
3. Чи є шанс заднім числом зафіксувати ДТП у поліції, щоб зняти обмеження?

Відповіді юристів (7)

    Богун Сергій Павлович
    8.8%

    Доброго дня.

    Ви повинні виходити з умов свого договору КАСКО та Правил страхування СК.

    Проаналізуйте його. А також Правила.

    В договорі може бути відсилка до правил.

    Заднім числом ДТП Ви не оформите.

    Карпенко Андрій Володимирович
    13.2%
    Карпенко Андрій Володимирович 2 місяці тому

    Адвокат, м. Київ, 26 років досвіду

    Вітаю!

    ЯКЩО 5000 ГРН Є В ОФЕРТІ, ТО ВИ НІЧОГО НЕ ЗМОЖЕТЕ ЗРОБИТИ ІЗ СТРАХОВОЮ.

    ЯКЩО ВИ ПОСТРАЖДАЛА СТОРОНА:

    Якщо вартість відновлювального ремонту постраждалого автомобіля була вище ніж отримане страхове відшкодування від Страхової компанії, то різницю повинен буде сплатити винуватець в ДТП.

    В такому разі, наприклад, постраждалий може зробити незалежну автотоварознавчу експертизу де буде нарахована повна вартість відновлювального ремонту та подати Позов до Суду на винуватця про стягнення з останнього коштів (різниці) на ремонт пошкодженого автомобіля.

    Айвазян Юрій Климентійович
    22.1%

    Доброго дня, Андрію!

    Тепер страхова відмовляється виплачувати більше 50 000 грн, посилаючись на умови оферти, де зазначено це обмеження. Водночас у моєму полісі немає жодної згадки про такі ліміти.

    Потрібно бачити договір оферти та проаналізувати останній. Чи маєте можливість надати посилання на останній?

    1. Чи можна вимагати повного відшкодування?

    Знову ж таки - все залежить від договіру, який Ви укладали. Якщо твердження страхової не відповідають дійсності, то звичайно, можливо вимагати повного відшкодування.

    Якщо ж в останньому є згадка про відшкодування тільки 50К при складанні Європротоколу, то тоді навряд чи щось можна буде зробити.

    2. Як краще діяти в такій ситуації?

    Краще проаналізувати договір оферту. Якщо відповідно до останнього Вам все ж таки повинні відшкодувати повну вартість, то тоді отримувати відмову від страхової та звертатись до суду.

    3. Чи є шанс заднім числом зафіксувати ДТП у поліції, щоб зняти обмеження?

    Це не можливо, на жаль. Ви не можете скасувати европротокол та заднім числом скласти протокол за викликом поліції.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня, для обгрунтованої відповіді треба бачити ваш договір.

    У будь якому випадку вимагайте письмової відмови з законним обґрунтуванням відмови у виплаті повної суми. Після чого відмову можна буде оскаржити та забов'язати вчинити певні дії, тобто виплатити вам повну компенсацію.

    https://mtsbu.ua/news/post/yevroprotokol-u-2025-ro...

    Дерій Владислав Олегович
    19.1%

    Доброго дня!

    Якщо у вашому полісі КАСКО немає обмеження в 50 000 грн, а страхова посилається лише на оферту або загальні умови, у Вас є підстави вимагати повного відшкодування ремонту автомобіля.

    Якщо страхова відмовляється виплачувати більше 50 000 грн, дійте наступним чином:

    1. Офіційно зверніться до страхової та надішліть претензію з вимогою виплати повної суми та обґрунтуванням, що обмеження в полісі не зазначене. Додайте копії полісу, європротокол, акт огляду автомобіля.

    Вимагайте письмову відповідь із юридичним обґрунтуванням відмови.

    2. Якщо страхова неправомірно відмовляє, подайте скаргу до МТСБУ https://mtsbu.ua/education/category/zakhyst-prav-s... - органу, що здійснює координацію діяльності страховиків або Національного банку - регулятора ринку небанківських фінансових послуг, в т.ч. страхових компаній.

    Національний банк України має повноваження на захист прав споживачів фінансових послуг і регулює поведінку страхових компаній щодо їхніх клієнтів.

    3. Якщо страхова не виплатить кошти добровільно, Ви можете подати позов до суду. Для цього необхідно мати договір страхування, відповідь страхової та оцінку реальної вартості ремонту.

    Заднім числом зафіксувати ДТП у поліції — практично неможливо.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Кирда Вячеслав Володимирович
    19.1%

    Вітаю Вас.

    З 1 січня 2025 року Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 3720-ІХ скасовується ліміт страхового відшкодування по випадку, оформленому за допомогою Європротоколу.

    На мій погляд, якщо Ви маєте поліс, у якому ні слова про ці обмеження, Ви праві застосовувати положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який скасував ліміти. Поліс - це основний договір між Вами і страховою компанією, а не загальні умови оферти. Якщо ліміти не прописані у вашому примірнику договору, страхова може бути зобов’язана покрити всю суму збитків.

    Що рекомендую зробити?

    Подати офіційний запит до страхової. Направте письмову заяву (рекомендовано рекомендованим листом з повідомленням про вручення або електронним способом із фіксацією) з вимогою виплатити повне відшкодування. Додайте копію вашого полісу.

    Апелювання до Нацкомфінпослуг. Якщо страхова відмовиться, подайте скаргу до Національного банку України, який зараз регулює діяльність страхових компаній.

    Позов до суду. Якщо добровільно страхова відмовиться виплачувати повну суму, варто звернутися до суду. Ваш аргумент - відсутність ліміту в підписаному договорі.

    Щодо ДТП "заднім числом", на мій погляд, це може бути проблематично, адже оформлення Європротоколу вже є офіційним підтвердженням факту ДТП без залучення поліції. Також можливі наслідки - штраф за несвоєчасне повідомлення.

    Ваш головний аргумент - зміст вашого договору (полісу). Якщо страхова компанія посилається на оферту, але у вас немає відповідних обмежень у полісі, у вас є всі шанси отримати повне відшкодування через претензійну роботу, регулятор або суд.

    З повагою! Щасти Вам!

    Турчин Ярослав Олексійович
    17.6%

    ДОБРОГО ДНЯ! СТРАХОВА ФІРМА ДІЄ НЕЗАКОННО, АДЖЕ ще з 01.07.2022 року страхова виплата з 50 тисяч підвищена до 80 тисяч гривень. З 01.01.2025 р. взагалі діють інші ставки, прив"язані до ОСЦПВ. При цьому обмежень щодо європротоколу більше не існує по сумамм. Якщо Ваш договір прописаний так, що по КАСКО більше не отримаєш, Ви маєте право стягнути по суду з винуватця. В ідеалі треба дивитися договір КАСКО.

    Так, за вимогами п.36.1 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

    У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

    Також, за п.36.2 цієї ж статті страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

    Отже, даною заявою до страховика позивач підтвердила, що не матиме матеріальних претензій (крім отримання франшизи за полісом, до особи винної у ДТП та Страхувальника та крім випадку, коли розмір матеріального збитку перевищує ліміт відповідальності Страховика) у випадку виконання Страховиком своїх зобов`язань за даною заявою.

    Звідси виплата страховиком потерпілій особі узгодженої суми по Європротоколу, дозволяє в подальшому мати матеріальні претензії щодо невиплаченої франшизи та матеріального збитку, що перевищує ліміт відповідальності страховика (в даному спорі 5000 грн. за Європротоколом) до винної в ДТП особи та страхувальника власника ТЗ.

    Щодо оформлення саме Європротоколу, то слід зазначити таке.

    З вересня 2011 року в Україні вступив у дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування». Цим Законом було запроваджено механізм спрощеного оформлення ДТП з незначними наслідками шляхом складання повідомлення про ДТП (Європротоколу) та інші новації, спрямовані на приведення обов`язкового страхування цивільної відповідальності автовласників, у відповідність до міжнародних стандартів страхування та врегулювання збитків.

    Так, на виконання даного закону Інструкцією щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженою Протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 11.08.2011 р. №274/2011,буловизначено порядок заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол).

    Згідно з пунктом 5 вказаної Інструкції у разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти Повідомлення. У такому разі водії транспортних засобів після складення Повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов`язку інформувати Державтоінспекцію МВС України про її настання.

    Таким чином, вищевказаною Інструкцією не передбачено обмеження щодо розміру завданої учаснику ДТП шкоди, як умову щодо можливості складання європротоколу.

    Якщо пригода сталася без потерпілих, тобто механічні ушкодження отримали виключно автівки, то в такому випадку можна оформити ДТП без участі поліції. В цих випадках, згідно із законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", як вже зазначено вище, водії мають право скористатися правом повідомити страхові компанії без участі поліцейських.

    Однак, вимогами до можливості складання на місці саме європротоколу, є наступні чинники:

    • відсутність травмованих серед людей; наявність в обох водіїв не більше 2-х транспортних засобів чинного поліса страхування;
    • відсутність ознак алкогольного сп`яніння в обох водіїв;
    • досягнення згоди водіями щодо того, хто винний в даній події.

    У разі невиконання хоча б однієї з зазначених умов, виклик відповідного підрозділу Національної поліції для оформлення ДТП є обов`язковим.

    Ліміт відповідальності страхової компанії при умові складання європротоколу 50 тисяч гривень (до 01.07.2022 р. сума 50 тисяч гривень, з 01.07.2022 р. 80 тисяч гривень, зміни встановлені постановою Правління Національного банку від 30 травня 2022 року №108 «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

    Постанова втратила чинність на підставі Постанови Національного банку № 165 від 26.12.2024

    З 1 січня 2025 року змінено максимальні ліміти страхового відшкодування з використанням Європротоколу. Скасовано раніше встановлений ліміт у 80 тис. грн, натомість виплати покриватимуться в межах загальної страхової суми, передбаченої договором ОСЦПВ.

    Для договорів, укладених у 2025 році, цей ліміт становить 250 тис. грн. Якщо винуватець ДТП має поліс ОСЦПВ, укладений до 1 січня 2025 року, застосовуватиметься ліміт, передбачений умовами чинного на момент ДТП договору.

    У разі, якщо дія договору регулюється Законом №1961, максимальна сума відшкодування для майнових збитків становить 160 тис. грн.

    Ч.1 ст.1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

    Відповідно до частини 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

    За вимогами ст. 22, 1166 ЦК України, на які посилається сторона позивача, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

    Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

    Згідно з частиною 5 статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

    Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (частина 1 статті 1188 ЦК України).

    Згідно з частиною 1 статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

    Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини…Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

    Як зазначено пункті 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

    Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).

    При цьому, згідно зі статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статтею 1194 ЦК України при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

    Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

    Водночас, за ст.1194 цього ж Кодексу особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

    Отже, позивач за недостатності завданої матеріальної шкоди вправі був звернутися до винної особи щодо стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

    Правовий висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, зокрема: «Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника в договірному зобов`язанні ним є страховик. Разом із тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування. З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні».

    04 липня 2018 року за результатами розгляду справи № 755/18006/15-ц Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову,в якій містяться висновки, щодо правильного застосування норм права при стягненні матеріальної шкоди з особи, яка застрахувала свою відповідальність:

    «Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування».

    До цих правовідносин можна застосувати і правові висновки Верховного Суду в даних спірних правовідносинах.

    Так, винуватець відповідає за завдану шкоду, якщо вона перевищує розмір страхової суми або відноситься до сум, які страховик не повинен відшкодовувати. Покладення відповідальності у розмірі завданого збитку який повинен відшкодувати страховик на винуватця суперечить інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

    До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц; № 369/11812/18 від 11.11.2020 року; № 753/10416/17 від 05.11.2020 року; № 299/3583/15-ц від 04.11.2020 року; № 755/7666/19 від 15.10.2020 року; № 131/709/18 від 30.09.2020 року; № 583/3159/18 від 23.07.2020 року; № 525/1592/18 від 14.07.2020 року; № 200/12295/17 від 30.06.2020 року; № 361/10096/14-ц від 17.06.2020 року; № 201/12712/16-ц від 20.05.2020 року; № 756/2632/17 від 22.04.2020 року; № 447/819/16-ц від 08.04.2020 року; № 643/2224/17 від 18.03.2020 року; № 761/2941/17 від 10.03.2020 року; № 450/446/16-ц від 04.03.2020 року; № 755/5374/18 від 21.02.2020 року; № 648/4308/16-ц від 17.02.2020 року; № 916/2554/17 від 17.01.2020 року.

    Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) вказала, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ). Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

    Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку в цій справі відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника. Іншої норми, яка визначала б особливості відповідальності осіб, що застрахували свою цивільну відповідальність, у главі 82 ЦК України немає. Тому частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

    Страхова компанія відповідає за завдану шкоду у межах визначених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постанові № 911/286/20 від 21.12.2020 року.

    Але слід врахувати, що 01.01.2025 р. було прийнято НОВИЙ ЗАКОН і практики Верховного Суду по ньому ще немає.

    Припускаю, що новий закон був як раз і прийнятий, щоб шахраї - страховики могли розпочати наново формувати практику на свою користь, в тому числі маючи зараз більш лояльний Верховний Суд із числа колишніх обслужників страхових фірм, банківських установ. яких напризначали в суди включаючи Верховний Суд з 2019 року.

    При цьому, основним актом у цивільних правовідносинах залишається ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС. І саме ним мають керуватися суди, що б там не понаписували в новому законні "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n781

    З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург)


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України